Ухвала

від 23.01.2020 по справі 908/128/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2020 Справа № 908/128/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про забезпечення позову у справі № 908/128/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО (69063 м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, 107, ідентифікаційний код юридичної особи 40905126)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічного центру електроенергетики Укрсільенергопроект (69096 м. Запоріжжя вул. Гребельна, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 39274377)

про стягнення 276 454 грн. 80 коп.

Без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

22.01.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічного центру електроенергетики Укрсільенергопроект 236 863 грн. 00 коп. основного боргу, 36 145 грн. 93 коп. пені, 3 445 грн. 87 коп. 3 % річних.

До позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр електроенергетики УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ , код ЄДРПОУ 39274377 в межах суми основного боргу у розмірі 236 863,00 грн. (двісті тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят три грн. 00 коп.), неустойку (пеня) у розмірі 36 145,93 грн. (тридцять шість тисяч сто сорок п`ять грн. 93 коп.), та 3% річних у розмірі 3 445,87 грн. (три тисячі чотириста сорок п`ять грн. 87 коп.), які обліковуються на розрахунковому рахункові ПАТ Креді Агріколь Банк м. Запоріжжя, р/р ІВАN UА НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2020, позовну заяву та заяву про забезпечення позову у справі № 908/128/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову та наявні у справі докази, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО в задоволенні такої заяви з наступних підстав.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що станом на день подання відповідної заяви про забезпечення позову ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕТ (Відповідач) має дебіторську заборгованість перед ТОВ МАКС-ЕЛЕКТРО (Позивач) на загальну суму 236 863,00 грн. з ПДВ. за договором поставки № 576. З метою досудового врегулювання спору Позивач неодноразово звертався, як усно, так і письмово, до Відповідача з претензією, у якій вимагав негайно погасити суму заборгованості за договором № 576 від 26.02.2019 року. Однак Відповідач на дату подання відповідної заяви не повідомив Позивача про результати розгляду претензії та залишив без задоволення обґрунтовані вимоги Позивача, щодо сплати боргу за поставлену продукцію за договором поставки. З огляду на вищевикладене, Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовної заявою про стягнення з Відповідача суму основного боргу у розмірі 236 863,00 грн. (двісті тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят три грн. 00 коп.), неустойку (пеня) у розмірі 36 145,93 грн. (тридцять шість тисяч сто сорок п`ять грн. 93 коп.), та 3% річних у розмірі 3 445,87 грн. (три тисячі чотириста сорок п`ять грн. 87 коп.). Беручи до уваги те, що Відповідач протягом тривалого часу (з липня 2019 року по січень 2020 року) ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених договором поставки, вважаємо, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грогові кошти, що належать Відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, з огляду на наступне: Відповідно до безкоштовної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https:usr.minjust.gov.ua керівником, кінцевим бенефіціарієм та підписантом ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 3927'4377) виступає ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ). Крім того, ОСОБА_1 виступає кінцевим бенефіціарієм товариства ТОВ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41781686). Також з безкоштовної інформації ЄДР вбачається, що ТОВ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41781686) виступає правонаступником ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 39274377). Враховуючи вищевикладене, одна та сама особа ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) має прямий чи опосередкований контроль над двома підприємствами ТОВ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41781686) та ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 39274377), та має можливість впливати на їх грошові надходження та видатки, платежі, активи та інше. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) має пряму змогу перевести всі грошові кошти, діючи договори та контракти від яких є можливість отримати прибуток, майно та інше ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ на баланс ТОВ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ-СЕРВІС , тим самим ускладнити виконання рішення суду, чи зробити його взагалі неможливим, в зв`язку із відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення. Подібні випадки в економічному просторі України непоодинокі, коли на одне підприємство лягає тягар вічного боржника, який накопичує борги, а інше діє для прикриттям на випадок екстреного виводу активів підприємства-боржника у випадку загрози банкрутства. Як наслідок, у випадку банкрутства, підприємство-боржник не має реальної змоги задовольнити вимоги кредиторів, які в свою чергу несуть збитки та втрати. Враховуючи, що ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ (Відповідач) жодним чином не відреагував на претензії-вимоги ТОВ МАКС-ЕЛЕКТРО (Позивач), не виходив на контакт з метою врегулювання спору, Відповідач має на меті ускладнити виконання рішення суду чи зробити його взагалі неможливим. Подібні випадки в економічному просторі України непоодинокі, коли на одне підприємство лягає тягар вічного боржника, який накопичує борги, а інше діє для прикриттям на випадок екстреного виводу активів підприємства-боржника у випадку загрози банкрутства. Як наслідок, у випадку банкрутства, підприємство-боржник не має реальної змоги задовольнити вимоги кредиторів, які в свою чергу несуть збитки та втрати. Враховуючи, що ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ (Відповідач) жодним чином не відреагував на претензії-вимоги ТОВ МАКС-ЕЛЕКТРО (Позивач), не виходив на контакт з метою врегулювання спору, Відповідач має на меті ускладнити виконання рішення суду чи зробити його взагалі неможливим. Подібні випадки в економічному просторі України непоодинокі, коли на одне підприємство лягає тягар вічного боржника, який накопичує борги, а інше діє для прикриттям на випадок екстреного виводу активів підприємства-боржника у випадку загрози банкрутства. Як наслідок, у випадку банкрутства, підприємство-боржник не має реальної змоги задовольнити вимоги кредиторів, які в свою чергу несуть збитки та втрати. Враховуючи, що ТОВ НТЦЕ УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ (Відповідач) жодним чином не відреагував на претензії-вимоги ТОВ МАКС-ЕЛЕКТРО (Позивач), не виходив на контакт з метою врегулювання спору, Відповідач має на меті ускладнити виконання рішення суду чи зробити його взагалі неможливим.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр електроенергетики УКРСІЛЬЕНЕРГОПРОЕКТ може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову не матимуть наслідком порушення його законних прав і інтересів, що є не припустимим.

Крім того, як зазначалося вище, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, заявником не надано доказів на підтвердження реальних обставин, про які зазначає у заяві про забезпечення позову.

Отже, самі лише посилання позивача, виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу, на його думку, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову. За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на те, що невжиття судом заходів забезпечення позову невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних прав) та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду в даній справі, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що вжиття передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У ХВ А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю МАКС-ЕЛЕКТРО про забезпечення позову у справі № 908/128/20 відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам по справі.

Суддя С.С. Дроздова