Рішення від 11.01.2020 по справі 569/285/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/285/19,

учасники справи:

позивач-відповідач - ОСОБА_1

відповідач-позивач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 421 500 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 14 серпня 2017 року, ОСОБА_2 отримав від неї під розписку позику у розмірі 15 000 тис. доларів США, що є еквівалентом 421 500 грн.. ОСОБА_2 гарантував, що кошти які він отримав від неї необхідні йому на розвиток ТзОВ "Санрайз Стоун" і що підтвердженням його намірів та гарантією повернення коштів є надання їй 25% статутного капіталу товариства, про що він зазначив у розписці. Строком повернення вищезазначеної суми у розписці встановлено по першій її вимозі. Станом на сьогодні її так і не включили до товариства в якості засновника товариства. Товариство за період 2017-2018 років навіть не мало банківського рахунку та не проводило ніякої підприємницької діяльності. 16 листопада 2018 року нею була надіслана ОСОБА_2 вимога, про повернення коштів у сумі 15 000 тис. доларів США, що є еквівалентом 421 500 грн. на дату складання вимоги, шляхом перерахування на банківський рахунок, у трьохденний строк з дня отримання вимоги. Проте її вимога була проігнорована ОСОБА_3

13 березня 2019 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати розписку від 14 серпня 2017 року недійсною.

В обгрунтування зустрічного позову зазначає, що ним дійсно була підготовлена розписка на отримання від ОСОБА_1 15000 тис. доларів США, з метою введення її в засновники, загальними зборами ТзОВ "Санрайз Стоун", з наданням їй 25% частки в товаристві, за рахунок переуступки частини відсотків його дружиною ОСОБА_4 та ним. За таких намірів ОСОБА_1 і з необхідністю колективного погодження учасників товариства, ним була винесена пропозиція на загальні збори ТзОВ "Санрайз Стоун" щодо введення її до складу засновників за умови надання зазначеної грошової суми. Він підготував розписку щодо гарантування передачі коштів і погодив зустріч з ОСОБА_1 на 14 серпня 2017 року, проте зустріч з ОСОБА_1 не відбулась, а замість неї прийшов її чоловік ОСОБА_5 , який запропонував йому після отримання ним розписки передати її, а вона в свою чергу особисто дасть кошти та копію розписки з підписом ОСОБА_1 про їх надання, оскільки вони вносились до фірми, як поворотна фінансова допомога і в подальшому повинна була прийнята на баланс і підтверджена відповідним договором. У зв"язку з тим, що гроші не були надані, він не погодився на пропозицію надати розписку. Стверджує, що розписки ОСОБА_1 він не надавав, яким чином вона в неї з"явилась не знає і відповідно гроші від неї не отримував.

Також вказує, що 18 серпня 2017 року протоколом №4 загальних зборів учасників ТзОВ "Санрайз Стоун" було винесено рішення про відміну раніше ухваленого рішення щодо входження ОСОБА_1 до складу засновників. Грошові кошти в касу товариства не вносилися як і жодних підтверджень що позика зараховувалася в касу товариства, як безпроцентна поворотна фінансова допомога надана від ОСОБА_1 .. Відповідно до розписки, він фактично не писав договір позики, а брав на себе обов"язок передати кошти директору ТзОВ "Санрайз Стоун" в присутності ОСОБА_1 з подальшим підписанням договору про надання поворотної фінансової допомоги, проте у зв"язку з відсутністю ОСОБА_1 і наявності коштів, цього не відбулось, а тому вважає наявність у сукупності всіх ознак, які характеризують фіктивність правочину. Посилаючись на ст.203,215,234 ЦК України, просить визнати розписку недійсною.

28 березня 2019 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою суду від 22 січня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 14 березня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судових витрат за подання зустрічної позовної заяви до ухвалення рішення у справі. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною прийнято та об"єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою. Здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Протокольною ухвалою суду від 01 квітня 2019 року повернуто заяву ОСОБА_5 подану 28.03.2019 за вх.№16878, як таку, що не передбачено вимогами ЦПК її подання.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення первісного позову задоволено. Забезпечено первісний позов, шляхом накладення арешту на частку власності ОСОБА_2 у статутному капіталі підприємств.

Ухвалою суду від 08 травня 2019 року задоволено клопотання відповідача-позивача ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано в ПрАТ "Київстар" (03110, м.Київ, вул. Дегтярівська,53) роздруківку вхідних та вихідних телефонних дзвінків з прив"язкою до базових станцій з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року між абонентами: за номером НОМЕР_7 ( ОСОБА_1 ) та абонентом за номером НОМЕР_5 ( ОСОБА_2 ); за номером НОМЕР_6( ОСОБА_5 ) та абонентом за номером НОМЕР_8 ( ОСОБА_2 ). 3обов"язано оператора мобільного зв"язку ПрАТ "Київстар" (03110, м.Київ, вул. Дегтярівська,53), Центр обслуговування клієнтів: виготовити на паперовому носії документ із дотриманням вимог національного стандарту України до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55 ) з наступними відомостями щодо мобільних терміналів, котрі користувались номером мобільного оператора: НОМЕР_1 за період часу з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року - тільки із абонентом із номером НОМЕР_2 ; НОМЕР_9 за період часу з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року - тільки із абонентом із номером НОМЕР_2 . На виконання вимог суду було надано витребовувану судом інформацію..

За клопотання позивача-відповідаача, ухвалою суду від 11 травня 2019 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз ( 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54). Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року поновлено провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10 жовтня 2019 року з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року підготовче провадження у справі, закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 10 січня 2020 року з повідомленням (викликом) сторін. Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвоката Раджабова О.Ш. про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

В судовому засіданні позивач-відповідач підтримала позовні вимоги, просила позов задоволити, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 - адвокат Раджабов О.Ш. в судовому засіданні підтримав вимоги зустрічного позову, просив задоволити, в задоволенні первісного позову просив відмовити.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що ОСОБА_7 доводиться йому дружиною, а ОСОБА_8 просто знайомий. Вказав, що 14 серпня 2017 року він був присутній при передачі коштів ОСОБА_1 для ОСОБА_2 , та отриманні від ОСОБА_9 розписки. Він познайомив дружину із ОСОБА_3 , який в свою чергу пропонував їй участь у корпоративних правах товариства. Кошти, які дружина передала для ОСОБА_9 були сімейним заощадженням. Всі купюри були номіналом по 100 доларів США. У свідках не було потреби, оскільки перебували з відповідачем у дружніх відносинах. З ОСОБА_2 спілкувалися по його телефону. Про зустріч для передачі коштів дружиною для ОСОБА_2 домовлявся він.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона вахтер офісного приміщення, яке розташоване на АДРЕСА_1 . В даному приміщенні ОСОБА_8 орендує кімнату. Вказала, що бачила ОСОБА_10 , який приходив до ОСОБА_9 , проте їй невідомо які були у них стосунки. Чи приходила ОСОБА_11 серпня 2017 року вказати не змогла, зазначила, що її не пам"ятає. В її обов"язки не входить вставновлювати осіб, які приходять до офісного приміщення та з"ясування мети приходу. В даному приміщенні близько 20 офісів і на першому поверсі магазин солодощів.

Заслухавши виступи учасників справи, покази свідків, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до письмової розписки від 14 серпня 2017 року позикодавець ОСОБА_1 передала позичальнику ОСОБА_2 15000 доларів США, які останній зобов"язувався повернути в період першого доходу фірми або ж в любий час на вимогу ОСОБА_1 в чому і розписався.

Факт складання вказаної розписки також не заперечується самим ОСОБА_2 ..

