УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1163/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кирилюк В.Л. - ордер серія ЖТ №070525 від 01.11.2019;
Булак В.В. - паспорт серія НОМЕР_1 ,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Забудовник"
до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії
"Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення 50000,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Забудовник" звернулося до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України в особі філії "Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця" ДП Житомирський облавтодор "ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" 50000,00грн збитків.
Ухвалою суду від 18.11.2019 судом прийнято позовну заяву ТОВ "Забудовник" до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.12.2019 о 10:00.
02.01.2020 на адресу суду, не врученою повернулась копія ухвали від 18.12.2019, яка направлялася судом на юридичну адресу ТОВ "Забудовник".
Представники позивача в судовому засіданні 13.01.2020 позов підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 77). Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка його представника та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Забудовник" (замовник/позивач) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України (підрядник/відповідач) укладений Договір підряду № 43 (далі - Договір), загідно п.1.1. якого, в порядку та на умовах визначених цим Договором замовник доручає, а підрядник зобов`язується надати послуги з реконструкції приміщень котельні з переплануванням під приміщення місцевої пожежної охорони (МПО) по вул. Миру 35-Г, Д (Леніна, 35-Г) в с. Бондарівка Коростенського району Житомирської області (надалі-роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.
Відповідно до п.3.1. Договору, ціна цього Договору становить 300000,00 грн (триста тисяч грн.00 коп.), в тому числі ПДВ 50000,00 грн, що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості робіт. Вартість робіт за Договором визначається договірною ціною.
Позивач зазначає, що підрядник виконав обумовлені Договором роботи з реконструкції та перепланування приміщень, а замовник вказані роботи оплатив у повному обсязі на суму 300000,00 грн, у тому числі 50000,00 грн ПДВ, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 30.10.2018 та платіжним дорученням №1329 від 30.10.2018 (а.с. 19,31).
Однак, як вказує позивач, відповідач, в порушення умов Договору та вимог, зокрема, ст. 201 Податкового кодексу України, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим позбавивши позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даній операції до складу податкового кредиту та можливості скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 50000,00 грн.
Внаслідок вказаних дій позивач був змушений здійснити оплату ПДВ у розмірі 50000,00 грн, на підтвердження чого подав платіжні доручення №136 та №138 від 28.11.2018.
18.07.2019 ТОВ "Забудовник" звернулось до відповідача з вимогою № 18/07 про здійснення реєстрації податкових накладних (а.с.20).
07.08.2019 на вказану вимогу від відповідача було отримано відповідь № 693 від 07.08.2019, згідно змісту якої останній, зсилаючись на лист Міністерства Фінансів України від 30.03.2016 № 31-11120-09110/9133 вказує, що має право здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН протягом 365 днів, тому вважає вимоги позивача передчасними, оскільки граничний строк реєстрації податкових накладних спливає 30.10.2019.
30.08.2019 на адресу ГУ ДПС у Житомирській області позивач направив скаргу №30/08 від 30.08.2019 про порушення вимог законодавства щодо термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.25).
Позивач у позові зазначає, що внаслідок такої бездіяльності відповідача ТОВ "Забудовник" зазнало втрат (збитків) у вигляді не отриманого податкового кредиту в розмірі 50000,00 грн, що повинні бути відшкодовані відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст. 224 ГК України, ст. 22 ЦК України, ст. 14, 198, 201 ПК України.
Відповідач за підставами пред`явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів сплати заявленої до стягнення суми збитків не надав.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відносини між сторонами виникли на підставі договору підряду № 43 від 30.10.2018.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що умови вищевказаного Договору сторони виконали у повному обсязі.
Зокрема підрядник виконав обумовлені Договором роботи, а замовник їх прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 28.12.2018 і актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.12.2018 ( а.с.16-18). Оплата за виконані роботи проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою по особовому рахунку (а.с.19,31). Сторони зазначений факт не заперечують.
Оскільки позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов податкового законодавства не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних в термін, визначений ст.201 ПК України, у зв`язку з чим позивач зазнав втрат (збитків) у вигляді не отриманого податкового кредиту в розмірі 50000,00 грн, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.
Тобто, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Як встановлено судом, у зв`язку із порушення відповідачем умов вищевикладених норм законодавства, позивач був змушений сплатити ПДВ у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.11.2018 №136, № 138 (а.с. 32-33). Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача як суму збитків.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 20 ГК України і статті 16 ЦК України, може бути відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
З аналізу статей 224, 225 ГК України та статті 614 ЦК України випливає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Наявним в матеріалах справи листом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" № 693 від 07.08.2019 (а.с.24) підтверджено, що податкові накладні були складені в день надання послуг та складання актів приймання виконаних будівельних робіт, однак не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки на думку відповідача строк їх реєстрації становить 365 днів та спливає 30.10.2019.
Відсутність факту реєстрації податкової накладної також підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість щодо позивача за листопад 2018 року та розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту (а.с.34-45).
Таким чином відповідач, в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання. З огляду на викладене, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Тобто, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2018 року по справі № 917/877/17.
Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50000,00 грн збитків підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства та документально підтверджені.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.
За вказаного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Забудовник" до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 75, код ЄДРПОУ 32008278) в особі філії "Коростенська дорожньо-експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Семашко, буд. 14, код ЄДРПОУ ВП 26192942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Забудовник" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Малинська, буд. 10, код ЄДРПОУ 13545190):
- 50000,00 грн збитків;
- 1921,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.01.20
Суддя Вельмакіна Т.М.
:
1- у справу;
2- позивачу (рек. з пов.);
3- відповідачу (рек. з пов.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2020 |
Оприлюднено | 21.01.2020 |
Номер документу | 87021999 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Вельмакіна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні