Рішення

від 13.01.2020 по справі 904/3988/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2020м. ДніпроСправа № 904/3988/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ексім", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 200 013,95 грн.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ексім" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 114 897,66 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 190218/КР від 01.02.2018, 40 405,37 грн. - пені, 3 692,46 грн. - річних, 23 324,22 грн. - інфляції грошових коштів, 17 694,24 грн. - збитків.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підставою для оплати отриманого товару є виставлення постачальником та отримання покупцем рахунків та всіх документів, у тому числі товарно-транспортних накладних, передбачених умовами спірного договору, в той час, як відповідач не отримував від позивача зазначених документів.

Крім того, відповідач вказує на те, що товар за видатковою накладною від 17.04.2018 на суму 79 819,37 грн. його підприємство не отримувало, у зв`язку з чим у ТОВ "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн" відсутній обов`язок щодо сплати вказаного товару. Посилання позивача на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.05.2019 у справі № 917/1545/18, на думку відповідача, є безпідставними, оскільки вказане рішення не підтверджує факт передання товару за спірною видатковою накладною.

У відповіді на відзив позивач вказав на те, що, отримавши товар, відповідач не надав позивачеві жодних повідомлень в порядку пункту 2.5. спірного договору про відсутність документів, передбачених пунктом 3.5., або наявність у вказаних документів будь-яких недоліків.

До того ж, ТОВ "Прем`єр Ексім" зазначено про те, що факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною від 17.04.2018 на суму 79 819,37 грн. (відправлення за експрес-накладною № 100 2679 5143 від 17.04.2018) встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2019 у справі № 917/1545/18 за позовом ТОВ "Прем`єр Ексім" до ТОВ Нова Пошта , третя особа - ТОВ Ай Пі Джі Кріспс Продакшн .

Крім того, позивачем у відповіді на відзив наголошено на тому, що за вказаною вище видатковою накладною відповідач скористався правом на податковий кредит в розмірі 13 303,23 грн.

Ухвалою від 10.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ексім" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

24.09.2019 від позивача надійшло клопотання, до якого останнім залучено обґрунтований розрахунок ціни позову та докази, які його підтверджують, відсутність яких на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

Крім того, позовна заява ТОВ "Прем`єр Ексім" містить клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференціїї в приміщенні господарського суду Львівської області та клопотання про витребування від ГУ ДФС у Дніпропетровській області доказів, а саме, податкової звітності відповідача за квітень 2018.

30.09.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3988/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2019, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ексім" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що постановлено ухвалу.

25.10.2019 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке задоволено господарським судом.

Ухвалою суду від 28.10.2019 підготовче засідання відкладено до 19.11.2019.

29.10.2019 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке задоволено господарським судом.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 19.11.2019, судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

19.11.2019 у підготовчому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про проведення наступного підготовчого засідання у режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Львівської області, яке задоволено господарським судом.

Ухвалою від 19.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.12.2019 та відкладено підготовче засідання до 16.12.2019.

02.12.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка залучена до матеріалів справи.

16.12.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 13.01.2020, про що постановлено ухвалу.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

13.01.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного розрахунку за отриманий товар за договором поставки.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір поставки № 190218/КР від 01.02.20186 (а.с. 21-26); видаткова накладна № РН-0000182 від 29.03.2018 (а.с. 37), видаткова накладна № РН-0000220 від 17.04.2018 (а.с. 38), видаткова накладна № РН-0000277 від 11.05.2018 (а.с. 40), рахунок-фактура № СФ-0000183 від 29.03.2018 (а.с. 35), рахунок-фактура № СФ-0000274 від 11.05.2018 (а.с. 36), податкова накладна № 71 від 29.03.2018 (а.с. 41), податкова накладна № 34 від 17.04.2018 (а.с. 44), податкова накладна № 29 від 11.05.2018 (а.с. 47); квитанції про реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 42, 45, 48); товаро-транспортна накладна № 1/110518 від 11.05.2018 (а.с. 148).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ексім" далі-позивач, (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн" (далі-відповідач, покупець) укладений договір поставки № 190218/КР від 01.02.2018.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати товар у власність покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.

Кількість, найменування, асортимент та ціна товару, що поставляється, вказують в специфікаціях (додаток № 1, який є невід`ємною частиною даного договору), погоджений сторонами, та накладних на товар (п. 1.2 договору).

В силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1.3. ціна товару встановлюється в специфікаціях та накладних на товар. Ціна товару не може бути змінена постачальником в односторонньому порядку. Нова ціна застосовується до поставок, які здійснюються після дати підписання сторонами нової специфікації.

Пунктом 1.4. договору сторонами визначено, що загальна вартість товару, який поставляється за даним договором, визначається шляхом підсумування вартості товару, вказаної у всіх накладних на товар, по яких товар було передано постачальником покупцю протягом строку дії даного договору та які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору форма оплати вартості поставленого товару безготівковий рахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Оплата за даним договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, яка складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки партії товару, на підставі виставлених постачальником рахунків, за умови передачі постачальником покупцю всіх документів, передбачених даним договором. Поставка товару та відстрочка платежу не є комерційним кредитом (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на базисних умовах поставки у відповідності до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 D.D.P., склад покупця, адреса складу: м. Синельниково, вул. Космічна, Зп.

Поставка товару може також здійснюватися і на інших умовах, погоджених сторонами в заявці на поставку товару та / або специфікації.

Постачальний зобов`язується скласти і передати покупцеві наступні документи:

- податкову накладну, зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою відповідного програмного забезпечення, в порядку та строки визначені Податковим кодексом України;

- накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника;

- товарно - транспортну накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника/перевізника ;

- документи, які підтверджують якість товару у відповідності з діючим законодавством України та які згідно з законодавством повинні бути передані постачальником, а також інші документи, передбачені законодавством (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 3.6. договору поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем та отримання документів, передбачених п. 3.5. даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками (для фізичних осіб-підприємців - за наявності) та діє до 31 грудня 2018 включно. При цьому закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов`язань. У випадку, якщо не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не направить на адресу іншої сторони повідомлення про необхідність припинення дії цього договору, то строк дії договору вважається одноразово продовженим на один календарний рік.

Виконуючи умови даного договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 214 897,66 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000182 від 29.03.2018, № РН-0000220 від 17.04.2018, № РН-0000277 від 11.05.2018 (а.с. 37, 38, 40).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже було зазначено вище, сторонами в договорі узгоджено, що оплата товару за даним договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, яка складає 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки партії товару ( п.2.2договору).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язання за договором виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, в сумі 100 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 693 від 23.05.2018 на суму 70 000,00 грн., № 732 від 31.05.2018 на суму 30 000,00 грн.

Доказів погашення заборгованості з оплати поставленого товару на суму 114 897,66 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за загальний період з 12.06.2018 по 08.07.2019 складає 3 701,91 грн. Нарахування річних здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим вказана сума підлягає до примусового стягнення.

Розрахунок суми інфляції грошових коштів позивачем завищено, з огляду на таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. В розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

За результатом здійсненого судом перерахунку інфляція грошових коштів за загальний період з липень 2018 по липень 2019 складає суму 10 360,66 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

За несвоєчасну оплату отриманого товару, сторони в договорі встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочки ( п.6.2 договору).

Вимоги щодо стягнення пені позивачем завищені, оскільки, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, останнім не вірно визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, який відповідно до статті статі 253 Цивільного кодексу України, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Крім того, розрахунок пені позивачем здійснений без дотримання вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За результатом здійсненого судом перерахунку, до стягнення підлягає пеня в сумі 19126,04 грн. (з яких: 18 213,64 грн., нарахована на заборгованість у сумі 114 897,66 грн.) за період з 12.06.2018 по 22.11.2018;

912.40 грн. - на заборгованість у сумі 46 253,38 грн. за період з 23.11.2018 по 12.12.2018).

Вимоги позивача, щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 17 694,24 грн., задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодного доказу того, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, йому заподіяні збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами частини другої статті 232 Господарського кодексу України законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли, зокрема, збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції.

Тобто, положеннями даних статей Господарського кодексу України лише передбачено право учасника господарських відносин на відшкодування збитків поруч із стягненням штрафних санкцій, проте, такий учасник не звільнений від доказування факту заподіяння зазначених збитків іншою стороною у загальному порядку для доказування, передбаченому нормами як цивільного так і господарського процесуального законодавства.

Оскільки матеріали справи не містять обґрунтованих доказів заподіяння відповідачеві збитків у вигляді упущеної вигоди, у суду відсутні підстави для задоволення вимог в цій частині.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що підставою для оплати отриманого товару є виставлення Постачальником та отримання Покупцем рахунків та всіх документів, у тому числі товарно-транспортних накладних, передбачених умовами спірного договору, в той час, як відповідач не отримував від позивача зазначених документів, господарським судом до уваги не приймається з огляду на таке.

Так, умовами договору передбачено, що Постачальний зобов`язується скласти і передати покупцеві наступні документи:

- податкову накладну, зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою відповідного програмного забезпечення, в порядку та строки визначені Податковим кодексом України;

- накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника;

- товарно - транспортну накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника/перевізника ;

- документи, які підтверджують якість товару у відповідності з діючим законодавством України та які згідно з законодавством повинні бути передані постачальником, а також інші документи, передбачені законодавством (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 3.6. договору поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем та отримання документів, передбачених п. 3.5. даного договору.

Доказів, які б свідчили, про те, що разом з товаром та видатковими накладними на товар не були передані документи, передбачені в п.3.5 договору, відповідач, відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, не надав.

Як не надано відповідачем і доказів звернення до постачальника на підставі статті 666 Цивільного кодексу України з вимогою про надання всього пакету товаросупровідних документів, що також свідчить про отримання останнім всіх передбачених договором документів на товар, в тому числі й рахунків-фактур.

До того, ж слід зазначити про те, що платіжні документи, відповідно до яких відповідач здійснював оплату за отриманий товар, містять посилання на рахунок позивача.

Не заслуговують на увагу і посилання відповідача на те, що ним не було отримано товар на суму 79 819,37 грн., оскільки факт отримання останнім товару за видатковою накладною від 17.04.2018 на суму 79 819,37 грн. (відправлення за експрес-накладною № 100 2679 5143 від 17.04.2018) встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2019 у справі № 917/1545/18 за позовом ТОВ "Прем`єр Ексім" до ТОВ Нова Пошта , третя особа - ТОВ Ай Пі Джі Кріспс Продакшн .

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При викладених обставинах, вимоги заявлені позивачем підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 265, 530, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Кріспс Продакшн" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантська 26, код ЄДРПОУ 41380470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ексім" (79035, м. Львів, вул. Пасічна 162, код ЄДРПОУ 25223988) 114 897,66 грн. (сто чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень, 66 коп.) основного боргу, 19 126,04 грн. (дев`ятнадцять тисяч сто двадцять шість гривень, 04 коп.) пені, 3 692,46 грн. (три тисячі шістсот дев`яносто дві тисячі, 46 коп.) річних, 10 360,66 грн. (десять тисяч триста шістдесят гривень, 66 коп.) інфляції грошових коштів, 2 221,16 грн. судового збору

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 23.01.2020

Суддя І.Ф. Мельниченко