Ухвала

від 21.01.2020 по справі 160/596/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2020 року Справа № 160/596/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу дошкільної освіти Майський (ясла-сад) Золотий ключик Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з позовом до Комунального закладу дошкільної освіти Майський (ясла-сад) Золотий ключик Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Майське, вулиця Центральна, будинок 14, Комунального закладу дошкільної освіти Майський (ясла-сад) Золотий ключик Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 36116290), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Майське, вулиця Центральна, будинок 14, Комунального закладу дошкільної освіти Майський (ясла-сад) Золотий ключик Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 36116290), до повного усунення порушень.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відтак, вивчивши позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, позивач), суд доходить висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме: в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Водночас, у позовній заяві позивач просить суд про відстрочення сплати судового збору на підставі того, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров`я людей.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Питання щодо сплати судових витрат урегульовано главою 8 розділу І Кодексу V адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. 1, ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється, у тому числі за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, суд, вивчивши позовні вимоги ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, зазначає, що такі мають немайновий характер, бо їх вирішення в подальшому не вплине на склад майна позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривень.

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Натомість, зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про судовий збір , надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачу сплати судового збору, суд з урахуванням правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року № 3674-VІ «Про судовий збір» , а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом. З урахуванням викладеного, суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 року по справі № 826/16796/14, бо викладені в зазначеній ухвалі мотиви відстрочення сплати судового збору стосуються конкретного випадку.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище. Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір , які б свідчили про наявність у суду правових підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що надані позивачем письмові докази, а саме: копія кошторису на 2020 рік, тобто станом на момент звернення до суду, свідчить про те, що майновий/фінансовий стан позивача не перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі. А посилання позивача на відсутність коштів за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки суд не бере до уваги, з огляду на те, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів з державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні видатки , розмір яких щороку затверджується відповідним кошторисом, та на 2020 рік становить 172900,00 . Це вбачається з наданого позивачем кошторису на 2020 рік.

Тобто, суд доходить висновку про те, що позивач як суб`єкт владних повноважень, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України Про судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху, надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру.

Керуючись статтями 132, 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу дошкільної освіти Майський (ясла-сад) Золотий ключик Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу дошкільної освіти Майський (ясла-сад) Золотий ключик Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька