Рішення

від 21.01.2020 по справі 949/1710/19

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1710/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі

головуючого - судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

заявника: ОСОБА_1 ,

представника заявника: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бережницька сільська рада Дубровицького району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини разом з її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку, що належить їй на праві приватної власності та розташований в АДРЕСА_1 .

Свою заяву обгрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 .

В даному будинку проживав її батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно для спадкоємців першої черги за законом, так як заповіту він не залишив, а саме: на державні акти на право власності на земельні ділянки. В будинку ОСОБА_3 проживав самостійно, але протягом останнього року його життя хворів, а тому починаючи з листопада 2013 року і до дня його смерті заявник постійно проживала разом з батьком в даному будинку, з яким вела спільне господарство, доглядала його до дня смерті, якого і поховала.

В жовтні 2019 року заявник звернулася до приватного нотаріуса для отриманням свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, згідно державних актів на право власності на земельну ділянку серії РВ № 046632 площею 0,98 га та серії РВ № 041604 площею 2,22 га, що розташовані на території Бережницької сільської ради та призначені для ведення особистого селянського господарства, які видані на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 Нотаріус запропонував заявнику надати ряд документів у тому числі документи, що підтверджують факт її постійного проживання з батьком на час відкриття спадщини. Проте, при огляді наданих нею документів нотаріусом було встановлено, що вона та батько зареєстровані за різними адресами, а тому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки.

В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали та просили її задоволити.

Від представника заінтересованої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечує.

В судовому засіданні свідки: ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини з листопада 2013 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 , з яким вела спільне господарство, доглядала батька до дня смерті.

Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, свідків, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13982167 від 22.03.2007 року, виданого комунальним підприємством Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації заявник є власником житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.12).

Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями належить заявнику на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Дубровицької районної державної нотаріальної контори 07 листопада 2006 року та заре єстрованого 22 березня 2007 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №2275 (а.с.11).

З виписки з погосподарської книги №901, виданої 18 листопада 2019 року виконкомом Бережницької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, вбачається, що згідно погосподарської книги №2, особовий рахунок НОМЕР_1 , будинок АДРЕСА_1 , обліковується за ОСОБА_1 (а.с.21).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18 січня 2014 року, судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_3 від 26.10.1975 року (а.с.6).

Згідно довідки №940 від 29 жовтня 2019 року, виданої виконкомом Бережницької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно довідки №941 від 29 жовтня 2019 року, виданої виконкомом Бережницької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, ОСОБА_1 із листопада 2013 року і до дня смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з батьком в її будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . Вела з ним спільне господарство, доглядала батька до дня смерті і поховала його. В даний час користується земельними ділянками батька (а.с.10).

Як вбачається з копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії РВ № 041604 площею 2,22 га та серії РВ № 046632 площею 0,98 га, що розташовані на території Бережницької сільської ради та призначені для ведення особистого селянського господарства, вони видані на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.19,20).

В жовтні 2019 року заявник звернулася до приватного нотаріуса для отриманням свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки. Проте, при огляді наданих нею документів нотаріусом було встановлено, що вона та батько зареєстровані за різними адресами, а тому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до положень статей1216-1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1 статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (частина 1 статті 1269 Цивільного кодексу України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом, як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з підпунктами 4, 10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. (пункт 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 ). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Положеннями статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом (На що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 у справі № 484/747/17).

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення цього факту для заявника має юридичне значення, що встановлюється з метою реалізації заявником спадкоємцем ОСОБА_1 права на отримання свідоцтва про право на спадщину, після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала без реєстрації разом із батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, разом з її батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку, що належить їй на праві приватної власності та розташований в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 25 грудня 1995 року Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області.

Заінтересована особа: Бережницька сільська рада Дубровицького району Рівненської області с.Бережниця Дубровицький район Рівненська область, код ЄДРПОУ 04385008.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Дубровицького

районного суду І.В. Оборонова