Рішення

від 20.01.2020 по справі 420/6918/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6918/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Токмілової Л.М.

за участі секретаря Сердюк І.С.

представника позивача Джаноян Л.А.

представників відповідача Ляпцевої В.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції) справу за адміністративним позовом Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області у формі ненадання відповіді на запит Громадської організації Спілка юристів Одеської області вих. №33/06/19 від 03.06.2019 року згідно Закону України Про доступ до публічної інформації ;

- зобов`язати Ширяївську селищну раду Ширяївського району Одеської області надати Громадській організації Спілка юристів Одеської області повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації вих.№33/06/19 від 03.06.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

04.06.2019 року Громадська організація Спілка юристів Одеської області надіслала поштою Запит на отримання публічної інформації (цінним листом з описом) вих. №33/06/19 від 03.06.2019 року до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області, що підтверджується накладною Укрпошти №6505809931362 та описом вкладення у цінний лист від 04.06.2019 року .

07 червня 2019 року Відповідачем було отримано запит на отримання публічної інформації вих. № 33/06/19 від 03.06.2019 року, про що свідчить роздруківка з сайту Укрпошти.

Відповідно до ст.20 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідь мала бути надіслана позивачу не пізніше 14.06.2019 року. У встановлений законом строк надана не була.

На думку позивача дії відповідача, а саме - ненадання відповіді щодо запитуваної інформації є протиправними та таким, що порушують законодавство України, зокрема, Закон України Про місцеве самоврядування , Закон України Про доступ до публічної інформації .

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.11.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Судове засідання по справі призначено на 12.12.2019 року.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року призначено проведення судового засідання по справі №420/6918/19 в режимі відеоконференції.

Відповідно ст.162 КАС України, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

16.12.2019 року за вх. № 47643/19 наданий відзив на адміністративний позов за підписом селищного голови В.В. Полюганіч.

Відзив обґрунтовано наступним.

На запит Громадської організації Спілка юристів Одеської Області щодо отримання публічної інформації вих.№33/06/19 від 03.06.2019 року, селищною радою відправлено відповідь на запит вих.№3138 від 10.12.2019 року на адресу Позивача, що підтверджується доказами, які додаються до відзиву, тому вважаємо, що Відповідачем фактично виконано п.2 вимог вказаних в позовній заяві Позивача: Зобов 'язати Ширяївську селищну раду Ширяївського району Одеської області надати Позивачу повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації вих. №33/06/19 від 03.06.2019 року , у зв`язку з чим вказана вимога до задоволення не належить.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб`єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

Отже, у випадку протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання такого суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідачем вже виконано п.2 позовних вимог щодо зобов`язання надати інформацію на запит, тобто фактично Громадська організація Спілка юристів Одеської Області станом на час розгляду справи просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду запиту, тоді як в межах позовних вимог жодний із засобів правового захисту не є ефективним, у зв`язку з тим, що правовідносини Позивача з Відповідачем з приводу розгляду запиту на публічну інформацію, вичерпані розглядом цього запиту та наданням Відповідачем відповіді від 10.12.2019 року вих. № 3138.

Зазначені твердження Відповідача відповідають висновкам Верховного суду, що наведені у постанові від 09.11.2018 року у справі №263/15749/16-а.

23.12.2019 року за вх. № 48923/19 від представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено наступне.

Відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , а саме відповідно до статті 20 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таку відповідь ГО Спілка юристів Одеської області отримала 17.12.2019 року одночасно з відзивом на позовну заяву по справі № 420/6918/19 за вих. № 3138 від 10.11.2019 року. Хоча у відзиві Відповідач вказує дату листа - 10.12.2019 р.

Запит на отримання публічної інформації за вих. №33/06/19 від 03.06.2019 Ширяївською селищною радою Ширяївського району Одеської області було отримано 07.06.2019 року, тобто відповідь на запит Відповідачем мала бути надіслана в строк до 14.06.2019 року, проте цього зроблено не було.

Звертаємо увагу на те, що відповідь на запит на отримання публічної інформації вих. № 33/06/19 від 03.06.2019 року була надана вже після ініціювання судового процесу та ніяким чином не знімає з Відповідача відповідальності за протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді за запитом на отримання публічної інформації у встановлений законодавством п`ятиденний строк.

02.01.2020 року за вх. № 200/20 від Ширяївської селищної ради Одеської області надійшли заперечення, в яких зазначено, що Позивачем отримано відповідь на запит на отримання публічної інформації №33/06/19 від 03.06.2019 року, що надано листом Ширяївської селищної ради Одеської області за вих. №3138 від 10.11.2019 року, а тому, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка не впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної особи не породжує для такої фізичної особи жодних правових наслідків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Громадська організація «Спілка юристів Одеської області» (ГО «Спілка юристів Одеської області» - далі» ), код ЄДРПОУ 38297037, знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 58, офіс 337, основний вид діяльності 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у. (за КВЕД) відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

04 червня 2019 року Громадська організація Спілка юристів Одеської області звернулась із запитом на отримання публічної інформації до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області вих. №33/06/19 від 03.06.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6505809931362, яке отримано 07.06.2019 року.

Запитувалась наступна інформація:

1. Надати інформацію які підприємства, установи, організації створено Ширяївською селищною радою Ширяївського району Одеської області.

2. Надати інформацію в яких підприємствах, установах, організаціях Ширяївська селищна рада Ширяївського району Одеської області є учасником.

3. Надати інформацію які підприємства, установи, організації знаходяться управлінні Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області.

На запит Громадської організації Спілка юристів Одеської Області на отримання публічної інформації вих.№33/06/19 від 03.06.2019 року, селищною радою відправлено відповідь на запит вих.№3138 від 10.12.2019 року на адресу ГО Спілка юристів Одеської Області .

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Положеннями статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом

Разом з тим, пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» закріплено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, з поміж іншого, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Положеннями частин першої-третьої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

За змістом частин першої, другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Підставами юридичного спору в даній справі стали протиправні дії відповідача щодо несвоєчасного надання відповіді Громадській організації «Спілка юристів Одеської області» на запит на отримання публічної інформації.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. А згідно з пунктом 2 цієї статті здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто, стаття 10 Конвенції має на меті гарантувати вільний обіг ідей та відомостей у суспільстві. Вона гарантує не лише право на передання інформації, але також право громадськості отримувати її. Більше того, визнане на національному рівні право на отримання інформації може бути підставою для реалізації права, гарантованого статтею 10 (рішення Європейського суду з прав людини від 17 лютого 2015 року у справі « Guseva v. Bulgaria» , заява №6987/07, § 36, 40; від 03 квітня 2012 року у справі « Gillberg v. Sweden» , заява №41723/06, § 93).

Реалізації вказаних прав не повинні перешкоджати органи держави, крім випадків втручання, передбачених пунктом 2 вказаної статті. Відмова державного органу у наданні інформації на запит є формою втручання у право на свободу одержувати інформацію. Тому, таке втручання має розглядатися на предмет дотримання пункту 2 статті 10 Конвенції.

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі « Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170):

мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;

природа інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;

роль запитувача. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов`язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань.

готова та доступна інформація. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

Необхідність дослідження вказаних обставин висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 року у справі №800/591/17.

Як встановлено судом, відповідно до статуту громадської організації «Спілка юристів Одеської області» (п.3.1) основна мета організації - здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, духовних, національно-культурних та інших інтересів своїх членів та формування громадської інфраструктури, що дозволяє впливати на рішення державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері містобудування, землекористування, судочинства, правопорядку, громадського контролю за розподілом бюджетних коштів, екології, кадрових питань органів державної влади та інше.

Отже, діяльність громадської організації «Спілка юристів Одеської області» повністю відповідає критеріям, визначеним ЄСПЛ.

Разом з цим, як встановлено судом відповідь на запит від 03.06.2019 року за вих.№33/06/19 на отримання публічної інформації направлена 10.12.2019 року, після спливу понад 6 місяців (без урахування вихідних і святкових днів) замість 5 робочих днів, як-то передбачено законом, зокрема ч.1 ст.20 «Про доступ до публічної інформації» (Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту).

Вказану бездіяльність відповідача, суд вважає протиправною, оскільки, ним як розпорядником інформації грубо порушено процедуру надання відповіді на запит на отримання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» .

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказані положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлюють певну «правову процедуру» , дотримання якої є обов`язком суб`єкта владних повноважень.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.07.2019 року по справі №826/13000/18:

« 48. В рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019 зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); ніхто не може узурпувати державну владу (частина четверта статті 5); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

49. Як зазначено у цьому ж рішенні Конституційного Суду України названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення…

51. Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії та в наступному діяли в межах повноважень, наданих їм, і як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).

52. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17 потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій…

55. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

60. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року))» .

На думку суду така «правова процедура» була порушена, оскільки Відповідач грубо порушив строк розгляду запиту на отримання публічної інформації наданого позивачем, а тому наявні підстави для задоволення позову.

З урахуванням встановленого суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про зобов`язання Ширяївської селищну раду Ширяївського району Одеської області надати Громадській організації Спілка юристів Одеської області повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації вих.№33/06/19 від 03.06.2019 року, оскільки вказана відповідь надана 10.12.2019 р., що підтвердив в судовому засіданні як позивач так і відповідач.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, при зверненні з адміністративним позовом, позивачем заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8100 грн.

З цього приводу, суд вважає необхідним зазначити правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), а саме:

«При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат» .

Ця позиція також підтримана у постановах Верховного Суду у справі №826/3278/17 від 09.10.2019 року.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №807/736/18 (провадження № К/9901/11300/19) зазначено:

«Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а» .

Враховуючи, що матеріали судової справи містять:

договір про надання правничої допомоги №12/11/19 від 12.11.2019 року;

додаткову угоду № 1 від 12.11.2019 року;

акт наданих послуг від 15.11.2019 року (послуги, що надавались: складання позовної заяви - 2000 грн., підготовка клопотання - 500 грн., підготовка позовної заяви для подачі до суду та подача в суд - 1000грн.);

копію квитанції №23777566 від 15.11.2019 року на суму 3500, 00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.), щодо оплати послуг до Акту надання послуг від 15.11.2019 року та додатку №1 до Договору №12/11/19 від 12.11.2019 року,

суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню складає 3500,00 грн., оскільки, саме ця сума витрат є повністю доведеною позивачем.

Інша частина витрат, є не підтвердженою Позивачем. До суду не надано ані акту наданих послуг, ані підтвердження сплати таких послуг.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №815/1479/18 (провадження № №К/9901/23194/19):

«Для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою» .

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Ширяївської селищної ради Одеської області за рахунок державних асигнувань на користь Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою» , так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 12, 139, 195, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області у формі ненадання відповіді на запит Громадської організації Спілка юристів Одеської області вих. №33/06/19 від 03.06.2019 року згідно Закону України Про доступ до публічної інформації .

В задоволенні вимоги щодо зобов`язання Ширяївської селищну раду Ширяївського району Одеської області надати Громадській організації Спілка юристів Одеської області повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації вих.№33/06/19 від 03.06.2019 року - відмовити.

Стягнути з Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області на користь Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією №23777222 від 15.11.2019 року у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Стягнути з Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області на користь Громадської організації «Спілка юристів Одеської області» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., сплачених за квитанцією № 23777566 від 15.11.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Громадська організація Спілка юристів Одеської області - адреса для листування: 65058, м. Одеса, вул. пров. Шампанський 9, оф.24, ЄДРПОУ 38297037,

Ширяївська селищна рада Ширяївського району Одеської області - адреса: 66800, вул. Коробченко 1, смт. Ширяєве, Ширяївський район, Одеська область, Код ЄДРПОУ 04378994

Суддя Л.М. Токмілова

.