ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.01.2020Справа № 910/12961/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар ОВ";
2) ОСОБА_1
про солідарне стягнення 27 110,23 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Нікеркін М.В. - представник за довіреністю № 7077-К-О від 19.11.2019
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар ОВ" (далі - ТОВ "Будстар ОВ", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості у сумі 27 110,23 грн. за кредитним договором від 27.07.2018 р. та договором поруки № POR1532508603830 від 30.07.2018 р.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення позичальником - ТОВ "Будстар ОВ" (відповідачем-1) зобов`язань щодо повного і своєчасного повернення кредиту за договором від 27.07.2018 р., що був підписаний відповідачем-1 30.07.2018 р., внаслідок чого у ТОВ "Будстар ОВ" утворилась заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути вказану заборгованість виник і у поручителя (фізичної особи) - ОСОБА_1 (відповідача-2) в силу договору поруки № POR1532508603830 від 30.07.2018 р., яким забезпечувалось повернення кредиту.
У позові АТ КБ "Приватбанк" просило солідарно стягнути з ТОВ "Будстар ОВ" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 19 999,97 грн., заборгованість по процентах в сумі 808,89 грн., заборгованість по комісії в сумі 4 761,55 грн., пеню в сумі 1 539,82 грн., що разом становить 27 110,23 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 р. вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Відповідачі - ТОВ "Будстар ОВ" та ОСОБА_1 у строк, встановлений законом, відзиву на позов не надали, їх позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представники відповідачів-1, 2 в судове засідання повторно не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши заявлені позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Установлено, що 30.07.2018 р. ТОВ "Будстар ОВ" (клієнт) звернулось до АТ КБ "Приватбанк" (банк) із анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб" від 27.07.2018 р. (далі - Умови), відповідно до яких клієнт приєднується до розділу 3.2.8 вказаних Умов та правил, що розміщені на сайті банку http://pb.ua, приймає на себе всі зобов`язання, зазначені у цих Умовах та укладає кредитний договір.
Відповідно до п. 1.9 заяви укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви накладенням електронного цифрового підпису в системі Приват 24 для бізнесу , сервісу Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладання сторонами кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із анкети-заяви від 27.07.2018 р., клієнт (ТОВ "Будстар ОВ") підписавши 30.07.2018 р. цю заяву, приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил, що розміщені на сайті банку http://kub.pb.ua, чим уклав із банком кредитний договір.
Істотними умовами даного кредитного договору є: розмір кредиту - 80 000,00 грн.; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору
Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту "кредит Куб" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання по умов та правил надання банківських послуг (далі заява), а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Згідно з п. 3.2.8.3.1 Умов повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в заяві. Банк здійснює договірне списання грошей з рахунку клієнта, відкритого у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими.
Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві.
Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов).
Відповідно до п. 3.2.8.9.7 Умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору від 27.07.2018 р., АТ КБ "Приватбанк" 30.07.2018 р. перерахувало на поточний рахунок ТОВ "Будстар ОВ" (відповідачу-1) кредитні кошти у сумі 80 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою.
Проте, позичальник - ТОВ "Будстар ОВ" неналежним чином виконав покладені на нього зобов`язання, визначені умовами кредитного договору та Умовами повернення кредиту, а саме - суму кредиту повернув несвоєчасно та не у повному обсязі, не сплатив відсотки та комісію за користування кредитними коштами. Отже, у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитом у сумі 19 999,97 грн., за відсотками, нарахованими за період з 30.03.2019 р. по 02.09.2019. у сумі 808,90 грн. та комісією у сумі 4 761,55,00 грн., нарахованою за період з 30.01.2019 р. по 02.09.2019 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України). Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач-1 - ТОВ "Будстар ОВ" доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором від 27.07.2018 р. суду не надав, доводів позивача не спростував, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з позичальника кредитної заборгованості у сумі 19 999, 97 грн., заборгованості по процентах в сумі 808,89 грн. та заборгованості по комісії в сумі 4 761,55 грн. є правомірними.
Крім того, позивач просить стягнути пеню у сумі 1 539,82 грн., нараховану за прострочення зобов`язання (сплату кредиту, відсотків та комісії) за період з 30.03.2019 р. по 02.09.2019 р.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.2.8.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.5.12 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частина 6 статті 232 Господарському кодексі України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Однак, пунктом 3.2.8.10.3 Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушень зобов`язання здійснюється на протязі 15 років, починаючи з дня, коли таке зобов`язання мало бути виконане клієнтом.
Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми пені з урахуванням строку встановленого Умовами, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені у сумі 1 539,82 грн. є правомірними.
Розглядаючи позов в частині заявлених вимог до поручителя (відповідача-2) про солідарне стягнення заборгованості, суд врахував наступне.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Із матеріалів справи вбачається, що у якості забезпечення за послугою "кредит Куб" відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, між АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № POR1532508603830 від 30.07.2018 р. (далі - договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Будстар ОВ" (боржник) зобов`язань за угодою-приєднання до розділу 3.2.8 Умов "кредит Куб" (далі - угода).
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.
Так, зі змісту пункту 1.1.1 договору поруки вбачається, що поручитель відповідає за зобов`язаннями відповідача-1 по сплаті, зокрема, кредиту, що вказана в кредитній угоді, процентної ставки за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту щомісяця, а також за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.5.3 угоди - 4 % від суми кредиту щомісяця. Цим же пунктом визначено - якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується і обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1.1 договору).
Крім того, відповідно до пункту 1.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
Отже, зважаючи на приписи чинного законодавства, умови договору поруки та встановлені у справі обставини, суд прийшов до висновку, що у поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за кредитом у сумі 19 999,97 грн., заборгованість по процентах в сумі 808,89 грн., заборгованість по комісії в сумі 4 761,55 грн. та пеню в сумі 1 539,82 грн.
При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 Цивільного кодексу України, у зв`язку із закінченням строку, встановленого в договорі поруки (ч. 4 статті 559 ЦК України), оскільки у даному випадку сторони визначили (встановили) строк припинення поруки - 15 років після укладення цього договору поруки (п. 4.1), тобто на час спірних правовідносин порука є дійсною (п. 4.1).
За таких обставин позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитом в сумі 19 999,97 грн., заборгованості по процентах в сумі 808,89 грн., заборгованості по комісії в сумі 4 761,55 грн. та пені в сумі 1 539,82 грн. з відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар ОВ", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 27 110,23 грн. задовольнити.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар ОВ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 73, ідентифікаційний код 40722546) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 19 999 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 97 коп., заборгованість по процентах в сумі 808 (вісімсот вісім) грн. 89 коп., заборгованість по комісії в сумі 4 761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 55 коп., пеню в сумі 1 539 (одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 82 коп., судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 січня 2020 року.
Повний текст рішення складений 20 січня 2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2020 |
Оприлюднено | 21.01.2020 |
Номер документу | 87022286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні