Постанова

від 22.01.2020 по справі 904/2064/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2020 м.Дніпро Справа № 904/2064/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 (повний текст складений 21.10.2019, суддя Мельниченко І.Ф.) у справі №904/2064/19

за первісним позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 191 144 грн. 55 коп. та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор", м.Нікополь, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про стягнення 127 252 грн. 79 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на свою користь 178 800 грн. штрафу та 12 344 грн. 55 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2019 відкрито провадження у справі №904/2064/19 за вищезазначеним позовом.

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" звернулось до Господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на свою користь 102 120 грн. заборгованості, 14 979 грн. 46 коп. пені, 1 259 грн.01 коп. річних та 8 894 грн. 32коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 у справі №904/2064/19 зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі №904/2064/19 первісний позов задоволено частково; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" стягнуто 12 344 грн. 55 коп. пені, 107 280 грн. штрафу та 2 867 грн. 16 коп. судового збору; в іншій частині первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором №ПЗ/НРП-181689/НЮ від 16.11.2018 в частині надання послуг з ремонту мостового крану, зав. № 5065, рік побудови 1984.

Місцевим господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, за результатами якого встановлено, що фактично прострочення має місце з 18.12.2018, однак сума пені за вказаний період (з 18.12.2018 по 31.12.2018) складає заявлену до стягнення суму 12 344,55 грн., тому суд першої інстанції дійшов до висновку про її стягнення з відповідача за первісним позовом.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом про стягнення з відповідача штрафу в сумі 178 800,00 грн., однак приймаючи до уваги часткове виконання ним зобов`язань за договором, нетривале порушення строків, намагання вжити заходів для завершення робіт та незгоду з даною пропозицією позивача, отримання позивачем грошового забезпечення у вигляді банківської гарантії в сумі 44 700 грн. та надмірно велику суму штрафу у порівнянні зі збитками кредитора, місцевий господарський суд зменшив розмір штрафу на 40% та стягнув з відповідача штраф у сумі 107 280 грн.

При цьому місцевим господарським судом відхилені доводи відповідача за первісним позовом про невиконання позивачем у повному обсязі умов п. 4.2 договору щодо здійснення попередньої оплати за ремонт кранів в розмірі 30%, оскільки вказані обставини спростовані матеріалами справи (виконані з порушенням), вони стали підставою для зменшення розміру штрафу.

Також місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність доказів, які б свідчили про те, що позивач чинив перешкоди у доступі до мостового крану зав. № 1967 (рік побудови 1959).

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд зазначив про відсутність належних доказів виконання наданих послуг у повному обсязі та складання акту приймання - здачі наданих послуг, відповідно до пункту 3.2. договору, та вказав, що строків оплати частково виконаних робіт (наданих послуг), крім суми попередньої оплати, спірний договір не містить.

Оскільки доказів звернення позивача за зустрічним позовом із вимогою здійснити оплату частини виконаних робіт до суду не надано, місцевий господарський суд відмовив у стягненні заборгованості за частково виконані роботи та, відповідно, у стягненні штрафних санкцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" подало апеляційну скаргу, якою просить Центральний апеляційний господарський суд в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом його скасувати; розгляд справи здійснити з обов`язковою участю свого представника.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом було порушено застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 612, ч. 2 ст. 623, ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 3 ст. 220, ч. 3 ст. 222 Господарського кодексу України) та норм процесуального права (ст. 2, ч. 3 ст. 198 Господарського процесуального кодексу України), що призвело до неповного з`ясування та встановлення всіх суттєвих обставин у справі та ухвалення помилкового рішення в частині часткового задоволення первісних позовних вимог.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки частковому виконанню Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" умов договору щодо виконання капітального ремонту одного мостового крану за відсутності отримання суми передоплати. Вказує, що ним виконувались роботи без отримання передбаченої умовами договору передоплати, що призвело до порушення строків виконання ремонту, тобто затримка виконання робіт відбулась фактично з вини замовника (позивача), який не здійснив своєчасне перерахування суми передоплати.

Оскільки замовник здійснив перерахування суми передоплати вже після виконання робіт з ремонту мостового крану, апелянт вважає неправильним висновок місцевого господарського суду про прострочення виконання робіт з 18.12.2018 та, відповідно, наявність підстав для стягнення штрафних санкцій, оскільки не вбачає своєї вини у простроченні виконання робіт.

Також апелянт звертає увагу, що місцевим господарським судом не надано оцінки доводам відповідача щодо довідки Торгово-промислової палати України від 12.02.2019 №335/21-10.2.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі №904/2064/19, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

02.12.2019 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій воно проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Не погоджується із доводами апелянта щодо неправильності визначення періоду прострочення виконання робіт, посилаючись на те, що умовами договору визначений строк закінчення виконання робіт, який не залежить ані від початку виконання робіт, ані від перерахування суми попередньої оплати.

Окрім того, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" зазначає, що здійснило перерахування суми попередньої оплати відразу після отримання відповідного рахунку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор".

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" вважає безпідставними посилання апелянта на довідку Торгово-промислової палати України від 12.02.2019 №335/21-10.2, з посиланням на те, що належним доказом на підтвердження форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України.

16.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" подано заяву про затвердження мирової угоди, текст мирової угоди та докази звернення до Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" із заявою про її укладення.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 визначено для розгляду справи №904/20641/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 справу №904/2064/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведення процедури закупівлі послуг на відкритих тендерних торгах відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII та відповідного тендерного оголошення №UA-2018-10-10-002153-c, між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" (виконавець) 16.11.2018 укладений договір № ПЗ/НРП-181689/НЮ, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати капітальний ремонт мостових кранів в цеху ТО-3.

Обсяг, характер та вартість послуг, визначені в Кошторисі (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору).

Відповідно до Кошторису, вартість капітального ремонту мостових кранів в цеху ТО-3 складає 894 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 149 000,00 грн. (пункт 2.1 договору).

Ціна договору може бути змінена (зменшена) за взаємною згодою сторін (пункт 2.2 договору).

Відповідно до Кошторису, який містить розшифрування статей витрат, вартість капітального ремонту мостового крану в цеху ТО-3 РПЧ Фастів, проліт 7 зав. № 1967 рік побудови 1959 становить 443 040,00 грн., вартість капітального ремонту мостового крану в цеху ТО-3 РПЧ Фастів, проліт 7 зав. № 5065 рік побудови 1984 становить 450 960,00 грн. (а.с. 16, 17, том 1).

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що виконавець зобов`язаний не пізніше 17.12.2018 (включно) виконати послугу з капітального ремонту мостових кранів в цеху ТО-3.

Згідно з пунктом 3.2. договору приймання наданих послуг здійснюється у замовника шляхом огляду його уповноваженими представниками та контрольного випробування мостових кранів в цеху ТО-3, та оформлюється Актом прийому-передачі наданих послуг з відміткою в паспорті мостових кранів.

В пункті 4.2. договору сторони дійшли згоди про здійснення замовником протягом 15 банківських днів з дня укладання договору попередньої оплати за капітальний ремонт мостових кранів в розмірі 30 % від вартості ремонту.

В пункті 4.5. договору узгоджено, що зобов`язання виконавця щодо надання послуг з капітального ремонту мостових кранів в цеху ТО-3 припиняються 31.12.2018. Після 31.12.2018 виконавець зобов`язаний припинити надання послуг замовнику без виконання ремонту.

Відповідно до п. 12.1 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2018 (включно), а в частині розрахунків до повного виконання.

На виконання умов договору, 07.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" (виконавець) розпочало роботи з ремонту мостового крану, в цеху ТО-3 РПЧ Фастів, проліт 7 зав. № 5065 рік побудови 1984, що підтверджується актом про початок ремонту (а.с. 18, том 1).

20.12.2018 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" здійснило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" перерахування грошових коштів в сумі 268 200,00 грн., яка складає 30% від вартості ремонту, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 1454649 (а.с. 49, том 1).

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" зобов`язань за договором №ПЗ/НРП-181689/НЮ від 16.11.2018 в частині надання послуг з капітального ремонту мостових кранів в цеху ТО-3, проти чого заперечує останнє, що і є причиною виникнення спору.

Предметом первісного позову є стягнення неустойки за прострочення виконання робіт, нарахованої відповідно до пункту 7.3 договору у загальному розмірі 191 144, 95 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами 1, 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" прийняло пропозицію на укладання договору на умовах, визначених в тендерній документації замовника.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Така ж позиція міститься і в статті 197 Господарського кодексу України, якою передбачено, що усі інші варіанти щодо місця виконання зобов`язань можуть застосовуватись при відсутності врегулювання такої умови в договорі.

Згідно п. 3.2 договору послуги з капітального ремонту мостових кранів надаються на території замовника, а саме: Київська область, м. Фастів, вул. Галафеєва, 1, таким чином, умовами договору передбачено виконання робіт з ремонту козлового крану на території замовника.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акту від 07.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" розпочало ремонт мостового крану зав. № 5065, рік побудови 1984, тобто виконавця було допущено на територію замовника, де знаходились спірні крани.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (статтею 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.3 договору за несвоєчасне надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день несвоєчасно наданих послуг, від вартості ненаданих послуг за кожен день прострочення, а за прострочення надання послуг понад 10 календарних днів, з виконавця додатково стягується штраф в розмірі 20 % від вартості капітального ремонту мостових кранів в цеху ТО-3.

Позивачем за первісним позовом нарахована та заявлена до стягнення пеня за загальний період прострочення з 17.12.2018 по 31.12.2018 в сумі 12 344,55 грн.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, фактично прострочення мало місце з 18.12.2018, однак враховуючи, що розмір пені за вказаний період (з 18.12.2018 по 31.12.2018) складає заявлену до стягнення суму 12 344,55 грн., місцевим господарським судом правомірно задоволені вимоги про стягнення пені у сумі 12 344,55 грн.

Позивачем за первісним позовом нарахований та заявлений до стягнення з відповідача (виконавця) штраф в сумі 178 800,00 грн.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штраф, пеня), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступень виконання зобов`язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставини, за яких можливе зменшення неустойки.

Як зазначено місцевим господарським судом, під час розгляду справи було встановлено як неналежне виконання зобов`язань відповідачем за первісним позовом щодо надання послуг з капітального ремонту мостових кранів, так і неналежне виконання зобов`язань позивачем за первісним позовом щодо строків здійснення попередньої оплати. Так, перерахування замовником попередньої оплати з порушенням строків, в свою чергу, призвело до порушення виконання виконавцем робіт у строк понад 10 календарних днів, за яке позивач і просить додатково стягнути передбачений договором штраф. Розмір такого штрафу визначено від загальної суми ремонту кранів.

Оцінивши всі обставини справи у сукупності, місцевий господарський суд також прийняв до уваги часткове виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за даним договором, нетривале порушення строків (що призвело до застосування відповідальності у вигляді штрафу) - 3 дні, намагання відповідача за первісним позовом вжити заходів для завершення робіт та незгоду з даною пропозицією позивача за первісним позовом та дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу на 40% та стягнення штрафу у сумі 107 280,00 грн.

Апелянт посилається на відсутність вини у невиконанні робіт (що виключає відповідальність), посилаючись на несвоєчасне перерахування позивачем за первісним позовом суми попередньої оплати за договором.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (стаття 614 Цивільного кодексу України).

Так, у пункті 3.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов`язаний не пізніше 17.12.2018 виконати послугу з капітального ремонту мостових кранів в цеху ТО-3. Також, пунктом 4.2. договору передбачили обов`язок замовника протягом 15 банківських днів з дня укладання договору здійснити перерахування попередньої оплати за капітальний ремонт мостових кранів в розмірі 30% від вартості ремонту.

Між тим, умовами договору строк виконання робіт не пов`язується із фактом перерахування суми передоплати за договором, а закінчення виконання робіт встановлено - не пізніше 17.12.2018.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про прострочення виконання зобов`язання виконавця з 18.12.2018 та відхиляє доводи апелянта щодо неправильного визначення місцевим господарським судом періоду прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт.

Стосовно доводів апелянта про ненадання місцевим господарським судом оцінки довідки Торгово-промислової палати України від 12.02.2019 №335/21-10.2 слід зазначити, що відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач за первісним позовом посилається на наявність саме форс-мажорних обставин, тому і підтвердити такі обставини має відповідним сертифікатом.

Щодо поданої 16.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" заяви про затвердження мирової угоди та самої мирової угоди апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до статті 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Оскільки подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" заява про затвердження мирової угоди та мирова угода підписана лише Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор", тобто не є мировою угодою, укладеною сторонами в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, тому така заява не розглядається апеляційним господарським судом.

У справі №904/2064/19 заявлялись вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 127 252 грн. 79 коп., у задоволенні яких рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі №904/2064/19 відмовлено.

Згідно частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів та вимог щодо зустрічного позову, апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі №904/2064/19 в частині зустрічного позову не переглядається відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі №904/2064/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі №904/2064/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Альянсремтрактор".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова