Постанова

від 03.08.2007 по справі 13/340-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/340-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2007 р.                                                           Справа № 13/340-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Науково-виробничого приватного підприємства „Днепр-2”

до

відповідача-1 – Державної податкової інспекції у м. Херсоні,

відповідача-2 – Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області,  

за участі:

прокуратури Херсонської області, яка вступила у справу за власною ініціативою для захисту інтересів держави в особі відповідачів,

представників:

позивача –Ігнатова Д.І.,    

відповідача-1 –Яловенко, В.О., Таранчук А.А., Андрюк А.М., Шевченка О.А.,

відповідача-2 –Пилипенко О.Г., Сенкевич О.В.,

прокуратури –Федоренко О.Б.,

про стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 170833,34 грн,

в с т а н о в и в:

За змістом позовної заяви позовні вимоги ґрунтуються на положеннях підпункту 7.7.1. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. За твердженнями позивача він має право на бюджетне відшкодування 170833,34 грн податку на додану вартість, підтвердженням чому є податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та листопад 2005 року, а також судові рішення у справі № 11/388-АП-06 за участі тих же сторін про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0003962301/1 від 14 серпня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 170833,34 грн. Зокрема, за результатами розгляду названої справи та подальшого перегляду в апеляційному порядку назване податкове повідомлення-рішення визнано нечинним.

ДПІ у м. Херсоні зазначені вимоги не визнаються з посиланням на не доведеність права позивача на відшкодування ПДВ, оскільки, на його думку, позивач не сплатив надмірну суму  податку, яка б підлягала відшкодуванню. Так, на його думку, надходження податку до бюджету при перевірці позивача не встановлено. Зокрема, позивач декларував податковий кредит з ПДВ за операціями з придбання зернових культур у приватного підприємця Кочмар П.М. та ТОВ „Регіон-Агро”. При цьому декларування кореспондуючих податкових зобов'язань з ПДВ та їх виконання особами, в яких попередньо набувались товари вказаними продавцями перевіркою не встановлено. Приватний підприємець Кочмар П.М. продавав позивачу товари, начебто набуті у приватного підприємця Поліщук О.О., але, насправді остання вказаному суб'єкту цих товарів не продавала, походження товарів їй не відоме. Поряд з цим, ТОВ „Регіон-Агро” придбавав пшеницю у ТОВ „Асканія”, а останнє купувало її у приватного підприємства „Петровське”, яке 22.02.2005 р. господарським судом Херсонської  області визнано банкрутом у справі № 6/57-5-05, відповідно, кореспондуючих податкових зобов'язань не декларувало та не сплачувало.

Головним управлінням Державного казначейства України у Херсонській області надано відзив, з якого вбачається, що через відсутність належних повноважень воно не в змозі надати правову оцінку заявленим вимогам.

Представником прокуратури підтримано в усному порядку при розгляді справи позицію відповідача-1.

Крім викладеного з матеріалів справи вбачається, що Науково-виробниче приватне підприємство „Днепр-2”, будучи суб'єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію, є платником податку на додану вартість згідно до свідоцтва платника податку на додану вартість № 30545247 від 13 липня 2000 р.

За результатами господарської діяльності у вересні та листопаді 2005 року позивач  задекларував суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  в розмірі 1670494 грн що відобразив в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень та листопад 2005 року за встановленою діючим законодавством формою та які своєчасно направив до податкового органу.

Як слідує  з тексту вказаних декларацій, а саме рядків 18.2 (від'ємне значення), 21 (від'ємне значення  різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного періоду), 25.1 (сума, що  підлягає бюджетному відшкодуванню  на рахунок платника у банку), відшкодуванню з бюджету по підлягало за декларацією за вересень –1143550 грн, за листопад –526944 грн, а всього 1670494 грн. З цієї суми спірною є лише сума 170833,34 грн, яка і заявлена позивачем в якості позовних вимог.

З метою оцінки правильності відображення суми ПДВ, вказаної позивачем до відшкодування в деклараціях, податковим органом  проведена відповідна перевірка, за результатами якої встановлено порушення позивачем підпунктів 1.3., 1.8. статті 1, підпункту 7.4.1. пункту 7.4., підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого здійснено завищення податку на додану вартість на суму 227500,01 грн, а в іншій частині суми підтверджено про необхідність відшкодування з державного бюджету сплаченого позивачем податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003962301/0 від 29 травня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 227500,01 грн. Проте, за результатами розгляду скарги, поданої позивачем в адміністративному порядку податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0003962301/1 від 14 серпня 2006 року, яким змінено суму зменшення бюджетного відшкодування до 170833,34 грн.

Приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням  в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, 19 грудня 2006 року господарським судом Херсонської області у справі № 11/388-АП-06 за позовом Науково-виробничого приватного підприємства „Днепр-2” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні прийнято постанову, якою зазначене вище податкове повідомлення-рішення  № 0003962301/1 від 14 серпня 2006 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 170833,34 грн, визнано нечинним. Після апеляційного перегляду ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року судове рішення першої інстанції залишено без змін, а тому постанова суду від 19 грудня 2006 року у справі № 11/388-АП-06 набрала законної сили та має преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі.

Так, названою постановою встановлено, що за позицією ДПІ у м. Херсоні, викладеною в акті № 1671/23-7 від 24.05.2006 р. „Про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ Науково-виробничого приватного підприємства „Днепр-2”, код ЄДРПОУ 31006992 за період: вересень та листопад 2005р, в якості порушень, що стали підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, визначення податкового зобов'язання з ПДВ та штрафу наводяться наступні обставини: „По першому ланцюгу відносин основним постачальником сої та гороху  НВПП “Днепр-2” є ПП Кочмар, код 1990122239, Черкаська область м. Тальне - відповідь за вх. №34506 від 08.12.2005 р. на запит № 13834 від 28.11.2005 р. В свою чергу ПП Кочмар придбав сою від ПП Поліщук О.О., ідентифікаційний номер 1718901589, згідно податкової накладної: № 14 від 03.09.2005 р. на загальну суму - 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 30000 грн.

Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва за вихідним № 3650 від 18.04.2006 р. ПП Поліщук О.О. було надано-пояснення, що взаємовідносин з ПП Кочмар не відбувалось та з 13.05.2005 р. фінансово–господарська діяльність приватного підприємця припинена.

По першому ланцюгу основним постачальником  пшениці НВПП „Днепр-2” с ТОВ „Регіон –Агро”, код 31389922 - відповідь за вихідним № 6373 від 13.03.2006 р. на запит № 1914 від 27.02.2006 р. В свою чергу, ТОВ „Регіон-Агро” придбало пшеницю від ТОВ „Асканія” згідно податкової накладної № 51 від 22.11.2005 р. на загальну суму 845000,04 грн., у т.ч. ПДВ –140833,34 грн. Від Мелітопольської ОДПІ у м. Мелітополі отримано відповідь за вихідним № 2274 від 16.03.2006 р., що ТОВ „Асканія” придбано продукцію від ПП „Петровське” згідно податкової накладної № 21 від 23.11.2005 р. на загальну суму   819000 грн., у т.ч. ПДВ –136500 грн.

У відповідності до отриманої відповіді від Генічеської МДПІ у Херсонській області за вихідним № 3897 від 25.04.2006 р. ПП „Петровське” за заявою Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області порушено справу 14.02.2005 р. про банкрутство зазначеного підприємства. Постановою від 22.02.2005 р. № 6/57-5-05 Господарського суду Херсонської області боржника визнано банкрутом. По декларації з ПДВ за листопад 2005 р. підприємство звітувало про відсутність фінансово-господарської діяльності, сума податкових зобов'язань по загальній декларації складає 0,0 грн., а по спеціальній (для сільськогосподарських товаровиробників) декларації складає –100 грн. Ненадходження до бюджету ПДВ по ПП „Петровське” складає - у листопаді 2005 р. –140833,34 грн.”

Судом також було встановлено, що НВПП „Днепр-2” доведені, а ДПІ у м. Херсоні під час перевірки підтверджені та не оспорюються під час провадження у справі факти отримання від приватного підприємця Кочмар П.М. та ТОВ „Регіон-Агро” податкових накладних з ПДВ і оплати НВПП „Днепр-2” на користь приватного підприємця Кочмар П.М. і ТОВ „Регіон-Агро” вартості придбаного товару, складовою якої є ПДВ.

Зменшення контролюючим органом позивачу суми відшкодування з ПДВ, визначення податкового зобов'язання та штрафу відбулося у зв'язку з твердженням про те, що постачальники підприємця Кочмар П.М. та ТОВ „Регіон-Агро” –контрагенти позивача не декларували та не сплачували податкові зобов'язання, кореспондуючий яким спірний податковий кредит позивач формував після ланцюга відносин.

Проте, податковий орган не встановив несплати  ПДВ позивачем та не спростував дані позивача про таку сплату  ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності об'єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету передбачено положеннями Закону України „Про податок на додану вартість”.

За пунктом 1.3. статті 1 названого Закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, а відповідно  до пункту 1.8. тієї ж статті бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Крім цього згідно до пункту 1.7.  податковим кредитом вважається сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Безпосередньо порядок визначення та обрахування податкового кредиту передбачено пунктом 7.4. статті 7 названого Закону. Так, згідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону в редакції, яка діяла станом на час виникнення податкових зобов'язань позивача, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до підпункту 7.7.1. статті 7 Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, а згідно до підпункту 7.7.3. статті 7 того ж Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума визначена згідно з підпунктом 7.7.1. вказаної статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, при цьому підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.   

За результатами розгляду справи № 11/388-АП-06, а також на підставі поданих податкових декларацій з метою відшкодування з державного бюджету сплаченого податку на додану вартість позивач 4 червня 2006 року звернувся до податкової інспекції з листом за вихідним № 4/0, проте його вимоги з боку відповідача-1 залишилися без реагування.

Оскільки зазначеними правовими нормами передбачено порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість, строк виплати якого на день розгляду справи настав та який відповідачами не здійснено, то порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом відшкодування з державного бюджету вказаної вище суми.

При цьому заперечення відповідача-1 до уваги судом не приймаються, оскільки вони спростовуються викладеними вище обставинами та положеннями правових норм.

Зважаючи на той факт, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачене позивачем державне мито компенсується йому з державного бюджету.

На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,

постановив:

1.Позовні вимоги  задовольнити.

2.Головному управлінню Державного казначейства в Херсонській області (розташованому за адресою: м. Херсон, вул.. Комсомольська, 21; розрахунковий рахунок для відшкодування ПДВ 31118030700002 в ГУДК у Херсонській області, одержувач Держбюджет м. Херсона, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) відшкодувати з державного бюджету Науково-виробничому приватному підприємству „Днепр-2” (розташованому за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 72; розрахунковий рахунок 260092540 в ХФ АКБ “Укрсоцбанку”, МФО 352015, код 31006992) –170833,34 грн. податку на додану вартість.

3.Стягнути з державного бюджету на корить Науково-виробничого приватного підприємства „Днепр-2” 1700 грн компенсації по сплаті державного мита.

4.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                        

                                 Дата підпису постанови –6 серпня 2007 року                                

Суддя                                                                  М.К. Закурін