Рішення

від 23.01.2020 по справі 924/1173/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2020 р. Справа № 924/1173/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів, в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс Індастріал", м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення заборгованості за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №6904 від 07.08.2018 року в розмірі 92 354,20 грн., пені в розмірі 9 235,40 грн.,

представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №6904 від 07.08.2018 року в розмірі 92 354,20 грн., пені в розмірі 9 235,40 грн. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням ТОВ "Мегатекс Індастріал" своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів, в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс Індастріал", м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення заборгованості за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №6904 від 07.08.2018 року в розмірі 92 354,20 грн., пені в розмірі 9 235,40 грн.; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позов від 16.12.2019 року визнає основну заборгованість в розмірі 92354,20 грн., проте, заперечує щодо стягнення пені. В обґрунтування заперечень наголошує на відсутності укладеного між сторонами договору, нарахуванні пені поза межами строку позовної давності та невірному визначенні суми пені.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок №7896 від 07.05.2018 року на загальну суму 318362,40 грн.

ПП "ТД "Галпідшипник", Харківська філія (постачальник) поставлено, а представником ТОВ "Мегатекс Індастріал" (отримувач) на підставі довіреності №358 від 02.08.2018 року прийнято товар на суму 223365,60 грн. згідно накладної №6904 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 07.08.2018 року.

Як вбачається із акту звірки розрахунків між ПП "Торговий дім "Галпідшипник" та ТОВ "Мегатекс Індастріал", заборгованість останнього станом на 25.10.2019 року складає 92354,20 грн.

Філія ПП "ТД "Галпідшипник" у м. Харкові звернулась до ТОВ "Мегатекс Індастріал" з претензією від 25.10.2019 року, у якій просить перерахувати на рахунок філії ПП "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові заборгованість за накладною №6904 від 07.08.2018 року в розмірі 92354,20 грн., та пеню в розмірі 9265,40 грн.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Оскільки надана до матеріалів справи накладна №6904 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 07.08.2018 року містить найменування товару, його кількість, ціну та підпис уповноважених осіб сторін, суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину у спрощений спосіб на поставку товару.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до накладної №6904 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 07.08.2018 року позивачем здійснено поставку відповідачу товару на загальну суму 223365,60 грн.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За вимогами статті 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Положеннями частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст.9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Відтак, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем з оплати поставленого останнім товару визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Судом встановлено наявність у відповідача боргу з оплати поставленого позивачем товару на суму 92354,20 грн., яка також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар підтверджено матеріалами справи і не заперечується останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за товар в сумі 92354,20 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9235,40 грн. пені згідно вміщеного в позовній заяві розрахунку.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Натомість, позивачем не надано письмовий договір як правову підставу виникнення господарських правовідносин у даній справі, а позовна вимога, як вбачається із позовної заяви, ґрунтується на здійсненні поставки товару за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №6904 від 07.08.2018 року.

У п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року роз`яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Оскільки сторонами за домовленістю не передбачено можливість нарахування пені, відповідна норма також відсутня в спеціальному акті цивільного законодавства, в стягненні 9235,40 грн. суд відмовляє.

У зв`язку з відмовою в стягненні пені у суду відсутні підстави для вирішення питання про сплив строку позовної давності за вимогою про стягнення неустойки.

З вищевикладеного, позов приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів, в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс Індастріал", м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення заборгованості за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №6904 від 07.08.2018 року в розмірі 92 354,20 грн., пені в розмірі 9 235,40 грн., підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 92354,20 грн. основного боргу. В стягненні 9235,40 грн. суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. При цьому, у зв`язку з визнанням відповідачем розміру основної заборгованості, суд відповідно до ст. 130 ГПК України та ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" вважає за можливе покласти на ТОВ "Мегатекс Індастріал" 50% судового збору. Інша частина сплаченого позивачем судового збору за позовну вимогу про стягнення основного боргу може бути повернута з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання останнього (873,18 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 130, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів, в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс Індастріал", м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення заборгованості за накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №6904 від 07.08.2018 року в розмірі 92 354,20 грн., пені в розмірі 9 235,40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс Індастріал" (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, Веснянське шосе, буд. 7, код 37822918) на користь приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 238-3, код 19170443) в особі філії приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10, код ВП 26355982) 92354,20 грн. (дев`яносто дві тисячі триста п`ятдесят чотири грн. 20 коп.) заборгованості, 873,18 грн. (вісімсот сімдесят три грн. 18 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 9235,40 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2,3 - позивачу (79035, м. Львів, вул. зелена, буд. 238-З; 61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10) - рек. з пов. про вручення; 4 - відповідачу (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, Веснянське шосе, буд. 7) - рек. з пов. про вручення