Рішення

від 16.01.2020 по справі 1.380.2019.004942

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.004942

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Задорожного І.Б.,

представника відповідача Марчишин А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» (надалі - ТзОВ «Будкомінвестиція» , Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (надалі - ІДАБК у м. Львові, Відповідач), в якій позивач просить:

- скасувати винесену 12.09.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові постанову №0006-вих-3123/58 про притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» до відповідальності, яка передбачена ч. 1 ст. 9, абз. 4 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 3 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» ;

- скасувати винесений 30.08.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові припис про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» порушень вимог законодавства.

Згідно з ухвалою від 27.09.2019 позовну заяву ТзОВ «Будкомінвестиція» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 08.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

При обґрунтуванні позовних вимог Позивач вказує, що не погоджується з оскаржуваними приписом та постановою, оскільки вважає такі протиправними. Наголосив, що оскаржувані рішення винесено за результатами позапланової перевірки, в ході якої було встановлено здійснення Позивачем будівництва з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано бетонну підготовку під фундамент та зафіксовано факти неякісного виконання будівельних робіт. Позивач наголосив, що вказана перевірка проведена на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» . Водночас, Позивач зазначив, що будівельні роботи по будівництву інформаційно - освітнього центру проводяться на підставі іншої проектно - кошторисної документації. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідач вийшов за межі своїх повноважень, зокрема, зазначивши про неякісне виконання будівельних робіт з огляду на особисту оцінку провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Галянчука Ю.М. Підсумовуючи наведене, Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та просить суд їх скасувати.

Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (арк. справи 79-81). Наголосив, що під час проведення позапланової перевірки ІДАБК у м. Львові було встановлено, що об`єкт «Будівництво інформаційного - освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» не відповідає затвердженій проектній документації. Таким чином, генпідрядною організацією ТзОВ «Будкомінвестиція» здійснено будівництво з відхиленням від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізоляцію. Крім того, в ході перевірки було встановлено, що в процесі влаштування фундаментів під частиною будівлі не було влаштовано бетонну підготовку та горизонтальну гідроізоляцію, які були передбачені проектно - кошторисною документацією. Також під час проведення вказаної перевірки було зафіксовано неякісне виконання будівельних робіт. Враховуючи наведене, вважає доводи Позивача безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову у повністю.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача щодо позовних вимог заперечила. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

23.08.2019 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові винесено наказ «Про проведення перевірки» на об`єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові. Коригування» .

23.08.2019 на підставі вказаного наказу Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові видано направлення для проведення позапланового заходу №448-пп на об`єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові. Коригування» щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Замовник будівництва - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, проектант - ТзОВ «Шеремета Архітект Груп» , генеральний підрядник - ТзОВ «Будкомінвестиція» .

З 23.08.2019 по 30.08.2019 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові проведено позаплановий захід щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 у м. Львові. Коригування» .

За результатами вказаного заходу складено акт від 30.08.2019 №448.

В акті перевірки зазначено, що Позивачем порушено частину 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» , абзац 3 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» , абзаців 3, 4 підпункту 1 пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007. Зокрема, в акті зазначалося, що будівельні роботи на об`єкті «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» проводяться на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК у м. Львові за №ЛВ 112182971254 від 24.10.2018.

За результатами перевірки встановлено, що об`єкт будівництва «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» не відповідає затвердженій проектній документації.

Генпідрядною організацією ТзОВ «Будкомінвестиція» здійснено будівництво з відхиленнями від проектної документації, а саме: не влаштовано горизонтальну гідроізоляцію, частково не влаштовано бетонну підготовку та зафіксовано численні факти неякісного виконання будівельних робіт.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2019 та видано припис про усунення виявлених порушень від 30.08.2019.

Відповідно до вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.08.2019 Позивача було зобов`язано в 30 - денний термін з дня отримання даного припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності і будівельних норм шляхом приведення об`єкта «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» у відповідність до проектної документації.

12.09.2019 за результатами розгляду справи про правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у присутності представника позивача Дикого Р.В. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №0006-вих-3123/58.

Позивач не погоджуючись із приписом та постановою, звернувся до суду з позовом в якому просить такі скасувати.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Спірні правовідносини у вказаній справі регулюють Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Закон України «Про архітектурну діяльність» та інші нормативно - правові акти.

Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Статтею 27 цього Закону визначено обов`язки замовників та підрядників.

Так, замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані, зокрема, забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою.

Основні вимоги до містобудівної діяльності визначені у статті 5 Закону України «Про основи містобудування» .

Так, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів, тощо.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до положень частин 1, 2 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта

будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747 (далі - Порядок № 466).

Як визначено в пункті 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (пункт 6 Порядку № 466).

Пункт 15 Порядку № 466 містить такі норми:

- право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

- орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

- про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Порядок № 553 містить такі норми щодо оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю:

- за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п.16);

- у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (п.17);

- припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п.19);

- якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21);

- постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов

та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 12 Порядку № 533 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 14 Порядку № 533 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 16-17, 19-23 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно пункту 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735) (далі - Порядок № 244).

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з пунктом 16 Порядок № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку № 244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 244, за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження» , а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову (пункт 25 Порядку № 244).

Згідно з пунктом 30, 31 Порядку № 244, постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у встановленому законом порядку. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Щодо позовної вимоги «скасувати винесений 30.08.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові припис про усунення ТзОВ «Будкомінвестиція» порушень вимог законодавства» , суд зазначає наступне.

Як уже зазначалося, відповідно до припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.08.2019, Позивача було зобов`язано в 30 - денний термін з дня отримання даного припису усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності і будівельних норм шляхом приведення об`єкта «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» у відповідність до проектної документації.

Вказаний припис було винесено на підставі висновків, викладених в акті перевірки від 30.08.2019 №448.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначав, що висновок відповідача про здійснення ним будівництва інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького з відхиленням від проектної документації здійснено на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» .

Водночас, Позивач наголошував, що проводить будівництво на підставі іншої проектно - кошторисної документації.

Так, судом встановлено, що ТзОВ «Будкомінвестиція» виконує будівельні роботи по будівництву інформаційно - освітнього центру на підставі проектно - кошторисної документації, а саме:

- дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування» від 24.10.2018 №ЛВ112182971254;

- проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування» ;

- технічні вимоги на об`єкт: «ДК 021:2015:45210000-2 - Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1 (Коригування)» .

Представник Позивача зазначав, що при складенні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.08.2019 та акта перевірки представником Позивача були надані заперечення провідному спеціалісту відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчуку Юрію Миколайовичу, в яких зазначалося про те, що він здійснює перевірку на підставі іншої проектної документації.

Вказане підтверджується копією долучених до матеріалів справи письмових зауважень (арк. справи 26-27).

Так, з вказаних зауважень вбачається, що інспектором Інспекції ДАБК у м. Львові Галянчук Ю.М. складено акт перевірки на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» , водночас, ТзОВ «Будкомінвестиція» виконує будівельні роботи на підставі проектної документації «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування» .

Крім того, в матеріалах справи міститься експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування» .

Однак, судом встановлено, що вищевказані зауваження не було взято до уваги під час проведення перевірки та фіксування виявлених порушень.

Вказане, на думку суду, призвело до хибних висновків позапланового заходу щодо невідповідності здійснених робіт на об`єкті будівництва проектній документації.

Таким чином, суд погоджується з твердженням Позивача, що інспектором здійснено перевірку та складено акт на підставі проектної документації, яка не пройшла експертизу та на підставі якої Позивач не виконує будівельні роботи на об`єкті будівництва інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м.Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1.

Щодо зазначеного в акті перевірки порушення про відсутність горизонтальної гідроізоляції, суд зазначає, що проектна документація «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1. Коригування» та в технічних вимогах до об`єкту не передбачається влаштування горизонтальної гідроізоляції.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника Позивача про відсутність порушень Позивачем вимог законодавства, зокрема, щодо здійснення будівництва всупереч затвердженій проектній документації, відтак зазначені у приписі зобов`язання Позивача привести об`єкт будівництва у відповідність проектній документації є необґрунтованими та безпідставними.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність порушень Позивачем вимог частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» , абзацу 3 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» .

На підставі наведеного, винесений Відповідачем припис від 30.08.2019 «Про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівель, будівельних норм, стандартів і правил» , який містить вимогу про усунення порушень вимог законодавства шляхом об`єкта «Будівництво інформаційно - освітнього центру на території Музею архітектури та побуту у м. Львові імені Климентія Шептицького по вул. Чернеча Гора, 1» у відповідність до проектної документації є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаної постанови на Позивача накладено штраф за порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за порушення частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абзацу 3 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» .

У зв`язку з цим, вказаною постановою на Позивача накладено штраф, передбачений пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , згідно якого суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оскільки, за результатами розгляду вказаної справи суд встановив відсутність порушень ТзОВ «Будкомінвестиція» вимог частини 1 статті 9, абзацу 4 частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» , абзацу 3 статті 5 Закону України «Про основи містобудування» , Позивач не може нести відповідальність відповідно до пункту 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Таким чином, винесена Відповідачем постанова Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на Позивача накладено штраф у сумі 90315,00 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів правомірності внесення припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу.

З огляду на це у Відповідача не було підстав для винесення оскаржуваних рішень.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та постанова не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Таким чином, винесені Відповідачем постанова від 12.09.2019 №0006-вих-3123/58 про притягнення ТзОВ «Будкомінвестиція» до відповідальності та припис від 30.08.2019 підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-3123/58 від 12.09.2019 Про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності .

Скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.08.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Угорська, 7а, код ЄДРПОУ 40181003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будкомінвестиція (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Чайковського, 8/18, код ЄДРПОУ 39216954) сплачений судовий збір, в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено та підписано 21.01.2020

Суддя Мричко Н.І.