Постанова

від 17.01.2020 по справі 620/1998/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1998/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укравтосвіт" до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Укравтосвіт (далі - позивач, ПП Укравтосвіт ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Чернігівська митниця ДФС), в якому просив :

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2019 № UA 102000/2019/000076/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102230/2019/00304;

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення від 12 вересня 2019 року, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.2019 № 02281 позивачем у ЗАТ Едарва (UAB 'EDARVA') придбано бувший у використанні транспортний засіб марки - BMW, модель - 530D, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, номер двигуна - немає даних, робочий об`єм циліндрів - 2993 см3, потужність - 190 kw, загальна кількість місць - 5, колісна формула - 4x2, колір - сірий, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, призначений для використання на дорогах загального користування, екологічний стандарт двигуна - ЄВРО 5, країна виробництва - DE, та здійснено його оплату у валюті EURO в розмірі 10000.

Зазначене, зокрема, підтверджується наявним у матеріалах справи контрактом від 31.05.2019 року №2/19, укладеним між позивачем та ЗАТ Едарва , зазначеним вище договором купівлі-продажу, рахунком-фактурою № EDAR-0163, платіжним дорученням №1JBKLJ0 від 06.06.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до митного оформлення митну декларацію UA 102230/2019/634851 від 19.06.2019, вартість товару складає 10000,00 EURO.

Також, разом з митною декларацією позивачем подано рахунок-фактуру (інвойс) №02281 від 31.05.2019, рахунок-фактуру (інвойс) № 19 А/00647 від 03.05.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 28.08.2014, банківський платіжний документ № 1JBKLJ0 від 06.06.2019, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, № EDAR-0163 від 31.05.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2/19 від 31.05.2019, копію митної декларації країни відправлення №19LTLC01100ЕК0Е3838 від 10.06.2019.

На прохання відповідачем надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості, а саме: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або подібних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, позивачем надано висновок № 150 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 21.06.2019 та докази придбання позивачем у UAB 'EDARVA' задекларованого автомобіля, в тому числі рахунок на придбання автомобіля в ЗАТ Едарва № 19 А/00647 від 03.05.2019 (з перекладом), інвойс №EDAR-0163 від 31.05.2019 (з перекладом), рахунок №02281від 31.05.2019, переклад свідоцтва про державну реєстрацію № А0084400РС14 від 28.08.2014 року, переклад свідоцтва про тимчасову реєстрацію т/з в Литовській республіці № 16845606 від 07.06.2019. Відповідно до зазначеного висновку вартість транспортного засобу становить 9995,80 євро.

За результатами розгляду поданих документів відповідачем 27.06.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA 102000/2019/000076/2 та скориговано митну вартість вищезазначеного товару шляхом її збільшення.

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів № UA 102000/2019/000076/2 відповідачем оформлено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102230/2019/00304 з причин порушення вимог ч. 6 ст.54 Митного кодексу України.

Як стверджує відповідач митна вартість скоригована відповідно до цінової інформації ЄАІС ДФС. Митну оцінку транспортного засобу здійснено із застосуванням резервного методу - 22651 EUR/шт.

Позивач вважає, що відмова Чернігівської митниці ДФС у митному оформленні товару, виходячи із митної вартості вказаної у митній декларації UA 102230/2019/634851, та подальше коригування його вартості за допомогою резервного методу носять протиправний характер, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

Крім того, правильність визначення позивачем митної вартості товару згідно UA 102230/2019/634851 підтверджується експертним дослідженням, складеним експертом автотоварознавцем 21.06.2019, в якому визначено, що вартість легкового автомобіля BMW, 530D, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, який ввозиться на митну територію України, станом на 14.06.2019 складає 9995,80 EURO, що підтверджується висновком № 150, наявним в матеріалах справи (арк.с.55).

Отже, заявлена позивачем вартість товару знаходиться в діапазоні ринкових цін і може складати ціну вказану останнім в декларації.

Доводи апелянта про те, що декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості, є необґрунтованими, оскільки, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. у справі № 826/8797/16.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 5 Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 року № 689, на який посилається представник відповідача, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

В оскаржуваному рішенні відповідача зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом та скориговано відповідно до цінової інформації ресурсів ЄАІС ДФС з розрахунку 22651 EUR /шт.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, чим керувався митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, та не вказано, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Посилання апелянта на проведений моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку провідних країн експортерів та країни придбання - Литви - autoscout24.com, mobile.de, autoplius.lt задля здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів вірно не враховано судом першої інстанції як доказ правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2019 № UA 102000/2019/000076/2.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції ставить під сумнів правомірність використання відповідачем відомостей оціночної діяльності програмних продуктів autoscout24.com, mobile.de, autoplius.lt з огляду на наступне.

У спірних відносинах інформація із програмних продуктів autoscout24.com, mobile.de, autoplius.lt є висновком про якісні та вартісні характеристики товару, однак відповідач жодним чином не аргументував наявність у autoscout24.com, mobile.de, autoplius.lt відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів. Не послався відповідач й на нормативно-правовий акт, відомчий наказ, міжурядову угоду чи міжнародний договір тощо, які б надавали права митним органам Державної фіскальної служби України замовляти та використовувати відповідну оцінку автомобілів.

Оцінка autoscout24.com, mobile.de, autoplius.lt була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля, який, як свідчить акт митного огляду від 19.06.2019 року № UA102230/2019/634851, був у використанні та містить наявні пошкодження, зокрема: наявні сліди експлуатації, потертості сидінь та салону ТЗ, сколи, ЛФП (а.с. 60).

Колегія суддів звертає увагу, що жодних відомостей про врахування вищевказаних пошкоджень під час коригування митної вартості автомобіля суду не було надано.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та досліджені письмові докази, що долучені до матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів та висновку про завищення митної вартості товару.

Доводи апелянта про те, що автомобіль до моменту першої реєстрації в Литві на фірму ЗАТ Едарва не належав продавцю на праві власності та був зареєстрований в іншій країні, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що перевірка вказаних обставин не належать до компетенції суду чи органу митного контролю у даній справі, предметом позову якої є визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, а відтак в силу положень ч.3 ст.53, ч.2,4-6 ст.54, ст.58 Митного кодексу України, навіть за умови підтвердження такої інформації вказані обставини не можуть бути підставою для не застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, оскільки митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною відмови в митному оформленні за заявленою митною вартістю стало ненадання одного з обов`язкових документів, передбачених ч.2 ст.53 МК України. У своїй апеляційній скарзі відповідач неодноразово наголошує на тому, що судом першої інстанції не встановлено прямого порушення законодавства з боку позивача, зокрема, посилаючись на ненадання останнім документу про оплату на користь продавця автомобіля, а ті документи, що були надані мали певні недоліки.

Так, апелянт стверджує, що надані платіжні доручення від 06.06.2019 на суму 10000 EUR та 10000 грн. не дають можливості органу доходів і зборів упевнитись в правильності заявленої митної вартості.

Зі змісту вказаних платіжних доручень вбачається, що платіжне доручення на суму 10000 EUR було здійснене позивачем на рахунок банку отримувача з призначенням платежу: For 1/JSC EDARVA2/V. Bielsio g. 123/LT/Siauliai LT767180000032467630 for PRPMNT FOR car ACC CNTR N2/19 DD 31-05-2019, POL: LT, POD:UA , тобто, на виконання укладеного контракту між позивачем та ЗАТ Едарва , з урахуванням реквізитів вказаних у зазначеному контракті. Щодо платіжного доручення на суму 10000 грн., колегія суддів враховує, що відповідачем жодним чином не підтверджено факт того, що оплата позивачем в розмірі 10000 грн. здійснювалась саме в рахунок оплати вартості придбаного автомобіля, і останній заперечуючи зазначене вказує на те, що заявлена сума була перерахована в рахунок вартості документального оформлення угоди купівлі продажу т/з.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.06.2019 № UA 102000/2019/000076/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2019 № UA 102230/2019/00304 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: