Рішення

від 12.12.2019 по справі 910/9052/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2019Справа № 910/9052/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Групп" (вул. Лобановського, 21, корп. 5, кв. 3, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТБП ІНВЕСТ" (вул. Кирилівська буд.14-18, оф.69, м. Київ, 04080)

про стягнення 900 960,00 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Групп" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТБП ІНВЕСТ" про стягнення 708 960,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договорами № БК025 про виконання робіт баштовим краном від 13.11.2018 року та № БК026 про виконання робіт баштовим краном від 13.11.2018 року в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 року, за результатами розгляду заяви позивача б/н від 24.07.2019 року щодо усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9052/19, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.08.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 року підготовче засідання відкладено на 25.09.2019 року.

Проте, підготовче засідання, призначене на 25.09.2019 року, не відбулось у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 року розгляд справи призначено на 10.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/9052/19 на тридцять днів за ініціативою суду та, відповідно, відкладено підготовче засідання на 06.11.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 року підготовче засідання відкладено на 20.11.2019 року.

В судовому засіданні 20.11.2019 року, враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/9052/19 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 12.12.2019 року.

Представник позивача з`явився в судові засідання 21.08.2019 року, 10.10.2019 року. В судові засідання 06.11.2019 року, 20.11.2019 року, 12.12.2019 року уповноважений представник позивача не з`явився.

Уповноважений представник відповідача з`явився в судове засідання 20.11.2019 року, в судові засідання 21.08.2019 року, 10.10.2019 року, 06.11.2019 року та 12.12.2019 року - не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.07.2019 року та ухвала про відкладення підготовчого засідання від 21.08.2019 року були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Кирилівська буд.14-18, оф.69, м. Київ, 04080.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Проте, ухвали суду від 29.07.2019 року та 21.08.2019 року були повернуті поштовим відділенням на адресу суду неврученими з відміткою "адресат вибув".

Ухвала суду від 02.10.2019 року про призначення судового засідання у справі та ухвала від 10.10.2019 року відкладення підготовчого засідання, направлені на адресу відповідача, були повернуті відділенням поштового зв`язку неврученими за закінченням терміну зберігання та з інших причин.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 910/9052/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому зважаючи на той факт, що суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу, в т.ч. відповідачу, можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх заперечень, судом вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Також через канцелярію суду позивачем 22.08.2019 подано заяву б/н від 21.08.2019 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій скориставшись наданим п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України правом позивач збільшив розмір позовних вимог у зв`язку з підписанням відповідачем акту здачі-приймання (надання послуг) № 159 від 31.05.2019 року на суму 192000,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 900 960,00 грн. боргу. Заява судом долучена до матеріалів справи.

З огляду на те, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Групп" про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється подальший розгляд спору.

Судом повідомлено, що до початку судових засідань через канцелярію суду 24.10.2019 року та 20.11.2019 від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Подані клопотання долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання з розгляду справи по суті 12.12.2019 року представники сторін не з`явилися.

Від позивача через канцелярію суду 11.12.2019 року надійшло клопотання б/н від 10.12.2019 року про розгляд справи без участі представника позивача, в якому позивач також підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання судом долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 12.12.2019 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 10.12.2019 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю уповноважених представників відповідача з`явитися в судове засідання 12.12.2019, оскільки адвокат Коломієць Є.В. з 11.12.2019 року по 13.12.2019 року буде перебувати у відрядженні, а адвокат Макєєв Є.Ю. буде приймати участь в іншій справі в Західному апеляційному господарському суді, розгляд якої призначено на 12.12.2019 року. Подане клопотання долучене судом до матеріалів справи.

За результатами розгляду даного клопотання в судовому засіданні 12.12.2019 року, зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, судом протокольно ухвалено про відмову в його задоволенні.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від позивача на час розгляду справи 12.12.2019 року до суду не надходило.

В свою чергу суд відзначає, що з урахуванням строків, встановлених ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 29.07.2019 року, та протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкладення підготовчого засідання 21.08.2019 року, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Натомість як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 ГПК України .

Заяв та клопотань процесуального характеру, окрім клопотання б/н від 15.11.2019 року про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання б/н від 11.12.2019 року про відкладення розгляду справи, поданого до початку судового засідання 12.12.2019 року, від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, враховуючи наявність в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та оскільки уповноважені представники сторін не прибули в судове засідання 12.12.2019, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи виключно за наявними матеріалами за відсутності уповноважених представників сторін.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 13.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КТБП ІНВЕСТ (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІДЕР - ГРУП (виконавець за договором, позивач у справі) укладено Договори № БК025, № БК026 про виконання робіт баштовим краном (далі - Договори), за умовами яких виконавець за завданням замовника виконує роботи баштовим краном на об`єкті житловий масив Еврика за адресою: м. Київ, вул. Глушкова, 6, буд. 28, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані виконавцем та прийняті замовником роботи (п.п. 1.1 ,1.2 Договорів).

Розділами 2-10 Договорів сторони характеристики баштового крану, вартість робіт та порядок розрахунків, права та обов`язки, відповідальність сторін, оформлення виконання робіт, форс-мажорні обставини, підстави дострокового розірвання договору, термін дії виконання робіт та термін дії договору тощо.

Згідно п. 10.2 Договорів строк їх дії - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Вказані Договори підписані представниками замовника та виконавця і скріплені печатками сторін.

Окрім цього додатково до Договорів № БК025 та № БК026 про виконання робіт баштовим краном від 13.11.2018 року про виконання робіт баштовим краном сторонами складено та підписано Додаток № 1 до Договору №БК025 від 13.11.2018 року про виконання робіт баштовим краном Truemax ТС6013NF/8-71, Додаток № 1 до Договору №БК026 від 13.11.2018 року про виконання робіт баштовим краном Truemax ТС6013NF/10-74.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами підряду, які регулюються нормами §1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що з договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. . Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до розділу 2 Договорів роботи виконуються баштовим краном: Truemax TC6013TF/8-71 (Договір № БК025) та Truemax TC6015TF/10-74 (Договір № БК026).

Так, згідно пункту 1.3. Договорів склад, вартість та об`єм робіт, порядок оплати та інші додаткові умови визначаються у Розділі 3 Договорів та Додатку № 1 до Договорів.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Сторони узгодили в п. 3.3 Договорів, що вартість робіт, які підлягають виконанню за п.п. 1.1.1.-1.1.7. Договорів, визначається сторонами у Додатку № 1 Вартість виконання робіт .

Мінімальна щомісячна вартість робіт баштовим краном разом з урахуванням роботи кранівника при режимі роботи не більше 312 годин на місяць становить 187200,00 грн. (з ПДВ) (п.3.1 Договорів).

Згідно п. 3.2 Договорів вартість роботи баштовим краном понад 312 годин на місяць становить 600,00 грн. (з ПДВ) згідно табелю кранівника.

Зокрема, згідно підписаних сторонами Додатків №1 до Договорів зазначена аналогічна вартість вказаних робіт.

Окрім цього, вартість демонтажу баштового крану становить 85000,00 грн. (з ПДВ), вивезення баштового крану базової висоти з об`єкту - 34000,00 грн. (з ПДВ); початок виконання робіт - після отримання авансового платежу.

Доставка баштового крану на об`єкт здійснюється протягом 5 календарних днів з дати отримання авансу у розмірі 238360,00 грн. (з ПДВ), що складається з: вартості доставки баштового крану на об`єкт, вартості анкерних кріплень баштового крану, вартості монтажу баштового крану на базову висоту (п. 3.5 Договорів).

Пунктом 3.8 Договорів сторонами передбачено, що до початку демонтажу та вивезення баштового крану та необхідного обладнання з об`єкту після закінчення виконання робіт за Договорами Замовник проводить повний розрахунок з підрядником в рамках даного Договору.

Розрахунок за виконані роботи замовник здійснює в українській національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 3.9 Договорів).

Сторонами в п. 3.10 Договорів погоджено, що нарахування коштів за фактичну експлуатацію баштового крану починається з дати підписання актів виконаних робіт з монтажу. Вартість робіт баштовим краном за перший та останній місяці нараховується за фактично відпрацьований час.

Сторони передбачили в п. 6.1 Договорів, що у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань по Договору сторони несуть відповідальність у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавством України та положеннями цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За умовами п. 5.1 Договорів приймання - передача виконаних робіт здійснюється сторонами на підставі актів приймання - передачі виконаних робіт, які підписуються сторонами.

Згідно п. 5.2 Договорів час початку та закінчення баштовим краном фіксується сторонами у відповідних щомісячних рапортах про роботу баштового крану. Контроль та облік відпрацьованих машино - годин баштовим краном здійснюється відповідними (уповноваженими) особами технічної служби замовника шляхом підписання наданих виконавцем рапортів про облік відпрацьованих машино - годин баштовим краном.

Не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за звітним, виконавець належним чином оформляє щомісячні акти приймання - передачі виконаних робіт (далі - акт) на підставі рапортів про облік відпрацьованих машино - годин баштовим краном та у двох примірниках передає їх замовнику на підпис (п. 5.3 Договорів).

Не пізніше 8 (восьмого) числа кожного місяця, наступного за звітним, якщо на адресу виконавця не була надана замовником обґрунтована письмова відмова, замовник підписує отримані від виконавця та належним чином оформлені останнім щомісячні акти і повертає один екземпляр виконавцю та до 13-го числа здійснює оплату наданих послуг (п. 5.4 Договорів).

За наданими позивачем матеріалами судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на виконання умов Договорів позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи баштовими кранами на суму 1 861 120,00 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками замовника та виконавця Актами здачі - приймання робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи, а саме за Договором № БК025 на загальну суму 1 162 960,00 грн.:

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 386 від 11.12.2018 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 387 від 21.12.2018 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20 від 31.01.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 52 від 28.02.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 81 від 31.03.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 132 від 25.04.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 159 від 31.05.2019 року;

за Договором № БК026 на загальну суму 698 160,00 грн.:

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 22.01.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 28.01.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 53 від 28.02.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 99 від 30.03.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 82 від 31.03.2019 року;

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 118 від 01.04.2019 року.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як зазначалось судом вище, у відповідності до 5.4 Договорів оплата замовником виконаних виконавцем робіт здійснюється на підставі оформлених останнім і повернутих замовником підписаних щомісячних актів приймання - передачі виконаних робіт.

Отже, сторони у Договорах відповідно до розділу 5 вказаних правочинів узгодили, що оплата належним чином виконаних позивачем робіт обумовлена підписанням відповідного акту приймання - передачі робіт.

Таким чином, відповідно до вимог закону та умов Договору позивач зобов`язаний виконати належним чином обумовлені договором роботи та здати їх відповідачу, після чого він отримує право вимоги від останнього оплати виконаних робіт в строки та в розмірі, встановленому Договорами підряду.

Суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як вбачається із наданих позивачем копій актів здачі-приймання робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні, зокрема, замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має.

Доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо виявлення відхилень при виконанні робіт від належної якості, обсягів та ціни робіт, а також термінів виконання робіт, як і обґрунтованих письмових відмов від їх оплати до суду не надходило, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови від приймання виконаних робіт та підписання актів приймання останніх, а також заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору у вказаній частині з боку відповідача відсутні.

Окрім цього, на виконання умов Договорів позивачем було складено та підписано замовником наступні документи:

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 01.12.2018 по 31.12.2018;

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 18.01.2019 по 31.01.2019;

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 01.02.2019 по 28.02.2019;

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 07.02.2019 по 16.02.2019;

Рапорт № 2 про роботу Баштового крану за період з 17.02.2019 по 28.02.2019;

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 01.03.2019 по 09.03.2019;

Рапорт № 2 про роботу Баштового крану за період з 10.03.2019 по 31.03.2019;

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 01.03.2019 по 31.03.2019;

Рапорт № 1 про роботу Баштового крану за період з 01.04.2019 по 25.04.2019;

Рапорт № 2 про роботу Баштового крану за період з 02.05.2019 по 29.05.2019, копії яких наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по виконанню робіт баштовими кранами, обумовлених Договорами та в обсягах, зазначених в Актах здачі-приймання робіт, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Проте, за твердженнями позивача та згідно наданих матеріалів, в порушення умов Договорів відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КТБП Інвест" свого грошового зобов`язання в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт баштовими кранами належним чином не виконав та у визначений п. 5.4 Договорів строк грошові кошти в повному обсязі не перерахував, сплативши тільки 1 079 160,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справах копіями відповідних платіжних доручень, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 781 960,00 грн.

Крім того, на підтвердження виконання робіт за спірним Договором № БК025 позивачем надано копії Акту № 190 від 13.06.2019 року здачі-приймання робіт (надання послуг) про демонтаж баштового крану Truemax TC6013TF/8-71 на суму 85000,00 грн. та Акту № 191 від 13.06.2019 року здачі-приймання робіт (надання послуг) про вивезення баштового крану Truemax TC6013TF/8-71 на суму 34000,00 грн., підписані позивачем в односторонньому порядку.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, вказані акти направлялись Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Групп" на адресу відповідача листом від 19.07.2019 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 19.07.2019 року, опису вкладення від 19.07.2019 року та відповідною накладною № 0306211122953.

Проте, зазначений лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення, акти № 190 ТА № 191 ТОВ "Лідер-Групп" підписані та повернуті позивачеві не були.

Наразі судом встановлено за матеріалами справи та відповідачем не заперечувалась відсутність жодних доказів відмови останнього від підписання наданих позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 190, № 191 та будь - яких зауважень щодо допущених підрядником недоліків у виконаних роботах, що свідчить про фактичне прийняття вказаних робіт з демонтажу та вивезення баштового крану в обсягах та за ціною, визначеними в даних актах.

Будь-яких пояснень щодо наявності причин не підписання та неповернення стороною зазначених актів відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано.

Зважаючи на відсутність зазначення в актах про відмову від їх підписання відповідачем, як і на відсутність повідомлення (зауваження) про виявлені недоліки, а також зауважень замовника щодо визначених в актах №№ 190, 191 обсягу та ціни виконаних робіт, суд доходить висновку, що виконані позивачем підрядні роботи в силу імперативних вимог ст. 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими відповідачем, за відсутності будь-яких належних доказів наявності зауважень з боку останнього щодо обсягів та якості виконаних підрядних робіт за Договором.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

В свою чергу в силу ч.1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 вказаної норми при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Частиною 3 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов`язані свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або не виконає його в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Суд зазначає, що вказане правило має загальний характер та розповсюджується на будь - які зустрічні зобов`язання, до яких відносяться і зобов`язання, які випливають із договору підряду.

При цьому за приписами ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Тобто, позивачем здійснено виконання своїх зобов`язань з демонтажу та вивезення баштового крану Truemax TC6013TF/8-71, який виконував роботи згідно Договору № БК025, незважаючи на ненастання строку їх виконання іншою стороною, до моменту надходження сплачених відповідачем коштів авансової передплати в сумі 85000,00 грн. та 34000,00 грн. у відповідності до умов Додатку № 1 до Договору № БК025, позивач не скористався належним йому передбаченим ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України правом зупинити або відмовитись частково чи в повному обсязі від виконання свого обов`язку щодо демонтажу та вивезення баштового крану за Договором внаслідок невиконання ТОВ КТПБ Інвест зобов`язання щодо попередньої оплати зазначених робіт. При цьому, оскільки позивачем здійснено виконання умов Договору щодо демонтажу та вивезення баштового крану в обумовленому правочином обсязі незважаючи на невиконання іншою стороною свого обов`язку, відповідач повинен виконати свій обов`язок щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на електронну адресу відповідача лист № 23-1 від 12.03.2019 року про погашення заборгованості та 18.03.2019 претензію № 24-1 про те, що у випадку непогашення заборгованості у розмірі 424 920,00 грн. Договір № БК025 та Договір №БК026 від 13.11.2018 будуть розірвані достроково з 21.04.2019 року, роботу баштових кранів буде зупинено. Зазначене листування підтверджується наданими позивачем до позовної заяви роздруківками відповідних скріншотів.

В матеріалах справи наявна копія листа позивача № 26-1 від 22.03.2019 року на адрес замовника з повідомленням про дострокове розірвання укладених між сторонами договорів №БК025, № БК026 від 13.11.2019 року з 21.04.2019 року в зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов останніх.

Проте, зазначені листи позивачем були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Окрім цього, як встановлено судом за матеріалами справи (скріншоти), 22.04.2019 року на електронну адресу позивача надійшов лист відповідача № 10 від 22.04.2019 року, в якому останній просить у зв`язку з виробничою необхідністю призупинити роботу баштового крану марки Truemax модель ТС6013NF/10-74 на об`єкті Коригування проекту будівництва житлових будинків та об`єктів соціально-побутової сфери в м. Києві, проспект Академіка Глушкова, 6, будівля 28 , у відповідь на який 22.04.2019 року позивач направив на електронну адресу відповідача лист № 36-1 від 22.04.2019 року з повідомленням, що Договір №БК026 від 13.11.2018 було розірвано 29.03.2019 року, а на відповідному об`єкті виконує роботи баштовий кран марки Truemax модель ТС6013NF/10-71 згідно Договору №БК025 від 13.11.2019 року.

Також позивачем надані копія електронного листа № 42-1 від 30.05.2019 року на адресу відповідача про наявну заборгованість та відповідний скріншот на підтвердження доказів надсилання.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо перерахування коштів за виконані позивачем підрядні роботи в загальному розмірі 900 960,00 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договорів, не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за наведеними Договорами у встановленому судом вище розмірі, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання умов Договорів в частині оплати виконаних позивачем робіт баштовим краном або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Як зазначалось судом вище, предметом даного спору, зокрема, є матеріально - правова вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 900 960,00 грн. за виконані згідно Договорів підрядні роботи.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за Договорами на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості за виконані роботи за Договорами на підставі наданих позивачем доказів.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсними Договорів № БК025, № БК026 про виконання робіт баштовим краном від 13.11.2018 року та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору на час їх підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актом цивільного законодавства.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Суд звертає увагу сторін, що цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, судом на підставі правової оцінки положень Договорів встановлено, що викладені в договорах умови були визначені та погоджені сторонами. Отже, сторони, відповідно до вимог статті 180 ГК України, погодили істотні умови договору, а саме предмет, ціну та строк виконання робіт, порядок передачі виконаних робіт та їх оплати, строк дії Договорів тощо.

Відповідно до статті 188 Господарського процесуального кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Так, згідно умов п. 8.1 Договорів останні підлягають достроковому розірванню у випадках: а) за взаємною письмовою згодою сторін шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до Договору; б) якщо сторони або одна зі сторін систематично порушують умови цього договору. В цьому випадку сторона, що прийняла рішення про розірвання договору, за 30 календарних днів направляє іншій стороні письмове повідомлення про розірвання договору.

Договір вважається розірваним сторонами після проведення остаточних розрахунків між сторонами на момент розірвання цього договору з дати отримання такого повідомлення іншою стороною або з дати відправлення повідомлення, якщо сторона - отримувач відсутня за адресою. Роботи припиняються повністю, а баштовий кран має бути демонтований та вивезений з об`єкту протягом 10 (десяти) днів з дати припинення робіт.

Зокрема, в матеріалах справи наявна копія підписаної обома сторонами Додаткової угоди № 1 від 29.03.2019 року до Договору № БК026 про виконання робіт баштовим краном від 13.11.2018 року, згідно якої згідно п.8.1 вказаного Договору сторони вирішили розірвати Договір № БК026 з 29 березня 2019 року.

Доказів визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 29.03.2019 року сторонами суду не надано.

Наразі судом також встановлено згідно матеріалів справи, що позивачем не надано жодних доказів одностороннього розірвання позивачем Договору № БК025 в порядку, передбаченому умовами зазначеного правочину та приписами чинного законодавства, до моменту звернення з даним позовом до суду, окрім копії тексту листа № 26-1 від 22.03.2019 року, за відсутності будь - яких доказів направлення його на адресу відповідача та, відповідно, отримання вказаного лист останнім.

Отже, оскільки факт отримання зазначеного листа відповідачем документально не підтверджено, суд також враховує, що укладений між сторонами Договір № БК025 не визнано недійсними повністю або частково, в зв`язку з чим, в силу вимог ст. 204 Цивільного кодексу України презюмується правомірність цього Договору в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як строк оплати виконаних робіт, позаяк беручи до уваги положення норм закону спірний договір не є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договорами щодо своєчасної оплати виконаних відповідачем робіт у добровільному порядку, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 900 960,00 грн. заборгованості за виконані за спірними Договорами роботи підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 46, 73-80, 86, 129, 233, 236 -238, 240,241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТБП ІНВЕСТ" (вул.Кирилівська буд.14-18, оф.69, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42254738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Групп" (вул.Лобановського, 21, корп. 5, кв. 3, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 39403383) 900 960,00 грн. (дев`ятсот тисяч дев`ятсот шістдесят гривень нуль копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 514,40 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять гривні сорок копійок).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2020 року.

Суддя А.М.Селівон