Рішення

від 15.01.2020 по справі 680/816/18

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/816/18

№2/680/91/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2020 р. смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Яцини О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Стандрійчук М.П.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Солов`я О.В.,

третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки - Центр надання адміністративних послуг Новоушицької селищної ради, ОСОБА_2 , до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про скасування рішень сесій Новоушицької селищної ради та запису реєстратора про право власності на земельну ділянку,

установив:

Позивачка звернувся до суду із позовом до відповідача про:

скасування пункту 1.4. рішення вісімнадцятої сесії Новоушицької селищної Ради VI скликання від 11 липня 2014 року № 15 щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,08 гектарів для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1 ;

скасування пунктів 2.1, 2.2, 2.3 рішення двадцять першої сесії Новоушицької селищної Ради VI скликання від 05 березня 2015 року № 34 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, площею 0,0940 гектарів, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1 та передачі даної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ;

скасування рішення державного реєстратора від 24 березня 2015 року про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, площею 0,0940 гектарів у АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 02 березня 2016 року набула у власність житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 разом із земельною ділянкою, кадастровий номер 6823355100:03:002:0076, площею 0,1511 га. Її земельна ділянка є суміжною із земельною ділянкою, кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, власником якої є ОСОБА_3 , яку остання набула у власність 24 березня 2015 року.

Вказані рішення щодо передачі ОСОБА_3 земельної ділянки є незаконними, оскільки порушують її право користування власною земельною ділянкою та належним їй житловим будинком, та підлягають скасуванню з огляду на те, що до передачі земельної ділянки, кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, у власність ОСОБА_3 вона перебувала у спільній власноті власників суміжних житлових будинків та земельних ділянок, а після встановлення останньою по периметру паркану, доступ до земельних ділянок позивачки та ОСОБА_2 став обмежений.

Погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками відбулося з порушенням, оскільки власники суміжних земельних ділянок не повідомлялися про проведення відповідних робіт та не були присутні під час погодження меж. Більше того за результатами погодження меж складено акт, замість акту прийому-передачі межових знаків на зберігання власнику. В акті зазначено про смерть власників суміжних земельних ділянок, натомість на той час вони були живі.

Враховуючи незаконність вказаних рішень селищної ради скасуванню підлягає і державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2019 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 16 годину 30 хвилин 28 жовтня 2019 року.

28 жовтня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 годину 00 хвилин 15 січня 2020 року, задоволено клопотання представника позивачки про залучення до участі у справі третіх осіб та долучення до матеріалів справи акту обстеження.

21 жовтня 2019 року від відповідача - Новоушицької селищної ради Хмельницької надійшов відзив у якому рада щодо розгляду справи покладається на думку суду, засідання проводити без участі її представника.

Інших заяв чи клопотань не надходило.

Позивачка та її представник в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви та вказали, що позов підтримують.

Третя особа - ОСОБА_3 направила до суду письмові пояснення та в судовому засіданні підтвердила, що є власницєю земельної ділянки, кадастровий номер 6823355100:03:002:0367. Вважає, що процедура щодо отримання у власність даної земельної ділянки була дотримана згідно з чинним законодавством, а тому просить суд відмовити в позові.

Третя особа - ОСОБА_2 просила позов задовольнити та повідомила, що увесь час між сусідами відбувались сварки з приводу земельних ділянок.

Третя особа - ЦНАП Новоушицької селищної ради Хмельницької повідомлений про розгляд справи належним чином, пояснень щодо позову до суду не подав, в судове засідання представників не направив.

Суд, заслухавши позивачку її представника, третіх осіб, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.

Так, згідно з договором купівлі-продажу від 02 березня 2016 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_4 житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 (а.с.7).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 березня 2016 року позивачка придбала у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1511 га, кадастровий номер 6823355100:03:002:0076, на якій розташований зазначений житловий будинок (а.с.8).

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_4 набула право власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20 листопада 2014 року (а.с.10, 11).

Згідно з наданими поясненнями сторін, нерухоме майно, придбане ОСОБА_1 у ОСОБА_4 , остання набула оформивши спадщину після смерті ОСОБА_5 .

Копією договору дарування від 31 липня 2016 року та копією витягу підтверджується те, що ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_2 1/3 частину житлового будинку (квартира АДРЕСА_3 ) з належними для нього господарськими будівлями та приватизовані земельні ділянки, площею 0,0658 га, надані для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12, 13).

Згідно із пунктом 1.4. рішення вісімнадцятої сесії Новоушицької селищної Ради VI скликання від 11 липня 2014 року № 15 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,08 га. для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 рішення двадцять першої сесії Новоушицької селищної Ради VI скликання від 5 березня 2015 року № 34 ОСОБА_3 , жительці АДРЕСА_1 , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, площею 0,0940 га, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (угіддя - забудовані землі) в АДРЕСА_1 та передано дану земельну ділянку у власність ОСОБА_3 (а.с.17).

Довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 серпня 2018 року підтверджується державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, яка відбулась 24 березня 2015 року (а.с.20).

Тобто, із досліджених документів вбачається те, що позивачка уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , набагато пізніше (02 березня 2016 року) від часу набуття ОСОБА_3 спірної змельної ділянки (24 березня 2015 року).

Відповідно до акту обстеження від 11 травня 2018 року, земельної ділянки, що в АДРЕСА_1 , який складено комісією у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та затверджений селищним головою Московчуком О.В. підхід до домоволодіння АДРЕСА_4 , здійснюється через належну ОСОБА_3 земельну ділянку (а.с.15).

Із повідомлення відділу в Новоушицькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 серпня 2018 року вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 6823355100:03:002:0367 за категорією земель та за основним цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, цільове використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.19).

Відтак, вказане спростовує посилання позивачки та її представника щодо віднесення земельної ділянки із кадастровим номером 6823355100:03:002:0367 до категорії земель загального користування.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.24, 47 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.34 ч.1ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та погодження меж земельної ділянки здійснювалось ТОВ Добробуд-Землевпоряд .

З акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 12 грудня 2014 року вбачається, що акт підписала ОСОБА_3 . Щодо власників суміжних земельних ділянок вказано, що ОСОБА_6 помер, ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про власників суміжних ділянок в акті зазначив та посвідчив власним підписом землевпорядник селищної ради ОСОБА_11 (а.с.23).

Виходячи із аналізу ст.ст.118, 126, 198 ЗК України у зміст терміну погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами покладений принцип добровільності вчинення зазначених дій суб`єктами земельних відносин, і чинним земельним законодавством не передбачено обов`язку щодо надання згоди у примусовому порядку на погодження меж земельної ділянки у т. ч. і за рішенням суду.

На виконання статті 106 ЗК України наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

У пункті 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Аналіз вказаних норм свідчить, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Не підписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку або іншого документа, яке посвідчує таке право особи.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц.

Отже, сам по собі факт не узгодження меж земельних ділянок під час виготовлення ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою, за відсутності доказів порушення межі та площі земельної ділянки, яка перебувала у користуванні інших землекористувачів, не може бути достатньою підставою для скасування рішень селищної ради.

Статтею 198 ЗК України передбачено, що складовою кадастрових зйомок є геодезичне встановлення меж земельної ділянки та погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги посилання позивачки про невірне найменування акта від 12 грудня 2014 року, з огляду на те, що Земельний Кодекс України має вищу юридичну силу над підзаконними актами, а саме над Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення, невизнання або оспорювання відповідачем прав позивачки на земельну ділянку, як підстави для звернення особи до суду за захистом цих прав із застосуванням обраного способу захисту суду надано не було та в судовому засіданні не встановлено.

Сама по собі констатація позивачкою вказаного факту без належного доказового підґрунтя не є достатнім мотивом для вказаного висновку.

Суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки позивачка була вільна у виборі контрагента для укладення договору, у неї була можливість з`ясувати шляхи під`їзду до житлогового будинку чи наявність перешкод для такого, наявність сусідів, перебування їх добросусідських відносинах чи навпаки, наявність спорів щодо меж суміжних земельних ділянок.

Із повідомлення виконавчого комітету Новоушицької селищної ради від 05 жовтня 1977 року та рішення №07 від 24 листопада 1977 року вбачається, що між власниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 відбувались постійні конфлікти щодо побудованих без дозволу будівель, під`їзду до власних житлових будинків, меж земельних ділянок (а.с.21, 22). Що в результаті призвело до того, що не вирішені в свій час проблеми співвласників земельних ділянок по АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 , були набуті теперішніми власниками земельних ділянок.

Окрім того, вказаним рішенням №07 від 24 листопада 1977 року ухвалено внести зміни в індивідувальні інвентарні плани, відповідно до фактичного землекористування, що склалося протягом останніх років та виправити в по господарських книгах таку кількість присадибної землі: ОСОБА_13 - 735 кв.м. (становить 0.0735 га.); ОСОБА_14 - 710 кв.м. (становить 0.0710 га.); ОСОБА_3 - 794 кв.м. (становить 0.0794 га.); ОСОБА_5 - 1218 кв.м. (становить 0.1218 га.). За таких обставин, співставивши площі змельних ділянок визачених рішенням від 1977 року та на даний час, суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка ОСОБА_3 в площі збільшилась лише на 0,0146 га. (0.0940 - 0.0794 га), в той же самий час площа земельної ділянки ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) на 0,0293 га. (0.1511 га. - 0.1218 га.).

Що стосується вказаної обставини ні позивачка, ні представник позивачки в судовому засіданні не надали суду пояснень з приводу механізму збільшення земельної ділянки на 0,0293 га. Більше того, позивачка та її представник залишили поза увагою суду те, чи не є вказана частина земельної ділянки у минулому майданчиком для підходу чи під`їзду до її житлового будинку, за задумом місцевої влади.

На думку суд, вирішення суперечностей між власниками суміжних земельних ділянок може відбутися тоді, коли будуть обрані такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Біше того, ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила можливості використання спірної земельної ділянки для проходу до суміжних земельних ділянок.

З огляду на те, що в судомому засіданні позивачкою не представлено вагомих та переконливих аргументів для скасування оскаржуваних рішень ради, суд вважає, що підстави для скасування рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6823355100:03:002:0367, відсутні.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зміст суб`єктивного права, про порушення якого стверджується в позовній заяві, міркування, висловлені на їх підтвердження, дійсний характер (природа) дій, які позивачем кваліфікуються як порушення його права, розуміння того, що захист прав та інтересів членів відповідача повинен мати на меті саме забезпечення їх дієвості і результативності, і не прагнути інших цілей, дає підстави вважати, що захист заявленого позивачем права знаходиться поза межами правовідносин, які виникли у зв`язку з реалізацією відповідачем своїх прав щодо розпочатку процедури приватизації земельної ділянки.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову з огляду на його безпідставність та недоведеність.

Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першою, другою статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, на останнього.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки - Центр надання адміністративних послуг Новоушицької селищної ради, ОСОБА_2 , до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про скасування рішень сесій Новоушицької селищної ради та запису реєстратора про право власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2020 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Новоушицька селищна рада Хмельницької області, місцезнаходження смт.Нова Ушиця, вул.Українська, 18, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388.

Третя особа: Центр надання адміністративних послуг Новоушицької селищної ради, місцезнаходження смт.Нова Ушиця, вул.Подільська, 17, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя О. І. Яцина