Постанова

від 21.01.2020 по справі 280/1113/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1113/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

за участю представників: позивача -Свистун О.В., Концур О.О., відповідача - Лисий А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 в адміністративній справі №280/1113/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення №0001761305 від 04.02.2019року про нарахування суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 5 534,17 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0001751305 від 04.02.2019 року про нарахування суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 82 412,89 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0001771305 від 04.02.2019 року про нарахування суми штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 160 897,50 грн.,

податкове повідомлення-рішення №0001781305 від 04.02.2019 року про нарахування суми штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб (штрафні санкції) в сумі 1 290,94 грн.,

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001731305 від 04.02.2019 року зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 80 458,61 грн.,

рішення №0001741305 від 04.02.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 12 225,98 грн., які були прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки №1088/08-01-13-05/2810415878 від 26.12.2018року.

Обставини викладені у позові обґрунтовані тим, що позивач вважає висновки зроблені в акті перевірки безпідставними, оскільки позивачем під час проведення перевірки надано копії всіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді з контрагентами, зазначеними у акті перевірки та надано всі документи під час перевірки та до суду, які підтверджують використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково: визнано протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від №Ф-0001731305 від 04.02.2019 року на суму 80 458,61 грн.; визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0001741305 від 04.02.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 12 225,98 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.02.2019 №0001751305 про нарахування суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 82 412,89 грн., податкове повідомлення - рішення №0001761305 про нарахування суми грошового зобов`язання з військового збору у сумі 5 534,17 грн., податкове повідомлення - рішення №0001771305 про нарахування суми штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 160 897,50 грн.. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

На рішення суду в частині задоволених позовних вимог, надійшла апеляційна скарга від відповідача Головного управління ДФС у Запорізькій області, за змістом якої апелянт зазначає про порушення вимог матеріального права. Перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності у 2015 році, відображеного в розділі II податкової декларації та додатку Ф4 до декларації, встановлено, що суб`єкт господарювання ОСОБА_1 здійснював діяльність з виробництва інструментів. Так в 2015 році перевіркою первинних банківських документів встановлено, що на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 15 992,41 грн. без урахування ПДВ, згідно платіжних доручень від 24.02.2015 року на суму 5 600 грн. в т.ч. ПДВ 933,33 грн. та від 31.08.2015 року на суму 6590,89 грн. в т. ч. ПДВ 1 098,48 грн. Відповідно до наданої до перевірки книги обліку доходів та витрат та первинних банківських документів встановлена розбіжність між сумою валових доходів за результатами перевірки та сумою валових доходів відображеної в декларації про майновий стан і доходи в сумі 15 992,41 грн. таким чином встановлено, що позивачем за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року занижено валовий дохід. У 2016 році позивачем до складу валових витрат декларації про майновий стан і доходи віднесено витрати на придбання матеріально-матеріальних цінностей (відходів обрізування або штампування чорних металів) в сумі 139 556,50 грн. придбаного у ПП Шанхай Т . до перевірки не надано у повному обсязі первинні документи, які підтверджують що дані витрати пов`язані з господарською діяльністю, що унеможливлює визначити пов`язаність витрат з отриманням доходів. Відповідно наданих до перевірки первинних документів протягом 2016 року позивач придбав відходи чорних металів ПП Шанхай Т у кількості 22.68 т на суму 141 240 грн. відповідно до наданої інформації що підтверджує використання відповідного матеріала для виробництва інструментів використано відходів чорних металів в кількості ь0,259 т на суму 1 683,50 грн. Різниця складає 139 556,50 грн. За 2017 році до складу валових витрат віднесено витрати на придбання ТМЦ на суму 93 696 грн. придбаного у ПП Шанхай Т , до перевірки також не надано акти списання, калькуляційні картки, акти виробництва готової продукції , які підтверджували б що дані витрати пов`язані з господарською діяльністю. Протягом 2017 року позивач придбав відходи чорних металів у ПП Шанхай Т в кількості 12.249 т на суму 93 696,30 грн. Використання відповідного матеріалу для виробництва інструментів, підтверджується наданою інформацією позивачем, а саме, документом на списання матеріалу, але не надано акти списання, акти виробництва готової продукції тощо. Так само у 2017 році ФОП ОСОБА_1 до складу інших валових витрат віднесено витрати на проведення ремонтних робіт в сумі 119 700 грн. Також позивачем не надано підтвердження що проведення ремонтних робіт пов`язано з господарською діяльністю.Щодо донарахування ПДВ апелянт зазначає, що відповідно до наданих первинних документів ФОП ОСОБА_1 таких як податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, книги обліку доходів і витрат за перевіряємий період, встановлено, що загальна сума невикористаних у виробництві інструментів складає 107 668,62 грн. ПДВ 21 533,72 грн. Таким чином перевіркою встановлено невідповідність залишків.

За результатом перегляду апеляційної скарги просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та відмовити в цій частині.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального права, а тому за наслідками розгляду апеляційної скарги у задоволені якої слід відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач здійснював господарську діяльність в період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року на загальній системі оподаткування. ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено планову документальну виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 була проведена на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 77.1, п. 77.4, п.77.7 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464 (із змінами та доповненнями), відповідно до плану- графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання - фізичних осіб на IV квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.11.2018року №3812, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року.

За результатом перевірки складено акт від 26.12.2018 року № 1088/08-01-13-05/2810415878, в якому зазначено порушення:

- п.п. 164.1.3, п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, п. 176.1 а ст. 176, п. 177.2 , п.п 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну 65930,31грн. в т. ч за 2015р.- 2398,86 грн., 2016р. - 25120,17грн., за 2017р. - 3 8411,28грн.

- п.1.4, п.1.6 ст.161 розділу XX "Перехідні положення" , п.п. 16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п. 176.1 а ст. 176, п. 177.2 , п.п 177.4.1 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму в сумі 5534,17грн. в т.ч. за 2015р. в сумі 239,89грн., за 2016р. в сумі 2093,34грн., 2017р.- 3200,94грн.

- п.2 ч.І ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. №2464-УІ із змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 80458,61грн., у т.ч. по періодам за 2015р. в сумі 5549,38грн., за 2016р. в сумі 30702,43грн., за 2017р. в сумі 44206,8грн.

- пп. 168.1.2 , пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.п.176.2"а" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р.. встановлені випадки несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податку (фізичних осіб) у вигляді заробітної плати за березень 2016р., за квітень 2016р., за травень 2016р., за червень 2016р., за липень 2016р., за серпень 2016р., за вересень 2016р., за жовтень 2016р., за листопад 2016р., за грудень 2016р., за січень 2017р., за лютий 2017р., за березень 2017р., за квітень 2017р., за травень 2017р., за червень 2017р., за серпень 2017р., за вересень 2017р., за жовтень 2017р., за листопад 2017р., за грудень 2017р. (додаток № 2)

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 01.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) занижено суму податкових зобов`язання з ПДВ на загальну суму 132611 грн., у т.ч. за лютий 2015р. на суму ПДВ 933грн., за червень 2015р. на суму ПДВ 1167грн., за серпень 2015р. на суму ПДВ 1098грн., за грудень 2015р. на суму ПДВ 695грн., за грудень 2017р. на суму ПДВ 128718грн.

Під час апеляційного перегляду справи вирішується правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач зазначає, що перевіряючими не надано належної оцінки первинним і розрахунковим документам, що розкривають зміст господарських операцій, порядок їх виконання та спростовують висновки контролюючого органу про виявлені порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору стало встановлення контролюючим органом під час перевірки не включення позивачем до складу валового доходу у повній мірі коштів, одержаних від провадження господарської діяльності, а також відображення у складі витрат витрати на придбання товарів (послуг) взагалі, а не безпосередньо пов`язаних з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначені ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 177.1, 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно із п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: 177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; 177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; 177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Аналіз наведених правових норм показав, що витрати, пов`язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи-підприємця, мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Об`єктом оподаткування фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними із проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця.

Також, згідно із п.п. 1.1-1.4 п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Аналіз наведених норм показав, що військовий збір та єдиний внесок нараховуються платником на суму доходу (прибутку), отриманого від його діяльності.

Так, апеляційний суд враховує, що у перевіряємому періоді позивач перебуває на податковому обліку на загальній системі оподаткування і основним видом його діяльності є виробництво інструментів.

На підтвердження здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ позивачем надано первинні документи обліку, а саме це: документи на оплату сировини, матеріалів, товарі:. утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції, оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, оплата послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, реєстри витрат за 2015 рік, 2016 рік, 2017 рік, банківські первинні документи за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, книга обліку доходів та витрат, зареєстрована Токмацькою ОДПІ за № 297. Вказані документи мають всі необхідні реквізити, які ідентифікують проведені господарські операції.

До валових витрат суб`єктів підприємницької діяльності належать насамперед усі витрати, пов`язані з виробництвом і реалізацією продукції (придбання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, оплата праці робітників і службовців, відрахування у загальнодержавні цільові фонди, витрати на відрядження, орендна плата, позареалізаційні витрати, пов`язані з відвантаженням та транспортуванням продукції, інші витрати, які пов`язані з виробництвом та реалізацією (продажем) продукції, і крім амортизаційних відрахувань від вартості основних засобів і нематеріальних активів).

Причому всі вказані витрати відносять до валових витрат незалежно від того, чи списані вони на затрати виробництва.

На підтвердження валових витрат, понесених платником у 2016 році на виробництво готових виробів із відходів обрізування штампування чорних металів придбаних у ПП Шанхай Т у сумі 139556,50 грн. необхідно зазначити наступне. Протягом 2016 року ФОП ОСОБА_1 було придбано та передано у виробництво ПП Шанхай Т сировину, відходи обрізування штампування чорних металів та інших допоміжних матеріалів всього на суму 1675708 грн., у тому числі відходи обрізування штампування чорних металів на суму 139556,50 грн. в кількості 21,47 т, що підтверджується документами, наданими контролюючому органу, а саме: видатковими накладними, виписаними ПП Шанхай Т , актами приймання-передачі сировини на переробку, первинними банківськими документами, звітами (відомостями) щодо кількості виготовленого інструмента, калькуляційними картками на кожен окремий вид виготовлено інструмента (копії первинних документів додаються).

Відповідно до первинних документів, із заготовок чорних металів (відходів обрізування) виготовлено інструменти ( молотки, кувалди, колуни), які реалізовано, та по яких на дату виникнення податкових зобов`язань складено податкові накладні, з дотриманням умови щодо реєстрації їх у порядку, визначеному законодавством та включено до податкових зобов`язань з ПДВ відповідних періодів на суму 196269,16 грн.

Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження валових витрат, понесених на виробництво готових виробів із відходів обрізування штампування чорних металів придбаних у ПП Шанхай Т у сумі 93696,30грн. необхідно зазначити наступне. Протягом 2017 року ФОП ОСОБА_1 придбано та передано у виробництво ПП Шанхай Т сировину, відходи обрізування штампування чорних металів та інших допоміжних матеріалів, усього на суму 2136748 грн., у тому числі відходи обрізування штампування чорних металів на суму 936% кількості 12,249 тон, що підтверджується документами, наданими контролюючому органу при перевірці, а саме: видатковими накладними, виписаними ПП Шанхай Т , актами приймання-передачі сировини на переробку, первинними банківськими документами, звітами (відомостями) щодо кількості виготовленого інструмента, калькуляційними картками на кожен окремий вид виготовлено інструмента.

На підтвердження використання у власній господарській діяльності вищезазначеної сировини у період з 2016 по 2017 роки позивачем була надана первинна документація, а саме це: реєстри витрат за 2016р., книга доходів та витрат № 297, калькуляційні картки, розшифровки закуплених та використаних ТМЦ (металу, ділових відходів та допоміжних матеріалів).

Відповідно заказів на внутрівиробничі роботи та послуги № 1 від 25.02.2017року, №2 від 07.05.2017 року, № 3 та № 4 від 10.05.201року7, № 5 від 01.07.2017року, № 6 від 10.10.2017року, № 7 від 12.12.2017року проводились ремонтні роботи, а саме: заміна полотна на стрічкопильному верстаті (використовується для порізки заготовок чорних металів (ділових відходів), упаковка товару, виправлення некондиційного інструменту (зварювальні роботи, фарбування готового інструменту) та інше.

Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на ремонтні роботи у 2017 році надано копії первинних документів (закази на внутрівиробничі роботи та послуги, відомості нарахування зарплати найманим працівникам, витратні первинні документи на придбання електродів, проволоки, краски, первинні банківські документи), які підтверджують оплату за використану електроенергію, перерахування до бюджету податків з нарахованої зарплати найманих працівників.

Дослідженні під час апеляційного перегляду справи первинні документи свідчать про те, що угоди, які були укладені між позивачем та контрагентами постачальниками ТМЦ спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. ТМЦ, які придбавалися позивачем притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним у власній господарській діяльності.

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги не зазначив будь-яких порушень з боку суду першої інстанції щодо порушення процесуальних норм права, а також не зазначив які саме норми матеріального права порушив суд, апеляційна скарга не містить правового підґрунтя яке б слугувало підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Змістом апеляційної скарги викладено зміст акту перевірки, результатом якої є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому апелянт не спростував обставини викладені в рішенні суду першої інстанції.

За наведених обставин колегія суддів приходить висновку, що судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 в адміністративній справі №280/1113/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про застосування штрафних санкцій та податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 22 січня 2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва