П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/2608/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
20 січня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ ІНВЕСТ-ЯРМОЛИНЦІ" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
в серпні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
04 грудня 2019 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.
19 грудня 2019 року до суду від Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшла заява про заміну відповідача правонаступником, у яких відповідач просить замінити первинного відповідача Головне управління ДФС у Хмельницькій області на його правонаступника Подільську митницю Держмитслужбу, як належного відповідача по справі.
Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , утворено Державну митну службу України.
Положення про Державну митну службу України (далі - Положення №227) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України .
Відповідно до пункту 1 Положення №227, Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Пунктом 7 Положення №227 встановлено, що Держмитслужба здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи. До територіальних органів Держмитслужби належать митниці та спеціалізовані органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року №858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби Хмельницьку митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Подільської митниці Держмитслужби.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1217-р, Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення з 08.12.2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Відповідно до п.6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до вказаного реєстру внесений запис про перебування Хмельницької митниці ДФС у процесі припинення в результаті реорганізації, а 15.11.2019 року внесено до даного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи - Подільської митниці Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43350542.
Таким чином, клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області про заміну відповідача підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача по справі № 560/2608/19 на його правонаступника - Подільську митницю Держмитслужби.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 грудня 2019 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 20.03.2019 №669 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Герром Інвест-Ярмолинці", проведено документальну невиїзду перевірку стану дотримання підприємством законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; правильності класифікації товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8432 40 90 00 при декларуванні товарів за митною декларацією від 05.02.2018 №UA400030/2018/001841.
За результатами перевірки складено акт від 19.04.2019 №Н/0244/22-01-14- 10/0034515768, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:
- правил 1,6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України від 19.09.2013 №584-VII Про Митний тариф України , розділів XVI та XVII Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ Про Митний тариф України , частини 1 статті 69 Митного кодексу України (далі - МК України) в частині правильності класифікації товару та застосування ставок ввізного мита, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму - 206 581,12 гривні;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі -ПК України) в частині правильності визначення бази оподаткування податком на додану вартість, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму - 41 316,23 гривні.
Перевіркою встановлено, що за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 05.02.2018 №UA400030/2018/001841, яка підлягала перевірці, задекларовано та оформлено Хмельницькою митницею ДФС у митному режимі Імпорт (випуск для вільного обігу) ввезений на адресу підприємства товар: Машини сільськогосподарські, розкидачі мінеральних та органічних добрив: - Розкидач добрив BREDAL F10LB , причіпний, несамохідний, новий, 2017р. випуску, обладнаний 2-ма розподільними дисками, приводиться в дію від центрального приводу трактора-1шт; - ємність бункера - 6600 л; - робоча ширина розподілення добрив - 18-36 м; - ідент. номер - 101756; - призначений для розкидання мінеральних та органічних добрив. Торгівельна марка: Bredal. Виробник: Bredal A/S за кодом згідно з УКТ ЗЕД - 8432 40 90 00 (застосована ставка ввізного мита - 0%), розрахованою з урахуванням умов поставки фактурною вартістю - 59 300 євро, митною вартістю на день оформлення МД - 2 065 811,21 гривні (далі також - товар).
Згідно інформації та технічного опису про товар, розміщених на офіційному веб-сайті компанії-виробника, він являє собою причепний розкидач добрив, призначений для професійного використання та для виконання таких функцій, як каліброване (градуйоване) удобрення, розподілення на височині та клиноподібне розкидання, залишкове розкидання, запуск і зупинка на височині. BREDAL F10 може бути обладнаний важелями, що означає, що розкидач контролює дозування, відповідно до необхідної кількості. Крім того, є вбудований датчик нахилу, що регулює дозування на горбистій місцевості. Розкидач оснащений двома донними конвеєрами, які працюють незалежно один від одного, що дозволяє вводити різну кількість добрив з правої та лівої сторони. Об`єм бункера BREDAL F10 в базовій версії складає 6600 літрів. BREDAL F10 оснащено складносконструйованим шасі і міцною віссю. Добриво доставляється до центру кожного диска, не торкаючись лопаток, де прискорюється ще до контакту з лопатками. Шість лопаток, встановлених на кожному диску, забезпечують розподілення добрив меншими порціями.
Вказаний товар класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодом - 8716 20 00 00, до якого відносяться товари: Причепи та напівпричепи; інші несамохідні транспортні засоби; їх частини: - причепи та напівпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві.
Зазначена позиція щодо класифікації товару розкидач добрив BREDAL F10LB, причіпний у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД узгоджена з Хмельницькою митницею ДФС (лист від 30.07.2018 №4758/7/22-70-00.4-20-2) та профільним Департаментом адміністрування митних платежів ДФСУ (лист від 15.03.2019 №8617/7/99-99-19-03-03-17). Так, листом Департаменту адміністрування митних платежів ДФСУ повідомлено, що, згідно з позицією Секретаріату Всесвітньої митної організації (лист №18NL0282-YN від 11.01.2019), подібний товар класифікується в товарній підпозиції 871620.
Позивачем надано до ГУ ДФС у Хмельницькій області заперечення від 10.05.2019 №2019/05-42 на Акт перевірки. Дане заперечення було розглянуто 20.05.2019, про що скаржника було повідомлено листом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 20.05.2019 року за № 19477/10/22-01-14-10-15.
В подальшому ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми Р № 00000015/14-10 від 23.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 51 645,29 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 41 316,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 329,06 грн.;
- форми Р № 00000014/14-10 від 23.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в розмірі 258226,40 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 206 581,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 51 645,29 грн.
06.06.2019 року позивачем надіслано на адресу ДФС України скаргу за №2019/06-48 на вказані податкові повідомлення-рішення, яку ДФС України рішенням №37442/6/99-99-11-06-03-25 від 05.08.2019 залишено без задоволення.
Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення - рішення протиправними позивач звернувся до суду для їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Частиною 1 ст. 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, зазначені у цій статті. Серед таких відомостей є код товару згідно з УКТ ЗЕД, ставки митних платежів та суми митних платежів.
Згідно з ч.1-5 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Відповідно до ч.6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Згідно з ч.7-8 ст. 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до п.3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №650 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 р. за №1085/21397 (надалі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Пунктами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку визначено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.
Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.
Зазначене вище узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №808/278/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3444/18).
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Частиною 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ ІНВЕСТ-ЯРМОЛИНЦІ" слугували висновки відповідача щодо невірної класифікації товару, ввезеного позивачем, за кодом УКТ ЗЕД 8432 40 10 00. На думку відповідача, такий підхід узгоджується з позицією ДФС України, що викладена у листі від 15.03.2019 №8617/7/99-99-19-03-03-17.
Однак, колегія суддів критично ставиться до вказаних доводів, оскільки імпортований позивачем товар пройшов митне оформлення; митна декларація, в якій позивач задекларував до ввезення на митну територію України товар за кодом УКТ ЗЕД 8432 40 10 00, була прийнята митним органом, а імпортований товар випущений у вільний обіг.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року по справі №809/1227/17, виходячи із змісту ч.6 ст.69 МК України, донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.
Водночас, відповідачем не встановлено подання позивачем неправдивих відомостей або документів, чи ненадання важливих даних для правильної класифікації товару під час його декларування згідно митної декларації від 05.02.2018 №UA400030/2018/001841.
У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що невиїзна документальна перевірка була проведена посадовими особами відповідача без відповідного обґрунтування, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 №00000014/14-10 та №00000015/14-10 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87044267 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Гонтарук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні