Рішення

від 17.01.2020 по справі 917/1979/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.20 Справа № 917/1979/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ореховської О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36007, м. Полтава, вул. Панянка, 65 Б, код ЄДРПОУ 42223804) в особі Полтавського центру обслуговування споживачів (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47А, код ЄДРПОУ 42223804)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод" (36010, м.Полтава, вул. Квітки Цісик,15, код ЄДРПОУ 31562071)

про стягнення 55 186 , 61 грн.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" в особі Полтавського центру обслуговування споживачів (далі - ТОВ "Полтаваенергозбут", позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. №2262/19 від 12.11.2019р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод" (далі - ТОВ "НВП "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 55 186, 61 грн. , з них: пені на суму заборгованості за попередню оплату за споживання електричної енергії у розмірі 39 741, грн., пені на суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 14 021, 34 грн. , 3% річних від простроченої суми за споживання електричної електроенергії у розмірі 1 218,03 грн., компенсацію витрат з припинення електроживлення електроустановок об"єктів споживача у розмірі 206 грн. 00 коп., а також 1 921,00 грн. судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню на суму заборгованості на попередню оплату та пеню на суму заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних та витрат з припинення електроживлення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2019р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.11.2019 р. позовну заяву ТОВ "Полтаваенергозбут" прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, зазначеною ухвалою було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Позивач ухвалу суду від 18.11.2019 р. отримав, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду (а.с.62, 68).

Відповідач відзив на позов не надав, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом та строки вчинення процесуальних дій, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 36010, м.Полтава, вул. Квітки Цісик (Червонофлотська),15.

Проте, конверт з ухвалою від 18.11.2019р. було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній" (а.с. 63-67).

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення ( одним з видів якого є ухвала суду) є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.11.2019р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 233 ГПК України рішення прийнято в нарадчій кімнаті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

01 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" в особі Полтавського центру обслуговування споживачів (позивач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 22302623 (далі - Договір) по об`єкту за адресою м. Полтава, вул. Квітки Цісик, 15 шляхом підписання заяви-приєднання від 03.01.2019 р. до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції №2 (далі - Комерційна пропозиція), яка діє для споживачів із замовленим обсягом споживання від 200 тис.кВт*год. до 10 млн. кВт*год. на місяць, які не відносяться до сегменту ринку універсальної послуги та лічильники електричної енергії яких забезпечують її погодинний облік з передачею даних.

За умовами Договору та Комерційної пропозиції Постачальник (ТОВ "Полтаваенергозбут") взяв на себе обов`язок продавати електричну енергію Споживачу (ТОВ "НВП "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод") для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач взяв на себе обов`язок оплачувати вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розділом 5 Договору визначено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок Постачальника. Оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем, у строк визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, визначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідно до обраної споживачем Комерційної пропозиції оплата електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі планових платежів. Платежі здійснюється на підставі отриманого у Постачальника рахунку, або самостійно розраховуються Споживачем на умовах визначених даною комерційною пропозицією. Оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання у наступних обсягах та строки:

до 14:00 години 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, 50 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;

до 14:00 години 09 числа розрахункового періоду 50% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період

Сума кожного планового платежу визначається за формулою ПП = (Wзам. * 1,90 грн. за 1 кВт*год)*50 % (без урахування ПДВ), де

Wsaм.- замовлені обсяги споживання електроенергії на розрахунковий період;

Датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Постачальника.

Сума переплати/недоплати Споживача, яка виникла внаслідок різниці між здійсненою попередньою оплатою та фактичною вартістю спожитої електричної енергії, визначається після завершення розрахункового місяця. Сума переплати Споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або за зверненням Споживача може бути повернена на його поточний рахунок. Сума недоплати підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 6.2. Договору передбачено зобов`язання Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до наданих позивачем рахунків за активну електричну енергію , Актів про прийняття-передавання товарної продукції за січень, травень, червень, липень 2019 (а.с.26-30), розрахунку дебіторської заборгованості (а.с.22), платіжних доручень про перерахування відповідачем суми предоплат ( а.с.53-58) , відповідач не своєчасно здійснював оплату вартості електричної електроенергії.

Оскільки на протязі дії Договору про постачання електричної енергії Замовником було порушено умови вищезазначеного Договору, Постачальником (ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ") було нараховано пеню на суму заборгованості на попередню оплату за споживання електричної енергії за період з 26.03.2019р. по 31.08.2019р. в розмірі 39 741,24 грн., пеню на суму заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2019р. по 31.07.2019р. в розмірі 14 021,34 грн., 3% річних від простроченої суми за споживання електричної енергії за період з 01.06.2019р. по 31.07.2019р. в розмірі 1 218,03 грн., а також компенсаційні витрати з припинення електроживлення електроустановок об"єктів Споживача в розмірі 206,00 грн. (розрахунки а.с.23-25).

Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму пені, 3% річних та компенсаційні витрати.

При винесенні рішення суд виходить з наступного :

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Факт виконання позивачем обов`язку продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) підтверджується Актами до Договору про прийняття - передавання товарної продукції: від 31.01.2019 р., від 31.05.2019 р., від 30.06.2019 р., від 31.07.2019 р. та наступними рахунками:

- А22302623 від 28.02.2019 р. за активну електричну енергію за лютий та березень 2019 р.;

- А22302623 від 31.03.2019 р. за активну електричну енергію за березень та квітень 2019 р.;

- А22302623 від 31.05.2019 р. за активну електричну енергію за травень та червень 2019 р.;

- А22302623 від 30.06.2019 р. за активну електричну енергію за червень та липень 2019 р.;

- А22302623 від 31.07.2019 р. за активну електричну енергію за липень та серпень 2019 р. (а.с. 26-30).

