Постанова

від 21.01.2020 по справі 902/939/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Справа № 902/939/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 у справі №902/939/19 (суддя Тварковський А.А.)

за заявою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову б/н від 05.11.2019 (вх. № 02.1-50/125/19 від 08.11.2019) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми позову в розмірі 1025663,5 грн

за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

до відповідача-1 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

до відповідача-2 Приватного підприємства "Атлант-М"

до відповідача-3 ОСОБА_1

про солідарне стягнення 1025663,50 грн заборгованості

за участю представників сторін :

позивача - Лисенко В.М. довіреність №382 від 25.10.19

відповідача-1 - не з`явився

відповідача-2 - не з`явився

відповідача-3 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у справі №902/939/19 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову б/н від 05.11.2019 (вх. № 02.1-50/125/19 від 08.11.2019) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми позову в розмірі 1025663,5 грн відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у справі №902/939/19 Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з підстав викладених у ній просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у справі №902/939/19 скасувати та задоволити заяву про забезпечення позову. З метою забезпечення позову Акціонерного Товариства Банк Кредит Дніпро до Приватного підприємства "Атлант-М", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" та ОСОБА_1 накласти арешт в межах суми позову у розмірі 1 025 663, 50 (один мільйон двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят три гривні 50 копійок) на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме на:

-квартира, загальною площею 47,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:004:0228, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Рівська;

-земельна ділянка площею 3,597 га, кадастровий номер 0525084800:05:000:0206, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Чечельницькийй р-н ., с/ рада Рогізківська;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521081400:01:001:0043, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Жуковецька;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521081400:01:001:0044, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Жуковецька;

- земельна ділянка площею 1,8868 га, кадастровий номер 0510300000:00:005:0042, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельна ділянка площею 0,0517 га, кадастровий номер 0520682800:02:001:0294, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок, загальною площею 41,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

-земельна ділянка площею 0,025 га, кадастровий номер 0521085000:02:001:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_5 ;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:005:0047, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Рівська;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:005:0046, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Рівська.

Скаржник вважає вказану ухвалу такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що зобов`язання відповідачів за договорами поруки № № 240418-П/1 від 24 квітня 2018 року та №№ 240418-П/2 від 24 квітня 2018 року не забезпечено ні іпотекою, ні заставою, що у разі відсутності грошей та майна у боржників залишиться невиконаним рішення суду; строк повернення кредиту та сплати відсотків настав ще 25.03.2019 року, проте, станом на дату звернення до суду, кредит не повернуто, а відсотки не сплачено, що, на думку заявника, свідчить про досить тривале ухилення від виконання зобов`язань.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №902/939/19 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 11.11.2019 у справі №902/939/19 та призначено розгляд скарги на 14 січня 2020 року об 11:30 год.

Запропоновано відповідачам в строк до 03.01.2020 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів позивачу. Роз`яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу суду від 10.12.2019 у справі №902/939/19 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

20.12.2019 надійшло від представника Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - адвоката Пасацької В.В. до суду клопотання про забезпечення проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції з Київським апеляційним судом (вулиця Солом`янська, 2А, Київ, 03110).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №902/939/19 клопотання представника - Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - адвоката Пасацької В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/939/19 - задоволено; доручено забезпечення проведення відеоконференції судового засідання 14.01.2020 Київському апеляційному суду (вулиця Солом`янська, 2А, Київ, 03110).

02.01.2020 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Приватного підприємства "Атлант-М" відзив на апеляційну скаргу, в якому з підстав викладених у ньому, відповідач-2 заперечив доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 у справі №902/939/19 залишити без змін.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" та ОСОБА_1 своїми процесуальними правами на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

За результатами судового засідання 14.01.2020 судом апеляційної інстанції оголошено перерву в судовому засіданні до "21" січня 2020 року о 12:30 год.; доручено забезпечення проведення відеоконференції Подільському районному суду м.Кива (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі №902/939/19).

В судове засідання 21.01.2020 з`явився представник Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро". Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Подільським районним судом м.Кива.

У судовому засіданні 21.01.2020 представник позивача повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення щодо суті спору.

Відповідачі не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання 21.01.2020, про час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, враховуючи заперечення викладені у відзиві, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" подано позов до Приватного підприємства "Атлант-М", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1025663,5 грн заборгованості за кредитним договором №240418-АЕ від 24.04.2018, забезпеченого договорами поруки №240418-П/1 від 24.04.2018 та № 240418-П/2 від 24.04.2018.

Разом із вказаною позовною заявою 08.11.2019 на адресу суду від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшла заява про забезпечення позову б/н від 05.11.2019 (вх. № 02.1-50/125/19 від 08.11.2019), в якій позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (поручителю) в межах суми позову в розмірі 1025663,5 грн, а саме на:

-квартира, загальною площею 47,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:004:0228, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Рівська;

-земельна ділянка площею 3,597 га, кадастровий номер 0525084800:05:000:0206, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Чечельницькийй р-н ., с/ рада Рогізківська;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521081400:01:001:0043, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Жуковецька;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521081400:01:001:0044, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Жуковецька;

- земельна ділянка площею 1,8868 га, кадастровий номер 0510300000:00:005:0042, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельна ділянка площею 0,0517 га, кадастровий номер 0520682800:02:001:0294, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок, загальною площею 41,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_5 ;

-земельна ділянка площею 0,025 га, кадастровий номер 0521085000:02:001:0088, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_5 ;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:005:0047, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н., с/рада Рівська;

-земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 0521085000:04:005:0046, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Вінницька обл, Жмеринський р-н ., с/ рада Рівська.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що зобов`язання відповідачів за договорами поруки №240418-П/1 від 24.04.2018 та №240418-П/2 від 24.04.2018 не забезпечено ні іпотекою, ні заставою, що у разі відсутності грошей та майна у боржників може призвести до невиконання рішення суду. Строк повернення кредиту та сплати відсотків настав ще 25.03.2019, проте, станом на дату подання заяви про забезпечення позову, кредит не повернуто, а відсотки не сплачено, що, на думку заявника, свідчить про досить тривале ухилення від виконання зобов`язань.

При цьому позивач вказує, що станом на сьогоднішній день процедура відчуження нерухомого та рухомого майна дуже скоротилася, здійснити відчуження нерухомого та рухомого майна можливо за декілька годин, що у разі відсутності грошових коштів у боржників призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у справі №902/939/19 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову б/н від 05.11.2019 (вх. № 02.1-50/125/19 від 08.11.2019) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми позову в розмірі 1025663,5 грн відмовлено.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку винесеній ухвалі в межах доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб`єктів господарювання.

Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою.

В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб`єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов`язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу.

Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя.

Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1- 9 цієї частини.

Частинами першою, третьою статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, має тимчасовий характер і діє до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог. Забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що зобов`язання відповідачів за договорами поруки №240418-П/1 від 24.04.2018 та №240418-П/2 від 24.04.2018 не забезпечено ні іпотекою, ні заставою, що у разі відсутності грошей та майна у боржників унеможливиться виконання рішення суду. Строк повернення кредиту та сплати відсотків настав ще 25.03.2019, проте, станом на дату подання заяви про забезпечення позову, кредит не повернуто, а відсотки не сплачено, що, на думку заявника, свідчить про досить тривале ухилення від виконання зобов`язань. При цьому позивач вказує, що станом на сьогоднішній день процедура відчуження нерухомого та рухомого майна дуже скоротилася, здійснити відчуження нерухомого та рухомого майна можливо за декілька годин, що у разі відсутності грошових коштів у боржників ускладниться або унеможливиться виконання рішення суду про стягнення заборгованості.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу заявника, що із заяви про забезпечення позову не вбачається, що майно, наявне у відповідача, може зникнути, зменшитися в кількості, або може погіршитися його якість на момент виконання рішення в результаті об`єктивних чи суб`єктивних причин. Доказом таких обставин могло би бути, зокрема, вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на приховування або відчуження майна; дій, спрямованих на уникнення відповідальності або перешкоджання законному стягненню; відсутність грошових коштів для виконання зобов`язання за спірними правочинами; незадовільний фінансовий стан; наявність відкритих виконавчих проваджень тощо.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що самі лише посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому (в разі задоволення позову) за рахунок стягнення заборгованості з інших відповідачів - юридичних осіб, яких вказано солідарними боржниками, або позбавить заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

Приймаючи до уваги принципи розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін, та запобігаючи порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-3 місцевий господарський суд правильно відмовив у задоволені поданої заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви судом першої інстанції судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11.11.2019 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку в силу п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "22" січня 2020 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.