Рішення

від 23.01.2020 по справі 580/3711/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року справа № 580/3711/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Рибитви Олександра Анатолійовича, поданого від імені ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

26.11.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла позовна заява за підписом адвоката Рибитви Олександра Анатолійовича від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) (далі - відповідач) видати наказ про затвердження проекту землеустрою та надання позивачу у власність земельної ділянки в адмінмежах Зорянської сільської ради Христинівського району Черкаської області (за межами населеного пункту), площею 2,0 га (кадастровий номер 7124682200:01:002:0196), для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач без наявності законних підстав відмовив у затвердженні погодженого проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність. Стверджує, що відповідач позбавлений приймати будь-які альтернативні рішення, окрім затвердження погодженого проекту землеустрою. Також вказує, що вимога про зобов`язання затвердити проект землеустрою направлена на ефективний захист порушених прав. Тому позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 27.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено його, вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідач отримав 02.12.2019. Позивачу ухвала направлена за адресою, вказаною у позовній заяві, однак повернулась суду з довідкою поштового відділення про причини невручення. Відповідно до ч.11 ст.124 КАС України вона вважається врученою належним чином.

13.12.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні повністю. Вказує, що відповідно до доручення Віце-прем`єр-міністра України від 08.10.2014 №37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014 №2/1 відповідач під час розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення має враховувати позицію відповідної сільської (селищної) ради. У зв`язку з цим 22.06.2018 направив Зорянській сільській раді лист про висловлення позиції щодо передачі позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки, відповідь на який не надана. Посилався на розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р, яким зобов`язано відповідача забезпечити здійснення передачі земельних ділянок за погодженням з об`єднаною територіальною громадою. Стосовно вимоги про зобов`язання затвердити проект землеустрою зазначає, що це є виключними дискреційними повноваженнями відповідача, а суд не може приймати замість нього рішення. Також вказував, що цей спір має приватно-правовий характер.

У судовому засіданні 20.01.2020 суд заслухавши представника відповідача, зважаючи на відсутність необхідності виклику для допиту свідків, призначення експертизи, вирішив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на підставі наказу відповідача від 27.06.2018 №23-2599/14-18-СГ ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0000 га у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності за адресою: Черкаська область, Христинівський район в адмінмежах Зорянської сільської ради (за межами населеного пункту).

Зазначений проект згідно з його змістом складається із: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальної записки; копії клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; наказу головного управління Держгеокадастру у Черкаській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою"; довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачів, угіддями; переліку обмежень у використанні земельної ділянки; кадастрового плану земельної ділянки; схеми агровиробничих груп ґрунтів земельної ділянки; матеріалів погодження проекту землеустрою (щодо матеріалів погодження суду надано виключно висновок територіального органу Держгеокадастру від 15.08.2018 №9077/82-18).

На заяву позивача від 13.02.2019 (вх.№М-972/0/94-19) про затвердження проекту землеустрою відповідач листом від 26.02.2019 №665/0/95-19 повідомив про неможливість вирішення цього питання. У листі вказано, що 22.06.2018 він направив Зорянській сільській раді лист про висловлення позиції щодо передачі позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки, відповідь на який не надана.

Тому позивач звернувся в суд.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Абзацом 2 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частина 9 ст.118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Отже, термін для прийняття рішення відповідачем з питання затвердження проекту землеустрою законом визначений у два тижні, відлік яких розпочинається з дати отримання саме погодженого проекту.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС), викладені у постанові від 30.08.2019 у справі №817/586/17, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

ВС у вказаному рішенні зазначив, що враховуючи вищевикладене правове регулювання Суд вважає, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Суд врахував, що відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення розпорядчого характеру, не надав жодної оцінки отриманому від позивача Проекту землеустрою щодо його складових.

Щодо посилання відповідача у листі від 26.02.2019 №665/0/95-19 про неможливість вирішення порушеного питання у зв`язку з відсутністю відповіді Зорянської сільської ради на лист відповідача від 22.06.2018 стосовно висловлення позиції щодо передачі позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки суд врахував таке.

08 жовтня 2014 року Віце-прем`єр-міністр - Міністр регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України надав Держземагентству України доручення №37732/0/1-14 про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні.

На виконання вказаного доручення Держземагентство України прийняло наказ від 15 жовтня 2014 року №328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року".

Зокрема, рішення колегії Держземагентства України № 2/1 "Про обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" запровадило з 15 жовтня 2014 року обов`язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Ним передбачене обов`язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою, і у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які безпосередньо передбачені законом, зокрема частиною 7 статті 118 та частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України у задоволенні відповідного клопотання може бути відмовлено.

Проект землеустрою позивача не містить документів щодо правової позиції місцевої ради з приводу передачі відповідної земельної ділянки на етапі до отримання позивачем дозволу на його виготовлення.

Щодо посилання відповідача у відзиві на розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р, яким зобов`язано відповідача забезпечити здійснення передачі земельних ділянок за погодженням з об`єднаною територіальною громадою, суд врахував наступне.

По-перше, така підстава, як обов`язкове отримання рішення об`єднаної територіальної громади на передачу позивачу у власність земельної ділянки, не була відображена в вищевказаному листі відповідача, який став підставою звернення до суду.

По-друге, згідно з даними офіційного веб сайту Зорянської сільської ради (https://rada.info/rada/33376281/) вона не входить до об`єднаної територіальної громади та є самостійною адміністративно-територіальною одиницею. Крім того, згідно з даними офіційного урядового веб сайту (https://decentralization.gov.ua/gromada) на території Христинівського району Черкаської області не створено жодної об`єднаної територіальної громади.

Тому вищевказані доводи відповідача суд не врахував.

Щодо твердження відповідача про приватно-правовий характер цього спору, суд врахував усталену практику Верховного Суду з приводу розгляду справ відповідно до вимог ст.118 ЗК України, яка є обов`язковою для судів нижчих інстанцій на підставі ч.5 ст.242 КАС України. Зокрема, спори щодо зобов`язання уповноважених державних органів затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку підвідомчі адміністративним судам згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі №536/233/16-ц. Також Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18 висловив правову позицію щодо розгляду подібного спору адміністративними судами.

Частинами 1-2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування . Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Правовий статус відповідача визначений відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521).

Пунктом 8 цього Положення передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, рішення про затвердження/відмову у затвердженні проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області.

Відповідач не довів жодним доказом дотримання в спірних правовідносинах встановленого вище способу та порядку його дій.

Оскільки лист відповідача від 26.02.2019 №665/0/95-19 не містить владного припису, не містить чіткого та однозначного вирішення порушеного позивачем питання, він не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Тому суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність, яка не відповідає вимогам закону та порушує права позивача на дотримання процедури, що передує отримання речового права на земельну ділянку.

Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог для належного судового захисту порушених прав позивача та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 13.02.2019 про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені ст.118 ЗК України у визначений законом строк, зважаючи, що відповідач не здійснив розгляду вказаного вище Проекту землеустрою, не надавав оцінку належності та повноті поданих позивачем документів, не з`ясував підстав, визначених у ч.9 ст.118 ЗК України, не прийняв жодного владного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 13.02.2019 з доданими документами, в якому мають бути чітко зазначені визначені законом підстави та чітко визначений результат розгляду заяви позивача. Тому відсутні достатні правові підстави для зобов`язання відповідача видати наказ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7124682200:01:002:0196.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов частково.

Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на пропорційність задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до квитанції від 19.11.2019 №ПН9446 на суму 768,40грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частково у розмірі 384,20грн.

Керуючись ст.ст.2-6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 (вхідний ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 №М-972/0/94-19) про затвердження проекту землеустрою.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (вхідний ГУ Держгеокадастру від 13.02.2019 №М-972/0/94-19) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, площею 2,0000 у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності за адресою: Черкаська область, Христинівський район в адмінмежах Зорянської сільської ради (за межами населеного пункту), - з усіма доданими до неї документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 384,20грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 23.01.2020.