Постанова

від 15.01.2020 по справі 280/2863/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2863/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

В С Т А Н О В И В:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. (суддя М.О. Семененко) в адміністративній справі №280/2863/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі позивачу довідки від 28.02.2018 серії ІАА №0472107, в якій зазначено, що позивач є особою, яка з 2010 року прокуратурою м. Запоріжжя притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, кримінальна справа №08013-1-1-2010/000027. Кримінальну справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань як кримінальне провадження №12013080010000225 за ч.3 чт.191 КК України;

- визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови позивачу у внесенні змін щодо неї до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та зобов`язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості, що позивач є особою, що притягується до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 р. позовну заяву в частині позовних вимог про визнати протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо видачі позивачу довідки від 28.02.2018 серії ІАА №0472107, в якій зазначено, що позивач є особою, яка з 2010 року прокуратурою м. Запоріжжя притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, кримінальна справа №08013-1-1-2010/000027. Кримінальну справу внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань як кримінальне провадження №12013080010000225 за ч.3 чт.191 КК України - повернуто позивачеві.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі за позовними вимогами про визнання протиправними дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови позивачу у внесенні змін щодо неї до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та зобов`язання Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомості, що позивач є особою, що притягується до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник вказує, що спір, за вирішенням якого вона звернулась до суду, є публічно-правовим у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивач зазначає, що її позовні вимоги стосуються не виключення з Реєстру інформації, що констатує факт здійснення процесуальної дії, а виключення інформації, яка не відповідає дійсності. Позивач намагається домогтися виправлення неправдивої інформації, наявність якої безпосередньо впливає на права, є перешкодою у їх реалізації та несе певні обмеження.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про притягнення позивача до кримінальної відповідальності є лише підтвердженням існування такого факту. Дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов`язані із внесенням або невнесенням передбачених КПК України відомостей до ЄРДР, не здійсненням публічно-владних управлінських функцій, тому на такі спори юрисдикція адміністративних судів не поширюється, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 у справі № 807/1456/17.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 р. відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 10 грудня 2019 р.

09 грудня 2019 р. скаржником засобами електронного зв`язку подана заява про призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 р. заява скаржника задоволена, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 14 січня 2020 р.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Інші учасники процесу в судове засідання, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не прибули.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі, дійшовши висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 р. у справі № 807/1456/17, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Стосовно терміну публічно-владні управлінські функції , то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України термін публічно- означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття владні полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17). Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що приписи позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами (див., зокрема, пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Чинне законодавство не передбачає виключення з Реєстру інформації, якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності органів досудового розслідування та її результати, така інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин. Отже, заявлену позовну вимогу суди не можуть розглядати за правилами будь-якого судочинства.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. в адміністративній справі №280/2863/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 січня 2020 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 20 січня 2020 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий