Ухвала

від 12.09.2019 по справі 757/44646/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44646/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора ТОВ "Агрофірма Південні Лани" - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 01.08.2019 року №757/39562/19-к,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання директора ТОВ "Агрофірма Південні Лани" - ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 01.08.2019 року №757/39562/19-к.

В додаткових поясненнях долучених до клопотання заявником зазначено, що жодним службовим чи посадовим особам вказаних товарист не повідомлено про підозру. Крім того, суми ПДВ не є майном в розумінні ст. 170 КПК України.

В судове засідання заявник не з`явився, до канцелярії суду адвокат ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив слухати вказане провадження у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду вказаного провадження повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018000000001979 від 15.08.2018, за фактом створення (придбання) та організації діяльності невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей, низки суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на експорт сільськогосподарської продукції до країн нерезидентів за підробленими документами походження товару (зернових культур) із подальшим переведенням отриманої валютної виручки на розрахункові рахунки відкриті в іноземних банківських установах підконтрольних підприємств нерезидентів, розташованих в зонах з особливим пільговим режимом оподаткування, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами на території м. Києва, Київської та інших областей в період 2018 років фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, за фактами підроблення та використання підроблених документів, за ознаками злочину передбаченого ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа №757/39562/19-к) Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 року було накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в тому числі по ТОВ "Агрофірма Південні Лани".

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що протягом досудового розслідування не доведено, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ "Агрофірма Південні Лани" є предметом злочину чи отримана незаконним шляхом. Відсутні відомості про повідомлення про підозру будь-кому зі службових осіб вказаних товариств. Стороною обвинувачення не встановлено конкретних сум ПДВ (ліміту ПДВ), на які має бути накладений арешт.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532, 535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.08.2019 року №757/39562/19-к на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ "Агрофірма Південні Лани" (код ЄДРПОУ 42091289) на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Копію ухвали направити для виконаннядо Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1