Рішення

від 20.01.2020 по справі 908/2569/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/163/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 Справа № 908/2569/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В. при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «ДНЛ Груп» (49000, м. Дніпро, вул. Дементьєва, буд. 12, кв. 30; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 1-Б, кв. 24, код ЄДРПОУ 35395547)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 32731357)

про стягнення 2 345 000,00 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Дідович А.К., ордер серії ЗП № 76739 від 05.11.2019;

Від відповідача: не з`явився ;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.09.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «ДНЛ Груп» від 03.06.2019 (вх. №2750/08-07/19 від 17.09.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ» про стягнення 2 345 000,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 справу №908/2569/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 23.09.2019 позовну заяву на підставі п 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху. Ухвалою від 09.10.19р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2569/19 в порядку загального позовного провадження. Справі присвоєно номер провадження - 5/163/19. Підготовче засідання призначено на 06.11.2019 з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 06.11.2019р. розгляд справи у підготовчому провадженні відкласти на 04.12.2019 р. з повідомленням (викликом) сторін. 17.12.2019 на адресу суду повернулась ухвала від 06.11.2019, яка надіслана на адресу відповідача - 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41-А, офіс 2, з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Ухвалою суду від 04.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 07.01.2020, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.12.2019 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 23.12.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з неявкою представника відповідача на 20.01.2020р. з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні 20.01.2020р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.12.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу «Акорд» .

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ Груп» заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 2201 від 22.01.2014 у розмірі 2 345 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ Груп» посилається на договір поставки № 2201 від 22.01.2014, яким передбачено 100% передоплату, що здійснена позивачем на суму 2775771,80 грн. Відповідач лише частково виконав свої зобовязання за договором і поставив позивачу продукцію лише на суму 265771,80 грн., а також повернув грошові кошти у сумі 145000 грн. На підставі ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 216, 218, 224, 229 ГК України просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його юридичну адресу, вказану у ЄДРПОУ, відповідних ухвал суду з повідомленням про вручення, які повернулися з відміткою поштової установи "За закінченням строку зберігання". Вказане, в силу ч. 7 ст. 120 ГПК України означає, що відповідні повідомлення про час і місце судових засідань вважаються врученими, оскільки відповідач не повідмоляв суду про зміну свого місцезнаходження. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву на адресу суду та позивача не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення.

Наявні матеріали справи, з урахуванням положень ст. 202 ГПК України, дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Торговий Дом ДНЛ Груп (Покупець) та ТОВ ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ (Відповідач, Постачальник) було укладено Договір поставки продукції №2201 від 22.01.2014р.

Згідно п.1.1. Договору поставки №2201 від 22.01.2014 Постачальник поставляє, а Покупець приймає і сплачує продукцію, кількість, асортимент, ціна та технічні умови на яку зазначені в рахунках та видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1, 3.2 Договору поставки №2201 від 22.01.2014 року (з урахуванням Додаткової угоди до Договору від 19.08.2015 року) встановлено, що Продукція поставляється на умовах EXW - склад Постачальника (м. Дніпропетровськ) згідно "Інкотермс-2010". Строк поставки продукції визначається окремо на кожну партію.

Відповідно до п. 4.2 загальна сума Договору є сумою усіх видаткових накладних на поставку продукції за цим Договором.

Пунктами 5.1. та 5.3. Договору поставки №2201 від 22.01.2014 року визначено тип оплати - 100% передоплата. Датою здійснення платежів вважається дата зарахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 9.2. (з урахуванням Додаткових угод до Договору від 05.01.2015 року, 05.01.2016 року та 05.01.2017 року) даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року.

На виконання умов Договору ТОВ Торговий Дом ДНЛ Груп здійснило на користь ТОВ ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ 100% передоплату за Продукцію на загальну суму 2.755.771,80 гривень.

Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень: №4195 від 02.03.2017 року на суму 600 000,00 грн., №4207 від 09.03.2017 року на суму 300 000,00 грн., №4218 від 13.03.2017 року на суму 150 000,00 грн., №4222 від 15.03.2017 року на суму 65 000,00 грн., , №4257 від 24.03.2017 року на суму 900 000,00 грн., а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 29.05.2019р. про наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем на суму 2 345 000,00 грн.

ТОВ ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ 17.03.2017 року здійснило часткову поставку оплаченої ТОВ Торговий Дом ДНЛ Груп продукції на суму 265.771,80 грн. , що підтверджується видатковою накладною №РН-0000030 від 17.03.2017 року, рахунком-фактурою № СФ-023 від 15.03.2017р., товарно-транспортною накладною №12 від 17.03.2019 року.

Крім цього, відповідач здійснив повернення грошових коштів на загальну суму 145.000,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями №851 від 14.02.2018 року, №884 від 12.03.2018 року, №908 від 03.04.2018 року, №930 від 04.05.2018 року, №938 від 01.06.2018 року, №962 від 12.07.2018 року, №979 від 03.08.2018 року, №1000 від 04.09.2018 року, №313 від 17.10.2018 року, №1110 від 02.11.2018 року, №1176 від 05.12.2018 року, №1213 від 11.01.2019 року, №1247 від 06.02.2019 року, №1283 від 04.03.2019 року.

Отже, з урахуванням часткової поставки Продукції та повернення грошових коштів, у ТОВ ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ наявна заборгованість перед ТОВ Торговий Дом ДНЛ Груп за непоставлену оплачену продукцію у розмірі 2.345.000,00 грн. , що також було підтверджено (визнано) і відповідачем, яким підписано вказаний вище акт звірки взаємних розрахунків від 29.05.2019 року.

Належних та допустимих доказів погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, заперечень проти позову на дату винесення рішення Відповідач суду не представив та не повідомив про неможливість подання доказів та заперечень проти позову.

Оцінюючи подані позивачем докази, з урахуванням відсутності заперечень відповідача проти позову та з огляду на предмет та підстави позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.і ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на встановлені судом обставини справи, а також враховуючи, що Відповідачем в порушення умов Договору поставки №2201 від 22.01.2014 року не здійснено поставку продукції Позивачу, який здійснив 100% передоплату, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за непоставлений товар у розмірі 2 345 000,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Статтею 693 ЦК України визначено наступне: 1. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. 2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав свого обов`язку з поставки продукції на суму здійсненої Позивачем попередньої оплати, то у Позивача виникло право вимагати її повернення.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано, під час розгляду справи доказів повної або часткової оплати суми заборгованості відповідач до суду не надав.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, враховуючи основні засади судочинства, в тому числі але не виключно принципи: верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності, а також необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами обох сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2345000 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 35175 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄВАЛ ІНЖИНІРИНГ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 32731357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «ДНЛ Груп» (49000, м. Дніпро, вул. Дементьєва, буд. 12, кв. 30; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 1-Б, кв. 24, код ЄДРПОУ 35395547) 2345000 (два мільйони триста сорок п`ять тисяч грн. 00 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 35175 (тридцять п`ять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.01.2020р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.