ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2020 року Справа № 160/7184/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ :
30.07.2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД , в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД (код ЄДРПОУ 24999675), до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД (код ЄДРПОУ 24999675), до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проведеною перевіркою встановлені порушення, які в ході перевірки та у встановлений строк усунені не були, у зв`язку із чим, вжиття заявлених заходів реагування є повністю обґрунтованим, а подальша робота підприємства із виявленими порушеннями пожежної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 року позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1921,00 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
15.08.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи на 24.09.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 3).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
15.10.2019 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що у заявлених позовних вимогах ГУ ДСНС у Дніпропетровській області просить суд застосувати такий захід реагування, який є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Також зазначено, що після проведення перевірки підприємством вживаються усі заходи для усунення виявлених порушень та у найближчий час відповідачем буде проведена позапланова перевірка, якою буде встановлено усунення виявлених порушень та підтверджено відсутність підстав для застосування заходів реагування, оскільки вимоги позивача добровільно та активно виконано, тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. На підставі викладеного у задоволенні позову просила відмовити.
25.10.2019 року на адресу суду надійшли клопотання представників сторін про зупинення провадження у справі та надання часу на примирення з метою проведення позапланової перевірки та підтвердження усунення відповідачем порушень, зазначених у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року клопотання представників позивача та відповідача про зупинення провадження у справі задоволено та зупинено провадження в адміністративній справі для наданням їм часу для примирення до 10.12.2019 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року провадження у справі №160/7184/19 поновлено та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності у письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з перебуванням у іншому судовому засіданні.
При цьому, в підтвердження заявленого клопотання надано лише роздруківку довідки відображення інформації по справі з Судової влади України щодо призначення судового розгляду у справі за позовом певних сторін.
Будь-яких доказів, щодо участі представника - Самойленко Т .В. у зазначеній справі не надано.
Таким чином, суд вважає, що представником відповідача не доведено поважність причини відсутності у судовому засіданні з розгляду цієї справи.
Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період з 20.06.2019 року по 24.06.2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А.
Актом перевірки об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 24.06.2019 року № 623 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Держвних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затвердженого наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року № 312, Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, Національного стандарту України Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України 27.06.2008 року №269, Національний стандарт України Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 року №158, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 року №879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 року за №1346/32798, Наказу МНС України від 23.02.2006 року №98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 року за №286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів Наказу МНС України від 18.12.2000 №338, зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за №970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів , а саме:
- роботу новоутвореного підприємства чи використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- керівник підприємства не визначив обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначив відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту;
- відповідним документом (наказом, інструкцією) не встановлений протипожежний режим на об`єкті;
- для кожного приміщення об`єкта не розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;
- не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;
- територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки;
- для працівників охорони (сторожів) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі;
- працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки (протипожежні інструктажі);
- посадові особи та працівники не проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;
- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ, а також клас зони, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;
- сходові клітки внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (двоповерхова адміністративна будівля). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;
- евакуаційні виходи не забезпечено світловими покажчиками Вихід (двоповерхова адміністративна будівля), які повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Найменша освітленість повинна бути 0.5 лк на підлозі приміщення відповідно до ДБН В.2.2.3-97 п. 4.25;
- не забезпечено будівлі блискавко захистом;
- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами);
- замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводяться 1 раз на 2 роки;
- будівлі не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Автоматичною системою пожежної сигналізації ;
- дерев`яні елементи горищних покриттів будівель (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- технічне обслуговування наявних вогнегасників не здійснюється;
- територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, не забезпечено;
- пожежний щит встановлений на території об`єкту не доукомплектовано, до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, повинні входити: вогнегасники - 3 шт., ящик 3 піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;
- інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено;
- не організовано та не здійснюються евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;
- не розроблено план евакуації працюючого персоналу об`єкта;
- навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснюється;
- техногенну безпеку на об`єкті не забезпечено;
- оцінка ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру не здійснюється;
- допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;
- працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено;
- об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту не проведено;
- об`єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій не створено;
- керівник об`єкту, що за характером своєї діяльності не належить до небезпечного об`єкту, але за прогнозом може опинитись у зоні надзвичайної ситуації, можливу небезпеку, що може виникнути на його території у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на небезпечних об`єктах і територіях не враховує, та заходи щодо забезпечення безпеки працівників об`єкту не вживає;
- з метою встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності.
Вказаний акт перевірки підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД 24.06.2019 року без зауважень та заперечень, також цієї дати директором підприємства отримано примірник цього акта, що підтверджується його підписом, зробленим в акті.
Відтак, у зв`язку з виявленими перевіркою порушеннями, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування до відповідача шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів відповідача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Частиною 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено підстави для здійснення позапланових заходів.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
За нормами ч. 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
У силу п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
За приписами ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведена норма кореспондується з приписами ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Пунктом 7 ст. 7 цього Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
З аналізу наведених норм вбачається, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити постанову про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта.
Системний аналіз статей 1, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , підпункту 12 пункту 1 статті 67, пунктів 1, 2 статті 68, підпунктів 1, 4 пункту 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення планової перевірки ТОВ ВКП РЕМБУД виявлено 33 порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які зазначені в акті перевірки № 623 від 24.06.2019 року.
Відповідно до п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Як передбачено підпунктами 1, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 21, 22, 23 п. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенно пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Суд погоджується з доводами представника позивача відносно того, що наявність виявлених 33 порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, а також цивільного захисту створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, з огляду на наступне.
Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.
Відсутність світлових покажчиків з написом Вихід призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.
Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відсутність або не відповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки забороняється оренда приміщень без погодження з органами ДСНС України у Дніпропетровській області.
Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.
Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.
Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.
Відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.
Відсутність навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій, декларації безпеки об`єкту підвищеної небезпеки, плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій, диспетчерської службу та об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.
Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Порушення, зазначенні в акті перевірки відповідача свідчать про те, що відповідачем не було забезпечено безпеку об`єктів, що перевірялися, на належному рівні шляхом забезпечення системами запобігання, у тому числі організаційно-технічними заходами.
Тобто на об`єктах відповідача можливі умови для виникнення небезпечних факторів, що впливають на людей і матеріальні цінності, а саме: полум`я й іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння і термічного розкладання; дим; знижена концентрація кисню.
Вищезазначені фактори пожежі несуть реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Пунктом 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Відповідно до п.24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Однак, відповідач, не зважаючи на встановлені перевіркою порушення, про наявність яких підприємству достеменно відомо, свідомо експлуатує об`єкт із цими порушеннями правил і норм пожежної та техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров`ю людей.
Водночас, відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За наведених обставин, подальша експлуатація об`єктів відповідача із зазначеними в акті перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (як працюючого персоналу, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі).
Судом встановлено, що в подальшому після проведення планової перевірки та складання акту від 24.06.2019 року №623, за заявою ТОВ ВКП РЕМБУД , на підставі наказу та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) в період з 27.11.2019 року по 28.11.2019 року здійснено позапланову перевірку ТОВ ВКП РЕМБУД на предмет додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в ході якої перевірені будівлі та споруди ТОВ ВКП РЕМБУД , розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, за наслідками якої складено акт перевірки від 28.11.2019 року № 1281.
Як вбачається з акту позапланової перевірки від 28.11.2019 року №1281, станом на 28.11.2019 року із 33 виявлених попередньою перевіркою порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, позивачем усунуто лише 14 порушень, решта - 19 порушень станом на 28.11.2019 року відповідачем усунуто не було.
При цьому, ТОВ ВКП РЕМБУД не надавалось жодних зауважень або заперечень до проведених заходів (планової та позапланової перевірок) та складених за їх результатами актів ні до суду, ні до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.
Станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в актах перевірки від 24.06.2019 року №623 та від 28.11.2019 року №1281.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, ТОВ ВКП РЕМБУД із порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єктах.
Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Наявність реальної загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо створення наявними порушеннями реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, суд виходить з того, що не всі виявлені перевіркою порушення техногенної та пожежної безпеки, які є реальною загрозою для життя та здоров`я людей, є усунутими, що підтверджено матеріалами справи.
Пожежа це неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Неможливість своєчасного та належного оповіщення про пожежу, пожежогасіння, евакуації та надання допомоги людям створюють реальну загрозу їх життю та здоров`ю.
Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2018 року у справі № 826/4267/16.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, ТОВ ВКП РЕМБУД до повного усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 24.06.2019 року №623, спрямоване на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на цьому об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, ТОВ ВКП РЕМБУД до повного усунення порушень, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі, або роблять його виконання неможливим.
Крім того, ст. 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи нормативно-праві акти, які урегульовують діяльність позивача, судом не встановлено будь-яких норм, які б визначали право позивачу самостійно (на власний розсуд) обирати спосіб захисту порушеного права.
Отже, Управління ДСНС, як орган державної влади, має діяти саме у межах повноважень, тобто повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами та у спосіб, передбачений законодавством, а саме зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
На думку суду, у разі невиконання у добровільному порядку вимог позивача і відповідного рішення суду, таке виконання повинно відбуватись не інакше як у примусовому порядку, органами виконавчої служби, які в свою чергу мають забезпечити умови і спосіб, за яких має бути повністю припинено експлуатацію об`єктів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів до повного усунення порушень є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, з зв`язку із чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, код ЄДРПОУ 24999675) про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 42 А, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство РЕМБУД (код ЄДРПОУ 24999675), до повного усунення порушень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87035999 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Сліпець Надія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні