Постанова

від 15.01.2020 по справі 753/7312/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/7312/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2236/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Тучина Федіра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у складі судді Мицик Ю.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Насос-Монтаж про відшкодування шкоди та штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Насос-Монтаж (надалі - ТОВ Насос-Монтаж ) про відшкодування шкоди та штрафних санкцій.

Зазначав, що у січні 2018 року, ознайомившись з рекламою насосу Scala2 3-45 на сайті відповідача (http://nasos-m.com.ua), ОСОБА_2 , попередньо проконсультувавшись з представником відповідача за телефоном стосовно шумових характеристик насосу, замовив вказану модель насосу, яку 18 січня 2018 року було доставлено до його оселі представником відповідача і запевнено, що цей насос відповідає всім заявленим вимогам. У розрахунок позивач сплатив 10 600 грн., але жодних чеків та розрахункових квитанцій йому надано не було, перевірка насоса не здійснювалася.

Позивач вказував, що через декілька днів підключив насос і з`ясував, що він не відповідає заявленим вимогам, рівень шуму у придбаного насосу такий самий, як і у старого насосу. При зверненні за телефоном до працівників відповідача 23 січня 2018 року, позивач заявив про недійсність договору, проте його претензії прийняті не були, після чого 29 січня 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою про недійсність договору і просив повернути йому сплачені кошти, в сумі 10 600 грн., однак відповіді на цю заяву не отримав.

Посилаючись на те, що відповідачем йому було завдано моральну шкоду внаслідок неналежного оформлення документів, невідповідності рівня шуму насосу та некоректної поведінки представників відповідача, яку позивач оцінює у розмірі 10 000 грн., та вважає, що відповідачем було порушено його права, передбачені Законом України Про захист прав споживачів , ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача кошти, сплачені за товар, у сумі 10 600 грн., неустойку за прострочення повернення коштів, у розмірі 4 876 грн., та судові витрати з оплати правничої допомоги в сумі 600 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Тучин Ф А. , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що не відповідає дійсним обставинам справи висновок суду про те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували доводи позивача про недійсність правочину в розумінні ч. 6 ст. 12 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки в матеріалах справи наявна Заява № 01 про недійсність договору від 29 січня 2018 року, а під час її дослідження як доказу було встановлено, що вона містить повідомлення відповідача про недійсність договору.

Скаржник вказує на подання відповідачем в обґрунтування своєї позиції документів із пропуском встановленого законом або судом строку, а також відсутність належного обґрунтування неможливості їх своєчасного надання відповідачем, а отже, відсутність підстав для залучення їх у матеріали справи в якості доказів.

Посилаючись на те, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не прийняв до уваги два суттєвих положення ч.ч.2 та 6 ст. 12 Закону України Про захист прав споживачів , зокрема те, що документ, який підтверджує факт укладення договору, зобов`язаний надавати продавець, тобто відповідач, а отже на ньому лежить обов`язок доведення факту надання позивачеві такого документу, а позивач не набуває жодних зобов`язань за правочинами купівлі-продажу поза офісними чи торговими приміщеннями у разі ненадання йому документу про факт укладення договору, а також те, що про недійсність договору позивач повідомляє відповідача, а не повинен це доводити, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ Насос-Монтаж - Тирлич О.С. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник позивача ОСОБА_1 - Тучин Ф.А. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Слюсар Т.А. пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач у січні 2018 року, попередньо ознайомившись з інформацією, розміщеною на сайті відповідача (http://nasos-m.com.ua), здійснив замовлення насосу Scala2 3-45 вартістю 10 600 грн. через інтернет-магазин.

Замовлений товар 18 січня 2018 року було доставлено представником продавця - ТОВ НАСОС-МОНТАЖ за адресою позивача разом з рахунком-фактурою № СФ-005 від 18 січня 2018 року та гарантійним талоном (із зазначенням марки та моделі насосу, артикулу, дати виробництва, дати продажу зі штампом продавця) (а.с. 8-10).

Позивач стверджує про те, що через декілька днів підключив насос і з`ясував, що він не відповідає заявленим вимогам, рівень шуму у придбаного насосу такий самий, як і у старого насосу. При зверненні за телефоном до працівників відповідача 23 січня 2018 року, позивач заявив про недійсність договору, проте його претензії прийняті не були. Після чого 29 січня 2018 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про недійсність договору купівлі-продажу насосу Scala2 3-45 та вимогою повернути йому сплачені кошти в розмірі 10 600 грн., а також повідомити про порядок повернення товару (а.с. 11).

В своїх запереченнях відповідач стверджує, що всі необхідні документи на замовлений позивачем товар було надано йому у день доставки, позивач добровільно відмовився від здійснення його перевірки під час продажу, і готівковий розрахунок позивачем за придбаний товар не здійснювався, оскільки за попередньою взаємною домовленістю, товар був проданий позивачу з відстрочкою платежу, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, зазначений у рахунку-фактурі, який було здійснено позивачем в безготівковій формі 23 квітня 2018 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав його недоведеності.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених судом доказах та відповідає вимогах матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів (далі Закон) споживач - це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статті 6 Закону продавець (виробник,виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Як визначено у п. 12 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Статтею 4 цього Закону визначено права та обов`язки споживачів під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб, в тому числі право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) ; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ст. 6 Закону).

Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну (ст. 7 Закону).

Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції (ст. 17 Закону).

Відповідно до ст. 8 Закону у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

Колегія суддів враховує відсутність у справі доказів реалізації відповідачем товару неналежної якості, остільки матеріалами справи не підтверджено посилання ОСОБА_1 про те, що придбаний ним товар не відповідає заявленим вимогам.

Не міститься будь-яких зауважень щодо якості товару й на рахунку фактурі та гарантійному талоні, виданому ОСОБА_1 представником відповідача під час доставки придбаного ним товару (а.с.8-10).

Зі справи убачається, що придбаний товар позивачу було доставлено 18 січня 2018року, проте його оплату здійснено лише 23 квітня 2018року.

Стосовно доводів, апелянта про, те що суд першої інстанції не прийняв до уваги ч.ч.2 та 6 ст. 12 Закону України Про захист прав споживачів , зокрема те, що документ, який підтверджує факт укладення договору, зобов`язаний надавати продавець, тобто відповідач, а отже на ньому лежить обов`язок доведення факту надання позивачеві такого документу, а позивач не набуває жодних зобов`язань за правочинами купівлі-продажу поза офісними чи торговими приміщеннями у разі ненадання йому документу про факт укладення договору.

У контексті одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін - вирішальним фактором є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Доводи, на переконання апеляційного суду , зокрема про відсутність підстав для залучення їх у матеріали справи в якості доказів документів поданих відповідачем із пропуском встановленого законом або судом строку, спростовуються матеріалами справи, оскільки протокольною ухвалою від 12 вересня 2019 року, було відмовлено в прийнятті відзиву на позовну заяву та повернуто разом з додатками представнику відповідача. (а.с.75)

Інші доводи апелянта суд відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України .

Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року ).

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України ,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам. Норми матеріального й процесуального права районним судом застосовано правильно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367 , 374 , 375 , 382 ЦПК України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Тучина Федіра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених положеннями ч.2 ст.389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 20 січня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: