Постанова

від 21.01.2020 по справі 635/8122/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

м. Харків

справа № 635/8122/16-ц

провадження № 22ц/818/1001/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Маміної О.В.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі - ОСОБА_3 , Споживче товариство Хорошево , представники відповідачів - Сурін С.В., Назаренко В.І.,

треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

позивач за зустрічним позовом - Споживче товариство Хорошево , представник позивача за зустрічним позовом - Назаренко В.І.,

відповідачі за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представники відповідачів за зустрічним позовом - Красніков О.І., Сурін С.В., державний реєстратор Зміївської міської ради Харківської області Калініна Л.М., приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В., Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,

третя особа за зустрічним позовом - Хорошівська селищна рада Харківського району Харківської області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року в складі судді Бобко Т.В.

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Споживчого товариства Хорошево , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, визнання права власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним договору купівлі-продажу та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. В-1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , придбаної ним на конкурсній основі у Споживчого товариства Хорошево 27 січня 2006 року; визнати за ним право власності на зазначену нежитлову будівлю та визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної нежитлової будівлі, посвідчений 27 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченком О.В. за реєстровим №1777, анулювати реєстрацію права власності на зазначений об`єкт нерухомості на ім`я ОСОБА_3

16 травня 2017 року Споживче товариство Хорошево звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л.М., приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Десятниченка Олега Володимировича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, третя особа: Хорошівська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання права власності на нежитлове приміщення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та просив відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 ; визнати за Споживчим товариством Хорошево право власності на нежитлове приміщення № 2-Б площею 148,3 кв. м по АДРЕСА_1 ; зобов`язати державного реєстратора Зміївського міського відділу юстиції Калініну Л.М. скасувати державну реєстрацію права власності на вищезазначене нежитлове приміщення за ОСОБА_5 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення від 03 жовтня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченком О.В. за № 1579; зобов`язати приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Десятниченка О.В. скасувати реєстрацію права власності від 03 жовтня 2016 року на зазначене нежитлове приміщення за ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення від 27 жовтня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченком О.В. за № 1777; зобов`язати приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Десятниченка О.В. скасувати державну реєстрацію права власності від 27 жовтня 2016 року на зазначене нежитлове приміщення за ОСОБА_3 ; визнати недійсним акт введення в експлуатацію зазначеної нежитлової будівлі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов Споживчого товариства Хорошево - залишено без розгляду; роз`яснено ОСОБА_1 та Споживчому товариству Хорошево право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року щодо накладення арешту на нежитлову будівлю літ. В-1 загальною площею 148,3 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 27 жовтня 2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О.В. за реєстровими номерами №№1774,1777 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №32081427 від 27 жовтня 2016 року та №32082007 від 27 жовтня 2016 року); скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 червня 2017 року щодо: встановлення заборони ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на доступ до майна, яке належить ОСОБА_1 та знаходиться в приміщенні нежитлової будівлі літ. В-1 загальною площею 148,3 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 27 жовтня 2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О.В. за реєстровими номерами №№1774,1777; встановлення заборони ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо здійснення будівельно-монтажних робіт, направлених на перепланування або перебудову зазначеної нежитлової будівлі.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

При цьому посилався на те, що суд не взяв до уваги поважність причин неявки представників позивачів у судові засідання, які завчасно їх повідомили; що судом порушено принцип змагальності сторін, оскільки відповідачі також неодноразово не з`являлись у судові засідання, однак суд залишив це поза увагою; що представник ОСОБА_3 до 22 травня 2019 року не мав статусу адвоката та не міг представляти її інтереси, однак був допущений до участі у справі.

20 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції від представника Споживчого товариства Хорошево надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав скаргу обгрунтованою, а судове рішення таким, що постановлено з порушенням норм процесуального права. При цьому зазначив, що на 01 жовтня 2019 року його не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи; на інші дати - він завчасно повідомляв суд про неявку в судові засідання з поважних причин.

20 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_3 , в якій він вважав апеляційну скаргу безпідставною, а ухвалу суду - обгрунтованою. При цьому вказав, що позивачі по справі навмисно затягували розгляд справи, надаючи до суду заяви з сумнівними причинами, а не заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу суду - скасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачі за первісним та зустрічним позовом належним чином повідомлені про розгляд справи та повторно не з`явились у судове засідання, не надавши доказів поважності причин неявки, що є підставою для залишення їхніх позовів без розгляду та у зв`язку з цим скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Проте, судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частин 1-4 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Згідно частини 5 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Частиною 6 статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Споживчого товариства Хорошево , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, визнання права власності на нежитлову будівлю, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зустрічним позовом Споживчого товариства Хорошево до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л.М., приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Десятниченка О.В., Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, третя особа: Хорошівська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання права власності на нежитлове приміщення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 липня 2017 року зустрічну позовну заяву Споживчого товариства Хорошево об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 та залишено без руху.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 листопада 2017 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, вирішено розглядати справу за зустрічним позовом разом з первісною позовною заявою, що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 104-106, том 2).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, замінено відповідача за зустрічним позовом - державного реєстратора Зміївського міського відділу юстиції Реєстраційної служби районного управління юстиції Калініну Л.М. на державного реєстратора Зміївської міської ради Калініну Л.М., що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 121-122, том 2).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 березня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

05 березня 2019 року розпочато розгляд справи по суті, учасникам справи надано вступне слово, що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 20-23, том 3).

Справа призначалася до розгляду неодноразово, зокрема, на 27 серпня 2019 року, 01 жовтня 2019 року, 18 листопада 2019 року.

16 липня 2019 року ОСОБА_1 та Споживчим товариством Хорошево отримано судові повістки про виклик у судове засідання на 27 серпня 2019 року о 16-00 годині (а. с. 86, 87, том 3).

Додатково ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , а також Споживче товариство Хорошево повідомлені про призначення розгляду справи на 27 серпня 2019 року телефонограмами (а. с. 82-84, том 3).

27 серпня 2019 року до суду першої інстанції від представника Споживчого товариства Хорошево надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відпустці (а. с. 92, том 3).

У судове засідання 27 серпня 2019 року усі учасники справи не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено до 01 жовтня 2019 року о 15-00 годині (а. с. 94-96, том 3).

Споживче товариство Хорошево 12 вересня 2019 року отримав судову повістку про виклик у судове засідання на 01 жовтня 2019 року о 15-00 годині, тобто був завчасно повідомлений про розгляд справи (а. с. 104, том 3).

Відомостей щодо отримання ОСОБА_1 чи його представником судової повістки в судове засідання, призначене на 01 жовтня 2019 року, матеріали справи не містять.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повідомлені про призначення розгляду справи на 01 жовтня 2019 року лише телефонограмами (а. с. 97-100, том 3).

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 01 жовтня 2019 року подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, в якій просив вирішити це питання за його відсутності (а. с. 105, том 3).

У судове засідання 01 жовтня 2019 року усі учасники справи не з`явились, та у зв`язку з неявкою позивачів розгляд справи відкладено до 18 листопада 2019 року о 16-00 годині (а. с. 106-108, том 3).

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , а також Споживче товариство Хорошево повідомлені про призначення розгляду справи телефонограмами (а. с. 110-113, том 3), а також 24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 та Споживчим товариством Хорошево отримано судові повістки про виклик на 18 листопада 2019 року о 16-00 годині (а. с. 116, 118, том 3).

18 листопада 2019 року до суду першої інстанції від представника Споживчого товариства Хорошево надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з сімейними обставинами (а. с. 119-122, том 3).

В суді апеляційної інстанції учасники справи не заперечували, що в суді першої інстанції сторонами надавались пояснення. Позов було залишено без розгляду у зв`язку з неявкою позивачів.

В свою чергу ОСОБА_1 та його представник, представник Споживчого товариства Хорошево пояснили, що на 01 жовтня 2019 року належним чином вони повідомлені не були. На інші дати судові засідання відкладалися без узгодження дати та часу зі сторонами, що призводило до накладення на інші судові засідання, які були призначені ще раніше або виникали невідкладні судові засідання у кримінальних справах, тому і з`являлися заяви про відкладення розгляду справи.

Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Із змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України вбачається, що суд залишає заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; він повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. При цьому, слід зазначити, що належні повідомлення повинні бути два рази поспіль.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.

Як вбачається з встановлених судом обставин справи, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник дійсно не з`являлись у судові засідання, призначені на 27 серпня 2019 року, 01 жовтня 2019 року, 18 листопада 2019 року.

Однак, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи лише на 27 серпня 2019 року та 18 листопада 2019 року.

Відомостей щодо вручення йому або його представнику судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 01 жовтня 2019 року, матеріали справи не містять.

Частиною 9 статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Проте, наявні у матеріалах справи телефонограми про виклик ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 у судове засідання на 01 жовтня 2019 року (а. с. 97-100, том 3), не є доказами належного повідомлення учасників справи про дату та час судового засідання, оскільки не відповідають визначеному ЦПК України порядку вручення судових повісток та за відсутності витягу з журналу реєстрації телефонограм або іншого доказу фіксації передання такого повідомлення та його отримання адресатом не можуть свідчити про обізнаність особи про судове засідання.

Аналогічних висновків щодо недостатності лише телефонограми на підтвердження повідомлення учасника справи про дату, час та місце судового засідання дійшов Верховний Суд у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 16 січня 2019 року № 728/2878/16-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 357/3132/15-ц, від 27 березня 2019 року № 229/4863/15-ц, провадження № 61-24933св18, від 28 серпня 2019 року № 644/3002/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 243/1568/17, провадження № 61-28776св18, від 17 жовтня 2019 року у справі №130/3251/13, провадження №61-42434св18.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, що призначений на 01 жовтня 2019 року, підстав для залишення його позову без розгляду у зв`язку з другою неявкою у судове засідання без поважних причин не вбачається.

Щодо наявності підстав для залишення без розгляду зустрічного позову Споживчого товариства Хорошеве судова колегія виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що Споживче товариство Хорошево був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 27 серпня 2019 року, 01 жовтня 2019 року та 18 листопада 2019 року, шляхом отримання судових повісток на зазначені дати.

Разом з тим, представник Споживчого товариства Хорошево 27 серпня 2019 року та 18 листопада 2019 року звертався до суду першої інстанції із заявами, у яких зазначав причини своєї неявки до суду та просив вікласти розгляд справи.

Отже, оскільки представник Споживчого товариства Хорошево не з`являвся у судові засідання з поважних причин, про які повідомляв суд відповідними заявами про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення його зустрічного позову без розгляду.

Посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду у справі №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, згідно якого процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду, та навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду, судова колегія вважає безпідставним. Зазначений правовий висновок зроблено судом касаційної інстанції на підставі аналізу пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України в редакції станом на лютий 2017 року, яким було передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Натомість, вимоги частини 5 статті 223 ЦПК України у чинній редакції чітко встановлюють, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, тобто зобов`язують суд при вирішенні цього питання враховувати поважність причин неявки позивача до суду.

Крім того, судова колегія виходить з того, що залишення позову без розгляду на підставі вказаної норми можливо за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання суду чи не повідомив про причини неявки і його не з`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, застосування цієї норми можливе у разі, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності позивача.

Разом з тим, із змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи; не зазначено, яким чином неявка позивачів за первісним та зустрічним позовами в судове засідання у цьому випадку перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказано, які саме вимоги суду не було виконано позивачами.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , його представником та представником ОСОБА_3 вже надавались пояснення по суті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення позову та зустрічного позову без розгляду через повторну неявку позивачів до суду.

Також, колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.

За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Частина 1 статті 157 ЦПК України в редакції на час відкриття провадження у справі передбачала, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Згідно статті 210 ЦПК України у чинній редакції суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні суду справа знаходиться з 06 грудня 2016 року і до теперішнього часу не розглянута.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню повністю і також в частині скасування заходів забезпечення позову з направленням справи для продовження розгляду.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.

Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті спору, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року- скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

О.В. Маміна

Повний текст постанови складено 22 січня 2020 року.