Ухвала

від 17.12.2019 по справі 761/28873/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28873/19

Провадження № 1-кс/761/31163/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,за участі секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,слідчих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,представників власниківмайна -адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду клопотання заступниканачальника 6-говідділу розслідуванькримінальних провадженьслідчого управлінняфінансових розслідуваньОфісу великихплатників податківДФС ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 09.11.2018 № 320181001100000 93 за ч. 3 ст. 212 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся начальник 6-го відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 з погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 клопотанням про накладення арешту на майно.

На обґрунтуванняклопотання зазначено,що ОВППДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320181001100000 93 від 09.11.2018 за ч. 3 ст. 212 КК України, у якому встановлено, що службові особи ТОВ «Шляховик-97» та ТОВ «Сана-Груп», діючи умисно та протиправно, шляхом документального оформлених безтоварних операцій з поставки нафтопродуктів у період 2017-2019 років умисно ухилилися від сплати податку на додану вартість на загальну суму 11241520,21 грн.

Розслідуванням встановлено, що між нерезидентом AGRO TRADE INVEST s.r.o. (IC 064 94731) та ТОВ «Сана-Груп» укладений контракт від 17.01.2019 №1701/1, відповідно до умов якого AGRO TRADE INVEST зобов`язується передати у власність ТОВ «Сана-Груп» авіа паливо марки JET A-1.

У подальшому - 26.01.2019 у порту Республіки Греція на судно «BLACK FUEL» завантажено 1816,478 тон палива JET A1, яке 07.02.2019 та 11.02.2019 з судна «BLACK FUEL» на якірній стоянці №362, що знаходиться неподалік між портом Ольвія та портом Дніпро-Бузький (в районі с. Козирка) на маломірні плавзасоби - ВРД Кайман, ЯДО 0467, UA 4927, ЯМК 0223, ЯМК 0227, вивантажено поза митним контролем паливо у кількості 855,342 тон.

Тобто, до Миколаївського морського торгівельного 15.02.2019 прибуло судно «BLACK FUEL» для розмитнення палива марки JET A1 лише у розмірі 961,454 тон.

З наведеного витікає, що паливо JET Al у кількості 855,342 тон потрапило на митну територію України поза митним контролем, без сплати обов`язкових платежів (мита, ПДВ та акцизного податку).

Згідно з висновком аналітичного дослідження сума несплачених податків та інших обов`язкових платежів під час ввезення не облікованого палива у кількості 855,342 тон становить 11 241 520,21 грн.

У ході обшуку судна «BLACK FUEL» вилучено паливно-мастильні матеріали у кількості 961,136 тон та постановою слідчого ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_8 від 06.03.2019 вилучене паливо та судно «BLACK FUEL» визнані речовими доказами.

Вважаючи, що вилучене майно має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий просив накласти на нього арешт з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу, а також для забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення.

У судовому засіданні слідчі наполягали на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Представники власників майна заперечували проти задоволення клопотання, зазначаючи, що судно «BLACK FUEL» на законних підставах належить компанії нерезиденту TOLLOILLP s.r.o., що свідчить про безпідставне обмеження органом досудового розслідування прав вказаної компанії. Крім того, відповідно до Міжнародних правил «Інкотермс» вилучене паливо до моменту його фактичного відвантаження покупцеві на праві власності належать саме AGRO TRADE INVEST s.r.o., тобто таке не належить ТОВ «Сана-Груп».

Також, представники власника майна просили врахувати, що у вказаному провадженні підозра нікому не оголошена, що унеможливлює накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, заперечення представників власника майна, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 1Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.

Згідно з наведеною нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведене положення Конституції покладене в основу однією з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що найважливіша вимога ст. 1 вказаного Протоколу полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, тобто відповідати вимогам діючих у відповідній державі законів та міжнародним актам.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв`язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов`язок.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що надані матеріали, зокрема витяг з ЄРДР, рапорт оперуповноваженого відділу УЗЕ у Київській області, витяги з Державного земельного кадастру про права власності та речові права на земельні ділянки, не дають підстав для встановлення об`єктивних даних, які б підтверджували факт вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 212 КК України.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Водночас, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наведеного витікає, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно відповідає переліченим вище вимогам та свідчить про обставини вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що судно та паливо, що перебуває на ньому, підлягають арешту, оскільки, на його думку, були об`єктом протиправних дій. Зазначене, як вважає ініціатор клопотання, дає підстави вважати, що таке майно містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення за ст. 212 КК України.

Водночас, вирішуючи питання про можливість використання вказаного вище майна, як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що наведений чинник заслуговує на негативну оцінку через те, що доказом у цьому кримінальному провадженні мають бути документи та майно, що свідчать, що паливо JET Al у кількості 855,342 потрапило на митну територію України поза митним контролем, внаслідок чого і відбулося ухилення службовими особами ТОВ «Сана-Груп» від сплати податків.

Тобто, належне на праві власності компанії-нерезиденту «TOLLOIL LP» судно «BLACKFUEL», яке у законному порядку потрапило на територію України, а також виявлене на вказаному судні паливо у кількості 961,136 тон, що належить «AGRO TRADE INVEST s.r.o.», що підлягали розмитненню, не може бути доказом у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на зазначене майно з метою збереження його як речового доказу є не обґрунтованим.

Оцінуючи наявність підстав для арешту зазначеного слідчим майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов); забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

У силу вказаної вище статті для досягнення зазначених цілей, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, за умови наявності обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана останньою, або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Таким чином, застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування допускається за обов`язкової наявності зв`язку між майном, на яке планується накладення арешту, та його приналежністю відповідному учаснику кримінального провадження.

У той же час, у кримінальному провадженні № 320181001100000 93, досудове розслідування у якому триває з 2018 року, відсутні особи, яким би оголошувалась підозра.

Крім того, як вбачається із матеріалів клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом ухилення службових осіб ТОВ «Шляховик-97», ТОВ «Сана-Груп», ТОВ «Сервіс Транс», ТОВ «ТК «Транс Ойл», ТОВ «Фенікс Ойл» та інших невстановлених осіб від сплати податків та інших обов`язкових платежів,що свідчить про відсутність підстав у цьому випадку для позбавлення права на мирне володіння майном компаній «AGRO TRADE INVEST s.r.o.» та «TOLLOILLP»з метою конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. 9, 16, 18, 167, 170, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

у задоволенніклопотання заступниканачальника 6-говідділу розслідуванькримінальних провадженьслідчого управлінняфінансових розслідуваньОфісу великихплатників податківДФС ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 09.11.2018 за № 320181001100000 93 за ч. 3 ст. 212 КК України відмовити.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1