Рішення

від 15.01.2020 по справі 522/8991/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/8991/18

Провадження №2/522/252/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

До суду 23 травня 2018 року надійшов позов ОСОБА_1 , пред`явлений до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, за яким просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а також просила позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову посилалась на те, що з 03 березня 2007 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , про що було складено відповідний актовий запис №83 та видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 від спільного шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька за домовленістю сторін залишилась проживати разом із позивачкою.

Посилалась на те, що вона самостійно несе усі витрати по утриманні доньки, при цьому неодноразово зверталась до відповідача з проханням прийняти участі в утриманні доньки, однак останній ніяким чином не відреагував. Відповідач життям дитини не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись із нею та ухиляться від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки. Посилалась на те, що відповідач як батько дитини є спроможним сплачувати аліменти на утримання доньки не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Окрім того, вказувала, що, оскільки відповідач свідомо ухиляється від спілкування з дитиною, робить це без поважних причин, вважає, що є підстави для позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої дитини.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

13.06.2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було подано заяву, якою усунуто недоліки, встановлені в ухвалі суду від 04.06.2018 року.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року справу прийнято до провадження судді та призначено до розгляду у порядку в загального позовного провадження з призначенням підготовчому засіданні на 16.07.2018 року.

У підготовче засідання призначене на 16.07.2018 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 29.08.2018 року.

У підготовче засідання призначене на 29.08.2018 року з`явилися позивач ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 .. Розгляд справи був відкладений на 29.10.2018 року за клопотанням третьої особи та з наданням відповідачу часу протягом 15 днів для підготовки відзиву.

До суду 25.09.2018 року ОСОБА_2 надав зустрічну позовну заяву , пред`явлену до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, , згідно якого просив зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень батька з донькою наступним чином: особисте спілкування з дитиною у суботу кожного тижня з 14.00 год. до 18.00 год.; необмежене спілкування з дитиною особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою (а.с.50-64).

В обґрунтування позову зазначив, що він бажає виховувати свою доньку та приймати участь в її вихованні, однак після розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_1 почалися непорозуміння щодо прийняття ним участі в вихованні дитини, колишня дружина почала чинити перешкоди у спілкуванні з донькою. Вказував, що не зважаючи на перешкоджання з боку позивачки, він кожного місяця перераховував на адресу матері ОСОБА_1 - ОСОБА_6 кошти на потреби своєї доньки. За викладених обставин, зважаючи на те, що мирним шляхом вирішити непорозуміння вони не можуть, він звернувся до суду з дійсною позовною заявою.

У зв`язку з знаходженням судді Домусчі Л.В. у відпустці, розгляд справи призначений на 29.10.2018 року, відкладено на 26.11.2018 року.

У підготовче засідання, призначене на 26.11.2018 року, з`явилися позивач ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_2 , представник третьої особи - Органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області у підготовче засідання не з`явився, 22.10.2018 року надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутністю.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року по справі було закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 21.02.2019 року.

У судове засідання призначене на 21.02.2019 року з`явилися позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , представник третьої особи - Органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явився, 17.01.2019 року та 21.02.2019 року надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутністю.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, на місці ухвалив: роз`яснити сторонам про необхідність надання до суду висновків органу опіки та піклування з питань позбавлення батьківських прав та часів зустрічей з дитиною. Розгляд справи відкладено на 25.04.2019 року.

Розгляд справи призначений на 25.04.2019 року відкладено на 27.06.2019 року у зв`язку з перебуванням судді Домусчі Л.В. на лікарняному.

У судове засідання призначене на 27.06.2019 року з`явився ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представник третьої особи - Органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явилися розгляд справи відкладено на 18.09.2019 року, у зв`язку з неявкою позивача та не зверненням відповідача до органу опіки з приводу надання висновку щодо зустріч з дитиною.

У судове засідання призначене на 18.09.2019 року ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила витребувати з органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , зазначивши, що на її вимоги відмовляються надати зазначений висновок. Також просила справу розглядати за її відсутністю.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву, в якій просив витребувати з органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області висновок щодо врегулювання порядку спілкування ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 . Також просив справу розглядати за його відсутністю.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явився, 25.07.2019 року надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутністю.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов`язано орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та висновок щодо визначення способу участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розгляд справи відкладено на 14.11.2019 року.

Розгляд справи 14.11.2019 року відкладено на 15.01.2020 року у зв`язку з відсутністю висновків органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської за обома позовами та з метою запрошення у наступне судове засідання дитини.

На виконання ухвали суду від 19.09.2019 року Арцизькою районною державною адміністрацією як органом опіки та піклування 28.12.2019 року були надані до суду висновки щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо визначення способу участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні 15.01.2020 року були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_4 , які надали суду свої пояснення.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області у судове засідання не з`явився, 09.01.2020 року надав до суду заяву, згідно якої просили справу розглядати за їх відсутності.

За згодою присутніх осіб, з урахуванням ч.1,3 ст. 233 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника третьої особи, сповіщеного належним чином.

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та вона не бажає щоб батько мав зустрічі з дитиною та без її присутності. Щодо розміру аліментів, то просила стягнути із відповідача на її користь 1/2 частини заробітку відповідача. Вказувала, що батько багато бреше дитині та не виконує обіцянки, а дитина все ж чекає. Не заперечувала що відповідач купив доньці велосипед та приїздив на день її народження зі своєю сестрою, та їх приймала її мати.. Вона йому не довіряє та проти його спілкування з донькою. При цьому, не заперечувала, що її мати отримувала кошти від відповідача, проте вказувала, що мати (бабуся дитини) залишала ці кошти собі. Заперечувала проти зустрічного позову ОСОБА_2 та просила відмовити, вказуючи на те, що жодних перешкод у спілкуванні батька з донькою не чинить.

Відповідач у судовому засіданні частково заперечував проти позову ОСОБА_1 та просив відмовити у частині позбавлення його батьківських прав, посилаючись на те, що бажає брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою, проте позивачка - колишня його дружина чинить йому перешкоди у цьому, тому все спілкування проходить через бабусю. Пояснив, що позивачка заплутала дитину, негативне настроює дитину проти нього, та він не розуміє чим саме образив позивачку. Вказував, що дійсно у нього є інша сім`я та дитина, досить мало спілкувався з донькою, проте це лише через те, що мати не дає такої змоги, а так він бажає бути присутнім у житті доньки, та бажає з нею спілкуватися. Донька не йде особливо на контакт оскільки на його думку є негативний сплив з боку матері. Він регулярно через бабусю перераховує кошти, до того як позивачка подала позов він платив по 3000 грн., зараз - по 1000 грн.. Позов у частині аліментів визнав частково та згоден платити аліменти у розмірі 1/4 частини його доходів. Просив задовольнити його позов.

За згодою батьків у дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були відібранні в судовому засіданні наступні пояснення.

Пояснила, що вона проживає разом і мамою та її бабусею дружно, у них великий дім та в неї є власна кімната. Їй відомо, що мати пішла від батька досить давно, коли вона була ще маленькою, та бачиться вона з батьком лише раз на рік. Останнього разу вона бачилась із ним, коли він приїжджав до її бабусі, десь у весні 2019 року. Тоді він був разом зі своєю сестрою, проте вона (дитина) бачитись із ними не забажала, тому пішла разом із мамою на її роботу. Після того як вони повернулись додому, батько вже збирався їхати додому, він тоді зупинився біля них, але вона ОСОБА_4 до себе його не підпустила. Після цього вона батька не бачила. Вказувала, що батько телефонує лише її бабусі, а їй - ні, та вона відчуває себе разом із ним напружено. Вона любить свою матір, а до батька нічого не відчуває, він не приїжджає до неї часто та не дарує таких подарунків які вона хотіла б не цікавиться у неї що вона бажає отримати, як мати (остання зробила їх кімнату, купила меблі, акварельні фарби та різні солодощі), а батько дарував лише цукерки та роки 2-3 тому подарував велосипед. Вважає, що якщо батько був би нормальним,то мати від нього не пішла. У батька є інша родина. Пояснила, що якщо би батько грав би та гуляв би із нею,піклувався про неї кожного дня, можливо вона по-іншому до нього відносилась би. На запитання суду пояснила, що не має бажання спілкуватись із батьком, проте ще не визначилась бажає вона бути без батька чи ні.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням пояснень осіб, присутніх у судовому засіданні, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із 03 березня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого в них є спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 08.04.2009 року (а.с.6).

Згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2012 року (справа №1522/1937/12), шлюб між сторонами було розірвано. Також було визначено, що неповнолітня донька залишається проживати разом із матір`ю - позивачкою за первісним позовом (а.с.5 на звороті).

На теперішній час дитина ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю та її бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується поясненнями сторін та довідкою державного реєстратора Мирнопільської сільської ради Титик Г.М. (а.с.9).

Як вбачається з первісного позову, позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав відносно їх доньки - ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що батько дитини не надає матеріальної допомоги, без поважних причин не цікавиться життям доньки та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Також просить стягнути аліменти у розмірі 1/2 частини із усіх доходів відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вирішуючи первісні позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, вчиняють їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, провадження № 61-36905св18.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав відносно синів, позивачем не надано.

При цьому згідно висновку Верховного суду у постанові від 24 квітня 2019 року по справі №331/5427/17, небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір`ю (батьком) від виконання батьківських обов`язків, оскільки ці обставини зумовлені не її (його) волею. Батьківські права основані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною та матір`ю конфлікту чи погіршення їхніх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

У ст.171 СК закріплено, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

При визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

За розглядом даної справи встановлено, що малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з позивачкою - матір`ю окремо від батька з 2012р, та з 2018 року постійно проживає з матір`ю в с. Мирнопілля Арцизького району Одеської області, спілкуватися з батьком не бажає, уникає зустрічей та негативно проти нього налаштована. Дитина пояснила що у батька є інша родина, тому вона не хоче з ним спілкуватися, і він приїздить лише раз на рік. Також в судовому засіданні встановлено, що позивачка, тобто мати дитини, заперечує у спілкуванні батька з дитиною.

При цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що батько дитини ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з дочкою та брати участь в її вихованні, натомість установлено, що між сторонами (батьками доньки) існує конфлікт, що негативно вплинуло на дитину та на його взаємовідносини з дочкою, яка залишилася проживати з матір`ю.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається мати - позивачка за первісним позовом, не свідчить про те, що батько дитини не бажає брати участі в її утриманні й вихованні, тобто свідомо, умисно нехтує батьківськими обов`язками. При цьому судом встановлено що відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу для дитини її бабусі, а потім з моменту позову - позивачці.

Згідно характеристики з місця роботи ТОВ ВІВЕРА ГРУП (а.с.106), відповідач зарекомендував себе на посаді агента торговельного з 18.01.2013р. як відповідальний і кваліфікований спеціаліст. Дисциплінарних стягнень та порушень трудової дисципліни не має. При виконанні своїх службових обов`язків проявляє наполегливість та ініціативу. Має повагу та авторитет в колективі, завжди підтримує ділові взаємовідносини із клієнтами та партнерами. Претензій та зауважень із боку керівництва до роботи співробітника не було.

Окрім того, за розглядом справи та матеріалами справи підтверджуються, що батько дитини (як до звернення ОСОБА_1 з даним позовом, так і за час судового розгляду справи) регулярно з 2015 року по 2019 рік перераховував кошти на утримання доньки на рахунок бабусі дитини, що не заперечувалось позивачкою та зазначене підтверджується листом бабусі ОСОБА_3 - ОСОБА_6 (а.с.65).

Між тим, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, присутніх у судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підлягають задоволенню , оскільки не доведено винної поведінки відповідача, як батька доньки, щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків чи здійснення ними неправомірних дій, натомість відповідач показав, що бажає приймати участь у вихованні доньки, про що свідчить його звернення до органу опіки та піклування з заявою про визначення її участі у вихованні дітей.

Окрім того, щодо недоцільності позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчить висновок органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 10.12.2019 року №01-34/2203.

Щодо позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.27 Конвенції про захист прав дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об`єм їх прав та не звільняє від обов`язків відносно дитини.

Згідно ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від цього обов`язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно довідки ТОВ Вівера Груп №80 від 31 серпня 2018 року (а.с.105), ОСОБА_2 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю Вівера Груп з 18 січня 2013 року по теперішній час на посаді агента торговельного, форма працевлаштування - основне місце роботи.

Згідно довідки ТОВ Вівера Груп №81 від 31 серпня 2018 року (а.с.107), відповідач має постійний заробіток та його дохід за період із 01.02.2018 року по 31.07.2018 року склав 31 868, 63 грн..

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням викладеного, зважаючи на заробіток відповідача, а також факт існування в нього іншої родини, визнання ним позову та згоди щодо сплати аліментів у розмірі 1/4 частки від доходів, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 задовольнити частково, та вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини із усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Сторони не можуть домовитися про розмір аліментів на утримання дитини, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, допомоги на утримання дитини не надає, вихованням дитини не займається, а тому кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір звільняються від судового збору позивачі - позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною .

Як вбачається з підстав обох позовів та пояснень сторін, між сторонами існує конфлікт щодо участі батька у спілкуванні з донькою.

Відповідно до статті153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

За змістом статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Із системного тлумачення частини першої статті 3 Конвенції, статей 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

При вирішенні вказаних вимог, суд враховує бажання батька бачитись із своєю донькою, приймати безпосередню та активну участь у її вихованні, спілкуватися із нею.

Суд враховує, що дитина має природну потребу спілкуватися з батьком. Відсутність батьківської лінії виховання, справляє на дітей негативний напрямок, тому для формування особистості доньки необхідне спілкування з обома батьками.

Згідно висновку органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 10.12.2019 року №01-34/2202, було визначено наступний порядок спілкування батька з дитиною: систематичні побачення І та ІІІ суботи місяця - з 10.00 год. до 18.00 год. на території Арцизького району Одеської області.

За таких обставин, враховуючи встановлені у справі обставини, положення ст. ст. 141, 150, 157, 159 СК України та висновок органу опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 10.12.2019 року №01-34/2202 , із метою дотримання розумного балансу на участь обох батьків у вихованні доньки, зокрема, і те, що кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні доньки не епізодично, а постійно, і характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт, беручи до уваги відсутність будь-яких випадків, коли законом обмежене право позивача на спілкування з дитиною; враховуючи інтереси доньки та розклад занять в навчально-виховних закладах, суд вважає що зустрічна позовна заява підлягають частковому задоволенню.

У частині вимог зустрічного позову щодо визначення способу участі батька у виховані та спілкуванні з донькою, перше ж за все враховує малолітній вік дитини, ті обставини, що вони відвідує навчально-виховні заклади, обумовлений цими особливостями режим дня, який має забезпечити здоровий розвиток доньки, враховуючи напружені відносини між батьками, суд вважає наступним чином визначити спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень батька з донькою наступним чином:

- систематичні побачення І та ІІІ суботи місяця - з 10.00 год. до 18.00 год. без участі матері;

- необмежене спілкування батька з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;

Саме такий регламент зустрічей, на думку суду, буде сприяти поступовому відновленню повноцінних стосунків доньки із батьком та покращенню їх емоційного стану, а також забезпечить можливість батьку приймати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною.

У випадку зміни обставин сторони не позбавлені можливості вирішити питання щодо встановлення іншого порядку та способу участі батька у вихованні дитини.

У відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись п.1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.. 51 Конституції України, ст.. 3, 6, 19, 104, 105, 110, 112, 113, 141, 142, 150-151, 157, 164, 165, 181, 182, 198, 199-201 СК України, ст. 11, 12 Закону України Про охорону дитинства , ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 64, 76 - 81, 82, 83, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 26344228, місцезнаходження Одеська обл.., м. Арциз, вул. Соборна, 46), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини із усіх його доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В іншій частині вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) не перешкоджати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 ) брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень батька з донькою наступним чином:

- систематичні побачення І та ІІІ суботи місяця - з 10.00 год. до 18.00 год. без участі матері;

- необмежене спілкування батька з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою;

В іншій частині позову ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, як брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 23.01.2020 року.

Суддя: Л.В.Домусчі