Рішення
від 10.01.2020 по справі 200/12124/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2020 р. Справа№200/12124/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В. за участю секретаря Котова С.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» (адреса місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б.16, код ЄДРПОУ 30952735) до Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії, 144, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006031414 та №0006041414 від 25.07.2019 року, -

за участю сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Ярова С.Е. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006031414 та №0006041414 від 25.07.2019 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 2 081 991,00 грн., з них: 1 387 994,00 грн. - збільшення суми за податковим зобов`язанням за платежем податку на додану вартість, а 693 997,00 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій, а також встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 968,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/12124/19-а та призначено підготовче засідання на 28 жовтня 2019 року.

25 жовтня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.

28 жовтня 2019 року судом відкладено підготовче засідання до 19 листопада 2019 року.

19 листопада 2019 року судом відкладено підготовче засідання до 11 грудня 2019 року.

11 грудня 2019 року судом відкладено підготовче засідання до 18 грудня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10 січня 2020 року.

У судове засідання на 10 січня 2019 року позивач не з`явився, повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від02.07.2019 року №679/05-99-14-14/30952735 з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ Фортуна-71 (код за ЄДРПОУ 39345175) за травень 2016 року, ТОВ Зімінік (код за ЄДРПОУ 40374597) за червень 2016 року, ТОВ Мастер-Кабель Україна (код за ЄДРПОУ 37841178) за червень 2016 року, ТОВ Агрокомпанія Лан (код за ЄДРПОУ 38339930) за листопад 2016 року, ТОВ Акер ЛТД (код за ЄДРГІОУ 40699905) за грудень 2016 року, ТОВ Лонг-Універс (код за ЄДРПОУ 40925011) за січень 2017 року, ТОВ Інтерпампс Груп (код за ЄДРПОУ 39014581) за березень 2017 року, ТОВ Абекс ЛТД (код за ЄДРПОУ 41020421) за листопад 2017 року з урахуванням віднесення суми ПДВ за листопад 2017 року до декларації з ПДВ за грудень 2017 ТОВ Ельвіра Стандарт (код ЄДРПОУ 41824593) за червень 2018 року, ТОВ Сіріус Універс (код за ЄДРПОУ 41365756) за вересень 2018 року, ТОВ Кардо Сервіс (код за ЄДРПОУ 42335628) за листопад 2018 року. Перевіркою ТОВ ДЕМЗ встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами і доповненнями (далі за текстом - ПКУ), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 1 388 962,31 грн. З урахуванням висновків акту перевірки відповідачем 25.07.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006031414, яким було збільшено суму грошового зобов`язання позивача на загальну суму 2 081 991,00 грн., з них: 1 387 994,00 грн. - збільшення суми за податковим зобов`язанням за платежем податку на додану вартість, а 693 997,00 грн. - розмір штрафних (фінансових) санкцій, а також було встановлено 968,00 грн. - суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що реальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод та його контрагентами підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що при проведенні перевірки ТОВ ДЕМЗ не надано господарські угоди, на підставі яких здійснювались фінансово-господарські операції; спосіб та засіб транспортування товару: реквізити перевізника, договір на транспортування товару, товарно-транспортні накладні, залізнично-дорожні квитанції тощо; документи про підтвердження відповідності продукції: сертифікати якості, технічні паспорти; документи дозвільного характеру, без наявності яких платник не може проваджувати певні дії щодо здійснення; документи, які підтверджують використання отриманих товарів в господарській діяльності; не висвітлено операцій в бухгалтерському обліку підприємства з наданням відповідних рахунків та регістрів синтетичного та аналітичного обліку, на яких систематизовані та відображені первинні документи, які підтверджують розрахунки за отримані товари. З переліку наданих первинних документів частину заповнено з порушенням встановленого порядку та з урахуванням ненадання вищезазначених документів неможливо підтвердження реального здійснення операції по придбанню товару від контрагентів-постачальників ТОВ Фортуна-71 , ТОВ Зімінік , ТОВ Мастер-Кабель Україна , ТОВ Агрокомпанія Лан , ТОВ Акер ЛТД , ТОВ Лонг-Універс , ТОВ Інтерпампс Груп , ТОВ Абекс ЛТД , ТОВ Ельвіра Стандарт , ТОВ Сіріус Універс , ТОВ Кардо Сервіс . У зв`язку із чим проведеною перевіркою ТОВ ДЕМЗ встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 1 388 962,31 грн., в тому числі: травень 2016 року у сумі 588,00 грн., червень 2016 року у сумі 164 949,73 грн., листопад 2016 року у сумі 34 207,00 грн., грудень 2016 року у сумі 42 520,48 грн., січень 2017 року у сумі 53 418,00 грн., березень 2017 року у сумі 968,00 грн., листопад 2017 року у сумі 124 800,00 грн., червень 2018 року у сумі 140 783,40 грн., вересень 2018 року у сумі 582 428,70 грн., листопад 2018 року у сумі 244 299,00 грн. Оскаржувані податкові повідомлення-рішенні вважає такими, що прийняті правомірно та відповідно до чинного законодавства України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод , зареєстроване з 25.12.2003 року, ЄДРПОУ 30952735, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області (Покровсько-Добропільське управління, Мирноградська ДПІ).

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Головним управління ДФС у Донецькій області на підставі наказу від 07.06.2019 року №1092 відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 статті 78, п.82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод з питань достовірності формування та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ Фортуна-71 (код за ЄДРПОУ 39345175) за травень 2016 року, ТОВ Зімінік (код за ЄДРПОУ 40374597) за червень 2016 року, ТОВ Мастер-Кабель Україна (код за ЄДРПОУ 37841178) за червень 2016 року, ТОВ Агрокомпанія Лан (код за ЄДРПОУ 38339930) за листопад 2016 року, ТОВ Акер ЛТД (код за ЄДРГІОУ 40699905) за грудень 2016 року, ТОВ Лонг-Універс (код за ЄДРПОУ 40925011) за січень 2017 року, ТОВ Інтерпампс Груп (код за ЄДРПОУ 39014581) за березень 2017 року, ТОВ Абекс ЛТД (код за ЄДРПОУ 41020421) за листопад 2017 року з урахуванням віднесення суми ПДВ за листопад 2017 року до декларації з ПДВ за грудень 2017 ТОВ Ельвіра Стандарт (код ЄДРПОУ 41824593) за червень 2018 року, ТОВ Сіріус Універс (код за ЄДРПОУ 41365756) за вересень 2018 року, ТОВ Кардо Сервіс (код за ЄДРПОУ 42335628) за листопад 2018 року.

За наслідками зазначеної перевірки, Головним управлінням ДФС у Донецькій області складено Акт №679/05-99-14-14/30952735 від 02.07.2019 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 1 388 962,31 грн., в тому числі: травень 2016 року у сумі 588,00 грн., червень 2016 року у сумі 164 949,73 грн., листопад 2016 року у сумі 34 207,00 грн., грудень 2016 року у сумі 42 520,48 грн., січень 2017 року у сумі 53 418,00 грн., березень 2017 року у сумі 968,00 грн., листопад 2017 року у сумі 124 800,00 грн., червень 2018 року у сумі 140 783,40 грн., вересень 2018 року у сумі 582 428,70 грн., листопад 2018 року у сумі 244 299,00 грн. (том 1 а.с. 66-176)

25 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області, на підставі висновків акту перевірки №679/05-99-14-14/30952735 від 02.07.2019 року, за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, пп. 198.2, пп. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006031414, форми В4 , яким ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 968 грн. за березень 2017 року. (том 1 а.с. 178)

25 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі висновків акту перевірки №679/05-99-14-14/30952735 від 02.07.2019 року, за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006041414, форми Р , яким ТОВ Димитровський експериментально-механічний завод збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 2 081 991 грн., з яких на 1 387 994 грн. за основним платежем та на 693 997 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 179).

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд також зазначає, що відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла у період, що перевірявся, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагента у перевіряємому періоді, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Димитровський експериментально-механічний завод є за кодом КВЕД 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (основний); Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; Код КВЕД 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТУНА-71 (ЄДРПОУ 39345175), як Постачальником, укладено Договір поставки №20-05-16 від 20 травня 2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 182-183).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРТУНА-71 (ЄДРПОУ 39345175) зареєстровано 11.08.2014 року за номером 1 480 102 0000 063476, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Як зазначено в п. 2 Договору, кількість, найменування товару вказуються в видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (далі - Специфікації ). Якість, упаковка й маркування товару повинні відповідати, визначеним сертифікатам виробника, діючим стандартам (ТУ, ДСТУ). Гарантія відповідності товару підтверджується сертифікатом виробника (у разі якщо постачальник не є виробником), яка направляються на кожну партію поставки товару.

Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки, зазначених у Специфікаціях до Договору згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата відмітки уповноваженого представника покупця про його отримання, зазначена у видатковій накладній.

Пунктом 4 зазначено, що загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснюється згідно доданих до нього специфікацій.

Пунктом 5 визначено, що датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару здійснюється у національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаних у даному договорі.

Так, відповідно до Специфікації №1 до договору №20-05-16 від 20 травня 2016 року, товару поставлено на загальну суму 3 528,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, найменування товару - бензиновий тример BCU-73 - 1 шт.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- рахунок-фактура № 052016/327 від 20 травня 2016 року на суму 3 528,00 грн. в тому числі ПДВ 588,00 грн.;

- видаткову накладну № РН-0000849 від 25 травня 2016 року на суму 3 528,00 грн. в тому числі ПДВ 588,00 грн.;

- виписка по рахунку №102 від 01.06.2016 року на суму 3 528,00 грн.

- прибутковий ордер №654/03, дата складання, номер документа - накладна № РН-0000849 від 25 травня 2016 року від Постачальника ТОВ Фортуна-1 .

Згідно картки рахунку 221 за період з 01.05.2016 - 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 1 а.с. 186)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за травень 2016 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю Фортуна-1 встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 1 а.с. 187)

- оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 за травень 2016 року;

- картка рахунку 221 за 01.05.2016 - 10.06.2019 року про надходження товару бензиновий тример BCU-73 на матеріальний склад, переміщення товару на склад ремонтно-механічної дільниці, передачу в експлуатацію. (а.с. 184-188)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №24/06-16 від 24.06.2016 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗІМІНІК (ЄДРПОУ 40374597), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 192-193).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ЗІМІНІК (ЄДРПОУ 40374597) зареєстровано 28.03.2016 року за номером запису 1 073 102 0000 031144, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується своєчасно здійснити оплату та прийняти цей товар. Кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною договору.

Як зазначено в п. 2 Договору, якість товару, який постачається, повинна відповідати стандартам та технічним умовам, ДСТУ та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості.

Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що узгодженою партією товару за цим договором є кількість та асортимент товарів, які зазначені у конкретній специфікації. Умови та строк поставки кожної партії товарів сторони узгоджують в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору. Датою поставки товару вважається дата відмітки уповноваженого представника покупця про його отримання, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №24/06-16 від 24.06.2016 року, товару поставлено на загальну суму 403 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 67 200,00 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару покупцю.

Відповідно до Специфікації №2 до договору №24/06-16 від 24.06.2016 року, товару поставлено на загальну суму 244 843,20 грн., в т.ч. ПДВ 40 807,20 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

Відповідно до Специфікації №3 до договору №24/06-16 від 24.06.2016 року, товару поставлено на загальну суму 191 489,94 грн., в т.ч. ПДВ 31 914,99 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару покупцю.

Відповідно до Специфікації №4 до договору №24/06-16 від 24.06.2016 року, товару поставлено на загальну суму 149 040,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 840,00 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № 1-0000023 від 24.06.2016 року на суму 403 200,00 грн. в тому числі ПДВ 67 200,00 грн.;

- видаткову накладну № 1-0000024 від 24.06.2016 року на суму 244 843,20 грн. в тому числі ПДВ 40 807,20 грн.;

- видаткову накладну № 1-0000030 від 30.06.2016 року на суму 191 489,94 грн. в тому числі ПДВ 31 914,00 грн.;

- видаткову накладну № 1-0000031 від 30.06.2016 року на суму 191 489,94 грн. в тому числі ПДВ 31 914,00 грн.;

- прибутковий ордер №б/н номер документа - накладна № 1-0000023 від 24.06.2016 року від Постачальника ТОВ Зімінік ;

- прибутковий ордер №б/н номер документа - накладна № 1-0000024 від 24.06.2016 року від Постачальника ТОВ Зімінік ;

- прибутковий ордер №б/н номер документа - накладна № 1-0000030 від 30.06.2016 року від Постачальника ТОВ Зімінік ;

- прибутковий ордер №б/н номер документа - накладна № 1-0000031 від 30.06.2016 року від Постачальника ТОВ Зімінік .

- виписка по рахунку №165 від 01.09.2016 року на суму 2828978,23 грн.

- виписка по рахунку №143 від 01.01.2017 року на суму 249 405,86 грн.

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.05.2016 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (а.с. 203-210)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА позивачем надано Договір поставки №13/06-16 від 13 червня 2016 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА (ЄДРПОУ 37841178), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 4, а.с. 120-121).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА (ЄДРПОУ 37841178) зареєстровано 14.11.2011 року номер запису: 1 273 102 0000 007003, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД Код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Як зазначено в п. 2 Договору кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною договору. Якість упаковка та маркування товару повинні відповідати сертифікатам виробника, ТУ, ДСТУ та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості. Партією товару за цим договором є кількість та асортимент товарів, які зазначені у конкретній специфікації.

Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що поставка товару здійснюється видами транспорту, сказаним в Специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата відмітки уповноваженого представника покупця про його отримання, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №1 від 21.11.2016 року, товару поставлено на загальну суму 205 242,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% у сумі 34 207,00, Зазначено, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну №ТМКУз055607 від 17 червня 2016 року на суму 1 125,25 грн. в тому числі ПДВ 187,54 грн.;

- рахунок-фактура №ТМКУз096836 від 13 червня 2016 року на суму 1 125,25 грн. в тому числі ПДВ 187,54 грн.;

- прибутковий ордер №б/н номер документа - накладна №ТМКУз055607 від 17 червня 2016 року від Постачальника ТОВ МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА ;

- виписка по рахунку №121 від 01.07.2016 року на суму 1 125,25 грн.

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.06.2016 по 01.10.2018 року та оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за період з червня 2016 по червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА встановлено оприбуткування зазначених товарів. (а.с. 220-221)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір поставки №51 від 21 листопада 2016 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПАНІЯ ЛАН (ЄДРПОУ 38339930), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 224-225).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПАНІЯ ЛАН (ЄДРПОУ 38339930) зареєстровано 02.08.2012 року номер запису1 444 102 0000 008237, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Так, відповідно до Специфікації №1 до договору №1 від 21.11.2016 року, товару поставлено на загальну суму 205 242,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% у сумі 34 207,00 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № 12 від 21.11.2016 року на суму 69 768,00 грн. в тому числі ПДВ 11 628,00 грн.;

- видаткову накладну № 11 від 21.11.2016 року на суму 135 474,00 грн. в тому числі ПДВ 22 579,00 грн.;

- рахунок-фактура №12 від 21.11.2016 року на загальну суму 69 768,00 грн. в тому числі ПДВ 11 628,00 грн.;

- рахунок-фактура №11 від 21.11.2016 року на загальну суму 135 474,00 грн. в тому числі ПДВ 22 579,00 грн.;

- прибутковий ордер №159 номер документа - накладна № 12 від 21.11.2016 року від Постачальника ТОВ АГРОКОМПАНІЯ ЛАН ;

- прибутковий ордер №158 номер документа - накладна № 11 від 21.11.2016 року від Постачальника ТОВ АГРОКОМПАНІЯ ЛАН ;

- виписка по рахунку №225 від 01.12.2016 року за період з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року, призначення платежу: оплата за товари згідно Договору №51 від 21.11.2016 року ТОВ АГРОКОМПАНІЯ ЛАН на суму 205242,00 грн.;

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.11.2016 по 10.06.2019 року та оборотно-сальдової відомості по рахунку №201 за період з 10.06.2016 по 24.06.2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОКОМПАНІЯ ЛАН встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 1 а.с. 230-236)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір поставки №12/19 від 19 грудня 2016 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю АКЕР ЛТД (ЄДРПОУ 40699905), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с. 241-242).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю АКЕР ЛТД (ЄДРПОУ 40699905) зареєстровано 29.07.2016 номер запису 1 444 102 0000 010709, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №12/19 від 19 грудня 2016 року, товару поставлено на загальну суму 255 122,88 грн., в т.ч. ПДВ 20% у сумі 42 520,48 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № 0000039 від 20.12.2016 року на суму 255 122,88 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 42 520,48 грн.;

- рахунок-фактура № 0000039 від 20.12.2016 року на загальну суму на суму 255 122,88 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 42 520,48 грн.;

- прибутковий ордер №1115 номер документа - накладна № 0000039 від 20.12.2016 року від Постачальника ТОВ АКЕР ЛТД ;

- платіжне доручення №56 від 25.01.2017 року на суму 255 122,88 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ АКЕР ЛТД ;

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.11.2016 по 10.06.2019 року та оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за грудень 2016 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю АКЕР ЛТД встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 1 а.с. 245- том 2 а.с. 1)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір поставки №18 від 16 січня 2017 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ УНІВЕРС (ЄДРПОУ 40925011), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 4-5).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОНГ УНІВЕРС (ЄДРПОУ 40925011) зареєстровано 31.10.2016 Номер запису: 1 070 102 0000 065571, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №18 від 16 січня 2017 року, товару поставлено на загальну суму 297 108 грн., в т.ч. ПДВ 20% у сумі 49 518,00 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № ЛУ№0000001 від 19.01.2017 року на суму 297 108 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 49 518,00 грн.;

- прибутковий ордер №1 від 20.01.2017 року від Постачальника ТОВ ЛОНГ УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №124 від 15.02.2017 року на суму 297 108 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ ЛОНГ УНІВЕРС ;

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.11.2016 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2а.с. 12)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір поставки №23 від 25 січня 2017 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ УНІВЕРС (ЄДРПОУ 40925011), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 7-8).

Відповідно до Специфікації №1 до договору №23 від 25 січня 2017 року, товару поставлено на загальну суму 23 400,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 3900,00 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № ЛУ№0000001 від 27.01.2017 року на суму 23 400,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 3900,00 грн.;

- прибутковий ордер №2 від 27.01.2017 року від Постачальника ТОВ ЛОНГ УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №125 від 15.02.2017 року на суму 23400,00 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ ЛОНГ УНІВЕРС ;

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.11.2016 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів на складі покупця (позивача). (том 2 а.с. 13)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за січень 2017 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОНГ УНІВЕРС встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 14)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір поставки №1/9 від 01 вересня 2018 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю СІРІУС УНІВЕРС (ЄДРПОУ 41365756), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 19-20).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю СІРІУС УНІВЕРС (ЄДРПОУ 41365756) зареєстровано 31.05.2017 року номер запису 1 067 102 0000 026429, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №1/9 від 01 вересня 2018 року, товару поставлено на загальну суму 3 494 572,20 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 582 428,70 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № ВН-00000091 від 21.09.2018 року на суму 499 800,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 83 300,00 грн.;

- видаткову накладну № ВН-00000092 від 25.09.2018 року на суму 498 036,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 83 006,00 грн.;

- видаткову накладну № ВН-00000093 від 28.09.2018 року на суму 500 476,20 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 83 412,70 грн.;

- видаткову накладну № ВН-00000094 від 28.09.2018 року на суму 496 566,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 82 761,00 грн.;

- видаткову накладну № ВН-00000087 від 17.09.2018 року на суму 499 800,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 83 300,00 грн.;

- видаткову накладну № ВН-00000089 від 19.09.2018 року на суму 500 682,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 83 447,00 грн.;

- видаткову накладну № ВН-00000090 від 21.09.2018 року на суму 499 212,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 83 202,00 грн.;

- прибутковий ордер №899/11 від 21.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №900/11 від 25.09.2018 року № ВН-00000091 від 21.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №899/11 від 21.09.2018 року до видаткової накладної № ВН-00000092 від 25.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №901/11 від 28.09.2018 року до видаткової накладної № ВН-00000093 від 28.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №902/11 від 28.09.2018 року до видаткової накладної № ВН-00000094 від 28.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №903/11 від 17.09.2018 року до видаткової накладної № ВН-00000087 від 17.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №904/11 від 19.09.2018 року до видаткової накладної № ВН-00000089 від 19.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- прибутковий ордер №905/11 від 21.09.2018 року до видаткової накладної № ВН-00000090 від 21.09.2018 року від Постачальника ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №1114 від 11.10.2018 року на суму 447 305,24 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №1202 від 08.11.2018 року на суму 750 000,00 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №597 від 07.11.2018 року на суму 400 000,00 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №1200 від 07.11.2018 року на суму 600 000,00 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №881 від 25.01.2019 року на суму 648 633,48 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №1114 від 25.01.2019 року на суму 447 305,24 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС ;

- платіжне доручення №863 від 23.01.2019 року на суму 648 633,48 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ СІРІУС УНІВЕРС .

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.06.2018 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 28-34)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за травень 2018 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю СІРІУС УНІВЕРС встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 35)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір поставки №01-03-19 від 01 березня 2017 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАМПС ГРУП (ЄДРПОУ 39014581), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 48-49).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАМПС ГРУП (ЄДРПОУ 39014581) зареєстровано 10.12.2013 року, номер запису 1 069 102 0000 031250, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний).

Відповідно до Специфікації №1 до договору №01-03-19 від 01 березня 2017 року, товару поставлено на загальну суму 5 808,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 968,00 грн., перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № 124 від 14.03.2017 року на суму 5 808,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 968,00 грн.;

- рахунок на оплату №218 від 09 березня 2017 року на суму 5 808,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 968,00 грн. постачальник ТОВ ІНТЕРПАМПС ГРУП , покупець ТОВ ДЕМЗ ;

- прибутковий ордер №16за накладною №124 від 14.03.2017 року від Постачальника ТОВ ІНТЕРПАМПС ГРУП ;

- платіжне доручення №188 від 10.03.2017 року на суму 5 808,00 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ ІНТЕРПАМПС ГРУП .

Згідно картки рахунку 207 за період з 01.03.2017 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 54)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за березень 2017 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАМПС ГРУП встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 55)

Крім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №3 про переведення боргу від 19.12.2017 року між ТОВ АБЕКС-ЛТД ( Первісний боржник ), ТОВ Димитровський експертиментально-механічний завод ( Новий боржник ) та ТОВ МАКРОЛАЙТ ( Кредитор ).

Відповідно до п. 2 Договору первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 748800,00 грн., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання.

Відповідно до п. 7 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну № РН-67 від 16.11.2017 року на суму 489 600,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 81 600,00 грн.;

- видаткову накладну № РН-66 від 16.11.2017 року на суму 259 200,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 43 200,00 грн.;

- рахунок на оплату №РФ-78 від 15 листопада 2017 року на суму 489 600,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 81 600,00 грн. постачальник АБЕКС-ЛТД , покупець ТОВ ДЕМЗ ;

- рахунок на оплату №РФ-79 від 15 листопада 2017 року на суму 259 200,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 43 200,00 грн. постачальник АБЕКС-ЛТД , покупець ТОВ ДЕМЗ ;

- прибутковий ордер №183 за накладною №РН-67 від 16.11.2017 року від Постачальника ТОВ АБЕКС-ЛТД ;

- прибутковий ордер №180 за накладною №РН-66 від 16.11.2017 року від Постачальника ТОВ АБЕКС-ЛТД ;

- платіжне доручення №1290 від 20.12.2017 року на суму 95 846,40 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ МАКРОЛАЙТ ;

- платіжне доручення №1298 від 21.12.2017 року на суму 652 953,60 грн., платник ТОВ ДЕМЗ , отримувач ТОВ МАКРОЛАЙТ .

Згідно карток рахунку 207 за період з 01.05.2016 по 10.06.2019 року та рахунку 201 за 01.05.2016 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 62-63)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за січень 2017 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю АБЕКС-ЛТД встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 64)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №Д-02/05 від 02 травня 2018 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ (ЄДРПОУ 39014581), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 69-70).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ (ЄДРПОУ 39014581) зареєстровано 10.12.2013, номер запису 1 069 102 0000 031250, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний).

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію. кількість, ціна та асортимент товару зазначається у видаткових накладних.

Як зазначено в п. 2 Договору право власності на поставлену продукцію переходить до покупця в момент передачі продукції покупцю, про що свідчить видаткова накладна. Датою поставки продукції є дата зазначена на видатковій накладній. Поставка товару здійснюється згідно ІНКОТЕРМС.

Пунктом 3 зазначеного Договору визначено, що ціна продукції встановлюється в національній валюті і зазначається у видаткових накладних.

Відповідно до п.5 Договору якість продукції, що поставляється за даним договором повинна відповідати встановленим державним стандартам, технічним умовам та іншій технічній документації.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну №ЕС-0000083 від 08 червня 2018 року на суму 420 732,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 70 122,00 грн.;

- видаткову накладну №ЕС-0000084 від 11 червня 2018 року на суму 423 968,40 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 70 661,40 грн.;

- товарно-транспортна накладна №ЕС83 від 08 червня 2018 року по видатковій накладній №ЕС-0000083 від 08 червня 2018 року;

- товарно-транспортна накладна №ЕС83 від 11 червня 2018 року по видатковій накладній №ЕС-0000084 від 08 червня 2018 року;

- рахунок на оплату №ЕС-00022 від 14 травня 2018 року на суму 844 700,40 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 140 783,40 грн. постачальник ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ , покупець ТОВ ДЕМЗ ;

- прибутковий ордер №23 від 08 червня 2018 року від Постачальника ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ ;

- прибутковий ордер №24 від 11 червня 2018 року від Постачальника ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ ;

- платіжне доручення №496 від 24.09.2018 року на суму 700 000,00 грн., отримувач ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ , платник ТОВ ДЕМЗ ;

- платіжне доручення №1078 від 02.10.2018 року на суму 103 464,00 грн., отримувач ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ , платник ТОВ ДЕМЗ ;

- платіжне доручення №1087 від 03.10.2018 року на суму 6897,60 грн., отримувач ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ , платник ТОВ ДЕМЗ .

Суд звертає увагу на те, що товар належним чином доставлений, а товарно-транспортні накладні по договору позивача з ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ містять посилання на видаткові накладні №ЕС-0000083 від 08 червня 2018 року та №ЕС-0000084 від 08 червня 2018 року, що дозволяє ідентифікувати поставлений товар.

Згідно картки рахунку 201 за період з 01.06.2018 по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 78-79)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за травень 2018 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 80)

Окрім того, в підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем надано Договір №Д-02/11-18 від 02 листопада 2018 року, укладений між Позивачем, як Покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю КАРДО СЕРВІС (ЄДРПОУ 42335628), як Постачальником, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2, а.с. 87-88).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю КАРДО СЕРВІС (ЄДРПОУ 42335628) зареєстровано 27.07.2018 року, номер запису 1 074 102 0000 077648, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Як зазначено в п. 2 Договору кількість, найменування товару визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною договору. Якість упаковка та маркування товару повинні відповідати сертифікатам виробника, ТУ, ДСТУ та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості. Партією товару за цим договором є кількість та асортимент товарів, які зазначені у конкретній специфікації.

Відповідно до Специфікації №1 до договору №Д-02/11-18 від 02 листопада 2018 року, загальна сума специфікації складає 417 960,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 69 660,00 грн. Зазначено, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

Відповідно до Специфікації №2 до договору №Д-02/11-18 від 02 листопада 2018 року, загальна сума специфікації складає 602 964,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 100 494,00 грн. Зазначено, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

Відповідно до Специфікації №3 до договору №Д-02/11-18 від 02 листопада 2018 року, загальна сума специфікації складає 444 870,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 74 145,00 грн. Зазначено, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається з дати поставки товару покупцю.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну №КС-000021 від 02 листопада 2018 року на суму 417 960,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 69 660,00 грн.;

- видаткову накладну №КС-000025 від 16 листопада 2018 року на суму 383 400,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 63 900,00 грн.;

- видаткову накладну №КС-000026 від 16 листопада 2018 року на суму 219 564,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 36 594,00 грн.;

- видаткову накладну №КС-000108 від 20 листопада 2018 року на суму 444 870,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 74 145,00 грн.

- прибутковий ордер №898/11 від 02.11.2018 року до видаткової накладної №КС-000021 від 02 листопада 2018 року від Постачальника ТОВ КАРДО СЕРВІС ;

- прибутковий ордер №897/11 від 16.11.2018 року до видаткової накладної №КС-000025 від 16 листопада 2018 року від Постачальника ТОВ КАРДО СЕРВІС ;

- прибутковий ордер №896/11 від 16.11.2018 року до видаткової накладної №КС-000026 від 16 листопада 2018 року від Постачальника ТОВ КАРДО СЕРВІС ;

- прибутковий ордер №895/11 від 20.11.2018 року до видаткової накладної №КС-000108 від 20 листопада 2018 року від Постачальника ТОВ КАРДО СЕРВІС ;

- платіжне доручення №769 від 18.12.2018 року на суму 56 943,00 грн., отримувач ТОВ КАРДО СЕРВІС , платник ТОВ ДЕМЗ ;

- платіжне доручення №719 від 10.12.2018 року на суму 1 020 924,00 грн., отримувач ТОВ КАРДО СЕРВІС , платник ТОВ ДЕМЗ .

Згідно карток рахунку 201 за період з 01.10.2018 по 10.06.2019 року, та за період з 01.10.2018 року по 10.06.2019 року встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 94-103)

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку №631 за листопад 2018 - червень 2019 року по договору з Товариством з обмеженою відповідальністю КАРДО СЕРВІС встановлено оприбуткування зазначених товарів. (том 2 а.с. 104)

Судом встановлено, що в установлений строк позивачем зареєстровано податкові накладні по правочинам з вищезазначеними контрагентами.

За змістом п. 44.6 ст. 46 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд зауважує, що з запитів податкового органу до позивача щодо надання до перевірки останнім первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, які пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством вбачається, що вони є неконкретними, містять загальний перелік документів та не витребують документи по конкретних операціях по яких виникли сумніви у податкового органу.

Отже, суд критично оцінює доводи податкового органу щодо ненадання позивачем документів на перевірку.

Щодо тверджень відповідача в акті перевірки про те, що позивачем до перевірки не було надано специфікації Постачальника, яка надається Покупцю (прайс-ціни), договір на транспортування вантажу, платіжне доручення за транспортування ТМЦ, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, прибуткові ордери (форма №М-4) отримання товарів на склад та картки складського обліку, суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з пунктом 85.6. статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Слід відмітити, що відповідачем не надано до матеріалів справи акту про відмову від надання позивачем специфікації Постачальника, яка надається Покупцю (прайс-ціни), договору на транспортування вантажу, платіжного доручення за транспортування ТМЦ, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, прибуткових ордерів, та карток складського обліку.

З акту перевірки вбачається, що акт про відмову від надання документів під час перевірки ТОВ "ДЕМЗ" не складався. Доказів зворотного відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки, копію якого надано до матеріалів справи, відсутній підпис посадових осіб ТОВ "ДЕМЗ" під відміткою Підтверджуємо, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші документи), що свідчать про діяльність суб`єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні (т.1, а.с.41).

Так, положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

З огляду на викладене, судом не беруться до уваги доводи відповідача про ненадання до перевірки вищезазначених документів в якості підстави для висновку про відсутність реального характеру господарської операції.

Посилання податкового органу на відсутність документів, що підтверджують якість придбаного товару, жодним чином не доводить факту відсутності господарських операцій в момент їх вчинення, оскільки ці документи жодним чином не впливають на право платника податків включати понесені у зв`язку із цим витрати до складу валових витрат. Більше того, вказані документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції з поставки, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку та в обов`язковому порядку законодавством не передбачені.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з частиною 4 статті 268 Господарського кодексу України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом аналізу вказаних норм слідує, що якість товару, який поставляється повинен засвідчити саме постачальник, а не покупець.

В контексті викладеного, суд не приймає до уваги твердження відповідача про безтоварність господарських операцій внаслідок відсутності належних доказів якості поставленого товару, з огляду на те, що сертифікати якості не являються первинними документами, на підставі яких платник формує витрати та податковий кредит.

Суд звертає увагу, що ТТН не відносяться до обов`язкових документів податкової звітності, передбаченої Податковим законодавством. Самі ТТН є документами, що регламентують тільки взаємини перевізника й замовника, як учасників транспортного процесу. Відсутність ТТН на перевезення товарів сама по собі не свідчить про безтоварність операцій з їх поставки та не може ставити під сумнів здійснення господарської операції, якщо наявні інші документи, які підтверджують фактичне виконання договірних відносин.

В контексті викладеного, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 15 жовтня 2019 року у справі №802/1921/16-а (адміністративне провадження №К/9901/40808/18).

Щодо доводів відповідача стосовно того, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42017000000002137 від 01.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України та досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи створили суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) серед яких у т.ч. ТОВ Зімінік та ТОВ АКЕР ЛТД у кримінальних провадженнях №42017000000002137 від 01.07.2017, №32017100060000104 від 17.11.2017, №42017000000003443 від 30.10.2017 з метою прикриття незаконної діяльності спрямованої на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємствам реального сектору економіки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В ході судового розгляду відповідачем не надано до суду вироків суду за результатами вказаних кримінальних провадження ані щодо контрагентів позивача, ані щодо позивача по даній справі.

Водночас, суд наголошує, що посилання контролюючого органу на кримінальне провадження, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 КК України відносно контрагента позивача не підтверджується документально та не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.

Щодо решти тверджень відповідача про певні недоліки в первинних документах, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судом було встановлено, що вони є реальними та підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Одночасно, платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

У даній справі відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як, від пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до позивача від його контрагентів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані послуги (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. На час укладання договору, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься в усталеної практиці Верховного суду, зокрема і в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 14.08.2018 року в справі №815/3479/17.

Посилання відповідача на те, що нереальність господарських операцій позивача підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентом позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, є неприйнятними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов`язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов`язань по господарським операціям, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі №803/2094/15, від 20.12.2018 в справі №815/4992/16.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014р. по справі №К/800/42298/13 платник податків має бути обережним та розсудливим.

Дійсно, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Відповідно обов`язкових до застосування, правових висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 31.01.2011р. у справі №21-47а10, від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573 чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015р. № К/800/33480/15.

В акті перевірки відсутні посилання та докази контролюючого органу щодо узгоджених дій позивача з його контрагентом, які б вказували на вчинення умисного порушення податкового законодавства, так само як і відсутні докази того, що Позивач міг знати про можливі порушення, які могли вчинятися його контрагентом.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, суд наголошує на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом. Так, наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо протиправності прийнятого контролюючим органом оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене, прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення від №0006031414 та №0006041414 від 25.07.2019 рокує протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №1664 від 08.10.2019 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 20 070,00 грн., в той час коли за законом необхідно сплатити 19210,00 грн. (п.1 ч. 3 статті 4 Закону України Про судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у редакції чинній на момент подачі позову до суду).

Враховуючи вищенаведене за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає відшкодуванню на користь позивача судовий збір у розмірі 19210,00 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону 3674-VI, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

На підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» (адреса місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б.16, код ЄДРПОУ 30952735) до Головного управління ДФС у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь вул. 130-Таганрозької дивізії, 144, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006031414 та №0006041414 від 25.07.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0006041414 від 25.07.2019 року на загальну суму 2 081 991,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0006031414 від 25.07.2019 року на загальну суму 968,00 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (вул. 130-Таганрозької дивізії, 144, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» (адреса місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, б.16, код ЄДРПОУ 30952735) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 20 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.01.2020
Оприлюднено	23.01.2020
Номер документу	87036737
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —200/12124/19-а

Ухвала від 23.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 11.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 04.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 13.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 28.05.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Постанова від 28.05.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 14.05.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Ухвала від 28.04.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.01.2020 по справі 200/12124/19-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/12124/19-а

Рішення
від 10.01.2020 по справі 200/12124/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД