Ухвала

від 16.01.2020 по справі 757/1156/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1156/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням‚ яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001857 від 03.12.2019 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням‚ яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001857 від 03.12.2019 про накладення арешту кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вказує, що Другим слідчим відділом Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001857 від 03.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України..

В ході досудового розслідування кримінального провадження, серед іншого встановлено наступні обставини: Невстановлені досудовим розслідуванням особи, які контролюють фінансово-господарську діяльність ТОВ «АВЕРС-ІНК» (код ЄДРПОУ 42680613), ТОВ «АКТИ-ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 42224546), ТОВ «ГРУПКОМЕРС ЛТД» (код ЄДРПОУ 42119471), ТОВ «ЛАЙТЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42342169), ТОВ «ОЛКАР СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 42120780), ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215), ТОВ «РАЙЗ ЕМПАЄР» (код ЄДРПОУ 42692110), ТОВ «СПЕЦРЕНТА» (код ЄДРПОУ 42190973), ТОВ «ЮНІОР КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42147907) та інших суб`єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з службовими особами Державної фіскальної/податкової служби України, у період з 2018 року по теперешній час внесли до документів, які подаються для проведення Державної реєстрації завідомо неправдиві відомості щодо наміру здійснення подальшої фінансово-господарської діяльності.

Окрім того, отримано відомості, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, які контролюють фінансово-господарську діяльність указаних суб`єктів підприємницької діяльності-юридичних осіб діючи умисно, за попередньою змовою з службовими особами Державної фіскальної/податкової служби України, у період з 2018 року по теперешній час вчинили фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом, що передувало легалізації доходів, спрямовані на виведення їх у тіньовий, неконтрольований Державою обіг.

Відповідно до отриманих відомостей, указані підприємства створені з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в штучному (незаконному) формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки.

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Прокурор вказує, що з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансовогосподарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, розміщені на банківському рахунку суб`єкта підприємницької діяльності.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також санкцією ч. 2 ст. 209 КК України передбачена конфіскація майна одержаного злочинним шляхом.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, постановою слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 про визнання грошових коштів речовими доказами від 18.12.2019 кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України які належать вищезазначеним товариствам визнано речовим доказом.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням‚ яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62019000000001857 від 03.12.2019 про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «АВЕРС-ІНК» (код ЄДРПОУ 42680613), ТОВ «АКТИ-ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 42224546), ТОВ «ГРУПКОМЕРС ЛТД» (код ЄДРПОУ 42119471), ТОВ «ЛАЙТЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42342169), ТОВ «ОЛКАР СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 42120780), ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ 42871215), ТОВ «РАЙЗ ЕМПАЄР» (код ЄДРПОУ 42692110), ТОВ «СПЕЦРЕНТА» (код ЄДРПОУ 42190973), ТОВ «ЮНІОР КОРПОРЕЙТ» (код ЄДРПОУ 42147907) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею із обов`язковим зазначенням дати та часи при оголошенні Ухвали слідчого судді, а також, повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення Ухвали слідчого судді, виконання ухвали доручити Державній фіскальній службі України.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1