Рішення

від 24.10.2019 по справі 508/762/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа№ 508/762/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року. Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Парій І.О.

з участю: секретаря Товт Т.В.

позивачки ОСОБА_1

представника Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області Фізик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання права на Ѕ частку ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання права на Ѕ частку ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті постійно проживала в АДРЕСА_1. Після її смерті залишилась спадщина яка складається з 1/2 частки ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2. Подавши приватному нотаріусу Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області заяву про прийняття спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 на зазначене вище господарство, у зв`язку з відсутністю статутного капіталу та будь якого майна у господарстві. Просить суд визнати за нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на Ѕ частку ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила суд їх задовольнити визнавши за нею право на Ѕ частку ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2, що належало її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області Фізик Галина Володимирівна (голова сільської ради) у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті користувалась земельною ділянкою площею 41,9 га не на підставі договору емфітевзису, а на підставі державного акту на право постійного користування землею. Право користування земельною ділянкою, що виникло на підставі державного акта на право постійного користування землею, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 була засновником-юридичної особи ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2 (а.с.9-13).

Для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 6.10 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської Ради народних депутатів, на підставі рішення ХУІІ сесії 21 скликання Миколаївської районної Ради народних депутатів від 27 серпня 1993 року №б/н, що підтверджується копіює Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД №051508 виданого Миколаївською районної Радою народних депутатів 16 березня 1995 року (а.с.37).

Крім того для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 було передано у постійне користування земельну ділянку площею 41.90 га, яка розташована на території Новопетрівської сільської Ради народних депутатів, на підставі рішення ХУІІ сесії 21 скликання Миколаївської районної Ради народних депутатів від 27 серпня 1993 року №б/н, що підтверджується копіює Державного акта на право постійного користування землею серії ОД виданого Миколаївською районної Радою народних депутатів 16 березня 1995 року (а.с.38).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області 07 липня 2015 року, актовий запис № 149 (а.с.4), яка до дня своєї смерті постійно проживала в с. Новопетрівка Миколаївський район Одеська область.

В передбачений законом термін позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на Ѕ частину ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ . В зв`язку з неможливістю встановлення оцінки ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 на зазначене вище господарство (а.с.18).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкритгя спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну, сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно ст.19 Закону України Про фермерське господарство , до складу майна фермерського господарства /складеного капіталу/ можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, обладнання, а також інші майнові права/в тому числі на інтелектуальну власність/ грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Згідно до вимог ст.191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об`єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

За змістом положень статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Пленум Верховного Суду України у п.10 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських земель (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій).

Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102 1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, право користування земельною ділянкою площею 41.90 га, яка була передана ОСОБА_2 у постійне користування для ведення Фермерського господарства УРОЖАЙ , виникло в особи лише на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, а тому це право припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Таким чином суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання права на Ѕ частку ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 19, 77, 81, 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання права на Ѕ частку ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УРОЖАЙ , ідентифікаційний код юридичної особи 21021970, місцезнаходження якого АДРЕСА_2, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: І.О.Парій