Рішення

від 22.01.2020 по справі 910/14968/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2020Справа №910/14968/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 247 536,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 247 536,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" було виконано своє грошове зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару за Договором поставки кукурудзи №316/2018/КАМ/О від 05.04.2018 з простроченням, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 231 208,67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 16 327,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2019 відкрито провадження у справі №910/14968/19; вирішено здійснювати її розгляд з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строки для надання заяв по суті спору.

21.11.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього пені у розмірі 4 468,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 104,00 грн.

21.11.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, хоча до відзиву долучено докази направлення його примірника відповідачу (опис вкладення у відправлення та фіскальний чек №0209419327570), а тому суд вважає за можливе розглянути справу №910/14968/19 по суті за наявними в ній документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

05.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (покупець) був укладений договір поставки кукурудзи №316/2018/КАМ/О (надалі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в обумовлені сторонами строки (п. 1.1 Договору)

За змістом п. 1.2 Договору предметом даного договору є поставка зерна кукурудзи, що вирощується на полях.

Згідно з п. 1.4 Договору партією товару вважається його кількість, вказана у товарно-транспортній накладній.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється постачальником на умовах DAP (DELIVERED AT PLACE) за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 98.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 Договору у момент поставки на кожну партію товару постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали наступних документів: сертифікат якості, в якому обов`язково повинні бути вказані показники безпеки, товарно-транспортна накладна (ТТН). Після отримання від покупця реєстру надходження сировини, постачальник протягом одного робочого дня надає покупцю наступні документи: оригінал рахунку-фактури; оригінал видаткової накладної.

Згідно з п. 5.1 Договору вартість товару визначається у рахунку-фактурі, що видається постачальником на кожну окрему партію товару.

Пунктами 5.2, 5.3 Договору сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Для отримання оплати є необхідність виконання таких умов: постачальник передає покупцю всю кількість товару згідно рахунку-фактури; сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну; постачальник передає покупцю пакет оригіналів документів зазначених в п. 3.4 та п. 3.5 даного Договору.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що після виконання останньої з умов, зазначених в п. 5.3 Договору: покупець сплачує 80% оплати вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 робочих днів; остаточний розрахунок в розмірі 20% оплати вартості замовленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки передбачені чинним законодавством засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 5.4.1 даного Договору.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ), що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (п. 8.1.Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним було належно виконано свої зобов`язання за Договором з поставки відповідачу товару, а відповідачем несвоєчасно здійснено оплату поставленого товару, що стало підставою для нарахування пені у розмірі 231 208,67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 16 327,43 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" кукурудзу на загальну суму 7 358 319,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: №41 від 24.04.2018, №42 від 24.04.2018, №43 від 03.05.2018, №44 від 03.05.2018, №45 від 04.05.2018, №46 від 04.05.2018, №47 від 04.05.2018, №48 від 04.05.2018, №49 від 05.05.2018, №50 від 05.05.2018, №51 від 05.05.2018, №52 від 05.05.2018, №53 від 05.05.2018, №54 від 05.05.2018, №56 від 10.05.2018, №57 від 10.05.2018, №58 від 11.05.2018, №59 від 11.05.2018, №60 від 13.05.2018, №61 від 13.05.2018, №65 від 16.05.2018, №66 від 16.05.2018, №67 від 16.05.2018, №69 від 15.05.2018, №70 від 20.06.2018, №71 від 23.06.2018, №72 від 30.06.2018, №74 від 05.07.2018, №75 від 10.07.2018, №76 від 14.07.2018, №77 від 16.07.2018, №78 від 24.07.2018, №79 від 26.07.2018, №84 від 22.08.2018, №1 від 11.02.2019.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками, а також в них міститься посилання на реквізити Договору та рахунки-фактури.

Таким чином, вказаними видатковими накладними підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 7 358 319,00 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4. Договору визначено, що після виконання останньої з умов, зазначених в п. 5.3 Договору: покупець сплачує 80% оплати вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 робочих днів; остаточний розрахунок в розмірі 20% оплати вартості замовленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки передбачені чинним законодавством засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 5.4.1 даного Договору.

В свою чергу, відповідно до п. 5.3 для отримання оплати є необхідність виконання таких умов: постачальник передає покупцю всю кількість товару згідно рахунку-фактури; сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну; постачальник передає покупцю пакет оригіналів документів зазначених в п. 3.4 та п. 3.5 даного Договору.

Пунктами 3.4, 3.5 Договору передбачено, що у момент поставки на кожну партію товару постачальник зобов`язаний надати покупцю оригінали наступних документів: сертифікат якості, в якому обов`язково повинні бути вказані показники безпеки, товарно-транспортна накладна (ТТН). Після отримання від покупця реєстру надходження сировини, постачальник протягом одного робочого дня надає покупцю наступні документи: оригінал рахунку-фактури; оригінал видаткової накладної.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.4 Договору, відповідач повинен був оплатити поставлений товар:

- згідно видаткової накладною №41 від 24.04.2018 - 80% вартості товару у розмірі 138 972,00 грн. до 05.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 34 743,00 грн. до 15.05.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 17.05.2018);

- згідно видаткової накладною №42 від 24.04.2018 - 80% вартості товару у розмірі 138 972,00 грн. до 05.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 34 743,00 грн. до 15.05.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 22.05.2018);

- згідно видаткової накладною №43 від 03.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 177 333,60 грн. до 14.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 44 333,40 грн. до 23.05.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 05.06.2018);

- згідно видаткової накладною №44 від 03.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 175 912,80 грн. до 14.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 43 978,20 грн. до 23.05.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 07.06.2018);

- згідно видаткової накладною №45 від 04.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 201 220,80 грн. до 15.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 50 305,20 грн. до 23.05.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 11.06.2018);

- згідно видаткової накладною №46 від 04.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 170 762,40 грн. до 15.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 42 690,60 грн. до 23.05.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 22.06.2018);

- згідно видаткової накладною №47 від 04.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 155 400,00 грн. до 15.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 38 850,00 грн. до 01.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 21.06.2018);

- згідно видаткової накладною №48 від 04.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 167 832,00 грн. до 15.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 41 958,00 грн. до 01.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 18.06.2018);

- згідно видаткової накладною №49 від 05.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 177 866,40 грн. до 16.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 44 466,60 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 09.07.2018);

- згідно видаткової накладною №50 від 05.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 173 071,20 грн. до 16.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 43 267,80 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 06.07.2018);

- згідно видаткової накладною №51 від 05.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 185 680,80 грн. до 16.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 46 420,20 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 06.07.2018);

- згідно видаткової накладною №52 від 05.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 187 900,80 грн. до 16.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 46 975,20 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 06.07.2018);

- згідно видаткової накладною №53 від 05.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 194 560,80 грн. до 16.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 50 305,20 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 03.07.2018);

- згідно видаткової накладною №54 від 05.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 131 068,80 грн. до 16.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 32 767,20 грн. до 05.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 04.07.2018);

- згідно видаткової накладною №56 від 10.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 176 623,20 грн. до 21.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 44 155,80 грн. до 06.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 11.07.2018);

- згідно видаткової накладною №57 від 10.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 172 449,60 грн. до 21.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 43 112,40 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 16.07.2018);

- згідно видаткової накладною №58 від 11.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 169 519,20 грн. до 22.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 42 379,80 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 18.07.2018);

- згідно видаткової накладною №59 від 11.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 167 654,40 грн. до 22.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 41 913,30 грн. до 09.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 19.07.2018);

- згідно видаткової накладною №60 від 13.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 165 434,40 грн. до 22.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 41 358,60 грн. до 09.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 27.07.2018);

- згідно видаткової накладною №61 від 13.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 178 132,80 грн. до 22.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 44 533,20 грн. до 06.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 03.08.2018);

- згідно видаткової накладною №65 від 16.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 177 067,20 грн. до 25.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 44 266,80 грн. до 05.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 07.08.2018);

- згідно видаткової накладною №66 від 16.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 189 854,40 грн. до 25.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 47 463,60 грн. до 12.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 15.08.2018);

