Постанова

від 16.01.2020 по справі 520/4306/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 р.Справа № 520/4306/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

представника позивача Мироненка В.М.

представника відповідача Шабаса Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 15.10.19 року по справі № 520/4306/19

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРОНА"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРОНА" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію нежитлових приміщень ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВОРОНА» , за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 17, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВОРОНА» негайно припинити використання цих нежитлових приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, позивач зазначає, що в ході перевірки будівель відповідача було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Даний факт також був підкреслений судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, в якому зазначено перелік встановлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, жодної інформації про усунення в повному обсязі зазначених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем до суду надано не було.

Однак, в самому судовому рішенні зазначено, що відповідач надав підтверджуючі документи майже по всім виявленим порушенням.

Позивач зауважує, що заключення договорів на проведення певних видів робіт це лише намір на усунення вказаних в адміністративному позові порушень і жодним чином не може бути підтвердженням на їх усунення.

Незважаючи на вищевикладене, вимоги позивача щодо зупинення експлуатації будівель відповідача за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 17, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, судом задоволені не були, що свідчить про порушення норм матеріального та процесуального права.

Також, в оскаржуваному рішенні опосередковано йдеться про те, що у відповідача, на думку суду, ще не сплинув термін на усунення порушень, вказаних в адміністративному позові.

Але суд не врахував той факт, що адміністративний позов про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) був поданий на підставі акту перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 28.01.2019 року №11, як того вимагає положення частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , а не на підставі припису про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, або інших матеріалів перевірок по здійсненню контролю за його виконанням, адже на об`єкті відповідача є загроза життю та здоров`ю людей.

За невиконання вимог припису, враховуючи вимоги частини 9 статті 4 та частини 1 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , передбачена адміністративна відповідальність за статтями 188-8 та 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно вимог вказаних вище нормативних документів, за невиконання припису заходи адміністративного впливу застосовуються до конкретної особи суб`єкта господарювання, а за допущені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей - до конкретного об`єкта суб`єкта господарювання.

Тому, наявність припису не перешкоджає наглядовим органам звертатися до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) об`єкту.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що порушення, які є на об`єкті відповідача, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також жодне твердження з цього питання позивачем не доведено, але небезпеку в наявності цих порушень на об`єкті відповідача суд спростував.

В свою чергу, позивач зауважує, що обґрунтування загрози життю та здоров`ю людей було надано в самому адміністративному позові, але суд першої інстанції їх взагалі не прийняв до уваги.

Так, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Також, оскільки в адміністративному позові, в задоволенні якого відмовлено, йдеться не лише про права та свободи людини, а й про необхідність збереження життя і здоров`я громадян (найвищої соціальної цінності в Україні), позивач вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не керувався вимогами законодавства, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.

У зв`язку з тим, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуті в повному обсязі, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області вважає за доцільне невідкладно застосувати заходи реагування до об`єкту відповідача.

Таким чином, вищевказані обставини свідчать про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та вказують на наявність підстав для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між ТОВ "ВОРОНА" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди від 09.11.2018, відповідно до умов якого орендодавець, ФОП ОСОБА_1 , зобов`язується передати Орендареві, а Орендар, ТОВ "ВОРОНА", зобов`язується прийняти в платне тимчасове користування приміщення (надалі - «Об`єкт оренди» ), визначене у Договорі, та сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Об`єктом оренди за Договором є нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 225,65 кв.м. в літ."А-7", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 17, - згідно технічного паспорту, виготовленого КП «ХМБТІ» станом на 20.07.2015. Об`єкт оренди надається Орендареві в оренду для здійснення господарської діяльності з метою організації кафе.

Пунктом 5.2 зазначеного договору оренди від 09.11.2018 передбачено, що орендар зобов`язаний, зокрема, дотримуватися екологічної безпеки орендованого приміщення, вимог норм пожежної безпеки і нести відповідальність за їх виконання.

На підставі наказу №158 від 20.12.2018 «Про проведення планових перевірок об`єктів» , посвідчення на проведення перевірки від 21.01.2019 Шевченківським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРОНА" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 17 (а.с. 15-17).

За результатами перевірки складено акт № 11 від 28.01.2019 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 18-22).

В ході вказаної перевірки було встановлено, що приміщення експлуатується з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які на думку представника позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема: приміщення не в повному обсязі забезпечені переносними вогнегасниками згідно з «Правилами експлуатації та типові норми належності вогнегасників» , затвердженими Наказом МВС України від 15.01.2018 № 25, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/3 1677. (Розділ V, глава 3, п. 3.6 Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ); шляхи евакуації по коридорам захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами (Розділ IІІ, глава 2, п. 1.37 ППБУ); вихід з приміщень зали для прийому їжі влаштований через двері, що обертаються, які перешкоджають вільній евакуації людей (Розділ IІІ, глава 2, п. 1.37 ППБУ); приміщення не обладнані автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ОСОБА_2 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Розділ V, глава 1, п. 1.2 ППБУ); не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (Розділ IV, глава 1, п. 1.20 ППБУ); сходовий марш до антресолі виконаний з матеріалу, який не має показники з вогнестійкості не менше ніж R60, М0 (Розділ ІІІ, глава 2, п. 2.23, ППБУ п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016); допустили зменшення розмірів евакуаційних виходів з приміщень (висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) із приміщень цоколю до тамбуру менша за 2,0 м.) (Розділ IІІ, глава 2, п. 2.37 ППБУ).

З огляду на встановлені порушення та той факт, що відповідачем не в повному обсязі усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є передчасними, а порушення, які залишилися неусунутими, - недостатніми для застосування судом крайнього заходу впливу у вигляді заборони діяльності відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України» , утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною четвертою статті 4 вказаного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з підпунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача, як суб`єкта владних повноважень, звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

В ході розгляду справи встановлено, що 28.01.2019 головним інспектором Шевченківського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 11, в якому надано строк на усунення усіх порушень, встановлених в акті перевірки № 11 від 28.01.2019, в тому числі тих, які зумовили позивача до звернення до суду із цим позовом - до 04.03.2019 (а.с. 36, 37).

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, на час розгляду справи відповідачем усунуто низку порушень, встановлених в акті перевірки № 11 від 28.01.2019, що підтверджується актом перевірки № 238 від 16.08.2019, складеним позивачем за наслідками проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 28.01.2019 (а.с.56-63).

Так, серед порушень, що не були усунуті, та які, в свою чергу, зумовили звернення до суду із цим позовом, залишилися:

8. Вихід з приміщень зали для прийому їжі влаштований через двері, що обертаються, які перешкоджають вільній евакуації людей (Розділ IІІ, глава 2, п. 1.37 ППБУ);

9. Приміщення не обладнані автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ОСОБА_2 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Розділ V, глава 1, п. 1.2 ППБУ);

12. Сходовий марш до антресолі виконаний з матеріалу, який не має показники з вогнестійкості не менше ніж R60, М0 (Розділ ІІІ, глава 2, п. 2.23, ППБУ п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016).

На підставі акту перевірки № 238 від 16.08.2019 уповноваженою особою позивача складено новий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 236 від 16.08.2019, яким позивачу надано строк на усунення вищевказаних порушень - до 15.11.2019 (а.с.64, 65).

При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідно до акту планової перевірки №11 від 28.01.2019 головним інспектором Шевченківського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено припис №11 від 28.01.2019, яким від відповідача вимагалося вжити заходів з метою усунення виявлених під час перевірки порушень (зокрема 8. Вихід з приміщень зали для прийому їжі влаштований через двері, що обертаються, які перешкоджають вільній евакуації людей. (Розділ IІІ, глава 2, п. 1.37 ППБУ), 9. Приміщення не обладнані автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ОСОБА_2 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» . (Розділ V, глава 1, п. 1.2 ППБУ), 12. Сходовий марш до антресолі виконаний з матеріалу, який не має показники з вогнестійкості не менше ніж R60, М0. (Розділ ІІІ, глава 2, п. 2.23, ППБУ п. 5.3, табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016)). Визначено строк усунення порушень до 04.03.2019. В подальшому, позивачем продовжувався строк виконання зазначених в приписі порушень до 15.11.2019.

Отже, на момент розгляду судом першої інстанції даної справи, в якій заявлені позовні вимоги про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежитлових приміщень ТОВ «ВОРОНА» , не сплив термін, наданий відповідачу для усунення порушень законодавства, та не надано відповідачу можливості реалізувати своє право на виконання припису від 16.08.2019 № 236.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справа №820/6410/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАСУ країни при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В апеляційній скарзі позивач зауважує на той факт, що наявність припису не перешкоджає наглядовим органам звертатися до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) об`єкту.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Наведене узгоджується із приписами пунктів 2, 3 розділу IV «Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок» , затверджених Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018р. №13, відповідно до яких на підставі акту перевірки, складеного за результатами планової або позапланової перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, ДСНС або її територіальний орган на підставі рапорту посадової/посадових осіб ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, за наявності підстав, визначених статтею 70 Кодексу, та у терміни, визначені статтями 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України, звертається з відповідним позовом до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Документи стосовно позовів до адміністративного суду щодо відповідної перевірки долучаються до єдиної справи.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування посадовою/посадовими особами ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня завершення перевірки відповідно до частини сьомої статті 7 Закону складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - припис) у двох примірниках (примірну форму припису наведено у додатку 6 до Методичних рекомендацій), який підписується посадовою/посадовими особами ДСНС, яка/які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Таким чином, згідно із приписами чинного законодавства, у випадку, якщо виявлені під час проведення перевірок працівниками ДСНС вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки порушення відносяться до таких, що не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, заходом реагування з метою усунення таких порушень, відповідно до чинного законодавства, є складання відповідного припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи наведене, фактом складення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 236 від 16.08.2019, яким позивачу надано строк на усунення вищевказаних порушень - до 15.11.2019, підтверджується, що виявлені позивачем під час проведення планової перевірки порушення з боку відповідача вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки не є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у звязку із чим належним заходом реагування на такі порушення є саме складення відповідного припису та надання строку на усунення порушень.

В іншому випадку, згідно із приписами чинного законодавства, орган ДСНС мав би звернутися після складення відповідного акту до адміністративного суду із позовом щодо зупинення роботи підприємства.

Таким чином, за умови встановлення матеріалами справи факту того, що після складення акту за наслідками перевірки, працівниками позивача складений відповідний припис про усунення виявлених під час перевірки порушень, відсутні правові підстави для застосування приписів п.12 ч. 1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, ст. 70 КЦЗ України, ст.7 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що відповідач частково усунув та вчиняє дії на усунення інших встановлених порушень, що, зокрема, підтверджується актом позапланової перевірки № 238 від 16.08.2019.

Так, щодо порушення, викладеного в п. 9 акту перевірки № 11, яке полягало у тому, що приміщення не обладнані автоматичною системою пожежогасіння відповідно до вимог ОСОБА_2 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» . (Розділ V, глава 1, п. 1.2 ППБУ), представником позивача надано укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 договір підряду № 48 від 20.09.2019, відповідно до умов якого Підрядник, ФОП ОСОБА_3 , зобов`язується виконати роботи з монтажу та пусконалагодження систем протипожежного призначення: - автоматичної системи водяного пожежогасіння та внутрішній протипожежний водопровід; - роботи з вогнезахисту металевих конструкцій (далі за текстом - «Роботи» ) на наступній ділянці об`єкта «нежитлові приміщення цокольного поверху за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 17 в літ. «А-7» , що має площу 225,65 кв.м. та далі за текстом іменується «Об`єкт» , а Замовник зобов`язується прийняти виконані Роботи та оплатити їх.

Отже, укладення цього договору свідчить про те, що відповідач вчиняє дії щодо усунення вказаного порушення.

Щодо порушення, викладеного в п. 12 акту перевірки № 11, яке полягає в тому, що вихід з приміщень зали для прийому їжі влаштований через двері, що обертаються, які перешкоджають вільній евакуації людей, в суді першої інстанції представник відповідача пояснила, що такі двері встановлені в одному із невеликих залів закладу, однак в цьому приміщенні одночасно може перебувати тільки декілька людей. Отже, двері, що обертаються, об`єктивно не вплинуть на можливість вільної евакуації людей у випадку виникнення надзвичайної ситуації.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем ані під час розгляду справи, ані в апеляційній скарзі не наведено належних доказів того, що усі наведені у приписі та позові порушення є такими, що погрожують життю та здоров`ю людини, та мірою реагування на які має бути припинення в цілому господарської діяльності ТОВ «ВОРОНА» шляхом зупинення експлуатації будівель.

При цьому, в суді апеляційної інстанції представник відповідача зауважив, що наразі усунуті всі порушення, наведені у приписі.

В свою чергу, представник позивача не заперечував той факт, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області повторну перевірку не проведено. Не встановлено обсяг та повноту усунених ТОВ «ВОРОНА» порушень.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про передчасність заявлених позовних вимог щодо повного зупинення експлуатації будівель шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання та безпідставність доводів апелянта про те, що усі зазначені в приписі та позові порушення є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та мірою реагування до яких має бути повне зупинення господарської діяльності ТОВ «ВОРОНА» .

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на приписи ч.1 ст.7 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , згідно із якими на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Таким чином, захист порушених інтересів позивача, навіть у випадку встановлення фактів порушення вимог законодавства, має відбуватися у спосіб, визначений приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Тобто, зокрема, прийняття рішення щодо зупинення виробництва, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Проте, відповідно до позовних вимог ГУ ДСУ НС у Харківської області, останній вимагає прийняття рішення про зупинення експлуатації будівель ТОВ «ВОРОНА» шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання керівництва відповідача припинити використання цих будівель.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів, викладений ним у позовних вимогах, не відповідає способу, яким зазначені права та інтереси мають бути захищені відповідно до приписів чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що застосування до відповідача виключних заходів реагування у вигляді знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є надмірним, оскільки вказані заходи тягнуть за собою значно більші наслідки, аніж просто зупинення експлуатації будівель закладу, що унеможливлює доступ до об`єктів закладу з метою технічної підтримки і обслуговування, в тому числі для усунення виявлених порушень у повному обсязі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи, на підставі яких суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноваженьта у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року по справі № 520/4306/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий Повний текст постанови складено 21.01.2020 року