Рішення

від 08.01.2020 по справі 820/3218/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 р. № 820/3218/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача Рижкова І.П.

представника відповідача Шапошника С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, індекс 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування рішення

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2015 № 39510-1.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.07.2016 адміністративний позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.10.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 залишив без змін.

Постановою ВС від 18 жовтня 2019 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у справі № 820/3218/156 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 18.12.2019 замінено відповідача по справі на ГУ ДПС в Харківській області.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, зазначив, що дія договору оренди землі від 01.06.2007 станом на 01.01.2016 припинена, а тому указаний договір не може бути визнаний належною правовою підставою для визначення грошового зобов`язання з плати за землю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив залишити позов без задоволення, оскільки здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01.06.2007 відбулося 30.08.2007, а визначений сторонами договору строк його дії становить десять років, то припинення користування земельною ділянкою ОСОБА_1 матиме місце у серпні 2017 року. Таким чином, на думку податкового органу, на позивача поширювався обов`язок у 2015 році здійснювати сплату орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 01.06.2007.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Куп`янської міської ради від 30.07.2004 № 2/120 земельну ділянку площею 0.1215 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , надано ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на десять років.

На підставі вказаного рішення між Куп`янською міською радою та ОСОБА_1 укладений Договір оренди землі від 21.03.2005, пунктом 8 якого визначено, що такий договір укладено на десять років, починаючи з моменту його державної реєстрації.

Такий Договір зареєстрований у Куп`янському районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.2005 № 441.

Рішенням Куп`янської міської ради від 26.01.2007 № 253/10-У частину земельної ділянки (площею 0,0045 га.), яка перебувала у користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 21.03.2005, було вилучено та визначено, що інша частина такої ділянки (площею 0,1170 га) залишається для використання за цільовим призначенням: роздрібна торгівля та комерційні послуги.

Цим же рішенням також установлено, що договір оренди від 21.03.2005 щодо посвідчення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , вважати таким, що втратив чинність.

На підставі рішень Куп`янської міської ради від 30.07.2004 № 2/120 та від 26.01.2007 № 253/10-У між Куп`янською міською радою та ОСОБА_1 був укладений Договір оренди землі від 01.06.2007, згідно з яким позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1170 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з пунктом 8 Договору оренди землі від 01.06.2007 такий правочин укладено на десять років, починаючи з дати прийняття рішення XVII сесії XXIV скликання Куп`янської міської ради від 30.07.2004 № 2/120 "Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 ".

Такий Договір зареєстрований у Куп`янському районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007 №040767400100.

Салтівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 286.5 статті 286 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2015 № 39510-15 про визначення податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку за 2015 рік у сумі 17970,23 грн.

Згідно з визначеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.136, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України термінами плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу (пункт 286.5 статті 286 ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, фізичні особи (орендарі), яким на умовах оренди надані земельні ділянки комунальної власності, є землекористувачами - платниками плати за землю у формі орендної плати. З припиненням договору оренди земельної ділянки припиняється право користування такою земельною ділянкою, а плата за землю сплачується за фактичний період перебування об`єкта у користуванні у поточному році.

Слід зазначити, що принцип економічної обґрунтованості справляння плати за землю як майнового податку полягає в покладенні обов`язку з його сплати та, відповідно, подання звітності на особу, яка має юридичну можливість отримувати прибуток від використання землі, тобто обов`язок із перерахування до бюджету, зокрема, орендної плати пов`язується саме з фактичним отриманням особою права користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, предметом дослідження у питанні наявності/відсутності у позивача обов`язку здійснювати плату за землю за користування на умовах оренди земельної ділянки є не лише обставини щодо закінчення установленого договором оренди строку, а й фактичного припинення користування об`єктом землекористувачем.

Фактичною підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало надходження від Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Куп`янської міської ради інформації про перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі станом на 30.07.2015, згідно з якою наявний чинний укладений з ОСОБА_1 договір оренди землі площею 0,1170 га, зареєстрований 30.08.2007 на строк з 30.08.2007 по 30.08.2017.

Судом встановлено, що первинно укладений між Куп`янською міською радою та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки комунальної власності від 21.03.2015 рішенням вказаної ради від 26.01.2007 № 253/10-У визнано таким, що втратив чинність.

У той же час, умовами нового договору від 01.06.2007 щодо надання Куп`янською міською радою земельної ділянки площею 0,1170 га в оренду ОСОБА_1 передбачено строк дії такого правочину - десять років, починаючи з дати прийняття рішення Куп`янської міської ради від 30.07.2004 № 2/120 "Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1. " (пункт 8 Договору).

Строк дії договору оренди є однією з істотних умов договору оренди землі (стаття 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV). З огляду на викладене, керуючись принципом свободи договору, сторони договірних відносин вправі самостійно визначати умови зобов`язань в укладеному правочині.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що установлений договором оренди від 01.06.2007 десятирічний строк дії такого договору слід обраховувати, починаючи з визначеної умовами дати - 30.07.2004, а не з дати реєстрації договору - 30.08.2007.

Разом з тим, сам факт закінчення строку дії договору оренди у липні 2014 року не є безумовною підставою для висновку про одночасне припинення у землекористувача обов`язку, пов`язаного зі сплатою орендних платежів.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент закінчення строку договору оренди від 26.01.2007) передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Суд зазначає, що за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент закінчення строку договору оренди від 01.06.2007) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності) уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що законодавством передбачено процедуру комунікації між орендарем і орендодавцем перед закінченням і після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки задля з`ясування можливості пролонгації договору шляхом укладення додаткової угоди чи припинення договірних відносин.

Проте суд при вирішенні спірних правовідносин враховує договірну природу орендної плати, та, відповідно, якщо користувач земельної ділянки не вчиняв дій, визначених ст.33 Закону України Про оренду землі , спрямованих на поновлення договору оренди, то говорити про те, що він продовжує бути орендарем земельної ділянки по закінченню строку дії договору оренди неможливо, оскільки автоматично дія договору оренди земельної ділянки не подовжується, а якщо відсутнє поновлення договору оренди, то й немає обов`язку сплати орендної плати користувачем.

Судом встановлено, що після закінчення строку Договору оренди позивач не повідомляла Куп`янську міську раду про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не надсилала проект додаткової угоди, що підтверджується листом Управління містобудування архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради № 326-10 від 17.04.2019.

Крім того судовим розглядом встановлено, що рішенням Куп`янської міської ради Харківської області від 08.08.2014р. №1357/30-VI внесені зміни до тексту первісного договору, унаслідок чого строк оренди склав з 30.07.2004р. по 30.07.2053р., ставка орендної плати склала - 7%, призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на момент винесення оскарженого рішення фізичного користування заявником земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, у тому числі і за рахунок використання корисних властивостей розміщених на цій ділянці об`єктів нерухомого майна.

Отже, з урахуванням положень ст. 288 ПК України, суд дійшов висновку, що у 2015 році у відповідача були відсутні підстави:- для нарахування позивачу податкового зобов`язання з орендної плати за вказану земельну ділянку, адже єдиною такою підставою ПК України визначає чинний договір оренди;- вважати позивача орендарем земельної ділянки, а тому й платником орендної плати;- вважати вказану земельну ділянку об`єктом оподаткування, оскільки відсутні підстави вважати таку ділянку переданою в оренду.

Відтак, нарахування позивачці податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за земельну ділянку (2015 рік) , яка розташована за площею 0,1170 га., яка розташована за адресою: м. Куп`янськ, вул. Харківська, 4 , на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.09.2015 № 39510-15 суд вважає необґрунтованим, що свідчить про наявність підстав для скасування спірного рішення.

Згідно з частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення її прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 ст.19 Конституції України та частиною 2 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд -

вирішив

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.09.2015 року № 39510-15 Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 20.01.2020

Суддя Зоркіна Ю.В.