- згідно видаткової накладною №67 від 16.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 193 406,40 грн. до 25.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 48 351,60 грн. до 15.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 13.08.2018);

- згідно видаткової накладною №69 від 15.05.2018 - 80% вартості товару у розмірі 195 159,20 грн. до 24.05.2018 та 20% вартості товару у розмірі 49 039,80 грн. до 15.06.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 31.07.2018);

- згідно видаткової накладною №70 від 20.06.2018 - 80% вартості товару у розмірі 160 076,80 грн. до 02.07.2018 та 20% вартості товару у розмірі 40 019,20 грн. до 26.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 17.08.2018);

- згідно видаткової накладною №71 від 23.06.2018 - 80% вартості товару у розмірі 182 041,60 грн. до 05.07.2018 та 20% вартості товару у розмірі 45 510,40 грн. до 03.08.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 21.08.2018);

- згідно видаткової накладною №72 від 30.06.2018 - 80% вартості товару у розмірі 163 737,60 грн. до 10.08.2018 та 20% вартості товару у розмірі 40 934,40 грн. до 03.08.2018 ; (оплату в загальному розмірі здійснено 22.08.2018)

- згідно видаткової накладною №74 від 05.07.2018 - 80% вартості товару у розмірі 93 100,80 грн. до 16.07.2018 та 20% вартості товару у розмірі 23 275,20 грн. до 02.08.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 30.08.2018);

- згідно видаткової накладною №75 від 10.07.2018 - 80% вартості товару у розмірі 169 728,00 грн. до 19.07.2018 та 20% вартості товару у розмірі 42 432,00 грн. до 23.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 07.09.2018);

- згідно видаткової накладною №76 від 14.07.2018 - 80% вартості товару у розмірі 167 198,40 грн. до 24.07.2018 та 20% вартості товару у розмірі 41 799,60 грн. до 23.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 20.09.2018);

- згідно видаткової накладною №77 від 16.07.2018 - 80% вартості товару у розмірі 165 729,60 грн. до 25.07.2018 та 20% вартості товару у розмірі 41 432,40 грн. до 23.07.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 26.09.2018);

- згідно видаткової накладною №78 від 24.07.2018 - 80% вартості товару у розмірі 159 936,00 грн. до 02.08.2018 та 20% вартості товару у розмірі 39 984,00 грн. до 08.08.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 17.09.2018);

- згідно видаткової накладною №79 від 26.07.2018 - 80% вартості товару у розмірі 178 948,80 грн. до 06.08.2018 та 20% вартості товару у розмірі 44 737,20 грн. до 08.08.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 28.09.2018);

- згідно видаткової накладною №84 від 22.08.2018 - 80% вартості товару у розмірі 172 800,00 грн. до 03.09.2018 та 20% вартості товару у розмірі 43 200,00 грн. до 10.09.2018 (оплату в загальному розмірі здійснено 04.10.2018);

- згідно видаткової накладною №1 від 11.02.2019 - 80% вартості товару у розмірі 110 502,10 грн. до 20.02.2019 та 20% вартості товару у розмірі 27 625,60 грн. до 26.02.2019 (оплату в загальному розмірі здійснено 27.03.2019).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем здійснено оплату поставленого позивачем товару із порушенням строків визначених умовами Договору, що також на заперечує і сам відповідач у своєю відзиві.

За порушення строків оплати поставленого повару позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 231 208,67 грн. нараховану на заборгованість за видатковими накладними: №41 від 24.04.2018, №42 від 24.04.2018, №43 від 03.05.2018, №44 від 03.05.2018, №45 від 04.05.2018, №46 від 04.05.2018, №47 від 04.05.2018, №48 від 04.05.2018, №49 від 05.05.2018, №50 від 05.05.2018, №51 від 05.05.2018, №52 від 05.05.2018, №53 від 05.05.2018, №54 від 05.05.2018, №56 від 10.05.2018, №57 від 10.05.2018, №58 від 11.05.2018, №59 від 11.05.2018, №60 від 13.05.2018, №61 від 13.05.2018, №65 від 16.05.2018, №66 від 16.05.2018, №67 від 16.05.2018, №69 від 15.05.2018, №70 від 20.06.2018, №71 від 23.06.2018, №72 від 30.06.2018, №74 від 05.07.2018, №75 від 10.07.2018, №76 від 14.07.2018, №77 від 16.07.2018, №78 від 24.07.2018, №79 від 26.07.2018, №84 від 22.08.2018, №1 від 11.02.2019.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ), що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості неоплаченого товару), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Таким чином, з огляду на наведене, вбачається наявність правових підстав для нарахування пені, на заборгованість (яка була сплачена відповідачем, що не заперечується сторонами спору) за видатковими накладними:

- №41 від 24.04.2018 - на суму 138 972,00 грн. у період з 06.05.2018 по 16.05.2018; на суму 34 743,00 грн. у період з 16.05.2018 по 16.05.2018;

- №42 від 24.04.2018 - на суму 138 972,00 грн. у період з 06.05.2018 по 21.05.2018; на суму 34 743,00 грн. у період з 06.05.2018 по 21.05.2018;

- №43 від 03.05.2018 - на суму 177 333,60 грн. у період з 15.05.2018 по 04.06.2018; на суму 44 333,40 грн. у період з 24.05.2018 по 04.06.2018;

- №44 від 03.05.2018 - на суму 175 912,80 грн. у період з 15.05.2018 по 06.06.2018; на суму 43 978,20 грн. у період з 24.05.2018 по 06.06.2018;

- №45 від 04.05.2018 - на суму 201 220,80 грн. у період з 16.05.2018 по 10.06.2018; на суму 50 305,20 грн. у період з 24.05.2018 по 10.06.2018;

- №46 від 04.05.2018 - на суму 170 762,40 грн. у період з 16.05.2018 по 21.06.2018; на суму 42 690,60 грн. у період з 24.05.2018 по 21.06.2018;

- №47 від 04.05.2018 - на суму 155 400,00 грн. у період з 16.05.2018 по 20.06.2018; на суму 38 850,00 грн. у строк з 02.06.2018 по 20.06.2018;

- №48 від 04.05.2018 - на суму 167 832,00 грн. у період з 16.05.2018 по 17.06.2018; на суму 41 958,00 грн. у період з 02.06.2018 по 17.06.2018;

- №49 від 05.05.2018 - на суму 177 866,40 грн. у період з 17.05.2018 по 08.07.2018; на суму 44 466,60 грн. у період з 07.07.2018 по 08.07.2018;

- №50 від 05.05.2018 - на суму 173 071,20 грн. у період з 17.05.2018 по 05.07.2018;

- №51 від 05.05.2018 - на суму 185 680,80 грн. у період з 17.05.2018 по 05.07.2019;

- №52 від 05.05.2018 - на суму 187 900,80 грн. у період з 17.05.2018 по 05.07.2018;

- №53 від 05.05.2018 - на суму 194 560,80 грн. у період з 17.05.2018 по 02.07.2018;

- №54 від 05.05.2018 - на суму 131 068,80 грн. у період з 17.05.2018 по 03.07.2018; на суму 32 767,20 грн. у період з 06.06.2018 по 03.07.2018;

- №56 від 10.05.2018 - на суму 176 623,20 грн. у період з 22.05.2018 по 10.07.2018; на суму 44 155,80 грн. у період з 06.07.2018 по 10.07.2018;

- №57 від 10.05.2018 - на суму 172 449,60 грн. у період з 22.05.2018 по 15.07.2018; на суму 43 112,40 грн. у період з 07.07.2018 до 15.07.2018;

- №58 від 11.05.2018 - на суму 169 519,20 грн. у період з 23.05.2018 по 17.07.2018; на суму 42 379,80 грн. у період з 07.07.2018 по 17.07.2018;

- №59 від 11.05.2018 - на суму 167 654,40 грн. у період з 23.05.2018 по 18.07.2018; на суму 41 913,30 грн. у період з 10.07.2018 по 18.07.2018;

- №60 від 13.05.2018 - на суму 165 434,40 грн. у період з 23.05.2018 по 26.07.2018; на суму 41 358,60 грн. у період з 10.07.2018 по 26.07.2018;

- №61 від 13.05.2018 - на суму 178 132,80 грн. у період з 23.05.2018 по 02.08.2018; на суму 44 533,20 грн. у період з 07.07.2018 по 02.08.2018;

- №65 від 16.05.2018 - на суму 177 067,20 грн. у період з 26.05.2018 по 06.08.2018; на суму 44 266,80 грн. у період з 06.06.2018 по 06.08.2018;

- №66 від 16.05.2018 - на суму 189 854,40 грн. у період з 26.05.2018 по 14.05.2018; на суму 47 463,60 грн. у період з 13.06.2018 по 14.08.2018;

- №67 від 16.05.2018 - на суму 193 406,40 грн. у період з 26.05.2018 по 12.08.2018; на суму 48 351,60 грн. у період з 16.06.2018 по 12.08.2018;

- №69 від 15.05.2018 - на суму 195 159,20 грн. у період з 25.05.2018 по 30.07.2018; на суму 49 039,80 грн. у період з 16.06.2018 по 30.07.2018;

- №70 від 20.06.2018 - на суму 160 076,80 грн. у період з 03.07.2018 по 16.08.20108; на суму 40 019,20 грн. у період з 27.07.2018 по 16.08.2018;

- №71 від 23.06.2018 - на суму 182 041,60 грн. у період з 06.07.2018 по 20.08.2018; на суму 45 510,40 грн. у період з 04.08.2018 по 20.08.2018;

- №72 від 30.06.2018 - на суму 163 737,60 грн. у період з 11.08.2018 по 21.08.2018; на суму 40 934,40 грн. у період з 04.08.2018 по 21.08.2018;

- №74 від 05.07.2018 - на суму 93 100,80 грн. у період з 17.07.2018 по 29.08.2018; на суму 23 275,20 грн. у період з 03.08.2018 по 29.08.2018;

- №75 від 10.07.2018 - на суму 169 728,00 грн. у період з 20.07.2018 по 06.09.2018; на суму 42 432,00 грн. у період з 24.07.2018 по 06.09.2018;

- №76 від 14.07.2018 - на суму 167 198,40 грн. у період з 25.07.2018 по 19.09.2018; на суму 41 799,60 грн. у період з 24.07.2018 по 19.09.2018;

- №77 від 16.07.2018 - на суму 165 729,60 грн. у період з 26.07.2018 по 25.09.2018; на суму 41 432,40 грн. у період з 24.07.2018 по 25.09.2018;

- №78 від 24.07.2018 - на суму 159 936,00 грн. у період з 03.08.2018 по 16.09.2018; на суму 39 984,00 грн. у період з 09.08.2018 по 16.09.2018;

- №79 від 26.07.2018 - на суму 178 948,80 грн. у період з 07.08.2018 по 27.09.2018; на суму 44 737,20 грн. у період з 09.08.2018 по 27.09.2018;

- №84 від 22.08.2018 - на суму 172 800,00 грн. у період з 04.09.2018 по 03.10.2018; на суму 43 200,00 грн. у період з 11.09.2018 по 03.10.2018;

- №1 від 11.02.2019 - на суму 110 502,10 грн. у період з 21.02.2019 по 26.03.2019; на суму 27 625,60 грн. у період з 27.02.2019 по 26.03.2019.

В свою чергу, у своєму відзиві відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Як встановлено п. 1 ч. 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В свою чергу, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення пені нарахованої до 03.10.2018 на заборгованість по видатковими накладними №41 від 24.04.2018, №42 від 24.04.2018, №43 від 03.05.2018, №44 від 03.05.2018, №45 від 04.05.2018, №46 від 04.05.2018, №47 від 04.05.2018, №48 від 04.05.2018, №49 від 05.05.2018, №50 від 05.05.2018, №51 від 05.05.2018, №52 від 05.05.2018, №53 від 05.05.2018, №54 від 05.05.2018, №56 від 10.05.2018, №57 від 10.05.2018, №58 від 11.05.2018, №59 від 11.05.2018, №60 від 13.05.2018, №61 від 13.05.2018, №65 від 16.05.2018, №66 від 16.05.2018, №67 від 16.05.2018, №69 від 15.05.2018, №70 від 20.06.2018, №71 від 23.06.2018, №72 від 30.06.2018, №74 від 05.07.2018, №75 від 10.07.2018, №76 від 14.07.2018, №77 від 16.07.2018, №78 від 24.07.2018, №79 від 26.07.2018, №84 від 22.08.2018 лише 25.10.2019, тобто позовні вимоги про стягнення пені за порушення зобов`язання за вказаними накладними не заявлено протягом одного року.

Оскільки позивачем не доведено наявності підстав для висновку про переривання та/або зупинення перебігу строку поновної давності щодо вказаної вимоги, в той час як відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то у стягненні нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" пені у розмірі 231 208,67 грн. необхідно відмовити.

Суд здійснивши власний розрахунок пені (з врахуванням визначеного судом періоду нарахування пені по видатковій накладній №1 від 11.02.2019 на 80% вартості товару у розмірі 110 502,10 грн. у період з 21.02.2019 по 26.03.2019 та на 20% вартості товару у розмірі 27 625,60 грн. у період з 27.02.2019 по 26.03.2019), суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" є 4 468,53 грн.

Крім того, відповідачем у відзиві визнано позовні вимоги в частині стягнення пені нарахованої на заборгованість за видатковою накладною №1 від 11.02.2019 у розмірі 4 468,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що заяву про визнання позову в частині стягнення пені нарахованої на заборгованість за видатковою накладною №1 від 11.02.2019 у розмірі 4 468,53 грн., подану відповідачем разом із відзивом на позов, підписано уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" - Халіловою Н.К., а визнання відповідачем позовних вимог про стягнення заборгованості за не виконання грошових зобов`язань за Договором не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд прийняв визнання позову відповідачем.

Оскільки у суду відсутні підстави вважати недостовірними обставини, які визнаються учасниками справи, то такі обставини не підлягають доказуванню.

За таких обставин, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в частині стягнення пені нарахованої на заборгованість за видатковою накладною №1 від 11.02.2019 у розмірі 4 468,53 грн. підлягає задоволенню, а в іншій частині суд відмовляє.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат на заборгованість за видатковими накладними, які додані позивачем до позову, у розмірі 16 327,43 грн. суд зазначає наступне.

З системного аналізу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та методики нарахування інфляційних втрат, вбачається, що останні підлягають нарахуванню в разі якщо прострочення заборгованості тривало більше половини місяця.

Таким чином, інфляційні втрати, нараховані на заборгованість за видатковими накладними: №41 від 24.04.2018 (в частині оплати 80% вартості товару у розмірі 138 972,00 грн. та 20% вартості товару у розмірі 34 743,00 грн.); №42 від 24.04.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 34 743,00 грн.); №43 від 03.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 44 333,40 грн.); №44 від 03.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 43 978,20 грн.); №49 від 05.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 44 466,60 грн.); №50 від 05.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 43 267,80 грн.); №51 від 05.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 46 420,20 грн.); №52 від 05.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 46 975,20 грн.); №53 від 05.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 50 305,20 грн.); №57 від 10.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 43 112,40 грн.); №58 від 11.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 42 379,80 грн.); №59 від 11.05.2018 (в частині оплати 20% вартості товару у розмірі 41 913,30 грн.); №72 від 30.06.2018 (в частині оплати 80% вартості товару у розмірі 163 737,60 грн.) не нараховуються, оскільки прострочення виконання зобов`язань по таким накладним тривало менше половини місяця.

В свою чергу відповідачем у відзиві наведено свій розрахунок інфляційних втрат на заборгованість відповідно до якого відповідач вважає, що обґрунтованим розміром інфляційних втрат є 4 104,00 грн.

Суд здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за видатковими накладними: №41 від 24.04.2018, №42 від 24.04.2018, №43 від 03.05.2018, №44 від 03.05.2018, №45 від 04.05.2018, №46 від 04.05.2018, №47 від 04.05.2018, №48 від 04.05.2018, №49 від 05.05.2018, №50 від 05.05.2018, №51 від 05.05.2018, №52 від 05.05.2018, №53 від 05.05.2018, №54 від 05.05.2018, №56 від 10.05.2018, №57 від 10.05.2018, №58 від 11.05.2018, №59 від 11.05.2018, №60 від 13.05.2018, №61 від 13.05.2018, №65 від 16.05.2018, №66 від 16.05.2018, №67 від 16.05.2018, №69 від 15.05.2018, №70 від 20.06.2018, №71 від 23.06.2018, №72 від 30.06.2018, №74 від 05.07.2018, №75 від 10.07.2018, №76 від 14.07.2018, №77 від 16.07.2018, №78 від 24.07.2018, №79 від 26.07.2018, №84 від 22.08.2018, №1 від 11.02.2019, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" інфляційних втрат у розмірі 6 929,20 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 9 398,23 грн. обраховані невірно, а відтак не підлягають стягненню з відповідача.

Відмінність у обрахунках інфляційних втрат суду та сторін зумовлена, тим, що сторонами невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат, відповідачем не нараховувались інфляційні втрати на заборгованість по видатковим накладним в яких прострочення виконання зобов`язань тривало менше місяця, а не половини, а також тим, що сторонами не враховано періоди, в які мала місце дефляція, в той час як до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" підлягають частковому задоволенню із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" пені у розмірі 4 468,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 929,20 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що відзив в якому відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 468,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 104,00 грн. поданий до початку розгляду справи по суті, суд повернутає позивачу з Держаного бюджету України судовий збір у розмірі 64,29 грн.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем також заявлено до стягнення у якості судових витрат витрати на правову допомогу в розмірі 9 956,25 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" до своєї позовної заяви долучило попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, згідно якого позивач поніс та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9 956,25 грн., відшкодування яких просив покласти на відповідача.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №90 від 09.04.2019 та платіжні доручення №100 від 10.04.2019 та №112 від 21.06.2019 грн. на загальну суму 39 852,00 грн. (з яких, як стверджує позивач, 9 956,25 грн. - витрати на професійну правничу допомогу у даній справі)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем у змісті відзиву викладено клопотання, в якому останній просить відмовити в стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу, оскільки адвокатом позивача невірно визначено періоди прострочення сплати заборгованості, а також використано індекс інфляції за квітень 2019 - 100,80%, хоча заборгованість у квітні 2019 року була відсутня, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", може свідчити про необізнаність з порядком нарахування інфляційних втрат або завідомо надання завідомо неправомірного розрахунку.

Суд звертає увагу відповідача, що невірне здійснення розрахунків пені та/або інфляційних втрат (а також заборгованості, інших нарахувань) не може свідчити про ненадання адвокатом правничої допомоги стороні, а відтак не є безумовною підставою для висновку про відсутність правових підстав для покладення витрат на правничу допомогу при частковому задоволенні позову, оскільки у разі невірного розрахунку позовних вимог законодавцем було передбачено у ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відповідні наслідки - покладення на сторін судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто невірність розрахунку права вимоги та визначення їх в більшому ніж в правомірному розмірі має своїм наслідком покладення на відповідача обов`язку відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу в меншому розмірі ніж було заявлено позивачем з урахуванням принципу пропорційності.

В свою чергу, частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України врегульовує випадки коли заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є завищеним (тобто неспівмірним) і складністю справи, обсягу наданих послуг адвокатом у справі та саме наведені обставини підлягають доведенню відповідачем.

Натомість зважаючи на складність даної справи, значну кількість документів, яка підлягала дослідженню при підготовці позову, а також враховуючи складність здійснення розрахунків пені та інфляційних втрат, обумовлену визначенням у Договорі порядку оплати товару частинами, суд вважає, що встановлений позивачем та його представником розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним до складності даної справи, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відмову у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу.

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог частково, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 458,43 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 124, 126, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119; ідентифікаційний код 39817938) пеню у розмірі 4 468 (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 53 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 929 (шість тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 106 (сто шість) грн. 68 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Дарія" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119; ідентифікаційний код 39817938) з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 64 (шістдесят чотири) грн. 29 коп., сплаченого за платіжним дорученням №2017 від 16.10.2019 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко