Рішення

від 16.01.2020 по справі 905/2129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.2020 Справа №905/2129/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс , м.Київ, ЄДРПОУ 34456687,

до відповідача, Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Курахівської міської ради, м.Курахове Донецької області, ЄДРПОУ 38028750,

про стягнення 37142,85 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс , м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №07/6-862/2019 від 13.11.2019 до Комунального закладу Курахівський міський комунальний центр фізичного здоров`я населення Спорт для всіх , м.Курахове Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 37142,85 грн. на підставі договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014.

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2129/19 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 22.11.2019 прийнято позовну заяву №07/6-862/2019 від 13.11.2019 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2129/19; визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 17.12.2019 року; встановлено строк позивачу для надання: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповіді на відзив у строк до 17.12.2019; письмових обґрунтованих пояснень стосовно того: чи надавались послуги за договором №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014 у червні-жовтні 2014 та грудні 2014, чи проведена оплата за надані послуги у цих місяцях, беручи до уваги п.п.2.1.10, 2.2.3, 3.1 договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014 яке відношення має акт №311249 від 31.12.2014 до заявленого у позові спірного періоду як листопад 2014, за який визначено наявною заборгованість: встановлено строк відповідачу для надання: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 10.12.2019р., але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014 із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов`язань з оплати наданих послуг за листопад 2014, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав у копіях: договір №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №311249 від 31.12.2014, а також довіреність у підтвердження повноважень представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.11, 15, 16, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 12, 42, 45, 46, 56, 58, 171, 176, 197 Господарського процесуального кодексу України.

12.12.2019 від відповідача отримано відзив №235/01-05 від 09.12.2019 на позовну заяву про стягнення заборгованості (надіслано поштою 09.12.2019), за змістом якого підтверджує надання йому позивачем послуг за договором №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014 та свідчить, що ним згідно підписаного акту здачі-приймання робіт №311249 від 31.12.2014 у грудні 2014 спрямовано позивачу оплату отриманих послуг - грошові кошти у сумі 37142,90грн. через банківську установу ПАТ ВБР (Всеукраїнський банк розвитку) згідно платіжного доручення №10. Зазначено, що відповідно до постанови Правління НБУ №914 від 21.12.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ ВБР та про відсутність грошових коштів, перерахованих відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, неодноразово повідомлялась уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію цього Банку, проте жодної відповіді на такі повідомлення відповідачем не отримано. Стверджує, що платіжне доручення про здійснення оплати не збереглось, беручи до уваги строк зберігання документів в організаціях у три роки та здійснення банківської операції з перерахування коштів у сумі 37142,90грн. у грудні 2014, а отже не може бути надана суду. З огляду на таке, вважає договірні зобов`язання виконаними належним чином, а обставини, які виникли з вини третьої особи не можуть бути підставою для повторної оплати суми грошових коштів. При цьому, ґрунтуючись на приписах ст.ст.256, 257, 267 Цивільного кодексу України, просить застосувати позовну давність до позовних вимог та прийняти рішення, яким відмовити у їх задоволенні.

До відзиву долучено копію листа позивача №49 від 21.09.2015 на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ ВБР , а також виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.11.2019 та рішення Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області Про внесення змін до статуту Комунального закладу Курахівський міський комунальний центр фізичного здоров`я населення Спорт для всіх та затвердження його у новій редакції №VII/81-3 від 20.11.2019.

12.12.2019 отримано письмові пояснення позивача №б/н від 05.12.2019, у яких повідомлено щодо акту №311249 від 31.12.2014, а саме, цей акт підписано відносно послуг, наданих у грудні 2014, що підтверджується датою самого акту та п.2.1.10 договору. У тексті позовної заяви міститься технічна описка, замість місяця акту грудень 2014 помилково зазначено листопад 2014 . Просить врахувати дані пояснення, вважати неоплаченими послуги, надані позивачем за договором у грудні 2014, відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №311249 від 31.12.2014. Щодо розрахунків за надані послуги у червні-листопаді 2014 свідчить про відсутність заборгованості за ними.

Згідно приписів ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17.12.2019 оголошувалась перерва по 16.01.2020.

02.01.2020 отримано клопотання з боку відповідача №245/01-05 від 24.12.2019, відповідно до якого просить справу розглянути без участі представника відповідача, заперечення викладені у відзиві підтримує повністю, долучив до матеріалів справи документи на підтвердження зміни найменування відповідача.

Додатки згідно переліку.

З представлених суду документів встановлено зміну найменування відповідача з Комунального закладу Курахівський міський комунальний центр фізичного здоров`я населення Спорт для всіх на Комунальний заклад Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Курахівської міської ради.

Дане не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховано судом.

Враховуючи встановлений порядок розгляду справи, суть спору, загальну тривалість її розгляду, а також належне забезпечення з боку суду можливості сторін для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, вказане вище звернення відповідача з цього приводу підлягає задоволенню судом.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено таке.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).

15.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс (виконавець) та Комунальним закладом Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Курахівської міської ради (замовник) укладено договір №1204-ДС/СУ-2013 відповідно до якого виконавець прийняв на себе зобов`язання на умовах та порядку, передбачених цим договором надати послуги з організації та проведення для спортсменів-любителів замовника учбово-тренувальних занять з плавання, а також інші послуги спортивної зали у відповідності з графіком роботи СК Олімпійський (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору замовник прийняв на себе зобов`язання прийняти та оплатити надані виконавцем послуги у порядку та строки, обумовлені у даному договорі.

Строк надання послуг: з 01.06.2014 по 31.12.2014 (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.1.10 договору зобов`язанням виконавця є надання замовнику до 30, 31 числа поточного місяця акта здачі-приймання наданих послуг, що є підставою для здійснення замовником розрахунків за цим договором.

Пунктами 2.2.3, 2.2.4 договору до обов`язків замовника входить протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту представлення виконавцем акту здачі-приймання наданих послуг, за відсутності зауважень, прийняти надані послуги виконавцем за цим договором, шляхом підписання акта здачі-приймання наданих послуг; здійснити оплату наданих виконавцем послуг в порядку та строки, передбачені у договорі.

За приписом п.3.1 договору результати наданих послуг оформлюються сторонами щомісячно, шляхом підписання акта здачі-приймання наданих послуг, у якому зазначається перелік наданих послуг, перебіг часу, протягом якого було надано послуги, сума грошових коштів, що підлягає оплаті.

Вартість послуг у місяць становить 37142,85грн. (п.4.2 договору).

Замовник здійснює оплату наданих виконавцем за цим договором послуг у повному обсязі, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі згідно п.4.2 договору, на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг (п.4.3 договору).

Згідно п.7.3 договору, він набуває сили з дати його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань згідно умов договору.

Спірна угода сторонами неоспорюється, у судовому порядку недійсною не визнана. Відтак в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України договір №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014 є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідив умови укладеного договору в частині визначеного ним порядку оформлення результатів наданих послуг, що полягає у їх щомісячному фіксуванні, дати, у які відбувається представлення виконавцем замовнику акту здачі-приймання наданих послуг, поряд із актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №311249 від 31.12.2014, копія якого міститься у матеріалах справи, суд вбачає його складання за наслідками грудня 2014. З огляду на таке приймає пояснення позивача з цього приводу.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 37142,85грн. на підставі договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014, у зв`язку з невиконанням відповідачем за ним своїх зобов`язань з оплати наданих послуг за грудень 2014.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобов`язання як правого зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище, матеріали справи містять акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №311249 від 31.12.2014 про надання позивачем відповідачу фізкультурно-оздоровчих послуг за договором №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014 на загальну суму 37142,85грн., з визначенням відсутності претензій замовника за обсягом, якістю та строкам надання послуг.

Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №311249 від 31.12.2014 підписано та скріплені печаткою з обох сторін.

Відповідач надання послуг, за результатами яких оформлено наведений акт, не заперечує.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.п.1.5, 2.1.10, 2.2.3, 3.1 договору, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами надання послуг у грудні 2014 на загальну суму 37142,85грн. в межах договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.3 договору замовник здійснює оплату наданих виконавцем за цим договором послуг у повному обсязі, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі згідно п.4.2 договору, на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг.

Відтак, розрахунок за надані послуги грудня 2014 мав бути здійснений не пізніше 08.01.2015.

Відповідач говорить про те, що ним проведено розрахунок за ці послуги у грудні 2014, проте від незалежних від нього обставин сплачені кошти не зараховано на рахунок позивача. У підтвердження даного платіжне доручення за №10 не може бути надано суду, адже не збереглось станом на теперішній час, з огляду на сплив строку зберігання зазначених документів в організаціях.

Відповідач вказує на проведення розрахунку через банківську установу ПАТ Всеукраїнський банк розвитку щодо якої розпочато ліквідаційну процедуру з грудня 2015 та повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію цього Банку про відсутність коштів, перерахованих позивачу на виконання договору, відсутність відповіді на такі повідомлення. На підтвердження цього надано копію листа №49 від 21.09.2015.

Однак, як слідує з відзиву на позовну заяву, відповідач свідчить про проведення розрахунку за послуги у грудні 2014, коли обов`язок з виконання за спірним зобов`язанням настає у січні 2015.

Звернення, на яке посилається відповідач датовано вереснем 2015.

Даний лист не містить реквізитів платіжного документа, окрім номера платіжного доручення. З даного листа не вбачається врегулювання питання щодо розрахунку саме за спірним зобов`язанням. Не надано доказів відправлення адресату.

Отже, лист №49 від 21.09.2015 не може бути розцінено, як доказ на підтвердження доводів, викладених у відзиві.

Інших документів або відомостей, за якими можна встановити виконання п.4.3 договору, суду не надано.

Окрім того, нездійснення банківської операції банківською установою не скасовує встановленого договором обов`язку в частині фактичного розрахунку за надані послуги та знаходиться в площині інших правовідносин.

Відтак, твердження відповідача не можуть слугувати підставою встановлення події, як виконання належним чином договірних зобов`язань з оплати отриманих послуг згідно акту №311249 від 31.12.2014.

Таким чином, як вбачається з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання замовника перед виконавцем у сумі 37142,85грн. у встановлені договором строки не виконано.

За цих обставин, суд дійшов висновку про порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс щодо отримання належних йому грошових коштів внаслідок належного виконання ним зобов`язання з надання послуг у грудні 2014 на підставі договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014.

Разом з цим, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до заявлених вимог позивачем.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.257 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.252 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, право вимоги за спірним зобов`язанням виникло зі спливом трьох банківських днів від дати підписання обома сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №311249 від 31.12.2014, тобто з 09.01.2015.

Відтак строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, у цьому випадку, є перебіг часу по 09.01.2018, коли фактично таке право реалізовано, беручи до уваги відомості, які містить поштовий конверт, у якому надійшов позов до суду, - 14.11.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог до відповідача, а відтак останній підлягає застосуванню.

З огляду на таке, в силу припису ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, наявні підстави для відмови у позові Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс , м.Київ, до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Курахівської міської ради, м.Курахове Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 37142,85 грн. на підставі договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014.

Керуючись ст.ст.4, 7, 13, 42, 73-81, 86, 129, 233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Сервіс , м.Київ, до Комунального закладу Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Курахівської міської ради, м.Курахове Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 37142,85 грн. на підставі договору №1204-ДС/СУ-2013 від 15.05.2014., відмовити.

2. Рішення ухвалено у судовому засіданні 16.01.2020 (вступна та резолютивна частини рішення).

3. Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

4. Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.01.2020.

Суддя О.В. Кротінова