Згідно матеріалів справи, 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 була надіслана ОСОБА_2 вимога про повернення коштів у сумі 15 000 тис. доларів США, що є еквівалентом 421 500 грн. на дату складання вимоги, шляхом перерахування на банківський рахунок, у трьохденний строк з дня отримання вимоги. У разі ігнорування вимоги, вона змушена буде звернутися за захистом прав та законних інтересів до суду щодо повернення боргу та правоохоронних органів.

Згідно поштового відправлення цінного листа № 7906004225923, вимогу отримано ОСОБА_2 особисто 23 листопада 2018 року, а також 22 листопада 2018 року згідно відправлення № 59000379957452 отриманого у відділенні "Нова пошта".

Станом на день подачі позову ОСОБА_2 борг не повернув.

Позикові відносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.

Розписка є документом, який боржник видає кредитору, підтверджуючи як укладення договору позики, так і його умови, а також засвідчуючи отримання певної грошової суми.

У разі пред"явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов"язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Верховний суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13.12.2017 ухвалив постанову у справі №6-996цс17, предметом якої був спір стягнення боргу за договорами позики і зробив правовий висновок про те, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 464/3790/16-ц від 16.01.2019 року.

Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов"язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Наявність оригіналу боргової розписки у кредитора свідчить про те, що боргове зобов"язання не виконане.

Суд, дослідивши оригінал розписки від 14 серпня 2017 року наданий ОСОБА_1 , дійшов висновку, що ця розписки є борговим документом, який підтверджує зобов"язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 15 000 доларів США у погодженні сторонами строки. Зобов"язання з повернення коштів ОСОБА_2 підтвердив своїм підписом. Таким чином між сторонами фактично було укладено договір позики.

Суд не бере до уваги покликання відповідача про те, що сторони домовилися про спільну діяльність, зокрема передачу ОСОБА_2 отриманих від ОСОБА_1 коштів як безповоротної фінансової допомоги в фірму "Санраз Стоун", а не про позику коштів. Оскільки, із змісту самої розписки вбачається, що предметом такої були саме кошти, які ОСОБА_2 зобов"язувався повернути позивачу-відповідачу ОСОБА_1 у визначений строк.

Згідно Висновку експерта №2802 криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №569/285/19 від 21 серпня 2019 року, вбачається, що рукописні записи на розписці від 14 серпня 2017 року, виконані самим ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_2 , розташований перед записом "= ОСОБА_2=" на розписці від 14 серпня 2017 року, виконаний самим ОСОБА_2 . Питання "Коли було написано розписку від 14 серпня 2017 року та вчинено підпис на ній?", не було вирішено через відсутність необхідної прикладної бази по встановленню абсолютого часу виконання документів.

Не заслуговують на увагу покликання відповідача-позивача на те, що ОСОБА_2 , хоч і попередньо склав розписку на ім"я ОСОБА_1 , однак коштів від останньої він не отримував, що призвело до скасування рішення зборів товариства про входження ОСОБА_1 до складу засновників.

Згідно протоколу № 3 загальних зборів засновників ТОВ "Санраз Стоун" від 31.07.2017, слухали інформацію ОСОБА_2 щодо намірів введення в засновники ТзОВ "Санрайз Стоун" ОСОБА_1 з частиною відсотків - 25%, шляхом переуступки відсоткової частки засновників на користь ОСОБА_1 , з розрахунку: 12,5% - ОСОБА_4 (з залишком 7,5%), 12,5 % - ОСОБА_2 (з залишком 7,5%). Умова входження в засновники - надання поворотної фінансової допомоги на розвиток ТзОВ "Санрайз Стоун" 15000 (п"ятнадцять тис.) доларів США, яка погоджена з ОСОБА_1 . Фінансова допомога буде повернута ОСОБА_1 з прибутку ТзОВ "Санрайз Стоун". Голосували: за - одноголосно, проти - 0, утрималося - 0 (п.2 протоколу). Доручити директору ТзОВ "Санрайз Стоун" Тищуку Петру Лаврентійовичу при наявності коштів отриманих від ОСОБА_1 облікувати їх у відповідності до ведення бухгалтерського обліку та поставити на баланс підприємства. Голосували: за - одноголосно, проти - 0, утрималося - 0 (п.3 протоколу) (т.1 а.с. 153).

Згідно протоколу №4 загальних зборів засновників ТзОВ "Санрайз Стоун" від 18.08.2017, слухали інформацію ОСОБА_2 по внесенню пропозиції щодо відміни рішення зборів (протокол №3) в частині введення в засновники ТзОВ "Санрайз Стоун" ОСОБА_1 з частиною відсотків - 25%. Пропонується відмінити вищевказане рішення в зв"язку невнесенням поворотної фінансової допомоги на розвиток ТзОВ "Санрайз Стоун" в сумі 15000 (п"ятнадцять тис.) доларів США, яка була раніше погоджена з ОСОБА_1 Голосували: за - одноголосно, проти - 0, утрималися - 0 (п.2 протоколу) (т.1 а.с. 154).

З досліджених протоколів №3 та №4 не вбачається що ОСОБА_1 не позичала кошти ОСОБА_2 , а лише підтверджується, що засновники ТзОВ "Санрайз Стоун" не заперечували проти введення її в засновники ТзОВ "Санрайз Стоун".

Слід зауважити, що протоколи №3 та №4 містять відомості лише про намір надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги і не можна встановити, що дані протоколи спростовують надання ОСОБА_1 коштів для ОСОБА_2 і не підтверджують, що це тіж самі кошти, які були предметом позики.

Згідно протоколу №1 загальних зборів ТзОВ "Нікосем" від 25.08.2017 затверджено розмір Статутного капіталу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, що створюється за рахунок коштів грошових внесків Засновників (Учасників); частки кожного з Засновників (Учасників) ТзОВ "Нікосем" встановити та розподілити наступним чином: ОСОБА_2 з часткою в Статутному капіталі 500 грн. та 50% частки в Статутному капіталі, ОСОБА_4 з часткою в Статутному капіталі 250 грн. та 25% частки в Статутному капіталі, ОСОБА_1 з часткою в Статутному капіталі 250 грн. та 25% частки в Статутному капіталі. Засновник (Учасник зобов"язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після державної реєстрації товариства. Голосували: за - одногосно, проти - 0, утрималося 0 (п.4 протоколу) (т.1 а.с. 236).

Даний протокол №1 також не спростовує факт передачі та отримання коштів, а в даній справі може свідчити, що між сторонами існували і інші відносини, крім тих, що виникли із договору позики.

23 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ТзОВ "Консалтингова компанія "Захід" було укладено Договір про надання послуг №001, предметом якого є надання послуг, пов"язаних з складанням та оформленням юридичних документів (надалі-Послуг), з питання юридичного супроводу повернення банківських вкладів фізичних осіб з ПАТ "Фідобанк", включення до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: ОСОБА_5 , за банківськими вкладами, сума не визначена та ОСОБА_1 , за банківськими вкладами, сума не визначена (т.1 а.с. 240).

Даний Договір не підтверджує відсутність коштів у ОСОБА_1 для їх позики, про що зазначалося представником ОСОБА_2 , а лише підтверджує, що в листопаді 2017 року між сторонами існували ще відносини з приводу надання послуг по поверненню депозитів, що навпаки може давати підстави вважати, що в неї були наявні кошти, закрема, і для їх залучення на депозит.

Суд не приймає покази свідка ОСОБА_6 на підтвердження факту не перебування ОСОБА_1 14 серпня 2017 року в приміщенні по АДРЕСА_1, так як вона її не пам"ятає і не знає, однак, враховуючи характер роботи вахтера, який нею вказано в показах, вона могла її і не бачити та у зв"язку із великою кількістю людей, що відвідують офіси, не пам"ятати.

Суд приймає покази свідка ОСОБА_5 на підтвердження факту написання ОСОБА_2 розписки та передачі коштів ОСОБА_1 - ОСОБА_2 дані покази узгоджуються із встановленими судом обставинами.

Надана інформація ПрАТ "Київстар" вхідних та вихідних дзвінків є неналежним доказом, так як не свідчить про ненадання коштів та надання розписки.

ОСОБА_2 не спростована вказівка на те, що останній гарантував ОСОБА_1 , що кошти які він отримав від неї необхідні йому на розвиток ТзОВ "Санрайз Стоун" і що підтвердженням його намірів та гарантією повернення коштів є надання їй 25% статутного капіталу товариства.

Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів на спростування отримання позичених коштів, факту укладення між сторонами договору позики, дійсності його умов та передачі коштів ОСОБА_2 суду не надав.

У п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз"яснено, що у разі пред"явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення. Відповідно до курсу НБУ на день розгляду справи 11 січня 2020 року - курс долару США до української гривні становить 23,9677 грн. до 100 доларів США. Таким чином сума заборгованості становить 359550 грн., саме у цьому розмірі позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги зустрічного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, серед яких у частині 5 передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивним правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти висновку про те, що фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків і характеризується такими рисами, зокрема: сторони вчиняють правочин для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний; сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

За фіктивним правочином сторони не вчиняють жодних дій на виконання фіктивного правочину, оскільки ознака вчинення правочину для вигляду має бути властива діям усіх сторін правочину.

Само по собі невиконання правочину не робить його фіктивним, а тому позивач, який звертається з вимогою має довести відсутність у обох учасників правочину наміру створити юридичні наслідки цього правочину.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обгрунтовуючи зустрічний позов, ОСОБА_2 посилається на те, що не мав наміру отримання в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15000 дол. США та не отримував їх в останньої, а також ОСОБА_1 не передавала ОСОБА_2 в борг грошових коштів у сумі 15000 дол. США, проте останнім не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність умислу всіх сторін на його вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. При укладенні оспорюваного договору, судом не встановлено порушень вимог ст. 203, 204 ЦК України.

Крім того, як було досліджено вище, вимогу ОСОБА_1 про повернення коштів у сумі 15000 доларів США, що еквівалентом 421 500 грн. на дату складання вимоги, шляхом перерахування коштів на її рахунок разом із копією розписки від 14 серпня 2017 року, ОСОБА_2 було отримано в листопаді 2018 року, а отже останньому було достеменно відомо про боргові зобов"язання перед ОСОБА_1 .. Дані обставини підтверджують, що сторонами були вчинені дії для укладення договору позики і настали відповідні правові наслідки.

З огляду на те, що ОСОБА_2 не надано належних і допустимих доказів вчинення фіктивного договору позики та факти порушення його майнових прав та інтересів, тому позовні вимоги за зустрічним позовм є недоведеними, мають характер припущень, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною вимогою про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 421500 грн., за яку позивачем було сплачено судовий збір за ставкою 1 % від ціни позову, а саме: 4215 грн..

Судом вказаний позов задоволено частково, а саме: на суму 359 550 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3595,50 грн. та 7065 грн. пов"язаних із проведенням експертизи.

Також, враховуючи, що судом було відстрочено сплату судових витрат ОСОБА_2 за подання зустрічного позову до ухвалення рішення суду, та відмовою в задоволенні зустрічного позову, з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 768,40 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 15000,00 (пятнадцять тисяч) доларів США, що є еквівалентом на день розгляду справи 359 550,00 (триста п"ятдесят дев"ять тисяч п"ятост п"ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3595,50 (три тисячі п"ятсот дев"яносто п"ять) гривень 50 копійок та 7065,00 (сім тисяч шістдесят пять) гривень 00 копійок витрат пов"язаних із проведенням експертизи.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складене 21 січня 2020 року.

Суддя - підпис

Виготовлено з автоматизованого документообігу суду

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області В.В.Галінська

Дата засвідчення копії: