Рішення

від 22.01.2020 по справі 572/3004/19

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/3004/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/3004/19 за позовом ОСОБА_2 до КУЗЬМІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до поданої позовної заяви - в обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її матір`ю. За життя остання 8 лютого 2000 року уклала на користь позивача заповіт стосовно належної їй земельної ділянки, право на яку посвідчено Державними актами на право власності на земельну ділянку серії РВ №037212 від 15 жовтня 2003 року та серії РВ в„– 055954 від 15 жовтня 2003 року. Позивач зазначає, що вона в серпні 2019 року звернулась до державного нотаріуса Сарненської РДНК з приводу оформлення спадщини за заповітом, де їй було роз`яснено, що нею пропущено встановлений законодавством строк для прийняття спадщини. Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку, встановленого для прийняття спадщини зазначає, що є юридично необізнаною, а тому не знала про необхідність подачі відповідної заяви, крім цього, просить врахувати, що вона має важке захворювання, також доглядала за хворим чоловіком, що стало перешкодою для прийняття спадщини відповідно до закону.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, дала пояснення відповідно до змісту позовної заяви. Позивач пояснила, що в неї важко хворів чоловік, весь час були певні побутові проблеми, не вистачало часу займатись оформленням спадщини. Враховуючи наведене, позивач просить за доводити її вимоги.

Представником відповідача - Кузьмівської сільської ради Сарненського району Рівненської області до суду подано письмову заяву, відповідно до якої відповідач не має заперечень щодо вимог ОСОБА_1 .

Представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи у відсутність сторони, яке судом задоволено.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Із дослідженої судом копії свідоцтва про народження позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що її матір`ю є ОСОБА_3 (прізвище позивача змінено внаслідок реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 , що мало місце 28 вересня 1975 року, на доведення чого позивачем надано копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 28 вересня 1975 року та копію Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 1 жовтня 2019 року).

Спадкування в даному випадку здійснюється за заповітом, посвідченим 8 лютого 2000 року Кузмівською сільською радою Сарненського району Рівненської області, яким ОСОБА_3 на випадок смерті належне їй майно, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №025757 від 11 грудня 1996 року, заповіла ОСОБА_1 .

Із наявної в матеріалах копії свідоцтва про смерть встановлено, що заповідач - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, позивач дійсно є спадкоємцем за заповітом після смерті матері - на підставі ст.1235 ЦК України.

Факт наявності у спадкодавця, ОСОБА_3 спадкового майна підтверджено наданими суду копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку серії РВ №037212 від 15 жовтня 2003 року та серії РВ в„– 055954 від 15 жовтня 2003 року.

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті заповідача відсутні, що доводиться Витягом зі Спадкового реєстру, сформованим станом на 22 серпня 2019 року за параметрами пошуку із даними заповідача, а також довідкою, виданою Кузьмівською сільською радою Сарненського району Рівненської області від 29 липня 2019 року №02/6-494, відповідно до якою на час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована в АДРЕСА_1, де проживала АДРЕСА_1 , одиноко.

Таким чином, вказаними вище доказами, наданими позивачем, дійсно доводиться право останньої на спадкування після смерті матері за заповітом.

Однак, відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач зазначає, що нею спадщина після смерті матері дійсно не приймалась, що додатково підтверджено повідомленням за підписом завідувача Сарненської РДНК від 22 серпня 2019 року, адресованого позивачці, якій роз`яснені наслідки пропуску строку прийняття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.

Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із позовної заяви встановлено, що спадкоємцем не подано своєчасно заяву про прийняття спадщини після смерті матері через наявність важкої тривалої хвороби.

На доведення вказаних обстави позивачем надані епікрізи про проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування : з 4 липня 2007 року по 17 липня 2007 року, з 22 вересня 2017 року по 4 жовтня 2017 року та з 29 травня 2019 року по 7 червня 2019 року.

Судом не можуть бути визнані вказані обставини як підтвердження навності у позивача важкої тривалої хвороби, яка б перешкоджала прийнятю спадщини, так як один із епікризів датується 2007 роком, тобо, часом до відкриття спадщини, в подальшому з 2008 року по 2017 рік відсутні докази того, що позивач перебувала на лікуванні, що є досить тривалим періодом часу, достатнім для вчинення дій спрямованих на прийняття спадщини.

Копія довідки №240 від 29 серпня 2019 року, виданої КНП Степанська районна лікарня , доводить, що чоловік позивача знаходився на лікуванні у вказаному медичному закладі з 21 грудня 2012 року по 3 січня 2013 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказана обставина також не може бути визнана поважною причиною для пропуску строку для звернення із заявою про прийняття позивачем спадщини, оскільки згідно із правовою позицією Верховного суду - перешкодою для вказаних дій може бути тяжка хвороба самого спадкоємця, а не членів його сім`ї.

З огляду на наведене вище, тривалість часу, який минув з моменту відкриття спадщини (більше 11 років) - суд вважає, що в даному випадку були відсутні істотні непереборні труднощі для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, а тому вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) до КУЗЬМІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (с.Кузьмівка вул.Кузнецова,83 Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387409) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: