Рішення

від 15.01.2020 по справі 906/1183/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1183/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Баварія Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепорт Лоджистікс"

про стягнення 45400,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимиог).

Приватне підприємство "Баварія Транс" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепорт Лоджистікс" 57451,87грн заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 18.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.12.2019 о 12:30.

Ухвалою суду від 18.12.2019 розгляд справи відкладено на 15.01.2020.

02.01.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення (уточнення) позовних вимог, згідно якої останній зазначає, що відповідач додатково провів оплати на загальну суму 12051,87 грн, внаслідок чого загальна сума заборгованості склала 45400,00 грн.

Згідно ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд ухвалив прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином, що вбачається з поштових повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 55-56).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представників сторін та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Також суд встановив та враховує, що в процесі розгляду справи відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телепорт Лоджистікс", згідно даних ЄДРПОУ, змінило місцезнаходження, внаслідок чого станом на 15.01.2020 зареєстроване за адресою: 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "Баварія Транс" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю" Телепорт Лоджистікс" (експедитор, відповідач) укладено Договори-заявки на перевезення вантажу №301ZK07, № 302ZK07 від 30.07.2019 та №311ZK08 від 05.08.2019.

За умовами вказаних заявок, перевізник зобов`язався прийняти вантаж від вантажовідправника, доставити його автомобільним транспортом у пункт призначення та видати вантажоодержувачу, а експедитор, що діє за дорученням та за кошти клієнта, зобов`язується сплатити узгоджену плату, на умовах, визначених у договорах-заявках.

Позивач вказує, що на виконання вищевказаних Договорів-заявок здійснив перевезення вантажів на загальну суму 98638,81 грн.

Пояснює, що для оплати послуг з перевезення направив відповідачу рахунки разом із відповідною СMR та іншими необхідними документами, які були отримані останнім 20.08.2019 та 30.08.2019.

Зазначає, що відповідач розрахунки за надані послуги здійснив частково, сплативши 53238,81 грн, внаслідок чого сума заборгованості склала 45400,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Не виконання відповідачем у повному обсязі зобов`язань в частині проведення розрахунків стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування своєї позиції позивач зсилається на ст.193 ГПК України та ст. 526, 530, 549, 50,610,611 ЦК України.

Матеріали справи не містять відзиву, чи будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договорів-заявок на перевезення вантажу

Приписами ч.2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За умовами Договорів-заявок, вартість послуг складає 1150 євро по курсу НБУ на день вивантаження; оплата транспортних послуг перевізника здійснюється у безготівковій формі у гривні в строк не більше ніж 20 банк.днів з моменту отримання експедитором оригіналів документів, вказаних у п. 14. Платіжний день - четвер.

За умовами п. 14 Договорів-заявок, експедитор виконує оплату за перевезення за умови надання перевізником повного пакету оригіналів документів: рахунок-фактура, акт виконаних робіт (2 примірника), CMR- накладна оригінал з відміткою вантажоодержувача та печаткою Перевізника (2 примірники). Документи повинні бути надано в термін не більше 10 календарних днів після вивантаження. У разі несвоєчасного надання документів, строк оплати збільшується на термін затримки документів.

Наявними в матеріалах справи CMR №BC5336EO/NHU620, №BC8935ВА/NHU456 від 31.07.2019 та №2206151 від 12.08.2019 (а.с. 19-21) підтверджено, що на виконання умов Договорів-заявок на перевезення вантажу №301ZK07, № 302ZK07 від 30.07.2019 та №311ZK08 від 05.08.2019 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на загальну суму 98638,81грн.

Суд встановив, що вказані документи, а також рахунки на оплату №245 від 06.08.2019, №246 від 06.08.2019,№261 від 14.08.2019, акти надання послуг №245 від 06.08.2019, №246 від 06.08.2019, №261 від 14.08.2019 направлені на адресу відповідача та отримані останнім, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Крім того, 15.10.2019 позивач на адресу відповідача направив претензію про сплату заборгованості (а.с. 29-30).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи умови п. 14 Договорів-заявок, направлення відповідачу пакету документів та претензії свідчать про те, що станом на час звернення позивача до суду строк виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг настав.

Натомість, судом встановлено, що відповідач частково оплатив надані послуги на суму 53238,81грн, що вбачається з банківських виписок (а.с. 35-40, 63-65) та підтверджено позивачем у позовній заяві і заяві про зменшення позовних вимог.

Враховуючи те, що доказів погашення основного боргу в заявленому розмірі станом на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача 45400,00грн є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 45400,00 грн є правомірними, заявленими відповідно до чинного законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Баварія Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепорт Лоджистікс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телепорт Лоджистікс" (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 42595119) на користь Приватного підприємства "Баварія Транс" (79034, Львівська обл., м. Львів, вул. Мишуги, буд. 3 А, кв. 3, код ЄДРПОУ 33419450):

- 45400,00 грн боргу;

- 1921.00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.01.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2 - позивачу ( 79034, Львівська обл., м. Львів, вул. Мишуги, буд. 3 А, кв. 3 ) - рек.;

3 - відповідачу (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158) - рек.