Рішення

від 16.01.2020 по справі 942/1604/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 16.01.2020

ЄУ № 942/1604/19

Провадження №2/942/85/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 . Представник позивача вказує, що позивач частково реалізував свої спадкові права після смерті матері, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_13 , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4423386600:08:005:0006, розміром 5,4097 га, яка знаходиться на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району. На іншу 1/2 частину спадкового майна свідоцтво про право на спадщину видане рідному брату позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Але реалізувати свої спадкові права після смерті матері в повній мірі в позасудовому порядку позивач не має можливості, оскільки нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, які б підтверджували його належність померлій матері. У зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 03.10.2019.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 15.11.2019.

15.11.2019 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2019 у зв`язку з витребуванням доказів.

17.12.2019 ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 16.01.2020.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Представник відповідача Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи та без фіксування судового засідання технічним засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Риб`янцеве Новопсковського району Луганської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Риб`янцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області 20.03.2004.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: житлового будинку під літ. А-1 площею 64,4 кв. м., рік забудови - 1964; веранди під літ. а , вхідного ганку під літ. а-1 , літньої кухні під літ. Б , сараїв під літ. Г , Д , погрібу під літ. п/г ; огорожі під літ. N1-3 ; вартість якого згідно звіту Новопсковського РБТІ про оцінку майна складає 45349,00 грн.; земельної ділянки № НОМЕР_13 , кадастровий номер 4423386600:08:005:0006, розміром 5,4097 га, яка знаходиться на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області і надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її сини - позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 від 26.09.1961, серії НОМЕР_4 від 01.10.1968, де в графах Мати вказана ОСОБА_4 (російською мовою).

Згідно довідки, виданої виконкомом Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області 22.08.2019 за вих. № 1139, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 1959 по ІНФОРМАЦІЯ_1, виписана у зв`язку зі смертю. На день смерті з нею проживав та був зареєстрований син ОСОБА_3 .

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 50 років в с.Риб`янцеве Новопсковського району Луганської області, про що 27.09.2018 складено відповідний актовий запис № 21, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області 27.09.2018.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Дослідженням спадкової справи №228/11 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 встановлено, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті матері прийняв та частково реалізував свої спадкові права, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОМЕР_14, посвідченим 05.05.2017 державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Ковальовим А.О., зареєстрованим в реєстрі за № 213.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №27941728 від 31.08.2011.

Таким чином, судом встановлено, що позивач спадщину після смерті матері ОСОБА_2 прийняв.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Як спадкоємець за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 позивач 19.08.2019 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Однак, постановою нотаріуса від 19.08.2019 про відмову вчинення нотаріальної дії позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на відсутність документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на вказаний будинок.

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №180883138 від 13.09.2019, відомості про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрі відсутні.

В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину за законом після смерті матері, однак не може цього зробити так як відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно - житловий будинок.

З приводу належності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Згідно листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що набрав чинності з 27.01.2005.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинним нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення. Отже, виникнення права власності у спадкодавця на житловий будинок не залежало від державної реєстрації цього права.

Оскільки, житловий будинок, що є предметом даного позову, був побудований в 1964 році, до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , враховуючи, що до січня 1966 року реєстрація будинків в сільській місцевості була відсутня, то порядок державної реєстрації зазначеного житлового будинку, повинен був проводитися відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від НОМЕР_15 грудня 1995 року №56 (далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції, об`єктами реєстрації є будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці , провулку , площі. Під будинком, як об`єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці , провулку , площі. Під домоволодінням розуміється два і більш будинків з приналежними до них надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці , провулку , площі.

У період чинності вказаної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися у тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Отже, записи у погосподарських книгах можуть визнаватися в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки №1205 від 11.09.2019, виданої виконкомом Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, згідно записів погосподарського обліку в книгах № 8 за 1980-1982 роки особовий рахунок № НОМЕР_6 , № НОМЕР_10 за 1983-1985 роки особовий рахунок № НОМЕР_7 , № НОМЕР_10 за 1986-1990 роки особовий рахунок № НОМЕР_9 , № НОМЕР_15 за 1991-1995 роки особовий рахунок № НОМЕР_8 , № НОМЕР_10 за 1996-2000 роки особовий рахунок № НОМЕР_8 , № НОМЕР_10 за 2001-2005 роки особовий рахунок № НОМЕР_16 , головою домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2 .

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, підтверджено право власності померлої ОСОБА_2 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, подружжя, батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом першої черги після померлої матері ОСОБА_2 , інший спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_3 помер, спадкоємці за заповітом, а також спадкоємці, які мають обов`язкову частку у спадщині, відсутні, позивач має право отримати у спадщину зазначене вище домоволодіння.

Таким чином, є всі достатні правові підстави для визнання права власності на спадкове майно у вигляді домоволодіння за позивачем.

За таких обставин, враховуючи інтереси позивача, а також те, що іншого шляху для захисту спадкових прав позивач не має, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони законні, обґрунтовані та доказово підтверджені матеріалами справи, а також визнані відповідачем.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків суми сплаченого судового збору у розмірі 384,20 грн. та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 384,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, НОМЕР_15, 77-81, 89, 141-142, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 45349,00 гривень, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336623, місцезнаходження: вул. Миру, 17, с.Риб`янцеве Новопсковського району Луганської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_12 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 10.01.2001, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 37942461, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_12 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 10.01.2001, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.), сплаченого ним при зверненні до суду з даним позовом за квитанцією № 0.0.1463019453.2 від 13.09.2019.

Представник позивача: ОСОБА_5 , який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000030 від 03.04.2014, договору про надання правової допомоги №0045 від 11.09.2019, ордеру на надання правової допомоги серії ВВ № 1000962 від 11.09.2019, місце знаходження: АДРЕСА_3

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Суддя: В.В. Пронька