Постанова

від 21.01.2020 по справі 643/11352/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2020 року

м.Харків

справа № 643/11352/19

провадження № 22-ц/818/666/20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Бровченка І.О., Бурлака І.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав ,

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяного збитку, спричиненого дорожньо-транспортної пригодою за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року, постановлене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін під головуванням судді Сугачової О.О., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяного збитку, спричиненого дорожньо-транспортної пригодою у розмірі 43 511,94 грн.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Оргпрім Твердосплав матеріальну шкоду (франшизу) в розмірі 30 500 грн., матеріальну шкоду (вартість експертної оцінки) в розмірі 1000 грн., а також матеріальну шкоду (витрати пов`язані зі зберіганням автомобілю) в розмірі 1740 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати в розмірі 1439,75 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що до участі у справі не залучено ПрАТ СК Арсенал Страхування , яке є страховою компанією позивача, та ПрАТ СК АСКА , яка є страховою компанією ОСОБА_1 . На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, франшиза за полісом складає 0 грн., а розмір страхової суми становить 100 000 грн. Апелянт вважає, що відсутні підстави для стягнення заявлених сум саме з відповідачки, оскільки таке стягнення суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Товариство з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав надало відзив на апеляційну скаргу, просило рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 12.1 Договору добровільного страхування, франшиза при повній загибелі автомобіля складає 5% від страхової суми, тобто складає 30 500 грн. Зазначена шкода відповідачкою, як винною особою у ДТП, добровільно не була відшкодована потерпілій особі. Тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 30 500 грн. Вимоги позивача щодо стягнення різниці між ринковою оцінкою автомобіля між страховою компанією та судовим експертом в розмірі 10271,94 грн. є недоведеними. Разом з тим вимоги ТОВ Оргпрім Твердосплав щодо стягнення витрат пов`язаних із зберіганням автомобілю у розмірі 1740 грн. та витрат пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 1000 грн. - є доведеними та обгрунтованими.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 01 грудня 2018 року по вул. Гв. Широнінців, 58 у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Tоyota Prado, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Skoda Oktavia A7, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Відповідно до копії технічного паспорту автомобіль Skoda Oktavia A7, д.н. НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ Оргпрім Твердосплав (а.с. 58).

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 22 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто її до адміністративної відповідальності (а.с.5).

На дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди між ТОВ Оргпрім Твердосплав та ПрАТ СК Арсенал Страхування було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (а.с.6-17).

Сторони не заперечують, що внаслідок вказаного ДТП, автомобіль позивача було знищено.

Позивач звернувся з заявою до ПрАТ СК Арсенал Страхування про виплату страхового відшкодування.

Страховою компанією, було визначено вартість ТЗ на момент настання страхового випадку в сумі 539 111,68 грн. (а.с.21-23).

Відповідно до розділу 1.2 Договору франшиза при повній загибелі автомобіля складає 5% від страхової суми, тобто у розмірі 30 500 грн. А страхова сума ТЗ становить 610 000 грн. згідно до розділу 10.1 Договору страхування (а.с.6).

14 лютого 2019 року ТОВ Оргпрім Твердосплав , не погодившись із вартістю транспортного засобі, визначеною Страховою, уклав Договір №17/2-19 на здійснення послуг з автотоварознавчої експертизи (а.с.17).

Висновком судового експерта від 19 лютого 2019 року визначена середня ринкова вартість автомобіля Skoda Oktavia A7, та встановлено, що станом на 01.12.2018 року його вартість складає 549 383,62 грн. (а.с.21-23).

Після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Skoda Oktavia A7 зберігався на автостоянці ТОВ СОЛЛІ ПЛЮС , витрати пов`язані зі зберіганням складають - 1740 грн. (а.с. 33,36). А витрати, пов`язані з проведенням експертизи, складають 1000 грн. (а.с.19,20).

Як на підставу позовних вимог, ТОВ Оргпрім Твердосплав посилалося на те, що матеріальні збитки, спричинені внаслідок ДТП складають 43 511,94 грн., з яких: 10 271,94 грн. - різниця між ринковою оцінкою автомобіля страховою компанією та судовим експертом, 30 500 грн. - франшиза при повній загибелі ТЗ, 1 000 грн. - вартість експертної оцінки та 1 740 грн. - витрати, пов`язані зі зберіганням автомобілю. Оскільки відповідачка є винною у ДТП, яка сталася 01 грудня 2018 року, тому наявні підстави для стягнення з неї на користь ТОВ Оргпрім Твердосплав зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Матеріали справи свідчать про те, що в результаті ДТП, яке сталося 01 грудня 2018 року, за вини відповідачки ТОВ Оргпрім Твердосплав були завдані збитки, зокрема, 1 000 грн. позивач сплатив як вартість експертної оцінки, автотоварознавчого дослідження та 1 740 грн. - витрати, пов`язані зі зберіганням автомобілю (а.с.20,36).

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача матеріальної шкоди (вартість експертної оцінки) в розмірі 1000 грн., а також матеріальної шкоди (витрати пов`язані зі зберіганням автомобіля) в розмірі 1740 грн., - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.

Разом з тим колегія суддів вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав матеріальну шкоду (франшизу) в розмірі 30500 грн. слід відмовити, з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ Українська акціонерна страхова компанія АСКА за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ2375825 (а.с.48).

Пунктом 4 та 5 вказаного Полісу сторони погодили розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яка становить 100 000 грн. на одного потерпілого та розмір франшизи, який становить 0 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз`ясненнями, наданими пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 18 постанови від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , якщо за договором страхування визначений вигодонабувач, він повинен бути залучений до участі у справі (ст. 985 ЦК України, ст. 3 Закону України Про страхування ). Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов`язків останнього. При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення ст.636,985 ЦК України, ст. 3 Закону України Про страхування , і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред`явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред`явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Відповідно до статті 11 ЦК України, заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

Виконання страховою компанією свого обов`язку з відшкодування шкоди, спричиненої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором страхування, не звільняє останню від відшкодування шкоди, розмір якої перевищує відшкодування, виплачене відповідно до указаного закону.

Так правовий інститут обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у повній мірі реалізує мету свого існування. Інакше законодавчо закріплена обов`язковість страхування цивільно-правової відповідальності втрачає сенс, оскільки настання страхового випадку не тягне реалізацію договору, обов`язковість якого встановлена законом.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізовує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки матеріальної шкоди в розмірі 30 500 грн., ТОВ Оргпрім Твердосплав посилалося на те, що вказану суму має відшкодовувати винна у ДТП особа.

Проте цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ Українська акціонерна страхова компанія АСКА за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ2375825 (а.с.48). Пунктом 4 вказаного Полісу сторони визначили розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яка становить 100 000 грн. на одного потерпілого.

Тобто вимоги про стягнення франшизи заявлені у межах ліміту страхового відшкодування.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Доказів того, що ТОВ Оргпрім Твердосплав зверталося до страхової компанії відповідачки про виплату матеріального збитку, - позивачем суду не надано.

Натомість з матеріалів справи убачається, що ПрАТ Українська акціонерна страхова компанія АСКА , яка є страховиком ОСОБА_1 , не відмовляється від виплати страхового відшкодування потерпілій особі у ДТП, яка сталася 01 грудня 2018 року. Проте зазначає, що станом на 06 травня 2019 року потерпілий або представник потерпілого не звертався до страхової компанії з письмовим повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду (а.с.50).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 30 500 грн., яка знаходиться у межах страхового ліміту.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до страхової компанії відповідача з вимогою про стягнення матеріального збитку у розмірі 30500 грн.

Доводи апеляційної скарги в цій частині спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Оргпрім Твердосплав матеріальну шкоду в розмірі 30 500 грн. та у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, тому зміні підлягає і розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав задоволені на 6,3% (з 43 511,94 грн. на 2 740 грн.). При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ Оргпрім Твердосплав підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 121 грн. (6,3% від 1921 грн.).

При цьому вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволені на 93,7%. За подання апеляційної скарги відповідачкою сплачено судовий збір у розмірі 2 881,50 грн. Таким чином з ТОВ Оргпрім Твердосплав на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2700 грн. (93,7% від 2 881,50 грн.).

Керуючись ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав матеріальну шкоду (франшизу) в розмірі 30 500 грн. та в частині стягнення судових витрат - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди (франшизи) у розмірі 30 500 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 121 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оргпрім Твердосплав на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 700 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: І.О. Бровченко

І.В. Бурлака