Рішення

від 13.01.2020 по справі 910/13453/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2020Справа № 910/13453/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/13453/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменергосервіс";

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні ресурси";

Про стягнення 25 667,36 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Коменергосервіс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні ресурси" про стягнення заборгованості за договором на виконання монтажних робіт № 07/06-18 від 07.06.2018 р. в розмірі 25 000,00 грн. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 297,50 грн. інфляційних втрат та 369,86 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/13453/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв`язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 21.10.2019 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.10.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМЕНЕРГОСЕРВІС (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕСУРСИ (виконавець) було укладено договір на виконання монтажних робіт № 07/06-18 від 07.06.2018 р. (надалі - договір) на загальну суму 585 082,15 грн.

Додатковою угодою № 1 від 11.03.2019 р. сторони за взаємною згодою та керуючись п.п. 9.7-9.8 договору вирішили зменшити загальну вартість робіт за договором та достроково припинити дію договору.

Сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до п. 2.1. Договору та викласти його у такій редакції:

2.1. загальна вартість робіт за цим договором становить: 506 453,18 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 84 408,86 грн. .

Відповідно до п. 3 додаткової угоди сторони дійшли взаємної згоди, шо у зв`язку із зменшенням ціни договору, виконавець зобов`язаний повернути замовнику надмірно сплачені грошові кошти у сумі 25 000,00 грн. у строк до 29.03.2019 р.

Сторони за взаємною згодою вирішили достроково припинити взаємні зобов`язання сторін за договором та вважати його припиненим з дня підписання цієї додаткової угоди № 1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в рамках оплати виконуваних робіт за договором, сплатив відповідачу 531 453,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Отже, з урахуванням укладеної додаткової угоди № 1, сторони дійшли взаємної згоди, що у зв`язку із зменшенням ціни договору, виконавець зобов`язаний повернути замовнику надмірно сплачені грошові кошти у сумі 25 000,00 грн. у строк до 29.03.2019 р.

Позивачем було направлено відповідачу претензію № 104 від 01.04.2019 р., яка була отримана останнім 05.04.2019 р. Даною претензією відповідачу було запроповано погасити існуючу заборгованість у розмірі 25 000,00 грн. у добровільному порядку протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання претензії.

Позивачем було отримано від відповідача гарантійний лист № 21/08-2019 від 21.08.2019 р., за змістом якого відповідачем підтверджено своє зобов`язання щодо погашення існуючої заборгованості перед позивачем та наведено графік погашення заборгованості, а саме:

- 30.08.2019 р.- 5 000,00 грн.;

- 06.09.2019 р. - 5 000,00 грн.;

- 13.09.2019 р. - 5 000,00 грн.;

- 20.09.2019 р. - 10 000,00 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення п.3 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 р. надмірно сплачені грошові кошти у сумі 25 000,00 грн. не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення п. 3 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 р. до договору на виконання монтажних робіт № 07/06-18 від 07.06.2018 надмірно сплачені грошові кошти у сумі 25 000,00 грн. позивачу не повернув, внаслідок чого станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 25 000,00 грн.

Докази повернення відповідачем надмірно отриманих коштів у розмірі 25 000,00 грн. за договором № 07/06-18 від 07.06.2018 в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не залучені.

Отже, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів повернення надмірно отриманих коштів чи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 07/06-18 від 07.06.2018 в розмірі 25 000,00 грн.

Позивач за прострочення строків оплати нарахував та просить стягнути з відповідача 297,50 грн. інфляційних втрат та 369,86 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 369,86 грн. та 297,50 грн. відповідно за визначений позивачем період.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні ресурси" (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/17, ідентифікаційний код 33598691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменергосервіс" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 5-А, ідентифікаційний код 34298194) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 297 (двісті дев`яносто сім) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 369 (триста шістдесят дев`ять) грн. 86 коп. 3% річних та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко