Рішення

від 22.01.2020 по справі 520/12517/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 р. № 520/12517/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ексергія" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ексергія" (вул. Слинько, буд. 4-А, кв.52, м. Харків, 61096), в якому просить суд: стягнути до бюджету України кошти у розмірі 321123,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ексергія , код 30360918, податкова адреса: вул. Слинько, буд. 4-А, кв. 52, Комінтернівський район, місто Харків, 61096, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості в загальному розмірі 321 123,00 грн. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

У зв`язку з тим, що вказана податкова заборгованість погашена не була, дану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, зазначеної у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримана ним 27.12.2019.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання-юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заявлена суб`єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів ґрунтується на поданих відповідачем деклараціях:

- з податку на додану вартість № 9168175739 від 21.08.20217 року на суму 19 670,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9191911342 від 20.09.2017 року на суму 19 114,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9217192714 від 19.10.2017 року на суму 34 319,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9244190216 від 20.11.2017 року на суму 23 56,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9271439375 від 19.12.2017 року на суму 11 854,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9295324529 від 17.01.2018 року на суму 23979,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9026118880 від 20.02.2018 року на суму 10640,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9049501507 від 20.03.2018 року на суму 18 386,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9073206841 від 20.04.2018 року на суму 1016,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9097825912 від 21.052018 року на суму 4503,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9123777816 від 20.06.2018 року на суму 39861,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9149825603 від 20.07.2018 року на суму 8055,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 91755990043 від 20.08.2018 року на суму 12 793,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9202774759 від 20.09.2018 року на суму 3822,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9228635003 від 19.10.2018 року на суму 3322,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9284844366 від 20.12.2018 року на суму 2154,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9307521922 від 18.01.2019 року на суму 11 628,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9045931579 від 14.03.2019 року на суму 22 283,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9076337702 від 17.04.2019 року на суму 8546,00 грн.;

- з податку на додану вартість № 9101796257 від 16.05.2019 року на суму 23 563 грн.;

- з податку на додану вартість № 9130176562 від 19.06.2019 року на суму 2056 грн.;

- з податку на додану вартість № 9155395194 від 17.07.2019 року на суму 9210,00грн.;

- з податку на додану вартість № 9184331168 від 16.08.20219 року на суму 6039 грн.;

- з податку на додану вартість № 9214810188 від 19.09.2019 року на суму 21 954, 00 грн.

Заявлена до стягнення сума боргу складає 321123,00 грн.

До відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Стосовно заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів, яка ґрунтується на самостійно задекларованих податкових зобов`язаннях, суд зазначає, що п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У спірних правовідносинах такі строки скінчились.

Проте доказів проведення відповідачем платежів матеріали справи не містять.

Позивачем були складені і направлені на податкову адресу відповідача податкові вимоги за №1/952 від 05.11.2008 року, яка була отримана відповідачем 17.11.2019р., про що свідчить підпис про отримання на корінці податкової вимоги та за № 2/1086 від 17.12.2008 року, яка отримана 23.12.2008 року про що є відповідний підпис.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкових вимог, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості ТОВ фірми Ексергія перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України, зокрема, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.

У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача на погашення його податкового боргу.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)

Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 321 123,00 грн., який на час розгляду справи не сплачений.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ексергія про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти у розмірі 321123,00 грн. (триста двадцять одна тисяча сто двадцять три гривень) в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ексергія , код 30360918, податкова адреса: вул. Слинько, буд. 4-А, кв. 52, Комінтернівський район, місто Харків, 61096, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов