Рішення

від 15.01.2020 по справі 909/1044/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(вул. Шевченка,16, м. Івано-Франківськ)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2020 Справа № 909/1044/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

секретар судового засідання Савчин Т. О.

За участю представника позивача: Жука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового ЗНВІ фонду "Престиж фонд-Професіонал", вул. Вовчинецька, 225А, м. Івано-Франківськ,76006

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКУРС", вул. Військових Ветеранів, буд.3А, кв.25, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за договором процентної позики (предметної або грошової) №49-П/ПФ від 26.06.2015 в сумі 47 496, 52 грн., з яких 46 000,00 грн. - сума неповернутої позики; 1 496, 52 грн. - нараховані відсотки за користування позикою.

встановив, що ТОВ "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового ЗНВІ фонду "Престиж фонд-Професіонал" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "ЕНКУРС" про стягнення заборгованості в сумі 47 496, 52 грн., з яких 46 000,00 грн. - сума неповернутої позики; 1 496, 52 грн. - нараховані відсотки за користування позикою. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам договору процентної позики (предметної або грошової) №49-П/ПФ від 26.06.2015, не повернув суми позики та не сплатив відсотки за користування позикою, в підтвердження чого подав суду копії: договору процентної позики (предметної або грошової) №49-П/ПФ від 26.06.2015; додаткових договорів №1 від 29.09.2015, №2 від 01.12.2015 до договору процентної позики (предметної або грошової) №49-П/ПФ від 26.06.2015; претензії про сплату заборгованості; розрахунок процентів та виписку по рахунку №265092516.

26.09.2019, Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 29.10.2019.

Суд неодноразово відкладав підготовчі засідання та витребовув документи, необхідні для розгляду справи.

05.11.2019, Головне управління статистики в Івано-Франківській областi направило суду копії фінансової звітності ТОВ "ЕНКУРС".

Представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії статуту та фінансових звітностей ТОВ "Компанія з управління активами "Престиж Капітал".

25.11.2019, ГУ ДПС в Івано-Франківській області направило суду відомості про відкриті, ТОВ "ЕНКУРС" та ТОВ "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", рахунки в банківських установах.

24.12.2019, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №909/1044/19 до судового розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов не направив, в судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час і дату судових засідань був повідомлений належним чином ухвалами суду направленими за його юридичною адресою, про що свідчать відмітки відділу документального забезпечення суду на зворотному боці ухвали.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст.178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне:

26.06.2015, між ТОВ "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів: діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування (ліцензія НКЦПФР серія АЕ №286658 від 16.10.2013), яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Престиж - фонд Професіонал" (надалі - позикодавець) та ТОВ "ЕНКУРС" (надалі - позичальник) укладено Договір процентної позики (предметної або грошової) №49- П/ПФ (надалі - Договір), згідно умов, якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язався надати позичальнику предмет позики - грошові кошти в розмірі визначеному цим Договором, а останній зобов`язався прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього Договору. (п.1.1. Договору).

Пунктом 2.1. визначено, що сума позики за цим Договором становить: 46000,00 грн.

Відповідно до п.2.3 Договору, плата за користування позикою розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 39,5% річних.

Згідно п. 3.2 Договору, остаточною датою повернення позики є 26 червня 2017 р.

Цей договір набуває чинності з моменту надання позики позичальнику і діє до моменту його остаточного виконання (п.6.1. Договору.)

29.09.2015, сторони уклали Додатковий договір №1 до Договору процентної позики (предметної або грошової) №49- П/ПФ від 26.06.2015, в якому погодили внести зміни до п.2.3 договору та виклали його в наступній редакції: "2.3 Плата за користування позикою розраховується на основі процентної ставки в розмірі 1,0 % річних."

01.12.2015, сторони уклали Додатковий договір №2 до Договору процентної позики (предметної або грошової) №49- П/ПФ від 26.06.2015 та виклали пункт 3.2 Договору в наступній редакції: " 3.2. остаточною датою повернення позики є 31 грудня 2016 року."

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов`язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами п.1 ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із виписки по особовому рахунку ТОВ "Компанія з управління активами "Престиж Капітал" за період з 27.06.2015 до 30.06.2015, позивач, 30.06.2015, на виконання умов Договору від 26.06.2015, перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 46000,00 грн. із призначенням платежу - надання процентної позики згідно договору №49-П/ПФ від 26.06.2015.

Однак, відповідач, як стверджує позивач, не виконав взяті на себе зобов`язання згідно договору позики, не повернув суми позики та не сплатив відсотків за її користування.

Позивач, направив суду претензію №27 від 29.03.2019 із вимогою про погашення заборгованості, зокрема, і за договором процентної позики №49-П/ПФ від 26.06.2015.

Проте, відповідачем вказану вимогу залишено поза увагою.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження повернення суми позики не подав, вимога позивача про стягнення з відповідача 46000,00 грн. суми неповернутої позики є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення 1496,52 грн. відсотків за користування позикою, нарахованих за період з 28.05.2016 по 29.08.2019 суд вважає за необхідне зазначити наступне:

відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Абзац 2 ч. 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. (Аналогічна позиція викладена в у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

З огляду на вищевикладене та те, що сторони Додатковими договорами №1 та №2 до Договору процентної позики (предметної або грошової) №49-П/ПФ від 26.06.2015 погодили процентну ставку за користування позикою - 1,0 % річних та встановили остаточну дату повернення позики- 31.12.2016, вимогу про стягнення 1496, 52 грн. - відсотків за користування позикою, нарахованих за період з 28.05.2016 по 29.08.2019 слід задоволити частково. При перерахунку здійсненого судом самостійно за період з 28.05.2016 по 31.12.2016, до стягнення підлягають 273,99 грн. - відсотків за користування позикою.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКУРС" (вул. Військових Ветеранів, буд.3А, кв.25, м. Івано-Франківськ, 76018, код 39057583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Престиж фонд -Професіонал" (вул. Вовчинецька, 225А, м. Івано-Франківськ, 76006, код 35915640) 46 000,00 грн. - неповернутої позики за договором процентної позики (предметної або грошової) №49-П/ПФ від 26.06.2015, 273,99 грн. - відсотків за користування позикою та 1871,55 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

Повне рішення складено 21.01.2020.