Рішення

від 21.01.2020 по справі 910/16020/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2020Справа № 910/16020/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторіформ"

про стягнення 65 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторіформ" про стягнення 65 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині поставки товару належної якості, а саме насосного агрегату 1Д 315-71 з електродвигуном 90 кВт/3000 об.хв.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/16020/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/16020/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження позивача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02002, м. Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 8.

Однак поштове відправлення не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 23.12.2019.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації), а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Насос Україна ЛТД , яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторіформ" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" рахунок № 1910-425 на оплату насосного агрегату 1Д 315-71 з електродвигуном 90 кВт/3000 об.хв.

На підставі виставленого рахунку, позивачем перераховано на рахунок відповідача 65 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13042 від 23.10.2018.

На підставі видаткової накладної № 26 від 05.03.2019 відповідач передав позивачу зазначений у видатковій накладній насосний агрегат 1Д 315-71 з електродвигуном 90 кВт/30000 об.хв. вартістю 65 000,00 грн.

Позивач зазначає, що при використанні насосного агрегата за призначенням, спеціально створеною комісією встановлені приховані недоліки у насосному агрегаті.

Листом № 09/116 від 14.05.2019 позивач запропонував відповідачу направити свого представника для продовження приймання насосного агрегата за якістю.

Проте відповідач відповіді за зазначений лист не надав, уповноваженого представника для продовження приймання насосного агрегата за якістю не направив.

За висновком комісії позивача по прийнятті насосного агрегата за якістю на насосному агрегаті встановлено електродвигун іншого типу, а саме електродвигун типу 4А 55 кВт/3000 об.хв. ніж той, який зазначено у видатковій накладній № 26 від 05.03.2019. Крім того, встановлений електродвигун 4А 55 кВт/3000 об.хв. при цілісному корпусі має внутрішні пошкодження бандажу обмоток, що спричинило заклинення роторної частини електродвигуна. Комісія дійшла висновку, що причиною названих недоліків є встановлення постачальником у насосний агрегат несправного електродвигуна інших параметрів чим ті, що зазначені у супровідному документі - видатковій накладній. Ці недоліки є істотними і усунути їх не можливо. Таким чином, насосний агрегат не відповідає супровідним документам, зокрема, видатковій накладній № 26 від 05.03.2019.

Комісією позивача складено акт приймання насосного агрегата за якістю та виявлення прихованих недоліків від 21.05.2019 № 09 в якому, зокрема, зазначено, що документ постачальника, що посвідчує якісні характеристики насосного агрегата: технічний паспорт, сертифікат, тощо постачальником одержувачу не надався.

Відповідно до Акту технічного обстеження від 20.08.2019 на насосному агрегаті встановлено електричний двигун типу 4А, 55 кВт/3000 об. хв., який не може використовуватися в даному насосному агрегаті та є технічно несправним. Насосний агрегат 1Д 315-71 з електродвигуном типу 4А, 55 кВт/3000 об. хв. є таким, що має недоліки, які усунути неможливо і він не може бути використаним за призначенням.

Згідно висновку експерта № 106/19 від 04.09.2019 насосний агрегат 1Д 315-71 з електродвигуном 4А, 55 кВт/3000 об. хв. не відповідає наданій супровідній документації. Досліджуваний насосний агрегат 1Д 315-71 з електродвигуном, враховуючи акт технічного обстеження, має пошкодження бандажу обмотки електродвигуна. Пошкодження бандажу обмоток електродвигуна, що встановлений на об`єкті дослідження, є істотним неусувним дефектом. Неможлива експлуатація насосного агрегату 1Д 315-71 з встановленим електродвигуном 4А, 55 кВт/3000 об. хв., з наявним пошкодженням бандажу обмоток електродвигуна.

Позивачем направлялася на адресу відповідача претензія № 09/320 від 30.09.2019, відповідно до якої позивач на підставі ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України відмовився від договору та вимагав повернути сплачену за насосний агрегат суму у розмірі 65 000,00 грн.

Відповіді на вищезазначену претензію позивач не отримав.

Позивач зазначає, що виконав зі свою боку зобов`язання, проте відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань в частині поставки товару належної якості, внаслідок чого, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 65 000,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт оплати позивачем відповідачу 65 000,00 грн. платіжним дорученням № 13042 від 23.10.2018 на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин, які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, вказані умови містять взаємовиключні обов`язки сторін щодо забезпечення передання-отримання товару.

Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як встановлено судом, позивачем виконано взяті на себе зобов`язання з оплати за замовлений товар належним чином, відповідачем порушено умови щодо відповідності заявленого позивачем товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідачем не повернуто суму сплаченого товару, суд дійшов висновку, що останнім не належним чином виконано зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 65 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 65 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторіформ" про стягнення 65 000,00 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторіформ" (02002, м. Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 8, ідентифікаційний код 40213705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Театральна, будинок 20, ідентифікаційний код 01273444) 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 21.01.2020

Суддя С. В. Стасюк