5/93н-ад
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
04.08.2006 року Справа № 5/93н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря судового засідання Сідорової О.А.
та представників сторін:
від позивача – не прибув
від відповідача – Євдокіменко В.К., дов. від 29.08.05
№5505/06
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автошкола
„Полібланк” Закритого акціонерного
товариства „Навчально-виробничий
комбінат „Полібланк”
на постанову
господарського суду Луганської області
від 23.06.06
по справі № 5/93н-ад ( головуючий суддя –
Закропивний О.В., судді –Батюк Г.М.,
Седляр О.О.)
за позовом Дочірнього підприємства „Автошкола
„Полібланк” Закритого акціонерного
товариства „Навчально-виробничий
комбінат „Полібланк”
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в
Ленінському районі м.Луганська
про визнання недійсним рішень про
застосування фінансових санкцій та вимоги
про сплату недоїмки
Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснювалося за ініціативою суду відповідно до п. 2.1 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 06.07.05.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Дочірнє підприємство „Автошкола „Полібланк” Закритого акціонерного товариства „Навчально-виробничий комбінат „Полібланк” (далі –ДП „Автошкола „Полібланк”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним винесеного Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (далі –Управління) рішення від 27.02.06 № 87 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 2649 грн. 86 коп. за донарахування сум своєчасно необчислених та несплачених страхових внесків; про визнання недійсною вимоги від 27.02.06 №Ю-183 про сплату боргу у сумі 10978 грн. 78 коп.; також про визнання недійсним винесеного відповідачем рішення про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви позивача від 06.03.06 №3165/03-01 без задоволення (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 10.05.06 №24).
Постановою місцевого господарського суду від 23.06.06 у задоволені позову відмовлено. Мотивована дана постанова вимогами ст.ст. 14, 17, 18, 20, п.15 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон N 1058-IV), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за N 64/8663 (далі –Інструкція), ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, ст. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі –Указ Президента), ст. 42 Господарського кодексу України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не підпадає під правовідносини, що регулюються Указом Президента, а є об'єктом регулювання іншого правового акту –Закону N 1058-IV, який не встановлює пільги зі звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування; обов'язок сплати збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування не пов'язується із статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Позивач не погодився з постановою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду за рішенням фактичним обставинам справи, неправильне витлумачення п.6 Указу Президента, безпідставне незастосування норм Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про деякі питання спрощеної системи оподаткування” від 10.03.05 N 58-р (далі –Розпорядження КМУ №58-р), яким Кабінет Міністрів України підтримав узгоджену із Міністерством фінансів і Державною податковою адміністрацією пропозицію Пенсійного Фонду України з приводу припинення перевірок платників єдиного податку органами Пенсійного Фонду України, стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків та застосування фінансових санкцій до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системами оподаткування; на положення Закону N 1058-IV, Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Указу Президента, Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”, ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”, Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року”, яким за твердженням позивача підтверджені норми розпорядження КМУ №58-р.
За доводами заявника скарги збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є податковим платежем, на який розповсюджується норми податкового законодавства, а платники єдиного податку не являються платниками цього збору згідно п.6 Указу Президента.
Відповідач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
За апеляційною скаргою позивач виявив бажання взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Проте, до судового засідання представник позивача не прибув, незважаючи на те, що ДП „Автошкола „Полібланк” належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 137875. Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача з урахуванням положень ч. 4 с. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ДП „Автошкола „Полібланк” знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку.
Відповідачем у лютому 2006 здійснено перевірку правильності обчислення, повноти нарахування позивачем внесків на загальнообов'язкового державне пенсійне страхування за період з 01.01.02 по 27.02.06.
За актом перевірки від 27.02.06 б/н Управлінням було встановлено, що позивачем не перераховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-грудень 2005 року, січень 2006 року, що є порушенням ст. 19 Закону N 1058-IV.
За результатом перевірки Управлінням донараховано ДП „Автошкола „Полібланк” 10978 грн. 78 коп., прийнято рішення від 27.02.02 № 87 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 2649 грн. 86 коп., направлено вимогу ДП „Автошкола „Полібланк” про сплату боргу.
На підставі п.2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 N 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.04 за N 81/8680, ДП „Автошкола „Полібланк” звернулося до Управління із заявою від 28.02.06 №03 про узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27.02.06 №Ю-183.
Рішенням Управління від 06.03.06 №3165/03-1 вищевказану вимогу залишено без змін, а заяву про узгодження вимоги про сплату боргу –без задоволення.
Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності донарахування Управлінням позивачеві заборгованості зі сплати страхових внесків та застосування фінансових санкцій.
Висновки суду за постановою, що оскаржується, відповідають вимогам чинного законодавства.
Зокрема, згідно ст. 14 Закону N 1058-IV страхувальниками, тобто платниками страхових внесків є роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, у тому числі є ті, які обрали особливий спосіб оподаткування.
Зобов'язання страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески встановлено п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону N 1058-IV.
Згідно п. 5 Закону N 1058-IV виключно цим Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених Законом N 1058-IV, або в частині, що не суперечить йому.
Будь-яких виключень стосовно платників страхових внесків, що перебувають на спрощеній системі оподаткування Закону N 1058-IV не містить.
Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно розд. 4 Інструкції встановлюються відповідно до Закону N 1058-IV. Частиною 4 ст. 18 даного закону визначено правовий статус цих платежів та зазначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. Податкове законодавство на ці внески не поширюється. Указ президента, на який посилається заявник скарги, відноситься до нормативних актів, які регулюють податкове законодавство.
За твердженням позивача Законом N 1058-IV встановлено ставки страхових внесків лише для тих платників страхових внесків, які одночасно є і платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, і не встановлено цих ставок для осіб, які будучи платниками страхових внесків у той же час не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (зокрема, на думку позивача, розмір страхових внесків не встановлений для роботодавців –юридичних і фізичних осіб –платників єдиного податку). Вказані доводи позивача також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, яким обґрунтовані доводи ДП „Автошкола „Полібланк”, не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.
З урахуванням конституційного принципу верховенства права не може бути прийнято до уваги і посилання позивача на Розпорядження КМУ № 58-р.
Закон України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року” не має відношення до спірних правовідносин сторін по справі, і тому посилання заявника апеляційної скарги на цій закон є необґрунтованим.
За мотивувальною частиною постанови суд першої інстанції прийняв рішення стосовно повернення зайве сплаченого держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу позивачеві, ідентифікаційний код якого 30596445.
Проте, у резолютивній частині суд вирішив повернути вказані виплати Закритому акціонерному товариству „Навчально-виробничий комбінат „Полібланк”, ідентифікаційний код 05407485.
У цій частині постанова суду першої інстанції підлягає зміни.
У судовому засіданні 04.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної постанови.
Повний текст постанови виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 104, 167, 195, 198, 201, 205, 207, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автошкола „Полібланк” Закритого акціонерного товариства „Навчально-виробничий комбінат „Полібланк” на постанову господарського суду Луганської області від 23.06.06 по справі № 5/93н-ад задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 23.06.06 по справі № 5/93н-ад змінити.
3. Пункт 3 резолютивної частини постанови викласти в редакції:
Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Автошкола „Полібланк” Закритого акціонерного товариства „Навчально-виробничий комбінат „Полібланк”, м. Луганськ, вул. Оборона, 122, ідентифікаційний код 30596445, зайве сплачене державне мито у сумі 81 грн. 60 коп.
4. Пункт 4 резолютивної частини постанови викласти в редакції:
Повернути з ДП „Судовий інформаційний центр” на користь Дочірнього підприємства „Автошкола „Полібланк” Закритого акціонерного товариства „Навчально-виробничий комбінат „Полібланк”, м. Луганськ, вул. Оборона, 122, ідентифікаційний код 30596445, витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., видав позивачу платіжне доручення з матеріалів справи.
5. В решті постанову залишити без змін.
6. Доручити господарському суду Луганської області надати відповідні довідки про повернення позивачу зайве сплаченого держмита та щодо витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді К.І.Бойченко
Т.Ф.Парамонова
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 87024 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Баннова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні