Ухвала

від 22.01.2020 по справі 701/79/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 12

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

22 січня 2020 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи: Іваньківської сільської ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області у віці 48 років помер заявника рідний брат ОСОБА_2 , про що 19.04.2018 року складено відповідний актовий запис за №21, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.04.2018 року виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Зареєстроване постійне місце проживання заявника брата на момент смерті було в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 10.08.2018 року №829, наданою заявнику для оформлення спадщини.

Також даною довідкою підтверджується, що ОСОБА_1 , 1975 року народження, є сестрою та спадкоємицею за заповітом та за законом після смерті свого брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт від імені спадкодавця сільською радою за місцем проживання спадкодавця не посвідчувався.

Разом з тим, за життя заявника брат ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 13 березня 2018 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І.П., зареєстрований в реєстрі за №342.

Вказаним заповітом ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким належну йому земельну ділянку площею 2,70 га., кадастровий номер 7123182500:03:002:0569 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, заповів сестрі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наявність та належність заповіданого спадкового майна підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №029969 від 06.04.2006 року.

Після смерті брата у встановлений законом строк заявник подала заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори Черкаської області, де заведено спадкову справу №137/2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.08.2018 року №52927375.

Разом з тим, при огляді своїх документів та тих документів, які залишились після смерті брата та які необхідні для оформлення спадщини, було виявлено, що в документах містяться розбіжності, які не дають повного підтвердження, що покійний доводився заявнику рідним братом.

У зв`язку з цим її відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2019 року.

Відмова у вчиненні нотаріальної дій мотивована тим, що відповідно до п. 4.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно п. 4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

У відповідності до п. 4.14. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Як зазначено у даній постанові нотаріуса, оскільки ОСОБА_1 не було пред`явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, як це вимагає пункт 4.2 та пункт 4.3 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 - відмовити.

З метою отримання документального підтвердження родинних відносин з покійним братом, заявник звернулася письмово до Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Своєю заявою просила повідомити, чи є можливість внести зміни у актові записи про народження для підтвердження родинних відносин з її братом ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів.

Заява мотивована тим, що при огляді документів виявлено, що заявника дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , вказане у її свідоцтві про народження та аналогічні прізвища батька і матері, не збігається з прізвищами батька і матері та прізвищем, зазначеним у свідоцтві про народження та у свідоцтві про смерть брата, де прізвище вказано ОСОБА_1 .

Листом Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.01.2020 року №65 заявнику повідомлено, що Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

У відповідності до п. 9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов`язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.

Відповідно до вимог п. 1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання , затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.

Повідомлено, що за наданими документами відсутнє підтвердження родинних відносин та відповідно прав кола спадкоємців за законом, тому не вбачається можливим відновити формально втрачені юридичною силою документи, оскільки вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наданого свідоцтва народження дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , яке після одруження змінено на ОСОБА_1 , містить записи про прізвище батька ОСОБА_1 та матері ОСОБА_1 , а згідно свідоцтва смерть померлою особою вказаний ОСОБА_2 , за свідоцтвом про народження його батьком вказаний ОСОБА_5 , матір`ю вказана ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, рекомендовано звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості.

По суті, вказаний лист відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України.

У зв`язку з відсутністю можливості отримати підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, вимушена звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин для можливості подальшого оформлення спадщини, оскільки в даному випадку необхідно підтвердити факт родинних відносин, який встановлюється в судовому порядку в порядку окремого провадження.

Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області, дійсно доводився заявнику рідним братом.

Так, у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 19.04.2018 року виконавчим комітетом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаській області, повне ім`я брата зазначено ОСОБА_2 .

У наявному свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданому 21.08.1969 року Маломаньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області повне ім`я брата зазначено ОСОБА_2 , його батьком зазначений ОСОБА_5 , матір`ю зазначена ОСОБА_6 .

У свою чергу, у моєму свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 , виданому 21.02.1976 року Іваньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області, заявника повне ім`я з дошлюбним прізвищем вказано ОСОБА_1 , її батьком вказаний ОСОБА_5 , матір`ю вказана ОСОБА_6 .

Прізвище ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1 після укладення шлюбу 01.10.1994 року з ОСОБА_8 , що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 , виданого 01.10.1994 року виконкомом Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Тобто, заявника дошлюбне прізвище та прізвища батька і матері в наявних документах вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_1 відповідно, у документах брата його прізвище та прізвища батька і матері вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно, що має наслідком наявність розбіжностей у написанні прізвища.

Її батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 48 років в селі Тимошівка Маньківського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 15.02.1988 року Іваньківською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Заявника мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 50 років в селі Іваньки Маньківського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим повторно 04.05.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Маньківського районного управління юстиції Черкаської області.

Таким чином, на даний час заявника брат ОСОБА_2 помер, батько і мати теж померли, що виключає можливість внесення змін до актових записів, тому потрібно встановити факт родинних відносин стосовно брата в судовому порядку.

У зв`язку з відсутністю можливості отримати підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, вимушена звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин для можливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку, і в даному випадку необхідно надати рішення суду про встановлення юридичного факту, що передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Згідно п. 4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

Тобто, при зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини в даному випадку заявнику потрібно надати рішення суду про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем.

За наявними обставинами, цілком очевидним є те, що написання прізвища ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 записано в різних документах по різному внаслідок довільного перекладу з української мови на російську.

Згідно виписки з погосподарських книг за період з 1968-1993 р.р. Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 13.04.2006 року за №742 вбачається, що у погосподарському обліку сільської ради відображено членів нашої сім`ї ОСОБА_1 , де вказаний голова двору - заявника батько ОСОБА_5 , її мати ОСОБА_6 - дружина її батька, заявника брат, який записаний як ОСОБА_2 - син її вказаних батьків, та вона, ОСОБА_1 , дочка вказаних батьків.

Факт того, що покійний ОСОБА_2 дійсно доводився заявнику рідним братом підтверджується письмовими заявами жителів села Тимошівка Маньківського району Черкаської області - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , справжність підписів на яких засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Маньківка Маньківського району Черкаської області, дійсно доводився рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці та жительці с. Тимошівка Маньківського району Черкаської області.

Крім того, цей факт підтверджується як довідкою виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 10.08.2018 року №829, так і саме заповітом спадкодавця - брата ОСОБА_2 від 13.03.2018 року, яким він заповів своє майно заявнику, своїй сестрі ОСОБА_1 , про що безпосередньо вказано у заповіті.

У зв`язку з тим, що заявнику потрібно надати документи для оформлення спадщини, необхідно підтвердження юридичного факту. Іншим шляхом підтвердити даний факт немає можливості, що змушує звернутися до суду за його встановленням. Спір про право в даному випадку відсутній.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/79/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи: Іваньківської сільської ради об`єднаної територіальної громади Маньківського району Черкаської області про встановлення факту родинних відносин.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 6 лютого 2020 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 6 лютого 2020 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 6 лютого 2020 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський