Рішення

від 16.01.2020 по справі 235/3827/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/3827/19

Номер провадження 2/235/35/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 січня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Автопремьера про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено такі вимоги:

- визнати недійсним договір № 900005 від 25.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Автопремьера ;

- стягнути з ТОВ Автопремьера на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 144 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. 25 лютого 2019 року між сторонами укладено договір № 900005 від 25.02.2019 року, за умовами якого відповідачем ТОВ Автопремьера прийнято зобов`язання придбати у третіх осіб транспортний засіб марки Volkswagen Caddy , 2014 року випуску для подальшого відчуження позивачу ОСОБА_1 . В порядку виконання прийнятих договірних зобов`язань позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 144000,00 гривень, - при цьому сума платежу дорівнює вартість вказаного транспортного засобу. За детальнішим ознайомленням зі змістом договору позивач акцентував увагу, що правочин не містить конкретної дати виконання зобов`язання відповідача, а саме строку придбання транспортного засобу у третіх осіб. Позивач вважає, що договір № 900005 від 25.02.2019 року має бути визнаний недійсним, оскільки відповідач надав інформацію, необхідну для свідомого вибору, у двозначний спосіб. Також, в оскаржуваному договорі не передбачено відповідальності ТОВ Автопремьера як виконавця послуг у випадку порушення та невиконання прийнятих зобов`язань, що вказує на невідповідність договору ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів . Крім того, позивач посилається на положення ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , що діяльність ТОВ Автопремьера пов`язана з залученням фінансових активів від фізичних осіб, тому може здійснюватися лише після отримання відповідної ліцензії. Разом з тим, позивачем з інформації переліку фінансових установ, унесених до Державного реєстру встановлено, що відповідач ліцензії не має, що також є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 227 ЦК України. За позицією ОСОБА_1 , попередній договір укладено з використанням ТОВ Автопремьера нечесної підприємницької практики, та незаконними діями відповідача (введення в оману) позивачу спричинено матеріальні збитки. За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Розгляд справи проведено в порядку загального позовного провадження, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в його відсутність, просить ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Автопремьера явку представника в судовому засіданні не забезпечив, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито максимальні заходи для повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. 130 ЦПК України. Суду повернуто поштові повідомлення 8530204977354, № 85302052202020 з довідкою УДППЗ Укрпошта про неможливість вручення виклику за закінченням терміну зберігання . Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

25 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Автопремьера укладено договір № 900005 від 25.02.2019 року (а.с. 5-6).

Згідно умов договору № 900005 від 25.02.2019 року:

- п. 1.1.1, п. 1.1.2: ТОВ Автопремьера зобовязується за завданням ОСОБА_1 здійснити пошук транспортного засобу; забезпечити представництво при укладенні договорів щодо отримання автомобілю у відповідного продавця;

- п. 5.1, п. 5.3: ОСОБА_1 при підписанні акту приймання-передачі транспортного засобу зобов`язаний оглянути автомобіль в місці поставки протягом 3 днів з моменту повідомлення про адресу місця поставки; місцем передачі транспортного засобу є спеціальний салон з торгівлі транспортними засобами, з яким укладений договір купівлі-продажу автомобілю;

- п. 6.1: винагорода ТОВ Автопремьера за інформаційно-консультаційні послуги виплачується ОСОБА_1 протягом 1 банківського дня після підписання сторонами договору на умовах стовідсоткової предоплати шляхом банківського переказу;

- п. 9.1, п. 9.2: договір вступає в силу з моменту його укладення; договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань;

- п. 11: додатки до договору - заявка № 1, специфікація.

Згідно заявки № 1 до договору № 900005 від 25.02.2019 року ОСОБА_1 доручає ТОВ Автопремьера вчинити дії, зазначені в договорі, які будуть направлені на отримання позивачем в подальшому транспортного засобу у власність за бажаною ціною 144000,00 гривень (а.с. 7).

Згідно специфікації транспортного засобу (додаток № 2 до договору № 900005 від 25.02.2019 року) - сторонами укладено договір на придбання автомобілю марки Volkswagen Caddy , 1.6 ТDІ, механіка, 45000 пробіг, 2014 року випуску, колір - срібний металік (а.с. 8).

Згідно рахунку-фактура до договору № 900005 від 25.02.2019 року до сплати за надані ТОВ Автопремера послуги (пошук автомобілю, представництво позивача при купівлі транспортного засобу) підлягає грошова сума 144000,00 гривень (а.с. 10).

25 лютого 2019 року, тобто в день укладення оспорюваного договору) позивачем ОСОБА_1 було перераховано суму в розмірі 144000,00 гривень на рахунок ТОВ Автопремьера , що підтверджується квитанцією (а.с. 9).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в день укладення договору представником ТОВ Автопремьера повідомлено ОСОБА_1 про технічні перешкоди доставки автомобілю до офісу, та запевнено, що транспортний засіб буде доставлено на наступний день.

Починаючи з 26.02.2019 року ОСОБА_1 декілька разів намагався зателефонувати до ТОВ Автопремьера за контактними номерами, однак зв`язок з відповідачем втрачено.

В квітні 2019 року ОСОБА_1 адресовано ТОВ Автопремьера письмову претензію з вимогою повернення відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів перерахованих грошових коштів, оскільки відповідач не може виконати прийняті обов`язки за договором № 900005 від 25.02.2019 року.

Сторонами не досягнуто позасудового врегулювання спірних відносин.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України, ст. ст. 18, 19, 22 Закону України Про захист прав споживачів , - в судовому порядку позивається з заявою про визнання недійсним договір № 900005, укладений 25.02.2019 року з ТОВ Автопремьера .

Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію його укладення.

Так, зі змісту спірного договору № 900005 від 25.02.2019 року вбачається, що отримання позивачем автомобілю можливе за умови внесення ним на рахунок відповідача грошових коштів та за умови виконання зобов`язання відповідачем щодо придбання майна у третіх осіб. Суд звертає увагу, що в договорі чітко не визначена дата укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, некоректно зазначено дату одержання автомобіля, не передбачений кінцевий строк виконання відповідачем зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 виконав умови договору № 900005 від 25.02.2019 року в частині сплати відповідачу ТОВ Автопремьера грошових коштів та розраховував на одержання транспортного засобу з послідуючим укладенням основного договору. Відповідач ТОВ Автопремьера не повідомив причини невиконання укладеного договору № 900005 від 25.02.2019 року.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (п. 20) роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Пунктами 4 ч. 5 ст. 11, ч. ч. 1-2, п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів із споживачем умови, які є несправедливим, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, а також встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Відповідно ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Статтею 15 Закону України Про захист прав споживачів , передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист споживачів №5 від 12.04.1996 року, умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними.

Суд, зіставляючи у сукупності зазначені дійсні обставини справи, виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства, - приходить до переконання, що положення спірного договору № 900005 від 25.02.2019 року: - не містять інформацію, необхідну для свідомого вибору позивача, не зазначено строки укладення основного договору; - порушують принцип добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, а саме позивача введено в оману, що транспортний засіб є в наявності, де автомобіль можна було б оглянути. Отже, положення спірного договору № 900005 від 25.02.2019 року не відповідають вимогам Закону України Про захист прав споживачі , ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 230 ЦК України, тому договір підлягає визнанню недійсним.

Також є обґрунтованими та підставними вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ Автопремьера суми коштів у розмірі 144000,00 гривень, сплачених згідно договору № 900005 від 25.02.2019 року.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Відповідно ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно п. п. 5, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. При цьому, реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

З урахуванням вказаного, порушені майнові права ОСОБА_1 підлягають захисту.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша - компенсується за рахунок держав. Так, позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів звільнений від сплати судового збору. Суд у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України присуджує до стягнення з відповідача ТОВ Автопремьера в дохід держави суму судового збору у розмірі 1440,00 гривень (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ).

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 203, 215, 216, 230 ЦК України, ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Автопремьера про захист прав споживача, визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір № 900005, укладений 20.06.2018 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Автопремьера .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автопремьера на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 268 710 (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот десять) гривень, сплачених за договором № 900005 від 25.02.2019 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автопремьера в дохід держави судовий збір в сумі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 16.01.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Автопремьера , код ЄДРПОУ 42752111, юридична адреса: 54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Севастопільська, будинок 2/3, кабінет 3

Суддя: