Ухвала

від 17.01.2020 по справі 927/224/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/224/18 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Федоренко Ю.В.

секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи

за скаргою стягувача: Чернігівської міської ради

боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження старого міста

за участю: старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Васильєвої Наталії Віталіївни

на рішення державного виконавця.

За участю представників:

від стягувача: Миколаєнко Р.С., довіреність від 01.08.2019.

Від боржника: Ткаченко А.М., адвокат, ордер від 13.01.2020.

Від державної виконавчої служби: Васильєва Н.В., довіреність від 08.01.2020.

У судовому процесі приймав участь прокурор прокуратури Чернігівської області Бабич Є.А.

Стягувачем - Чернігівською міською радою подана скарга на рішення державного виконавця в якій ставиться питання :

- скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.11.2019 ВП№ 59509813 винесену Старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Васильєвою Н.В. по виконання наказу Господарського суду Чернігівської області № 927/224/18 від 21.05.2019 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження старого міста передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради гуртожиток за адресою : м.Чернігів, пр.Миру, 194, корп. 3.

- Зобов`язати Старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Васильєву Н.В. відновити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Чернігівської області №927/224/18 від 21.05.2019 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження старого міста передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради гуртожиток за адресою : м.Чернігів, пр.Миру, 194, корп. 3.

У скарзі зазначено, що 13.08.2019 до Чернігівської міської ради надійшов лист боржника з проханням повідомити про дату, час та місце та у який спосіб боржник може передати приміщення гуртожитку, Також були надіслані акти приймання-передачі. З метою забезпечення виконання рішення суду була створена робоча група з питання обстеження та прийняття гуртожитку у комунальну власність. 14.11.2019 робочою групою з виїздом на місце складено акт обстеження яким встановлено, що виконання рішення суду можливе лише за умови приведення будівлі гуртожитку до вимог ст.11 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків . Про вказану обставину листом від 15.11.2019 було повідомлено Центральний ДВС м. Чернігова. 17.12.2019 Чернігівською міською радою отримано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження . Стверджує, що Чернігівською міською радою жодних перешкод проведення виконавчих дій не здійснювалось. Не підписання акту приймання-передачі до комунальної власності будівлі гуртожитку у зв`язку з невідповідністю цієї будівлі вимогам закону, що ставляться до гуртожитків, не є перешкоджанням проведенню виконавчих дій, а є намаганням стягувача забезпечити належне виконання рішення суду.

Боржником подано заперечення на скаргу у якій він посилається на те, що з свого боку виконав рішення суду підписавши акт приймання передачі гуртожитку, натомість саме стягувач зі своєї сторони відмовився підписувати вказаний акт. В резолютивній частині рішення суду чітко вказано про обов`язок боржника передати у комунальну власність будівлю гуртожитку, жодних інших зобов`язань таке рішення для боржника не передбачає.

У відзиві на скаргу старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Наталія Віталіївна вказує на те, що при виконанні судового рішення вона діяла у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження . Зокрема, листом від 04.11.2019 стягувача було повідомлено про складення та підписання боржником акту приймання-передачі гуртожитку, не надходженням від стягувача документів на обґрунтування законності не прийняття гуртожитку від боржника, та про повернення в подальшому виконавчого документа стягувачу в зв`язку з перешкоджанням проведенню виконавчих дій.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2019 у справі №927/224/18 позов Чернігівської міської ради задоволено повністю та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження старого міста" (код ЄДРПОУ 03333653) передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125) гуртожиток за адресою: місто Чернігів, пр. Миру,194 корпус 3.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2019 залишено без змін рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019.

На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 Господарським судом Чернігівської області 20.06.2019 видано наказ про примусове виконання рішення.

Постановою державного виконавця від 10.07.2019 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного рішення суду.

24.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання у встановлений термін рішення суду.

Листом від 01.08.2019 боржник просив стягувача повідомити про дату, час, місце та в який спосіб він може передати гуртожиток, а клопотанням від 07.08.2019 направив стягувачу акт приймання-передачі гуртожитку за адресою м. Чернігів, пр-к Миру, 194, корпус 3 від 07.08.2019, який підписав з свого боку. Вказані лист та акт приймання-передачі були надані також і державному виконавцю.

Листом від 06.08.2019 боржник повідомив Відділ державної виконавчої служби, що основною причиною не виконання рішення суду є вина стягувача, який не проводить жодних дій для передачі гуртожитку, а без його участі така передача неможлива.

Постановою державного виконавця від 07.08.2019 проведення виконавчих дій було відкладено за клопотанням боржника, а постановами державного виконавця від 21.08.2019, 06.09.2019, 20.09.2019, 04.10.2019, 18.10.2019, 01.11.2019 проведення виконавчих дій було відкладено за клопотаннями стягувача.

Листом від 04.11.2019 державний виконавець повідомив стягувача про підписання боржником акту приймання-передачі гуртожитку який надіслано для підписання іншою стороною. Попередив про подальше повернення виконавчого провадження стягувачу згідно з п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження в зв`язку з ненадходженням від стягувача документів на обґрунтування законності причини не прийняття від боржника гуртожитку.

У відповідь на вказаний лист стягувач листом від 11.11.2019 повідомив, що найближчим часом буде проведено засідання групи на якому буде розглянуто питання закінчення процедури прийняття у комунальну власність гуртожитку. Акт приймання-передачі гуртожитку, надісланий боржником, не відповідає типовій формі такого акту, який затверджено рішенням Чернігівської міської ради від 06.03.2014 (39 сесія 6 скликання). Прохав відкласти проведення виконавчих дій.

Постановою державного виконавця від 15.11.2019 проведення виконавчих дій відкладено до 28.11.2019.

14.11.2019 робочою групою з питань обстеження та прийняття гуртожитку складено акт про те, що належне виконання рішення Господарського суду Чернігівської області можливе лише за умови приведення боржником будівлі гуртожитку у відповідність вимог, які визначені статтею 11 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків .

Листом від 15.11.2019 стягувач повідомив Центральний відділ ДВС про те, що виконання рішення суду щодо здійснення передачі гуртожитку у комунальну власність можливе лише після приведення стану будівлі гуртожитку власником у відповідність до технічної документації та норм ДБН, що застосовуються для гуртожитків на сьогоднішній день. Акт приймання передачі гуртожитку не може бути підписаний стягувачем до усунення зазначених недоліків.

Постановою державного виконавця від 29.11.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження . Постановою, зокрема, встановлено, що боржником складено, підписано директором ТОВ Відродження старого міста та надіслано для підписання іншою стороною, - стягувачем, акт приймання-передачі гуртожитку в трьох екземплярах. Стягувачем на сьогоднішній день не підписано акт приймання-передачі гуртожитку та не було прийнято останній в інший спосіб у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова, чим стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Як встановлено ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК України).

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження зобов`язує виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлено ст.63 Закону України Про виконавче провадження .

Так, у відповідності до ч.1-3 вказаної вище статті Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

В зв`язку з невиконанням боржником рішення суду в установлений строк державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника. Після цього від боржника надійшли листи від 01.08.2019, 06.08.2019 про готовність виконати рішення суду, а 07.08.2019 надійшло клопотання боржника з підписаним з його боку актом приймання-передачі гуртожитку стягувачу.

Листом від 04.11.2019 державний виконавець повідомив стягувача про підписання боржником акту приймання-передачі гуртожитку та направлення його для підписання стягувачу, а також про те, що від стягувача не надходило жодних документів на обґрунтування законності не прийняття від боржника гуртожитку. Попередив про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , так як стягувач перешкоджає проведення виконавчих дій.

Після отримання листа стягувача від 15.11.2019 про можливість виконання рішення суду лише після приведення стану будівлі гуртожитку боржником у відповідність до технічної документації та норм ДБН , постановою державного виконавця від 29.11.2019 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п.4 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2019 у справі №927/224/18 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження старого міста" передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради гуртожиток за адресою: місто Чернігів, пр. Миру,194 корпус 3.

Цим рішенням встановлено, що: на момент прийняття в експлуатацію в 1972 році, будівля, що знаходиться по проспекту Миру, 194, корпус 3 в м. Чернігові, відповідала вимогам нормативних документів у галузі будівництва, які діяли на той час (СНиП II-Л.1-62 "Жилые здания. Нормы проектирования"), встановлених для житлових будівель (гуртожитків).

На момент здійснення приватизації державного підприємства "Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" відповідно до наказу №388 Фонду державного майна України від 27.07.1995 "Про дозвіл на приватизацію об`єктів АПК" будівля, що знаходиться по проспекту Миру, 194, корпус 3 в м. Чернігові, відповідала будівельним нормам (СНиП 2.08.01-89 "Жилые здания"), встановлених для житлових будівель (гуртожитків).

На момент проведення експертизи, будівля, що знаходиться по проспекту Миру, 194, корпус 3 в м. Чернігові, не відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" (зі змінами), оскільки була введена в експлуатацію в 1972 році.

Статтею 11 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків дійсно встановлено, що гуртожиток (як цілісний майновий комплекс або всі його відокремлені частини) відповідно до цього Закону повинен відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам та санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим актами законодавства та технічними нормативами для такого типу житла, бути придатним для проживання в ньому людей і використовуватися виключно за призначенням.

Однак, справа у суді розглядалась у межах заявлених Чернігівською міською радою позовних вимог і позивачем (стягувач у виконавчому провадженні) не заявлялись вимоги щодо зобов`язання відповідача (боржника у виконавчому провадженні) привести будівлю гуртожитку у відповідність до технічної документації та норм ДБН. Відтак, і рішення суду за такими вимогами не приймалось.

Отже, державний виконавець не має законних підстав зобов`язати боржника привести будівлю гуртожитку у відповідність до норм технічної документації та ДБН, оскільки рішення суду за такими вимогами не приймалось, а виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України Про виконавче провадження .

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що стягувач не вчинив дій, які необхідні для виконання судового рішення (не підписав акт приймання-передачі гуртожитку який виготовив та підписав боржник, не запропонував для підписання акт приймання-передачі за встановленою формою), склавши акт обстеження від 14.11.2019 про те, що належне виконання судового рішення можливе лише за умови приведення боржником будівлі гуртожитку у відповідність до вимог ст.11 Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків поставив виконання рішення суду у залежність від вчинення дій боржником щодо яких рішення судом не приймалось, що свідчить про перешкоджання виконанню судового рішення.

В зв`язку з цим державний виконавець, після письмового попередження стягувача, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , правомірно повернув виконавчий документ стягувачу.

За встановлених судом обставин відповідності дій державного виконавця вимогам закону у задоволенні скарги необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. 232-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 21.01.2020.

Суддя Ю.В. Федоренко