Рішення

від 22.01.2020 по справі 910/15271/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2020Справа № 910/15271/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомМіністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" простягнення 83 141 грн 61 коп. Представники:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" про стягнення 83 141 грн 61 коп. пені за порушення термінів поставки продукції за державним контрактом від 11.07.2018.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами державного контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 11.07.2018 належним чином не виконало взяті на себе зобов`язання щодо строків поставки продукції, у зв`язку з чим відповідачу було нараховано пеню за порушення строку поставки продукції у розмірі 83 141 грн 61 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/15271/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.12.2019.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.11.2019, у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці у судді Мандичева Д.В., справу № 910/15271/19 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019, справу № 910/15271/19 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.07.2018 між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (виконавець за договором) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням (далі - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виготовити і поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, згідно з додатком 1 (далі - специфікація), а замовник прийняти через 615 військове представництво Міністерства оборони України та вантажоодержувача, зазначеного у специфікації і оплатити таку продукцію.

Відповідно до пункту 2.1. контракту орієнтовна вартість продукції на момент укладання контракту без урахування податку на додану вартість становить 11 905 332 грн 00 коп., податок на додану вартість 0 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 2.11. контракту розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленої продукції протягом 30 банківських днів після пред`явлення виконавцем рахунка на оплату продукції (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки міністерства оборони України).

За умовами пункту 3.1. контракту поставки виконавцем та приймання вантажоодержувачем продукції за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі видаткової накладної з оформленням вантажоодержувачем акту приймання-передачі.

Пунктом 3.2. контракту визначено, що в підтвердження про отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком продукції вантажоодержувачем також виписується повідомлення-підтвердження. Вантажоодержувач надає замовнику через виконавця повідомлення-підтвердження на поставлену продукцію.

Відповідно до пункту 3.10. контракту датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки продукції є дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.

Пунктом 4.1. контракту встановлено, що виконавець зобов`язаний виготовити та поставити продукцію згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного специфікацією, та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.13. контракту.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.2018 (пункт 10.1. контракту).

02.04.2019 між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (виконавець за договором) укладено додаткову угоду № 4 до контракту від 11.07.2018.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 02.04.2019 в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням до державного контракту від 11.07.2018 (додаток № 1 до контракту), строк поставки продукції до 30.03.2019 замінити на до 30.05.2019.

Дослідивши правову природу відносин, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку про укладення між позивачем та відповідачем змішаного договору, в якому містяться елементи договорів підряду та поставки.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною1 статті 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норми частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов державного контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 11.07.2018 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, зокрема відповідачем були порушені обумовлені в договорі строки поставки товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною між сторонами видатковою накладною від 07.06.2019 № 1 на суму 11 905 331 грн 96 коп. за державним контрактом від 11.07.2018.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 11.07.2018, позивачем за порушення термінів постачання продукції нараховано відповідачу пеню за період прострочення з 31.05.2019 по 06.06.2019 у розмірі 83 141 грн 61 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до пункту 7.2. договору за порушення строків поставки продукції виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% відсотка від вартості (без ПДВ) непоставленої (недопоставленої) продукції продукції за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 7.2. договору.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов контракту та чинного законодавства.

При цьому, судом відхиляються твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що позивачем не вірно зроблено розрахунок пені, а саме включено в період нарахування пені день фактичної поставки продукції та не враховано кількість днів у році під час проведення розрахунку, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 02.04.2019 в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням до державного контракту від 11.07.2018 (додаток № 1 до контракту), строк поставки продукції до 30.03.2019 замінити на до 30.05.2019.

07.06.2019 відповідач поставив, а позивач прийняв продукцію, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 07.06.2019 № 1 на суму 11 905 331 грн 96 коп.

Згідно з статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини 1 статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд, зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування пені.

Таким чином, оскільки продукції повинна була бути поставлено до 30.05.2019 (включно), а фактично була поставлена 07.06.2019, період нарахування пені з 31.05.2019 по 06.06.2019, визначений позивачем, є вірним.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту порушення відповідачем обов`язку щодо своєчасної поставки продукції за державним контрактом на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням від 11.07.2018, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки продукції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 83 141 грн 61 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (вул. Промислова, 10, м. Житомир, 10025 ідентифікаційний код 40358580) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) пеню за порушення строку поставки продукції за державним контрактом у розмірі 83 141 (вісімдесят три тисячі сто сорок одна) грн 61 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б. Плотницька