Рішення

від 16.01.2020 по справі 685/1618/19

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/1618/19

Провадження № 2/685/30/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Казмірчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

04 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, заявивши вимогу визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, який є її внуком, проживав у її будинку, вона надала дозвіл на його реєстрацію в цьому будинку, але 12 березня 2015 році він разом з сім`єю виїхав з її будинку в с. Мар`янівка Теофіпольського району, де проживає до даного часу.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за своєї відсутності.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзив не направив.

Справа за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтями 1216 та 1268 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та належність спадщини спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Позивач являється власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим 18 грудня 2000 року державним нотаріусом Теофіпольської державної нотаріальної контори (спадкова справа № 1017/2000, зареєстровано в реєстрі за № 2950). В свідоцтві зазначено, що будинок належав померлому на підставі Свідоцтва про право на житло, виданого Теофіпольською районною Радою 24 липня 1989 року на підставі рішення Теофіпольської райради від 22 червня 1989 року за № 73.

Відповідно до ст.ст. 401, 402, 403 ЦК України сервітутом є право обмеженого користування чужою нерухомістю за певних обставин, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.

Частиною 1 ст. 405 ЦК України передбачене право членів сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, на користування цим житлом відповідно до закону.

У будинку позивача зареєстрований, крім самої позивачки, також її внук ОСОБА_2 , 1986 року народження, відповідач по справі, що вбачається з довідки Лідихівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року № 505.

Відповідач вселився у спірний житловий будинок як член сім`ї власника цього будинку і набув права користування цим житлом, це право за своєю суттю є сервітутом.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено строк та умови, за яких член сім`ї власника житла втрачає право користування цим житлом, а саме, у разі відсутності такого члена сім`ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає по АДРЕСА_2 пояснила, що внук власниці сусіднього будинку по вулиці АДРЕСА_5 ОСОБА_2 з 2015 року не проживає у цьому будинку, місце його проживання їй не відоме.

Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає по АДРЕСА_3 , дала аналогічні показання щодо відсутності відповідача за місцем проживання, .

З вищезазначено довідки Лідихівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року № 505 та акту обстеження комісії сільської ради від 23 жовтня 2019 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у будинку позивача, але не проживає за цією адресою з 2015 року.

Таким чином, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов переконання, що відповідач більше одного року у будинку позивача не проживає, зазначені обставини відповідачем не спростовані, не доведено існування поважних причин відсутності за місцем проживання понад 1 рік та домовленості з власником житла, тому він підлягає визнанню таким, що втратив право користування жилим приміщенням через відсутність за місцем проживання понад строку тимчасової відсутності.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 321, 391, 401, 402, 403, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Припинити ОСОБА_2 право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 768,40 грн. (Сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 січня 2020 року

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_6

Суддя А.П. Самойлович