Акти прийняття-передавання використаної електричної енергії підписані представниками Споживача та скріплені печаткою підприємства. Рахунки за активну електричну енергію підписані представником Споживача.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції №2 оплата платежів здійснюється Споживачем на підставі отриманого у Постачальника рахунку, або самостійно розраховуються споживачем на умовах визначених даною комерційною пропозицією на рахунок із спеціальним режимом використання.

Як вказувалось вище, оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем, у строк визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, визначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем ( п. 5.7 Договору).

Сторонами узгоджено, що плата здійснюється Споживачем до 14:00 години 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, 50 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період; до 14:00 години 09 числа розрахункового періоду 50% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період (Комерційна пропозиція).

Відповідно до наданого розрахунку дебіторської заборгованості за споживання активної електричної енергії за період з 01.01.2019р. по 01.09.2019р. (а.с. 22) Споживачем несвоєчасно здійснювалася оплата за поставлену електричну енергію.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст.ст.546, 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов"язань.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.8 Договору та Комерційної пропозиції №2 у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, у тому числі нездійснення попередньої оплати та оплати додатково замовлених обсягів купівлі електричної енергії, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка.

Позивач за прострочення строків оплати електричної енергії відповідно до п. 5.8 Договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та Комерційної пропозиції №2 нарахував відповідачу пеню на суму заборгованості на попередню оплату за споживання електричної енергії за період з 26.03.2019р. по 31.08.2019р. в розмірі 39 741,24 грн., пеню на суму заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2019р. по 31.07.2019р. в розмірі 14 021,34 грн. ( розрахунки а.с.23-24)

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.8 п.5.2.1 ПРРЕЕ, Комерційної пропозиції №2 та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.06.2019р. по 31.07.2019 грн. в розмірі 1 218,03 грн. (розрахунок а.с.25)

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені на суму заборгованості на попередню оплату, пені на суму заборгованості за спожиту електричну енергію та 3% річних (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання щодо оплати за кожний місяць окремо та здійснених відповідачем проплат), судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов Договору поставки та чинного законодавства України (перевірка правильності розрахунків здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт").

З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати попередньої оплати за споживання електричної енергії та за спожиту електричну енергію , вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних є правомірними.

Крім того, у відповідності до розділів 5.2 та 5.3 ПРРЕЕ, у зв`язку з наявною заборгованістю з оплати за спожиту електричну енергію, Постачальником було виконане відключення електроживлення Споживачу. Сума послуг на відключення-підключення об`єктів споживача становила 206,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем зобов`язання щодо порядку і строку оплати поставленої за Договором електричної енергії, з огляду на це позивачем здійснено припинення електроживлення електроустановок споживача та виставлено рахунок ВП №22302623 від 30.06.2019 р., який одержано представником відповідача 16.08.2019 р. (а.с.42) та складено акт виконаних робіт по договору №22302623 від 30.06.2019 р., який одержано представником відповідача (а.с.42). Беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію згідно умов Договору суд задовольняє вимоги в частині стягнення з відповідача 206,00 грн. витрат на припинення/відновлення електроживлення електроустановок споживача .

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Верховний суду у Постанові від 16.05.2018 р. (справа 917/1734/17) зазначив, наступне : " ... судами попередніх інстанцій не враховано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (частина 1 статті 233 ГК України). Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання закріплено в пункті 3 частини 1 статті 83 ГПК України, ...".

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивача, а також беручи до уваги те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем умов Договору, приймаючи до уваги, що сума нарахованої пені є значною, відсутність заборгованості відповідача щодо сплати суми основого боргу, незначні періоди прострочки платежів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50%, тобто до 26 881,29 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 26 881,29 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені на суму заборгованості на попередню оплату за споживання електричної енергії у розмірі 19 870,62 грн., пені на суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 7 010,67 грн., 3% річних у розмірі 1 218,03 грн., витрати з припинення електроживлення електроустановок об"єктів споживача у розмірі 206,00 грн., обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.

При поданні даного позову позивачем сплачено 1 921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 0000731810 від 02.08.2019р.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод" (36010, м.Полтава, вул. Квітки Цісик,15, код ЄДРПОУ 31562071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36007, м. Полтава, вул. Панянка, 65 Б, поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804 призначення платежу "штрафні санкції за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію) пеню на суму заборгованості на попередню оплату за споживання електричної енергії в розмірі 19 870,62 грн., пеню на суму заборгованості за спожиту електричну енергію 7 010,67 грн., 3% річних від простроченої суми за споживання електричної електроенергії в розмірі 1 218,03 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод" (36010, м.Полтава, вул. Квітки Цісик,15, код ЄДРПОУ 31562071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36007, м. Полтава, вул. Панянка, 65 Б, поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804 призначення платежу "компенсація витрат на відключення об"єктів споживання) 206,00 грн. витрат з припинення електроживлення електроустановок об"єктів споживача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Полтавабіопродукт - Полтавський консервний завод" (36010, м.Полтава, вул. Квітки Цісик,15, код ЄДРПОУ 31562071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36007, м. Полтава, вул. Панянка, 65 Б, поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 42223804 призначення платежу "судовий збір") 1 921,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата складання повного судового рішення: 22.01.2020р.

Суддя Ореховська О.О.