Постанова

від 09.01.2020 по справі 1340/5920/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/5920/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Старунського Д.М., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Світло - Дизайн - Захід про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року (суддя першої інстанції Кухар Н.А., м. Львів, повний текст складено 02.10.2019),

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з позовом до ТзОВ Торговий дім Світло - Дизайн - Захід про застосування арешту коштів на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні позову.

Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління ДПС у Львівській області та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просив скасувати рішення й постановити нове - про задоволення позову. Обґрунтовуючи незгоду, зазначив, що відповідач неправомірно не допустив контролюючий орган до проведення перевірки, про що складено відповідний акт №918/13-01-13/40897016 від 5 грудня 2018 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі № 1340/5967/18 у задоволенні позову ТОВ Світло - Дизайн- Захід до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу №7070 від 4 грудня 2018 року було відмовлено. Отже , є підстави для застосування арешту коштів на рахунок позивача у відповідності до п.94.1, п.п.94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній зазначені.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги. Наполягали на законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 30.11.2018 Державною фіскальною службою України видано наказ № 793 Про проведення перевірки ТОВ Торговий дім Світло - Дизайн - Захід (а.с. 13).

04.12. 2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області видано наказ № 7080 від 04.12.2018 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Торговий дім Світло - Дизайн - Захід на підставі п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI .

На підставі вказаного наказу позивачем було виписано направлення на перевірку від 05.12.2018 №11650, від 05.12.2018 № 11774 (а.с. 17-18).

В.о. керівника ТзОВ Торговий дім Світло - Дизайн - Захід Юрчишином О.В. було отримано копію наказу № 7080 від 04.12.2018 на проведення перевірки, однак у допуску до проведення перевірки відмовлено, у зв`язку із чим було складено акт від 05.12.2018.

06.12.2018 відповідачем складено ще один акт про недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ТД Світло - Дизайн - Захід .

06.12.2018 працівниками ГУ ДФС у Львівській області складено акт відмови від ознайомлення з актом про не допуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТД Світло - Дизайн - Захід .

В.о. начальника ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача № 43136/10/13-01-14-13-15 від 07.12.2018.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках відповідача з таких мотивів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 857/4786/19, апеляційну скаргу ТОВ Світло - Дизайн - Захід залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року в справі № 1340/5967/18 - без змін.

Надаючи оцінку наявності підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Виходячи з аналізу наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем як підставу для винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна зазначено про відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової перевірки.

Судом встановлено, що 04.12.2018 ГУ ДФС у Львівській області видано наказ № 7080 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТД Світло-Дизайн-Захід з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ Центрбудпостач за період грудень 2017 року.

05.12.2018 ГУ ДФС у Львівській області видано направлення на перевірку № 11650 на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 04.12.2018 № 7080.

05.12.2018 та 06.12.2018 ГУ ДФС у Львівській області складено акти недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТД Світло - Дизайн - Захід .

З наведеного слідує, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ТД Світло - Дизайн - Захід , службовими особами відповідача пред`явлено наказ про проведення цього виду перевірки прийнятий ГУ ДФС у Львівській області № 7080 від 04 грудня 2018 року.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Як уже зазначено вище, згідно з абз. 2 пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня.

Державною фіскальною службою України як контролюючим органом вищого рівня 30 листопада 2018 року прийнято наказ № 793 Про проведення перевірки ТОВ Торговий дім Світло - Дизайн - Захід у якому зазначено підставу проведення такої - службове розслідування стосовно старшого державного ревізора-інспектора відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області, що проводив документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ ТД Світло - Дизайн - Захід .

Тобто саме наказ ДФС України про призначення перевірки позивача у цьому випадку і був підставою для проведення перевірки.

А наказ Головного управління ДФС у Львівській області №7080 від 4 грудня 2018 року був прийнятий на його виконання і сам по собі не був підставою для здійснення контролюючим органом вищевказаного позапланового заходу.

Однак, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано у суді апеляційної інстанції, посадовими особами позивача при виході на перевірку позивача не було пред`явлено керівнику ТзОВ ТД Світло - Дизайн - Захід такого рішення, що є підставою для недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

Зазначені обставини встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 857/4786/19, яка набула чинності і не скасована судом вищої інстанції.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач на законних підставах не допустив посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тому відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках ТзОВ Торговий дім Світло - Дизайн - Захід у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді Д. М. Старунський В. Я. Качмар Повний текст постанови складено 20 січня 2020 року.